хочу сюда!
 

Оксана

48 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 44-52 лет

Заметки с меткой «депутат»

В Днепропетровской области выявили депутата-сепаратиста


СБУ разоблачила голову бюджетного комитета одного из поселковых советов Днепропетровской области, распространявшего через интернет сепаратистские материалы.

По имеющимся данным, депутат сельсовета, который одновременно является и руководителем местного общественного формирования, популяризировал на своих страницах в соцсетях террористические организации «Л/ДНР». Также он распространял ложную информацию, которая дискредитирует украинские военные подразделения и правоохранительные органы, в частности участников операции Объединенных сил.

[ Читать дальше ]

Олег Сиротюк зумів не підхопити вірус політиканства

Олегу боляче бачити в кровних українцях залишки рабської психології – О. Володарський

 

Українське національне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в Росії в середині XIX століття на початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розвязання національного питання в Росії повязується з вирішенням глобальних політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод.

Відокремлення українців із християнського загалу Речі Посполитої відбувалося на ґрунті української етнічної ідентичності в ході: піднесення ролі міст як інтелектуальних центрів; пошуків релігійного порозуміння між православними і католицькими конфесіями; поширення протестантського руху і реформаційного вільнодумства в умовах утисків як на Заході, так і на Сході Європи; розвитку православних церковних братств і відповідної шкільної освіти; загострення боротьби православної церкви з католицькою; боротьби козацтва за своє самоутвердження та виникнення союзу козацтва з православною церквою. Могутній поштовх процесам самоідентифікації українських вищих прошарків суспільства з українською людністю, з українською територією та з українськими релігійними цінностями був даний національною революцією 1648-1676. Однак, після прийняття Гетьманщиною протекції московського царя ці процеси поступово почали згасати. Козацька еліта віддавала перевагу не стільки політичній чи етнорелігійній ідентичності, скільки становій, добиваючись урівнення себе в правах з російським дворянством.

Поштовхом до відродження української національної ідентичності стали загальноєвропейські історичні зміни 18 ст. Вони збудили в української еліти потребу знайти свою «українську правду». І хоча цей пошук спочатку підпорядковувався передусім становим інтересам української козацької старшини, однак створення українською елітою власного історичного міфу (найвиразніше представленого в анонімній «Історії Русів») та консолідація навколо ідей республіканізму дали їй можливість вийти за межі корпоративних інтересів і закласти наріжні камені в процес формування модерної української нації.

 

Політик, депутат Олег Сиротюк. Познайомившись з Олегом, одразу згадав як бачив його в одному з політичних ток-шоу. І сам здивувався тому, що пам’ятаю той ефір п’ятнадцятирічної давності. Тоді Олег вийшов в студію і почав говорити. Спокійно, впевнено, усвідомлено. Перша революція. Вогонь в очах та віра у зміни на краще. І тут почалася дискусія. Його опоненти ще не вміли говорити і слухати про УКРАЇНУ. В них її ще не було.

 

Олег тоді не зламався під цим тиском. Йому кортіло докричатися до них, та в якийсь момент він усвідомив, що це марні спроби. Просто вони говорили про різні країни. У тогочасних провладних організмів не було усвідомлення України, для них країна залишалася лише територією, підконтрольною їх політичній волі, а держава продовжувала бути засобом управління цією територією, її ресурсами та населенням. А він з молоком матері увібрав в себе іншу Україну — спадщину предків та Батьківщину нащадків, вільну, квітучу, незламну, сильну своїм більш ніж тисячолітнім прагненням ВОЛІ. Про що говорити, коли одні виросли під портретами вождів, плекаючи партійний білет, а інших з дитинства оточували ікони, а в домашній бібліотеці були Шевченко, Франко, Джек Лондон і Дюма?!

 

Почувши це тоді, я сам не зрозумів, що ж мене так зачепило. А зараз, коли минуло 15 років життя, 5 років війни і більше 100 «Сповідей», я зустрів Олега і нарешті усвідомив те, що для нього було очевидним ще багато років тому.

Як багато нашій Нації було потрібно втратити, аби усвідомити несумісність двох світоглядів — малоросійського і УКРАЇНСЬКОГО. Ми не розуміли всього жаху прірви між нами. Коли людина не розуміє, чому до нього не говорять українською, а його опоненти не бачать нічого, окрім «одін-народ-дєди-воєвалі».

 

Тоді, 15 років тому, в Україна не було України. Ми жили НА УКРАІНЄ. А зараз, завдяки болю війни, ми нарешті ВДОМА. Це усвідомлення було для мене наче удар блискавки, від якого я намагався оговтатися за філіжанкою запашної тернопільської кави.

