хочу сюди!
 

Славушка

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «щастя»

Просто весна прийшла ))))

Подих....
Ясний, свіжий,
Але не холодний
І весняний.
І всюди видно,
По небу,
По хмарам
І навіть по зорям,
Ясним - весняним.
Весна наближається,
Весна наближається
І сяє обличчя моє,
Від радості,
Щастя, почуттів
І кохання в мені ;)
А серце все гріє,
Нагадує все,
Але тільки ясне,
Радісне, світле.
І тепло мені
І знаю я що...
Все буде просто неймовірно!!!!
Хочу весну
І вона йде,
Але не тільки до мене
І ще більше радію
І більше свічусь,
Тим полум’ям щастя в мені )

Малювати щастя...


Кілька пензлів і пожовклий ватман.
Келих коньяку напівпорожній…
Я хотіла щастя малювати,
Хоча з мене той іще художник.

Кількома мазками – як інакше.
І не варто змішувати фарби.
В темних силуетах – душі наші
Міняться незнайденим ще скарбом.

Звісно що – без підпису і дати,
Наче лист, відправлений у завтра.
Нам іще до себе доростати,
Мій у снах загублений співавтор.

Нам іще торкатися світанків,
Щоб впізнати: він – ну от, нарешті.
А у вікнах – леготом – фіранки.
І цвіте за вікнами черешня.

І, такий досвідчено-невиннй,
Промінець побачить на світанні,
Як на полотні малюють тіні
Перший ранок нашого кохання.

З глибин вконтакті стирене... або про щастя

Ми переконуємо себе, що наше життя стане кращим, коли ми закінчимо
навчання, отримаємо фінансову незалежність, здобудемо кар'єру, коли ми
одружимося, народимо дитину, потім іще одну. Потім ми бачимо, що наші
діти ще маленькі, і чекаємо, що все стане кращим, коли вони підростуть. Згодом ми переживаємо, що вони стали підлітками, і нам треба якось давати з ними раду, з усіма тими труднощами перехідного віку. Ми переконуємо себе, що, без сумніву, станемо щасливішими, коли вони виростуть зі своїх «надцяти» років. Ми кажемо собі, що наше життя стане кращим, коли наша сімейна половина закінчить свої справи, коли в нас буде красива машина, коли візьмемо
відпустку, коли вийдемо на пенсію… Але істина в тому, що для нас не буде кращого часу, щоб бути щасливим, як зараз. Якщо не зараз, то коли?

Твоє життя завжди буде сповнене подіями, тривогами. Краще сприйняти все як є, і вирішити бути щасливим, незважаючи ні на що... Дуже довгий час нам здавалося, що життя от-от розпочнеться. Справжнє життя. Але завжди виникала якась перепона по дорозі, випробування, яке потрібно пройти, робота, яку треба зробити, час, який треба комусь присвятити, рахунок, який треба оплатити. От зробимо це, переживемо, а тоді і заживемо. 
Щастя – це і є дорога. Тому насолоджуйся кожною миттю. Досить чекати закінчення школи, початку навчання, чекати, коли втратиш 10 доларів, заробиш 10 доларів, коли буде робота, до весілля, до вечора п'ятниці, до ранку неділі, чекати нової машини, до зарплати, до весни,
до літа, до першого чи п'ятнадцятого числа, коли твою пісню прокрутять
по радіо, коли помреш, коли народишся знову… перш, ніж вирішиш бути щасливим. Щастя – це дорога, а не пункт призначення. Немає другого часу для того, щоб бути щасливим, окрім як зараз. Живи і насолоджуйся кожною миттю.

А тепер подумай, і дай відповідь на ці запитання:

1. Назви п'ять найбагатших людей на планеті.
2. Назви п'ять останніх «міс світу».
3. Назви п'ять останніх лауреатів Нобелівської премії.
4. Назви п'ять останніх лауреатів премії Оскар.

Важкувато, чи не так?
Аплодисменти стихають!
Призи вкриваються пилом!
Переможців швидко забувають.

А тепер дай відповідь на ці запитання:

1. Назви трьох вчителів, які зробили внесок в твою освіту.
2. Назви трьох друзів, які допомогли тобі у важкі часи.
3. Згадай кількох людей, які викликали в тебе особливі почуття.
4. Назви п'ятьох людей, з якими тобі було приємно проводити час.

