О, біль солодкий цей нестерпний! Терпкий твій смак, отруйна близькість... Занурення – аж подих рветься!.. Так невситимо, невичерпно Кохаємось… Як серце б’ється!.. 11.11.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Сталевар у домны грелся, Дурью маялся шахтер, На завалинке расселся, Прохлаждаясь, комбайнер. Часовой дремал на вышке, А ученый за столом пыль сдувал с какой-то книжки, Забавляясь баловством. Стетоскопом врач игрался, И рабочий у станка пел, плясал и развлекался... Все валяли дурака! Все ударились в безделье, Кто в разврат, а кто в веселье... И пропала бы страна! Если б, отдыха не зная, честных рук не покладая, Глаз правдивых не смыкая, И косы не расплетая, Не ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я - листок тополиний осінній, Скибка сонця на гілці самотня. Зацілована західним вітром, Сонця крапля тремтяча, тендітна… Полетіла, зіщулившись, вниз… 09.11.2009 © Copyright: МаринаСтепанская, 2011Свидетельство о публикации №11111160958

Ти - віддзеркалення моє. Так схожі ми!.. Тягнуся Все ближче... дотик... Ніби є Ти... Зник... От-от втоплюся - Межі немає, течія Могутня нас єднає, Потоком - ти, течу і я... Тебе відображаю... написано 09.11.2009 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №111102710170 [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

Посвящается в добрую память доброму казаку, и просто человеку БАВу. Я думаю що Он обезательно, как минимум раз, прочтёт это запись. БАВ, заранее обращаюсь к Тебе - не смотря ни на что, держись крепко стиснув зубы, потому что Ты - настоящий Казак. Не забывай про это. Ну и Мне приятно вспомнить молодость. Звони если что. Ну и конечно удачного Тебе гешефта ))) Тут вот два скана. Вспомни и Ты, что бы и Тебе всгрустнулось )))) Эх времена были.... [Приєднана картинка] Rb tak i...

Читати далі...

Тут в последенее время навеяло детством. Вспомнил старенький стишочичек. Думаю что не Я Один )Как приятно утром ранним,Кожу с черепа сдирать,И жевать, жевать, жевать!Тёплым гноем запивать! Если Кто еще Что вспомнил - калякайте )

Приходит тьма, накрыв испуган город, Приходит тьма среди осенних дней,Важней став, жизнь тревожит тех, кто дорог, Приходит тьма, загнав в углы людей. Сереет свет, за окнами дороги,Пустынный город затаясь живет, От крова к крову сплетни и тревоги, Рукою твердой тьма себя несет. Затихший город, золото деревьев, Тумана каплями тревога здесь живет, Улыбка солнца на пейзаж осенний, Но не конец тревог,- все только лишь грядет. [Приєднана картинка]31,10,09 т.е.с.

Тримались з останніх сил, Ніхто не хотів відступати, Поки пір'я з янгольських крил, До крові не почали прилипати. І тоді світ наче сказився, Руйнувалося все навкруги, А він лиш крізь пальці дивився, Дочекавшись завершення гри. Життя на Землі припинилось, Переможців не було у війні... Чого так боялись - здійснилось, З любов'ю у власному сні.

Не питай про кохання. Не варто… Не випитуй про вірність навіки. Я з тобою в цю хвильку, я поруч. Тіла шал, вуст вогонь так відверто Промовляють без слів – «Я кохаю!» 21.10.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Осінь-Крез щедро сипле оздобами Із бурштинів, топазів та золота, Прикрашає калину рубінамі, Горобину - намистом кораловим. Вітер листя в обійми підхоплює - Вихор пристрасний танго вогненного. Раз-два-три... Дощова меланхолія... Раз-два-три - ноти вальсу осіннього... О, ці флейти та скрипки небеснії! Саксофони надривно-пронизливі! Розкіш скороминуща бентежная! Світ святково-сумний...

Читати далі...