 

Саме тому ця «Сповідь» вийшла дуже не простою. Складний співрозмовник. Політик. Діалог нагадує гру в шахи, коли уважно обмірковуєш кожен словесний хід. Та коли я дивився в очі цій людині, я побачив в нього в очах відголоски того давнього болю. Він УКРАЇНЕЦЬ, ВОЛЯ — його суть. Саме тому йому так боляче бачити в рідних, кровних українцях залишки рабської психології, котрі не вдалося змити кров’ю війни. Як же різко та контрастно відчувається різниця між монолітом ідеології українства та хаосом сепаратистів і колабораціоністів.

 

І згадуючи той давній ефір я розумію, що сьогодні вже ніхто не наважиться на неповагу до України та українства. Ми змінилися. Але змінилися зовсім недавно. Саме тому нам так важливо сьогодні слухати і чути тих, хто був народжений та вихований українцем, хто жив Україною задовго до того, як кров, пролита нашими воїнами, промила очі і мізки багатьом з нас.

 

Мене вразило усвідомлення того, скільки років він рухався проти московитської течії. Спокійно, виважено, зосереджено, не даючи бурхливому потоку проросійсько налаштованої юрби збити його з обраного курсу.

 

Зізнаюся, я не люблю політиків. Не люблю тому, що з часом політиканство стає їх суттю, вимиваючи все те, що варте поваги. Та Олег, попри тривалу політичну кар’єру, зумів не підхопити цей вірус. Його суттю залишилося українство. І я вдячний Богу за те, що ми нарешті в Україні, в якій такі люди завжди будуть почуті.

Олег Сиротюк. «СПОВІДЬ» авторська програма Олега Володарського

https://youtu.be/ujQ0Q5wDBhU

Записи анархіста 21 ст. від 22.06.19 р. Поховали Дмитра Тимчука


22 червня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 22.06.19 р. Поховали Дмитра Тимчука

22 червня в Бердичеві поховали Дмитра Тимчука. 
На мою думку для військового пустити собі кулю в голову так само є нормально, як самураю зробити собі харакірі. 
Також маю підтвердити, що самогубство являє собою граничну межу анархізму, тому не дуже рекомендую цей світоглядний принцип життя запроваджувати в маси, бо гранична свобода обумовлює граничну самовідповідальність. Більше не маю чого додати.
(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

Дмитро Тимчук загинув від пострілу в голову

Народний депутат і координатор групи ”Інформаційний спротив” Дмитро Тимчук помер від кульового поранення в голову 19 червня. Слідство розглядає версії вбивства, самогубства й необережного поводження зі зброєю
Народний депутат і координатор групи ”Інформаційний спротив” Дмитро Тимчук помер від кульового поранення в голову 19 червня. Слідство розглядає версії вбивства, самогубства й необережного поводження зі зброєю

19 червня загинув народний депутат від "Народного фронту", координатор групи "Інформаційний спротив" 46-річний Дмитро Тимчук.

Із вогнепальним пораненням голови його знайшла дружина Ганна у квартирі на столичному бульварі Перова. Правоохоронці кажуть, він чистив нагородний пістолет і випадково вистрелив. Крім версії про нещасний випадок, розглядають убивство та самогубство.

—Попередньо — вогнепальне поранення голови. Є низка робочих версій, серед яких нещасний випадок, необережне поводження з вогнепальною зброєю, — каже голова Нацполіції України 47-річний Сергій Князєв. — Версії кримінального характеру розглядатимемо. У квартирі на момент вчинення правопорушення він був не сам. Збираємо свідчення громадянки, яка була поруч, і сусідів.

Дмитро Тимчук народився у російському місті Чита. В дитинстві жив у Німеччині — там працював його батько-офіцер. Юність провів у Бердичеві на Житомирщині. Закінчив факультет військової журналістики Львівського вищого військово-політичного училища. Служив у військах протиповітряної оборони. Працював у штабі Національної гвардії та різних підрозділах Міноборони. Відвідував українські контингенти миротворчих сил ООН в Іраку, Лівані, Косово.

Із 2008 року був головним редактором інтернет-проекту "Флот-2017" і керівником громадської організації Центр військово-політичних досліджень.

Із початком російської агресії підполковник запасу Тимчук став координатором групи "Інформаційний спротив". Займався військовою і політичною журналістикою. Висвітлював анексію Криму, події на Донбасі, російську диверсійну діяльність в Україні. Став одним із найпопулярніших у країні користувачів "Фейс­буку" — на його сторінку підписалися понад 268 тис. осіб.

Восени 2014-го потрапив до Верховної Ради. Ішов 13-й у списку "Народного фронту". Був одним із експертів, які запускали інформаційно-аналітичний центр Ради нацбезпеки та оборони.

