Ранок, комп, дівчИна в "Асі",
Ось і зустріч відбулася.
Поцілунки, привітання:
-Добрий день, моє кохання.

Віртуальне, не реальлне,
Тільки завжди актуальне.
Це дарує всім уперше
Нам сторіччя двадцять перше.

Потім зробимо застілля,
Дивне інтернет-весілля.
І куди ж тут правду діти -
Віртуальні будуть діти.

Віртуальний дітсадок,
Школа,віртуал-урок.
Інтернет-бібліотека,
Ресторан, сексшоп, аптека.

Секс, баталії, вино
В інтернеті є давно.
Можем бути ким завгодно,
Хоч артистом всенародним.

Вже не знаєм допуття
Чи реальне є життя.
І тому, не без причини,
Кожен має тут личину.

Хтось за правду-матку б'ється,
І героєм всім здається.
Бо в житті він мокра птаха,
Боягуз, лайно, невдаха.

Всіх здолати сил не має
То ж гуртується у зграю.
Диким кодлом нападають
Та лайном в людей кидають.

Інші просто пишуть вірші.
В когось кращі, в когось - гірші.
Кого туга переймає -
Інтернет-"жилетку" має.

Ну а хтось мети не має
Просто жовчь свою спускає.
Не воює і не дружить,
Інтернет лиш урной служить.

Віртуал для всякой срані -
Тільки букви на єкрані.
І йому усе єдино,
Що за буквами - людина.

Ось таке життя настало.
Тільки краще, щось, не стало.
Може хто і краще має,
Тільки я цього не знаю.

21 квітня 2009 р.— 27 червня 2011р.
P.S. За цей час інтернет-життя не змінилося.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Мене матінка повчала,  
І бабуся й тітка.
Без канікул йшло навчання
І взимку і влітку:
 
-Будеш хлопчиком розумним,
Слухатись дорослих,
Виростеш міцним, здоровим,
Та великий зростом.

А як слухатись не будеш,
Будеш злим і кволим.
І таким, як ми дорослі,
Не будеш ніколи.
 
Всі ми слухались дорослих,
Й клопоту не мали
І тому такі великі  
Всі повиростали.

Ввечері бабуся в ліжко
Вклала мене знову,
Сама з тіткою сердито
Повела розмову:

-От не слухаєш мене ти,
І мої поради,
Том у справах у своїх ти
І не маєш ради.
 
-Сон відразу десь подівся,
Зник від здивування.  
Замість того, вже одразу,
Виникло питання:

-Хоч повчати мені, тітко,
Вас іще зарано,
Чому ж Ви така доросла
Й досі неслухняна?
 
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Одна й та сама тема на різні лади.
Обидва вірші - дещо жартівливі.
З реальністю та персонами - ніякого зв'язку
_______________________________________________________________________

Чи найкраще пасую

Примірка жінки чоловіком.
Оптимістичний вірш.

Примір-но мене – чи найкраще пасую? –
До стану тонкого й кремезних плечей.
Чи вигідно чреслам? Чи гідно несу я
Красу твою мужню? І відблиск очей

Сталево-холодних теплішає – гідна
Я бути з тобою у будні й свята;
Й цілунки мої не лише принагідно,
Й не дружні - у щічку - оціниш. Я – та,

Кого ти кохатимеш палко, тілесно;
З ким обмін думками й мовчання удвох –
Інтимно-відкриті та бажані, чесні;
Біль ділиться  й щастя зроста - на обох.


18.05.2011

© Stepans’ka Marina (SMG)


Чи пасую найліпше

Примірка жінки чоловіком
Іронічний вірш.

Примір-но мене – чи пасую найліпше –
До стану тонкого, кремезних плечей?
Чи не теліпаюсь навколо? Не тисну?
Чи тепло та вигідно чреслам твоїм?
Мене ти вдягатимеш в будні й на свято?
Для шкіри твоєї мій дотик найкращий?
Зносивши, чи викинеш? В шафу запхаєш?
Чи зносу довіку не буде? Примір-но
 Ретельно.
                      В мені залишись-но!

16.05.2011

© Stepans’ka Marina (SMG)

… Есть Женщины, которых обожают.

Которые влюбляют, обольщают…,

Есть Женщины, которые влекут…,

А есть женщины, которые уверенность дают … .

Есть Женщины, похожие на звёзды.

Прекрасные, как утренние розы,

Есть Женщины, похожие на сон.

Как ручейка хрустальный перезвон.

… Есть Женщины, зовущие меня в дорогу,

Такие Женщины,  подаренные Богом,.

Есть Женщины,  живущие  в  мечтах,

А есть те, … которых воспеваю я в стихах … .

Есть те, которым имя - Свет и Нежность,

Такие  Женщины, всегда меня утешат,

Есть те,  которых Радостью зовут.

Есть  Женщины, которые Вас всегда поймут.

А есть Богом созданное чудо,

В нём Небеса соединить смогли

Всё то, что Вечно воспеваться будет,

Віршик

Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю.- Продавщиця: - Что? Чево? Я нє панімаю. Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка. - Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.- Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - На Вкраїні живете й не знаєте мови.- Продавщиця теж була гостра та бідова. - У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.- І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови.

                                                   П. Глазовий

Навіяне ось цим    взято звідси

Посміхаєшся ти

Посміхаєшся. Ти!?. Не мені…
Мчать авто… Очі-фари-вогні –

Блим!.. Гудіння… Завмерло. Ловлю
Погляд. Губи шепочуть… "Люблю!.."

Не мені?.. Посміхаєшся ти.
Йдеш?!. Ні!.. Ти. Я. Не в змозі піти.



Посміхаюсь

Посміхаюсь. Красуня!.. Навпроти.
Очі-фари-вогні – мчать авто… Ти

Ніби дивишся вбік. Розумію -
Острах… Трепет… Напруга. Зумію

Я піти? Не сказати "Кохаю!"?..
Не зізнатись "Тебе я шукаю!"?

13.04.2011
by Stepans’ka Marina (SMG)

"© Stepans’ka Marina (SMG)"

… Я ж не хочу Тобі зла, … я ж не та,
Я в очах Твоїх шукала лиш тепла,
А устам Твоїм бажала лиш добра,
Ти пробач за все, я не хочу тобі зла.

Я не хочу Тобі болю, … - зрозумій,
Я не хочу, щоб за мене Ти страждав,
В очах моїх погасло стільки мрій,
Знаю, Ти б життя за мене віддав.

Будь щасливим ! Я ж не хочу тобі зла,
Я не гідна навіть краплі твоїх сліз,
Я піду від Тебе так, … як і прийшла,
Вихром розлечусь, розчинюся скрізь

… Сміхом розлетілася й пішла,
А на Душі не лише туга і журба,
У сердці хуртовина все змела,
А навколо вирує весна … . (Julia_20*)

… Я пропаду весною без ласк Твоїх,
Без слів, що щастям серце наповняють,
Без вуст п’янких, що медом мене поють,
Моя любов без них розтане, наче сніг.

Життя повз нас біжить, як запізнілий потяг,
Крикливий звук … - … відлучені серця,
А навколо весняних днів шалений ритм,
Я так любові і не збагнула до кінця… .(Julia20)