Нагодуйте поета.

Мабуть все-таки потраплю
Чи до пекла, чи до раю,
Бо від голоду і спраги
Цілий вечір я вмираю.

Не подумайте недобре
Я не жлоб і не лінивий
Як самотній на вечері,
То від того нещасливий.

То ж благаю, мої музи
Щоб мене ви пожаліли,
Й на вечерю із свічками,
В себе вдома, запросили.

Це надасть мені натхнення
Вам віддам свою хвалу я,
І за щиру добру справу
Вас шалено розцілую.

Чоловік прийшов додому.
Гнівно гримнув: - Серед ночі
Гості тут в мою відсутність,
Що до ласощів охочі?-

Посміхнувшись йому в очі
Ви б у відповідь сказали
Що робили добру справу
І поета рятували.

Від самотності, від спраги
Та від голоду лихого.
І спитали б, ну то що же
Тут поганого такого?

18 жовтня 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Останні статті

Осіння елегія
12.10.2011, 11:18
Моя остання любов
28.06.2011, 12:16
Інтернет-життя
27.06.2011, 10:00
Неслухняна
17.06.2011, 11:34

Коментарі

МятежнаЯ

116.06.11, 14:19

ДМВ73

216.06.11, 14:23Відповідь на 1 від МятежнаЯ

konfetti-s

316.06.11, 14:32

Так, дійсно, з першого погляду немає нічого поганого, але...не з погляду власного чоловіка
Але є ще один варіант: одинока жінка, яка охоче нагодує поета

ДМВ73

416.06.11, 14:37Відповідь на 3 від konfetti-s

Так, дійсно, з першого погляду немає нічого поганого, але...не з погляду власного чоловіка
Але є ще один варіант: одинока жінка, яка охоче нагодує поетаНу ніяк не можуть зрозуміти власні чоловіки високопоетичні пориви
стражденної душі

Annastezie

516.06.11, 14:38

ДМВ73

616.06.11, 14:58Відповідь на 5 від Annastezie

konfetti-s

716.06.11, 15:02Відповідь на 4 від ДМВ73

Нічого з ними не поробиш. Поставивши себе на його місце, у подібної поетеси шансів на виживання було би мало

ДМВ73

816.06.11, 15:07Відповідь на 7 від konfetti-s

Нічого з ними не поробиш. Поставивши себе на його місце, у подібної поетеси шансів на виживання було би малоХотілось би провести дослід на предмет підтвердження чи спростування вашої теорії. Зупинка за малим. Де відшукати голодну поетесу?

Kirabi