"Дмитро — професійний військовий журналіст. Ми познайомилися, коли він ще пропрацював у газеті Міністерства оборони "Народна армія", — пише речник Державної прикордонної служби 41-річний Олег Слободян у блозі на сайті "Ліга.Нет". — На початку війни в Україні утворився інформаційний вакуум. Тоді органи державної влади не розуміли, як протидіяти інформаційним загрозам. Дмитро разом із однодумцями взяв на себе ініціативу. Перші депеші про реальну обстановку на фронті вийшли від групи "Інформаційний спротив". Про війну почали говорити, чорне стало чорним, а біле — білим. За останні роки провів десятки блискучих розслідувань російської агресії проти України. Написав кілька книжок на цю тему. Долучився до розслідування збитого Росією малайзій­ського боїнга. Своїй принциповості й патріотичності Дмитро не зрадив до останнього дня. До нього прислухалися, його дані про війну ніколи не ставили під сумнів".

Верховна Рада 19 червня вшанувала пам'ять Дмитра Тимчука хвилиною мовчання.

Наступного дня стало відомо, що нардеп грався пістолетом і вистрілив випадково. Про це розповіла цивільна дружина покійного журналістам. У нього був нагородний бойовий пістолет Форт-17.

"То вставляв, то виймав магазин, пересмикував затвор, натискав на курок "вхолосту". Зі слів жінки, вона просила його не робити цього, покласти пістолет, але він не слухав. Далі, вона каже, що відвернулася — і у цей момент пролунав постріл", — пише видання "Ньюзрум".

За інформацією видання, депутат останнім часом був у депресії, про це знали рідні і сусіди.

Автор: Катерина КОБА

Прощання з депутатом Дмитром Тимчуком відбулося в Києві

22.06.19 13:19 У Києві попрощалися з народним депутатом Дмитром Тимчуком

 

Прощання з депутатом Верховної Ради, координатором групи "Інформаційний спротив" Дмитром Тимчуком відбулося в Будинку офіцерів у Києві.У церемонії взяли участь родичі та близькі загиблого, а також голова Верховної Ради Андрій Парубій, лідер парламентської фракції "Народний фронт" Максим Бурбак, віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Також попрощатися з Тимчуком прийшли екссекретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов, колишній прем’єр-міністр та лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк, народні депутати Антон Геращенко, Леонід Ємець, Сергій Висоцький, Павло Пинзеник, Вікторія Сюмар.


У коментарі журналістам голова Верховної Ради Андрій Парубійзазначив, що Тимчук був професіоналом і патріотом.

"Я з Дмитром познайомився, коли був секретарем Ради нацбезпеки та оборони. Я був вражений його високим рівнем професійності і патріотизму. На той період, я скажу чесно, всі органи влади не мали достатньої інформації про дії агресора. Я досить часто згадував про те, що навіть та інформація, яка приходила з Криму, свідомо приходила від спецслужб, нібито українських, спотворена. Але, власне, він був носієм повної інформації про дії російського агресора. Та інформація, яка йшла від нього, була набагато глибшою і об’єктивнішою", - сказав Парубій.

Він додав, що смерть Тимчука – це велика втрата для України. "А ще він був хорошим другом і прекрасною доброю людиною. І сьогодні, прощаючись з ним, ми відчуваємо, що один із дуже важливих бійців України інформаційного фронту, відходить тоді, коли триває війна, коли його знання та досвід так потрібні для України. Я впевнений – це велика втрата для всієї України, для усіх українців. Він був героєм, героєм сучасної українсько-російської війни. І тому ми сьогодні говоримо, як на Майдані: "Герої не вмирають", - додав Парубій.

Дмитра Тимчука поховають сьогодні в Бердичеві Житомирської області.

Нагадаємо, в Києві в середу, 19 червня, знайдено мертвим координатора групи "Інформаційний спротив" (ІС), народного депутата фракції "Народний фронт" Дмитра Тимчука.

Николай негрич: избранник соломенского района

Старые районы Киева — это история, особенная атмосфера и возраст. Вместе с обществом строения со временем стареют. К примеру, на Соломенке есть постройки 50-60 годов. Однако все эти старые постройки порождают много проблем: упадок, износ, дискомфорт. В это же время всеобщими усилиями государства и жителей города было проделано много работы для приведения Соломенки в порядок. Ремонты школ, садов и других домов продолжаются до сих пор.
К примеру, в десяти домах Соломенки были заменены окна, сохранив тепло в подъездах. В дальнейшем планируется замена и ремонт во всем районе. Так как Соломенский район является одним из самых старых, здесь проживает много пенсионеров, которые нуждаются в тепле и комфорте даже больше, чем молодые люди. Для преображения района депутат Киеврады Николай Негрич делает очень много, об этом можно посмотреть на его сайте.