Здійсненно? Значно простіше, чи не так? Люди, які щось означають у твоєму житті не в рейтингу «кращих», не мають більше грошей, ніж інші, не виграли найпрестижніших призів… Це ті, хто піклується про тебе, дорожать тобою, ті, хто, незважаючи ні на що, завжди залишаються поруч.

Задумайся про це на мить! Життя таке коротке! А ти, у якому ТИ списку?

Про жіноче щастя



Щастя вам! Гарного дня! Легкої п'ятниці!

Що потрібно для щастя_2

Гарний зручний будинок, бассейн у спеку...

Хто Архітектор Барселони ?

Видовищний фонтан...


Человеку надо мало:
чтоб искал
и находил.
Чтоб имелись для начала
Друг
один
и враг –
один…
Человеку надо мало:
чтоб тропинка вдаль вела.
Чтоб жила на свете
мама.
Сколько нужно ей –
жила…

Человеку надо мало:
после грома –
тишину.
Голубой клочок тумана.
Жизнь –
одну.
И смерть –
одну.
Утром свежую газету –
с Человечеством родство.
И всего одну планету:
Землю!
Только и всего.
И –
межзвездную дорогу
да мечту о скоростях.
Это, в сущности,
немного.
Это, в общем-то, – пустяк.
Невеликая награда.
Невысокий пьедестал.
Человеку
мало
надо.
Лишь бы дома кто-то
ждал….

Роберт Рождественский


від щастя

...слухай, серце, я не можу більше писати про любов,
літери ворду – ніби цятки на крильцях сонечка –
полетіли-розлетілися з пучок пальців –
на небо, цукерки хрумати.
...поясни, серце, чому слова ніжності втишеної
завжди банальні,
прості й нецікаві, ніби оте «довго-щасливо»
наприкінці казочки?
...бо ніхто не помер, не пішов за земель тридев'ять
дракона рубати-царівну визволяти,
бо чайник сопе із котом примруженим,
бо сніг солодкий, як губи присмерком...
...знаєш, серце, щастя щоденне,
без ексцесів та спецефектів –
річ насправді нуднюща для публіки –
як старенькі, що ходять за ручки –
він – зворушливий у своїй ніжності,
вона – дитинна у своїй вірності –
кришать хлібчик любові голубам
на ринковій площі...

...я їх бачила нині, серце –
і мені захотілося плакати
від щастя.



h.ua/story/197449/

Ганна Осадко

Молитва

Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,

Тяглом у поїздах їх бистроїзних?
 
  1. Боже, великий єдиний,

    Нам Україну храни,

    Волі і світла промінням

    Ти її осіни.

  2. Світлом науки і знання

    Нас, дітей просвіти!

    В чистій любові до краю

    Ти нас, Боже, зрости.

  3. Боже, великий єдиний,

    Нам Україну храни,

    Мужню, українську владу

    Обрати свій люд надихни.

  4. У захисті слави і мови

    Завдання еліті постав!

    Народ, щоби силу і працю

    до власної ниви приклав!

  5. Молимось, Боже єдиний,

    Нам Україну храни,

    Всі свої ласки, щедроти

    Ти на люд наш зверни.

  6. Дай йому волю, дай йому долю,

    Дай доброго світа!

    Щастя дай Боже, народу

    На многая, многая літа!


Відома з 26 березня 1885

За виключенням 3 та 4 куплетів.

Музика М. Лисенка

Слова ( ледь не всі)  О. Кониського















Сліпі зрячі

Не давно був у кінотеатрі на якійсь простенькій милодрамі. Миле кіно із смазливими акторами, любовна історія закінчується смертю одного з героїв. Сльози...і звісно не лише на екрані...Ця   смерть не стала марною, принаймі на екрані...,там це спровукувало зміни в житті близьких тої людини. А що тут,в залі? Чи ця розмазана косметика у дівчат, а можливо і в хлопців:), або принаймі комок підступивший до горла, чи змінить це щось в їх житті? 
 Але питання, яке мені приніс потік думок в той момент, було іншим. Чому люди так близько і емоційно переживають ситуаціз екрану і в той же час залишаються черствими на ці ж ситуації у власному житті? Невже не помічають? Дивляться й не бачать, слухають а не чують! 
 Можливо це ти на спор з друзіми  звабив і переспав з дівчиною. Та це ж ти вчора «послав дівчину» і ось її найшла на підлозі кімнати співмешканка з порожньою упаковкою з під таблеток...Чи може це ти заграєш із співробітницею...це ж твоя дитина дивиться цим допитливим поглядом на батьків: «Чому тато  йде від нас?...Я більше так не буду...» Це ж ти метаєшся із сторони в сторону валячи на всіх свої проблеми, і ходиш в кіно за тими яскравими картинками, бо не бачиш краси, моментів радості та щастя у власному житті. З відки  це прагнення чужого життя...Навіщо переймаємо ці моделі життя з кіно.Краще розвестись, бо самі мучимось і діти страдають, а може саме розлучення буде більшою кривдою для дитини...А ж любов цеж перш завсе жертви і топтання свого Я. Ох, якою єриссю було отримати від людини яка розлучилась ,уривок з першого  послання Павла апостола до Коринтян 13:4-8. Всім подобаються ці слова а от прийняти їх жити за цим принципом... Взагалі цікавий парадокс, якщо одягатись то треба не так як інші, шукають чогось оригінального, от що до життя то дивимось на інших. В такому випадку може всетаки варто подивитись ширше і  вибрати щось з кращих варіантів. Та ж білшість, якщо не сказати більш категорічніше, фільмів які дивимось закордонно, а це ж  інший металітет і інші звичаї, та деякі їхні моделі впринципі не примінимі в нашому житті.Багато ситуацій в нас просто не  виникнуть. 
Не давно знайома розказувала про дочку яка живе і працює в австрії. Виникла така проблема що дочка дочки, зараз вже якщо не помиляюсь 12 років .Так от, коли вона ше була меншою, вже після першого року навчання в школі почала «качати » мамі свої права. А з часом все сильніше.Хватало мамі тільки голос повисити та вже підбігала до телефону і єхидною посмішкою говорила, що зараз викличе службу з захисту дітей. І одного мати із сльозами на очах жалілась своїй  мамі, що дитина стала не контрольованою.Бабуля покликала до телефону внучку ісказала щось на кшталт:»Ти засранка мала, мама із задоволенням віддасть тебе в чужу сімю і нехай вони з тобою панькаються.» Ну це трохи втихомирило дитину. 
Більшість фільмів мають же за мету висвітлити якусь проблему, призивають над  чимось задуматись. А не просто для того щоб подивитись, провести час чи виплеснути емоції, і не варто аж так силіно ліпити все що побачимо до свого життя. А то це призводить до того, що свого соромимось. Знайомий розповів як одна сівротниця дістаючи речі з сумочки дістаола вервечку. Подруга з усмішкою «Це, що в тебе вервечка?»- «та ні, то такі буддистскі чотки для відмовляння мантр... »- «а для мантр. А чи можеш мені такі дістати?...»   
Не робіть з свого життя пародію. Власним життям живи а на чужих помилках лише вчись.  Не забувай що кожен бачить ситуацію по своєму, бо насправді бачимо розумом. Очима ми лише дивимось. Очі як відомо взагалі доставляють в розум картинку верх ногами ))). А оскільки розум в кожного «завалений» своїм, то й сприямати абсолютно однаково ситуацію не можем. І взагалі бачити це дар...

Auf immer und ewig - Chris Rea

Auf immer und ewig
          На віки вічні...

автор Кріс Рі

No sunny day, no sky of blue
          Ані сонячного дня, ані небесної блакиті,
Just a pale moon on the wings of the wind.
         тільки блідий Місяць на крилах вітрів;
No diamond rings, no pretty dreams
         Ані  кілець з діамантами, ані прекрасної мрії -
Two people caught in chains of each other
         двоє людей ланцюгами полонили одне одного...

And there was no other way
         І не було іншого виходу,
This was how it was to be
         сталося те, що мало статися.
The flame will haunt you constantly
         Це полум'я буде пекти постійно,
There'll never be a day
         щасливі дні ніколи не настануть.
Auf immer und ewig?Auf immer und ewig?
         Невже на віки вічні?

С Л У Х А Т И

щасливий день

- Сегодня самый счастливый день в моей жизни, - заявляла она.
- Позавчера ты говорила то же самое.
- Позавчера уже нету. И завтра нету. Есть сегодня. И надо прожить его так, чтобы оно было самым счастливым.

© Даниил Гранин, Иду на грозу