Міцна сім’я стає ключовим фактором національної безпеки України


Міцна сім’я стає ключовим фактором національної безпеки України




Міцна повноцінна сім’я, що здатна народити, захистити, та, головне, виховати дітей, сьогодні стає одним із найважливіших факторів національної безпеки, від якого залежить виживання та майбутнє України. Про це сказав Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов на засіданні IV Всеукраїнського Форуму Сім’ї.

За його словами, вже п’ять років РФ веде проти нас жорстоку, виснажливу війну. «За п’ять років війна забрала життя 13 тисяч українців, біля 3-х тисяч з них - військовослужбовці. Це страшні цифри, але не вони визначають небезпечну демографічну кризу в нашій країні. Так, у 2018 році в Україні народилося 335 тисяч немовлят, а пішли з життя - 587 тисяч чоловік. Тобто, за рік українців стало менше на 252 тисячі. І ця чорна тенденція щороку тільки погіршується», - наголосив Секретар РНБО України, додавши, що згідно зі статистикою, в 2018 році народжуваність в Україні впала на 7% у порівнянні з минулим роком, а «кількість перерваних вагітностей тільки в офіційних медичних закладах щороку складає більш як 100 тисяч!».

О. Турчинов наголосив, що до цієї статистики додаються «міграційні цунамі, що «вимивають» з країни величезні інтелектуальні і трудові резерви».«Внаслідок цього у рейтингах країн з найстрімкішим скороченням працездатного населення Україна посіла перше місце, а за показниками старіння - 29 місце в світі», - зазначив він, підкресливши, що скорочення населення стає для нашої країни одним з головних факторів, що загрожує не просто національній безпеці, а й самому існуванню нашої нації.

«Створення умов для повноцінного існування та захисту сім’ї, сімейних цінностей, підтримки і виховання дітей - один з головних пріоритетів відповідальної країни, який у нас, на жаль, перебуває далеко не  на першому місці», - сказав Секретар РНБО України.

На його думку, одним з інструментів захисту сім’ї та сімейних цінностей може стати створення державної інституції, «що опікується цим питанням, забезпечує планування та реалізацію масштабних державних програм щодо сімейної підтримки, створення умов для народження і виховання дітей».

«Розвиток і захист інституту сім’ї повинні стати пріоритетом державної політики та ключовою складовою стратегії національної безпеки України», - сказав О. Турчинов, висловивши переконання, що всі ці завдання необхідно реалізовувати, «зберігаючи визначений для країни стратегічний пріоритет європейської та євроатлантичної інтеграції, допомагаючи іншим країнам ЄС зберегти християнський фундамент, що свого часу став основою їх розвитку і безпеки».


Президент призначив полковника Кривоноса до РНБОУ

Головне - абсолютна нетерпимість до корупції - Президент призначив полковника Кривоноса заступником секретаря РНБОУ

12 березня 2019 року - 14:15

Головне - абсолютна нетерпимість до корупції - Президент призначив полковника Кривоноса заступником секретаря РНБОУ

Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко підписав Указ про призначення полковника Сергія Кривоноса заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та вручив йому службове посвідчення.

«Дуже важлива ваша характеристика – це ваша абсолютна нетерпимість до корупції. І це моє президентське доручення - нульова толерантність до корупції, щоб ми рішучими діями захистили армію, захистили оборонний комплекс від будь-яких нападів, або недовіри. Ми маємо зміцнити довіру суспільства  і міжнародних партнерів до оборонного комплексу», - підкреслив Президент під час зустрічі з полковником Сергієм Кривоносом.

«Я сьогодні прийняв рішення підписати Указ про призначення полковника Сергія Григоровича Кривоноса заступником Секретаря Ради Національної безпеки України. Буквально зараз є величезний суспільний запит на це призначення», - сказав Президент та згадав активну участь полковника Кривоноса в створенню Сил спеціальних операцій (ССО).

Президент відзначив високий професіоналізм та морально-людські якості полковника Кривоноса, а також підтримку військового з боку громадськості і добровольців в його діяльності на посаді заступника командувача ССО .

«Це демонстрація нового типу українського військового», - наголосив Президент та визначив напрямки діяльності новопризначеного заступника Секретаря РНБОУ. Глава держави доручив активізувати діяльність з питань переозброєння Збройних Сил України, інших збройних підрозділів, питань військово-технічного співробітництва, поглибити координацію діяльності територіальної оборони та посилити взаємодію в рамках співпраці України з НАТО.

«Я глибоко переконаний, що професійний військовий з бездоганою репутацією, якого підтримала і влада і опозиція, на сьогоднішній день це саме та кандидатура, яка має очолити цей відповідальний напрям роботи. Ви не з чужих слів знаєте ситуацію на фронті і життя солдата, які вимоги є до військової техніки, наших новітніх розробок», - зазначив Петро Порошенко.

Новопризначений заступник Секретаря РНБОУ Сергій Кривонос подякував Президентові за довіру та запевнив в своїй рішучості протидіяти корупції в оборонному секторі.

«Я дякую за можливість продовжити шлях воїна. Завдяки вашій підтримці, підтримці Уряду та наших іноземних партнерів в максимально короткі терміни планую провести комплекс заходів, які зміцнять довіру наших друзів і нашого народу до оборонної промисловості і докладу максимум зусиль, щоб унеможливити прояви корупції, мародерства в армії. Ті підлі щури, які намагалися, або намагаються розкрасти армію, впевнений будуть покарані», - наголосив новопризначений заступник Секретаря РНБОУ.

Собаки брешуть, а караван собі йде

Важливо захистити армію від політиканів, які паплюжать результати роботи всього оборонно-промислового комплексу – Президент

11 березня 2019 року - 13:41

Важливо захистити армію від політиканів, які паплюжать результати роботи всього оборонно-промислового комплексу – Президент

Президент Петро Порошенко наголосив на небезпеці спроб вдарити по українській армії з тилу. «Жоден причетний до розкрадання армії не буде мати індульгенції, не сховається за строком давності, бо зараз кров’ю заплатили українські воїни за це злочинне розкрадання», - заявив Петро Порошенко під час засідання Ради регіонального розвитку Житомирщини.

«Силу нашої нової української армії нікому, жодному ворогу не здолати. Але, на жаль, зараз не припиняються спроби вдарити по нашій армії, по нашій обороні з тилу», - зазначив Президент.

«Напередодні виборів на армію і суспільство спрямований щільний обстріл з усіх гармат інформаційної війни. Снаряди для цього обстрілу охоче подають ті кандидати в Президенти, які нищили українську армію, розпродавали, які її роздягали, які знищили обороноздатність під час перебування на високих посадах», - сказав Президент.

Глава держави висловив сподівання, що тимчасова слідча комісія Верховної Ради України належно оцінить факти розкрадання та підриву обороноздатності, назве прізвища причетних до цього. «І ніяка «димова завіса» брехні не зможе її приховати. На фронті, особливо ті, хто був у 2104-2016 роках дуже добре знають як було воювати без танків, без броні, без бронежилетів, розгрузок, снайперської зброї, без тепловізорів, без систем радіо-електронної боротьби, без дронів, і без багато чого, що мало бути і що було знищено цими горе-політиканами», - додав він.

Президент звернувся до присутніх: «Поки армія тримає фронт, нам з вами – захистити армію з тилу, прикрити від політиканів, які паплюжать результати роботи всього оборонно-промислового комплексу».

«А ще, аж ніяк не менш важливо захистити армію від ділків та їхніх партнерів на державних посадах, які розкрадають кошти військового бюджету. Ще раз наголошую – ані прізвища, ані посади, ані знайомства, ніщо не прикриє тих, хто незаконно збагачується коштом армії», - підсумував Глава держави.

Викрито Інтернет-мережу ворогів

СБУ выявила на Донбассе сеть «Сапфир», созданную российским Генштабом

12 марта 2019 16:14


СБУ разоблачила группу "Сапфир"
СБУ выявила на Донбассе сеть «Сапфир», созданную российским Генштабом

Сотрудники военной контрразведки Службы безопасности Украины разоблачили и задокументировали деятельность созданного Главным Управлением Генштаба Вооруженных сил РФ в Луганске специального информационного подразделения и агентурной сети спецслужб России на подконтрольных украинской власти территориях

Об этом, как передают «Донбасс. Комментарии», сообщает пресс-центр СБУ.

Группа под кодовым названием «Сапфир» по заданию российских кураторов организовывала подготовку и проведение антиукраинских информационных кампаний. Участники группы также занимались сбором и анализом информации о высшем руководстве Украины, Вооруженных Сил и других воинских формирований, сбором разведывательной информации о силах и средствах, задействованных в операции Объединенных сил.

Группа значительно активизировалась накануне выборов Президента Украины.

Сотрудники военной контрразведки СБУ идентифицировали «куратора» этого информационного подразделения, кадрового сотрудника ГУ ГШ ВС РФ подполковника Сазонова Александра Алексеевича, оперативный псевдоним - «Павел Бодров».

«Мы установили, что он занимает должность руководителя оперативной группы в составе разведывательного центра российской военной разведки в Луганске», - уточнил руководитель военной контрразведки СБУ Сергей Левченко.

Выяснилось, что в состав подразделения «Сапфир» входят 15 идентифицированных членов незаконного вооруженного формирования «народной милиции «ЛНР». Возглавляет группу завербованная военной разведкой России гражданка Украины - Василина Екатерина Геннадьевна.

Для координации работы группы «Сапфир» с «органами власти и управления «ЛНР» и содействия ее работе представители российской военной разведки использовали завербованного ими «советника правительства «ЛНР», гражданина Украины Тимохина Андрея Владимировича по прозвищу «Князь».

Для дискредитации руководства Украины участники группы «Сапфир» осуществляли подготовку и распространение в социальных сетях фейковых материалов. В частности фейковый приказ Министерства обороны Украины о якобы приостановлении начисления всех дополнительных выплат военнослужащим Вооруженных Сил. Агитаторы также размещали в соцсетях фейковые призывы от имени якобы патриотических сил к антиправительственным акциям, направленных на борьбу с коррупцией и импичмент Президента Украины, в том числе накануне выборов.

Кроме этого одной из основных задач группы было разжигание межконфессиональной вражды. В частности, ими систематически распространялись материалы для формирования общественного мнения о невозможности предоставления Украине Томосу об автокефалии.

Группа «Сапфир» постоянно занималась дискредитацией Программы СБУ «Тебя ждут дома» и созданием в обществе негативного имиджа Службы.

Поставленные российской разведкой задачу группа выполняла, создав в общей сложности более 50 аккаунтов и 130 групп в соцсетях.

Всего за время своего существования «Сапфир» сфабриковала и опубликовала в социальных сетях почти 12 тыс. фейковых информационных материалов антиукраинского характера.

Злоумышленники также рассылали открытки и СМС-сообщения провокационного содержания украинским военным.

Для непосредственного сбора разведывательной информации с подконтрольной украинской власти территории кураторами из РФ была задействована агентурная сеть военной разведки Российской Федерации в составе четырех человек. Сеть использовали сотрудники военной разведки РФ Александр Сазонов и завербованный резидент Андрей Тимохин.



Агенты-информаторы уже задержаны. Во время проведения обысков по месту жительства злоумышленников правоохранители изъяли более 20 устройств для связи, используемых для проведения шпионской деятельности, средства фото- и видеофиксации с размещенной на них информацией о военной технике, инженерно-защитных сооружениях ВС Украины, флэш-накопители и др.

В рамках уголовного производства, начатого по ч. 1 ст. 258-3 Уголовного кодекса Украины, фигурантам дела объявлено о подозрении в совершении преступления и избрана мера пресечения в виде содержания под стражей.

Шевченківські дні Найважливіші культурні події тижня

Шевченківські дні Найважливіші культурні події тижня
4-10 березня запам’ятається насамперед вшануванням пам’яті Тараса Шевченка.

 

4 березня у Луцьку у Волинському краєзнавчому музеї відкривається виставка живопису «Тарасова доля» заслуженого художника України Леоніда Литвина, приурочена до 205-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка.
 Леонід Литвин – відомий український художник, який працює в галузі станкового та монументального живопису. На творчому рахунку митця близько півсотні всеукраїнських та обласних виставок, а також понад 20 персональних.

 Художник працює в жанрах пейзажу, натюрморту, портрету, тематичної картини. У його роботах постають давня та новітня історія України, її яскраві особистості, фольклор і народні традиції українців («Давня Русь», 1972; «Не здамося», 1975; «Свято Івана Купала», 1976; «Вертеп у Луцьку», 1996; «Бандуристка Леся», 2012; «Свято», 2012; «За Україну», 2014; «В зоні АТО», 2014; «Пам’яті героїв Нового Загорова», 2018). Провідною для митця є козацька тема («Запорожці», 1973; «Предки», 1985; «Козацька пісня», 2004; «Битва під Берестечком», 2004; «Гетьмана малює», 2008; «Гайдамаки», 2011).

 Особливе місце в творчості художника займає Шевченківська тема. Впродовж 2014–2016 років Литвином створено серію «Тарасова доля» із 10 картин («Портрет великого кобзаря Шевченка», 2014; «Мені 13 минало», 2015; «Шевченко в Літньому саду», 2015; «Шевченко і Брюлов», 2016; «Шевченко малює Почаївську Лавру», 2015; «Шевченко на Волині», 2016; «Шевченко малює», 2014; «Шевченко на засланні», 2014; «Шевченко на Аралі», 2015; «Шевченко в морській експедиції», 2015).

 Тематична виставка «Тарасова доля» представляє 22 роботи художника – серію Шевченкіани (твори до біографії Великого Кобзаря, ілюстрації до його поетичних творів та пейзажі з натури, пов’язані з Шевченківськими місцями) та художній цикл історичних картин Литвина. Виставку доповнюють друковані джерела про художника – каталоги, буклети, журнали і т.ін.

 

5 березня о 17:30 та 19:30 у Львові у національному драматичному театрі ім. Марії Заньковецької пройде концерт, присвячений 70-річчю українського композитора, виконавця та поета Володимира Івасюка.

 

Івасюк – один з основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Найбільш відомими композиціями автора є «Червона рута» та «Водограй», які свого часу виконував ансамбль «Смерічка».

 18 травня 1979 його було знайдено повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КГБ за наказом вищого керівництва СРСР.

 Володимир Івасюк говорив: «Кожним твором починай новий етап, якісно вищий у своїй роботі. Виражай себе врешті-решт на повну силу, адже людські серця завоюєш тільки оригінальним твором із вагомим змістом і яскравою формою».

 У концерті візьмуть участь хор, струнний оркестр та рок-бенд Державної заслуженої академічної хорової капели «Трембіта».

 Солісти: Оксана Муха, Ірина Доля, Олег Лановий, Вікторія Ященко, Ольга Верхоляк.

Диригент — Микола Кулик. Оброка та аранжування творів Романа Мельника та Миколи Кулика.

 

 

9 березня у Львові у Львівській національній філармонії пройде концерт «ШЕВЧЕНКО REVOLUTION», покликаний відкрити у постаті культового українського поета нашого сучасника. На концерті звучатимуть вірші Шевченка у класичних та сучасних аранжуваннях.
 У заході візьмуть участь Хорова капела «Дударик», академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії , "Rock Orchestra" та солісти Львівської опери: Тетяна Вахновська, Тарас Різняк, Софія Соловій, Назар Омельчук та інші.

 Автор ідеї та аранжувань – Дмитро Кацал.

 Дата початку «ШЕВЧЕНКО REVOLUTION - 16:00 та 18:30 год.

 

9 березня у Національній філармонії у Києві відбудеться концерт «Світе тихий, краю милий, моя Україно…», присвячений 205-й річниці від дня народження Тараса  Шевченка.

 Музичні твори на вірші Тараса Шевченка виконає Національна заслужена капела бандуристів України імені Майбороди (художній керівник і головний диригент – Юрій Курач).

 Історія цього колективу пов’язана із виникненням «Кобзарського хору», заснованого в Києві 1918 року відомим бандуристом Василем Ємцем за фінансової підтримки Гетьмана Павла Скоропадського. Це був перший мистецький професійний колектив в Україні, з якого й бере початок новітня традиція у бандурному мистецтві гуртовий професійний спів зрячих артистів у супроводі бандур.

 У 2018 році Національна заслужена капела бандуристів України імені Майбороди відсвяткувала свій сторічний ювілей.

Названо переможців національного конкурсу від України

Названо переможців національного конкурсу від України на Sony World Photography Awards 2017
Перше місце посіла робота фотографа Зані Аркадіної Постійний порядок.

Журі міжнародної премії Sony World Photography Awards 2017 оголосили результати Національного конкурсу від України у середу, 29 березня. Про це повідомляється на сайті премії.

Зазначається, що перше місце посіла робота фотографа Зані Аркадіної Постійний порядок.

Фіналістами Національного конкурсу від України також стали: Юлія Шашина з роботою Почуття дуалізму та Богдан Ємець з роботою Викладач скульптури в майстерні.

Зані Аркадіна народилася в Україні, зараз живе і працює у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). Займається малюнком і скульптурою, однак високо цінує фотографію і любить поєднувати різні напрямки творчості

Постійний порядок – це демонстрація різноманітності форм природи і людини як її частини, сучасна версія традиційного натюрморту, в якій одночасно показана перемога над ефемерністю і краса буття.

Sony World Photography Awards 2017 – найбільший конкурс фотографії в світі. Національний конкурс – це глобальна номінація, в якій можуть взяти участь усі фотографи, які надіслали свої роботи на Sony World Photography Awards 2017, незалежно від того, на який конкурс вони відправили заявку. Його мета – відзначити найкращих фотографів у кожній з 65 країн.

Роботи переможців будуть показані разом з фотографіями, які увійшли в шорт-лист на виставці Sony World Photography Awards & Martin Parr – 2017, яка буде проходити в Лондоні з 21 квітня до 7 травня, також їх опублікують у щорічній книзі переможців.

Раніше всесвітня організація Sony World Photography Awards назвала найкращі фотографії2016 року, які були зроблені приватними фотографами з усієї планети.

Шевченко на світлинах - 205-річчя Великого Кобзаря

Кобзар і доба фотографії. Шевченко на світлинах

Тарасове «свідоцтво про народження» першого фотоаматора України

У 2019-му фотографія відзначає 180-ту річницю. Коли в січні 1839-го Франсуа Арагон зробив доповідь у Парижі про відкриття Луї Даґером світлопису, Тарасові Шевченку було 24 роки...

 Якщо уважно перечитати «Щоденник» Тараса Григоровича, його листи та спомини, впадає у вічі одна ще не зовсім досліджена сторінка в його житті: постійна дотичність Кобзаря до світлопису. Адже дагеротипія, а пізніше й фотографія розвивалися в Петербурзі на очах у молодого поета.

 Задля такого висновку біографія Кобзаря налічує достатньо неспростовних фактів. Але спочатку треба відтворити головні історичні віхи з життя Тараса Шевченка. Почнемо, мабуть, із 1838-го, коли в Санкт-Петербурзі 24-річного юнака, кріпака поміщика Енгельгарда друзі викупили з кріпацтва. До публічного проголошення епохи світлопису залишався ще цілий рік. І цей рік аж до 1845-го Тарас навчався в Академії мистецтв у майстерні Карла Брюллова. Юнак поглинав книжки з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, часто бував у театрах і музеях.

 

 

У той час у столиці Російської імперії бурхливо розвивався новий напрям мистецтва — дагеротипія — первісний вид світлопису на металевих пластинах, вкритих сріблом. Першими, ясна річ, ознайомили петербуржців із дивами світлопису іноземні фотомайстри, а вже з 1843 року в місті стали з’являтися фотоательє місцевих фотографів. Серед майбутніх майстрів пензля з найближчого оточення Тараса в академії одразу з’явилися палкі шанувальники нового напряму відтворення дійсності. Це передусім двоє студентів-живописців, друзів Шевченка по майстерні Брюллова: українець Іван Гудовський та швейцарський підданий Генріх Деньєр. Деньєр відкрив одне з перших фотоательє в Санкт-Петербурзі у 1849-му, ще навіть не закінчивши навчання в академії, а Гудовський того самого року започаткував фотографію в Києві, у кам’яниці на Великій Васильківській.

 Як і більшість тогочасних майстрів живопису, Тарас Шевченко одразу ж викреслив світлопис з усіх творчих видів мистецтв, залишивши за ним тільки функцію копіювання. Причому цю «фізико-хімічну» властивість «нерукотворного» копіювання сам Кобзар залюбки використовував упродовж усього життя. Ось що писав Тарас у листі до свого товариша поляка Броніслава Залеського влітку 1855 року із заслання: «Очень не рад, что ты занимаешься теперь фотографиею, она у тебя много время отнимает теперь, а после, я боюся, ты увлечешься ею, когда покажутся удовлетворительные результаты. Это дело химии и физики, пускай Михайло (Цезік. — Ред.) и занимается ими, а тебе это как художнику повредит. Фотография как ни обольстительна, а все-таки она не заключает возвышенного прекрасного искусства».

 

Наступна зустріч Тараса Григоровича з фотосправою відбулася вже в засланні, в Оренбурзькій губернії. Але навіть там, «на задвірках імперії», світлопис став поширюватися з вражаючою швидкістю. Тарас не тільки був свідком народження нової течії у світлописі — фотоаматорства, а навіть посприяв його розвитку. Річ у тім, що і в Оренбурзі, і на півострові Мангишлак — у військовому укріпленні Новопетрівське — друзями Кобзаря ставали люди, безмежно закохані в цей новий напрям мистецтва. Прибувши до Оренбурга, Тарас Шевченко, який під час заслання постійно хворів, невдовзі познайомився з місцевим аптекарем Михайлом Гнатовичем Цезіком, мабуть, першим фотоаматором того краю. Пізніше Цезік залюбки допомагав поетові в засланні, виконуючи фотокопії його малюнків та пересилаючи його листи з Новопетрівської фортеці.

 

 

Звісно, весь вільний час аптекар присвячував своєму новому хобі. Вивчав апарат, знімав офіцерів, фасував хімікати, готував розчини, друкував відбитки, постійно говорив лише про «світлописаніє» та мріяв про нові лінзи. Демонструючи всім свої «досягнення», Цезік заклав непереборну жагу до цієї справи в ще одного з офіцерів — ад’ютанта командира Оренбурзького корпусу Іраклія Ускова. Це був простий і добрий чоловік родом із запорозьких вільних козаків. Фотографія в той час тільки з’явилася в Оренбурзі, і новий командир корпусу генерал Перовський часто отримував світлини із самого Петербурга. Таким чином, його ад’ютант бачив не тільки перші фотоспроби початківця Цезіка, а й роботи найкращих фотографів столиці. Мабуть, це й відіграло свою вирішальну роль. Цілих чотири роки Усков цілеспрямовано наближався до омріяної мети й тільки у 1857-му став щасливим володарем фотокамери. Придбати її йому допоміг Тарас Шевченко через своїх друзів у Петербурзі.

 Після Оренбурга капітан Іраклій Усков був призначений командиром цього крайнього форпосту імперії, а Тарас за черговим доносом переведений туди «на перевиховання»... Важко навіть уявити, як склалася б солдатська доля Шевченка, якби комендантом укріплення був призначений хтось інший. Ось що писала у своїх споминах про Кобзаря старша донька Іраклія Олександровича Наталя: «Батько був завзятий аматор-фотограф і фотографував аж до смерти, коли вже був на відставці. Тарас Григорович, здається, через своїх столичних знайомих виписував приладдя для фотографування моєму батькові. Навряд чи він міг виписувати для себе. Фотографічне приладдя коштувало тоді дуже дорого, а засланець Шевченко не був багатий. Може, він допомагав батькові фотографувати ці краєвиди. Батько й Шевченко були великі приятелі. Мені відомо, що батько й Тарас Григорович садили при форті садка, допомагаючи один одному».

 

 

Нині чотири світлини першого українського фотоаматора Ускова, датовані 1857–1865 роками, прикрашають експозицію Національного музею Тараса Шевченка. Дружина Ускова Агафія все своє життя дбайливо зберігала для нащадків як дописи і малюнки поета, так і ці «новопетрівські» світлини свого чоловіка... В інтернеті я випадково дізнався про те, що молодша донька Ускових Надія за заповітом матері повернула роботи та речі поета в Україну. А трохи пізніше в матеріалах про створення у 1920-х роках у тодішній столиці УСРР Харкові Інституту Т. Г. Шевченка натрапив на цікаві подробиці. Виявляється, «у 1929 році за 3000 рублів харківський інститут Т. Г. Шевченка купив у Надії Ускової-Смоляк (молодшої доньки Ускових) разом з іншими раритетами п’ятнадцять (!) світлин її батька Іраклія Олександровича». Мало який фотографічний музей Європи має у своїх архівах таку кількість безцінних фотодокументів одного автора, датованих 1857–1865 роками...

 

 

Коли торік я розповів цю історію Дмитрові Стусу, директорові Національного музею Тараса Шевченка в Києві, він одразу загорівся ідеєю розшукати світлини й зробити із цього вагомий проект-відкриття. Вже через три місяці разом із науковим співробітником Олексієм Дубровим ми, затамувавши подих, роздивлялися безцінні фотовідбитки Ускова, яким щонайменше 160 років. Обережно перегортаючи пожовклі світлини коменданта фортеці, друковані на тонкому альбуміновому папері, ми достеменно пересвідчилися в наявності справжнього історичного документального артефакту — 15 старовинних фотографій, датованих 50-ми роками позаминулого століття. Усі сюжети цих зйомок розповідають про місце служби поета на півострові Мангишлак (Новопетрівське укріплення). І, на жаль, майже всі вони потребують реставрації. Але головне те, що знайдені світлини засвідчують дві нові тези в українській шевченкіані. По перше, повертають суспільству ім’я одного з перших українських фотоаматорів Іраклія Ускова, а по друге, стверджують факт конкретної участі в цьому Тараса Григоровича Шевченка. Наведу лише одну цитату з листа засудженого Шевченка до свого приятеля Михайла Лазаревського в Петербург у червні 1857 року: «...побывай ты с человеком, практически и хорошо знающим фотографическое дело, побывай с таким человеком у г. Чернягина по означенному адресу. И выберите, по крайней мере освидетельствуйте, выписываемую И[раклием] А[лександровичем] камеру для фотографии с прибором, в особенности обратите внимание на объективы Фогтлендера. Деньги ему, г. Чернягину, посылаются с этой же почтою».

 Мов блискавкою, мене ошелешив суто фотографічний вислів у дописі поета «об’єктиви Фогтлендера», яким і нині оперують тільки затяті професійники. Адже й сьогодні фотокамери Leica, Sony, Samsung використовують ті лінзи. Виявляється, ця австрійська фірма оптики та фотознаряддя не тільки була відома 162 роки тому — її назву промовляв і шанував сам Тарас.

 

 

...Як бачимо, завдяки сплетінню цих двох доль — поета-вільнодумця Тараса та нащадка запорозького козацтва Іраклія Ускова — до нас дійшли найстаріші аматорські світлини в історії України. Уже відомо, що в жовтні цього року Національний музей Тараса Шевченка, анонсуючи нові сторінки з життя Кобзаря, запросить громаду Києва на виставку світлин, які «ховалися» в його фондах майже сторіччя. Ці 15 знайдених старовинних фотографій, я певен, спонукають багатьох українських музейників до нових пошуків та відкриття в царині вітчизняного світлопису.

Кривонос зняв свою кандидатуру на користь Порошенка



Заступник командира Сил спеціальних операцій Кривонос зняв свою кандидатуру з виборів президента на користь Порошенка
Зміна верховного головнокомандувача ЗСУ, яким є Петро Порошенко, неприйнятна в умовах війни, уважає полковник Сергій Кривонос, якого було висунуто кандидатом на посаду президента партією "Воїни АТО".

Кривонос із 2014 року брав участь в антитерористичній операції 

Заступник командувача Сил спеціальних операцій Сергій Кривонос зняв свою кандидатуру на майбутніх виборах на користь чинного президента України Петра Порошенка. Про це 6 березня він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

"Поки йде війна  і вірогідність відкритої агресії зі сторони нашого головного ворога, Російської Федерації, є занадто великою, мені прийшлося прийняти зважене та дуже непросте для себе рішення щодо зняття своєї кандидатури з подальшої гонки за пост президента України. Я роблю це на користь громадян та майбутнього України! Уважаю, сьогодні, у тих умовах, у яких знаходиться держава, недоцільною зміну верховного головнокомандувача Збройних сил України", – написав Кривонос.

Він закликав не трактувати зняття його кандидатури як "проплачену маніпуляцію".

"Головним мотивом мого походу на пост президента як діючого військового... було те, що я не згоден із тією системою та ситуацією, що сьогодні утворилася в секторі безпеки та оборони України. Я вважав за необхідне говорити про те, що усілякими способами намагалися приховати "паркетні генерали", адже впевнений, що лише правда та єдність дозволить нашій державі перемогти", – зазначив він.


31 січня політична партія "Воїни АТО" висунула полковника Кривоноса кандидатом у президенти.

Кривонос набув популярності у 2014 році, коли командував обороною краматорського аеропорту. У 2016 році його призначено першим заступником командувача ССО.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. 
Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/news/politics/zastupnik-komandira-sil-spetsialnih-operatsij-krivonis-znjav-svoju-kandidaturu-z-viboriv-prezidenta-na-korist-poroshenka-789385.html

Смешко заявив про ВО "Свободу" керовану з Донбасу

Смешко заявив, що ФБР незабаром оприлюднить факти співпраці керівництва партії "Свобода" з екс-президентом Януковичем
Під час розслідування справи американського політтехнолога Пола Манафорта співробітники Федерального бюро розслідувань задокументували факти співпраці керівництва української партії "Свобода" і екс-президента Віктора Януковича, заявив екс-голова Служби безпеки України і кандидат у президенти Ігор Смешко.



Смешко: Зв'язки між Януковичем і керівництвом правої опозиції стануть справжнім шоком для українського суспільства 

Федеральне бюро розслідувань США має факти про співпрацю української партії "Свобода" з екс-президентом України Віктором Януковичем. Про це в ефірі телеканала ZIK заявив екс-начальник Головного управління військової розвідки Міноборони, колишній голова Служби безпеки, генерал-полковник, кандидат у президенти України Ігор Смешко.

За його словами, верхівка партії "Свобода" співпрацювала й отримувала фінансування від Януковича. А ФБР, яке веде розслідування українського сліду у справі американського політтехнолога Пола Манафорта, найближчим часом оприлюднить ці відомості.

Він висловив думку, що зв'язки між Януковичем і керівництвом правої опозиції "стануть справжнім шоком для українського суспільства".

Він також розповів, що, за даними розслідування ФБР, політична еліта часів Януковича обговорювала з Манафортом питання, зокрема, як штучно створювати в Україні антисемітські настрої.

Кандидат у президенти наголосив, що винним доведеться відповідати за зв'язки, які на сьогодні вже задокументували правоохоронні органи.
Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/news/politics/smeshko-zajaviv-shcho-fbr-nezabarom-opriljudnit-fakti-spivpratsi-kerivnitstva-partiji-svoboda-z-eks-prezidentom-janukovichem-791258.html

Шевченко з нами є і буде



VIII

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає. /18/
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.


IX

Рано-вранці новобранці
Виходили за село,
А за ними, молодими,

І дівча одно пішло.
Подибала стара мати
Доню в полі доганяти...
І догнала, привела;
Нарікала, говорила.
Поки в землю положила,
А сама в старці пішла.

Минули літа, а село
Не перемінилось.
Тілько пустка на край села
Набік похилилась.
Коло пустки на милиці
Москаль шкандибає.
На садочок позирає,
В пустку заглядає.
Марне, брате, не вигляне
Чорнобрива з хати.
Не покличе стара мати
Вечеряти в хату.
А колись... Давно колись-то!
Рушники вже ткались,
І хустина мережалась,
Шовком вишивалась.
Думав жити, любитися
Та Бога хвалити!
А довелось... Ні до кого
В світі прихилитись.
Сидить собі коло пустки,
Надворі смеркає.
А в вікно, неначе баба,
Сова виглядає.


X

В неволі тяжко, хоча й волі,
Сказать по правді, не було.
Та все-таки якось жилось.
Хоть на чужому, та на полі...
Тепер же злої тії долі,
Як Бога, ждати довелось.
І жду її, і виглядаю,
Дурний свій розум проклинаю,
Що дався дурням одурить,
В калюжі волю утопить.
Холоне серце, як згадаю,
Що не в Украйні поховають,
Що не в Украйні буду жить,
Людей і Господа любить.


XI

КОСАР

Понад полем іде,
Не покоси кладе,
Не покоси кладе — гори.
Стогне земля, стогне море,
Стогне та гуде!

Косаря уночі
Зострічають сичі.
Тне косар, не спочиває
Й ні на кого не вважає,
Хоч і не проси.

Не благай, не проси,
Не клепає коси.
Чи то пригород, чи город,
Мов бритвою, старий голить.
Усе, що даси.

Мужика, й шинкаря,
Й сироту-кобзаря.
Приспівує старий, косить,

Кладе горами покоси,
Не мина й царя.
І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить.
І не пом’яне.



XII

Чи ми ще зійдемося знову?
Чи вже навіки розійшлись?
І слово правди і любові
В степи і дебрі рознесли!
Нехай і так. Не наша мати,
А довелося поважати.
То воля Господа. Годіть!
Смирітеся, молітесь Богу
І згадуйте один другого.
Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.