Биография Николая Негрича

Микола Негрич родился 29 августа 1982 года. Является гражданином Украины. Есть высшее образование, закончил Киевский Национальный Университет им. Тараса Шевченко, факультет Международного права.
В 2003 году стал главным экономистом управления финансово-кредитных механизмов ДАК «Хліб України», спустя год получил повышение и стал руководителем управления госпрограмм. Осенью 2004 стал директором ТОВ «Агропромбудкапітал», где работает до сих пор. В 2006 году был избран главой наблюдательного совета ТОВ «Плиски Агро». Женат, есть два сына.
Первым общественным зданием для ремонта стал детский садик №713, который находится на улице Волгоградской. Конечно, это не единственный сад, нуждающийся в ремонте. Николай Негрич планирует привести в порядок сад №223 и 2 школы до конца текущего года.
Депутат Николай Негрич активно участвует в реконструкции Соломенского лесопарка. На данный момент идет проектирование, и после реконструкции в этом парке будут отдыхать жители столицы. Все изменения начинаются с малого — районов. Также Негрич Николай Михайлович принимает участие и в масштабных проектах, а также осуществляет все необходимые меры для получения дополнительных средств, чтобы повысить уровень жизни киевлян. Более подробно узнать о трудовой деятельности Николая Негрича можно на его персональном сайте .
Разумеется, страна не полностью принадлежит депутатам. Преобразование начинается во время сотрудничества и при взаимной выгоде между жителями и чиновниками. Общая работа — решение проблем и создание новой комфортной жизни.

Источник: http://daily.com.ua/publications/Nikolay-Negrich-izbrannik-Solomenskogo-rayona

Олександр Григорович Коротков. Біографічна довідка.


Коротков Олександр Григорович

Біографічна довідка депутата обласної ради:

Обраний у багатомандатному виборчому окрузі від Радикальної Партії Олега Ляшка. Наразі не входить до складу жодної  фракції. Є членом постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів.

Дата народження: 8 січня 1973 року.


Відомості про депутата на момент обрання:

Освіта: вища.

Місце роботи: ТОВ «КХП «Талне» з іноземними інвестиціями», генеральний директор, проживає у м. Черкаси.

Помічники-консультанти депутата обласної ради: Чернов Анатолій Станіславович (на громадських засадах).

Контактні данітел.: +38 (067) 394-40-12 ; e-mail: deputy-korotkov@outlook.com

О.Г. Коротков проводить особистий прийом громадян:

Місце прийому

День прийому

Час прийому

Україна, 20400, Черкаська обл., м. Тальне, вул. Незалежності, 8, ТОВ «КХП «Талне» з іноземними інвестиціями», кім. прийому громадян, тел.: (04731) 3-38-73

Кожного вівторка поточного місяця

09.00-12.00


Статті, інтерв'ю та виступи 
О.Г. Короткова

1) http://zmi.ck.ua/sotsium/cherkaschani-viklikali-furor-v-duba.html;

2) http://zmi.ck.ua/sotsium/ukranska-mukomelna-kompanya-modernzu-virobnitstvo-zadlya-zblshennya-eksportu-produkts.html;

3) http://zmi.ck.ua/oblast/protyagom-2017-18-marketingovogo-roku-tov-ukranska-mukomelna-kompanya-eksportuvala-ponad-35-tis-tonn-boroshna-ta-visvok.html;

4) http://vycherpno.ck.ua/cherkaski-eksporteri-zbilshat-obsyagi-eksportu-boroshna-na-50-oleksandr-korotkov/;

5) http://vycherpno.ck.ua/produktsiyu-ukrayinskoyi-mukomelnoyi-kompaniyi-prezentuvatimut-na-vistavtsi-gulfood-2018/;

6) http://www.siogodennya.org.ua/?p=72971;

7) http://www.siogodennya.org.ua/?p=71822.

Не за Карпатами вибори...


А ви готові подать бувшому ?

Горячей гильзой....

"Горячей гильзой бьют по попе". Нардеп Татьяна Черновол получила диплом артиллериста

Накануне военного парада на День независимости нардеп Татьяна Черновол из "Народного фронта" заявила, что прошла обучение по специальности "артиллерист". Фото и видео с присяги она опубликовала у себя в Facebook.

Обучение Черновол, по ее словам, проходила в Нацуниверситете обороны имени Ивана Черняховского. Присяга состоялась 18 августа.

"Я прошла посвящение в артиллеристы - это когда ты стреляешь из гаубицы, а потом имеешь честь сделать себе боевой раскрас на лице сажей из гильзы, и этой же гильзой, еще горячей, бьют по попе... Ну, такая традиция. И я горжусь!", - написала Чорновол в соцсети.

По ее словам, обучение длилось более ста дней. На присяге Черновол была, по ее словам, командиром второй пушки. "(с)



Комментарии отключены.
Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая