хочу сюда!
 

Ирина

40 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «авторські вірші»

Останнi днi зими



Останні дні зими неначе не останні –
Січе обличчя сніг, як кара людям всім.
Останні дні зими вподобі не весняній,
І люди кажуть: Ні! Тікають в теплий дім.

Бо вдома теплий чай, та  діти, чи – онуки,
Коли все так, то й сум по тій весні – дарма.
Годинник на стіні ковтає миті, – слухай!
А може і не слухай… Зима піде сама.

Останні дні зими –
чомусь лютує небо.
Мете в обличчя, дме - напевно є за що.
Полотна крижані, чи є нам в них потреба?
Чому набридлий сніг кружляє наче чорт?

Дерева навкруги – коряві чорні руки,
Неначе п’ятірні, зшкрібають з неба синь.
В облозі хуртовин такі повільні рухи,
А хочеться весни… Іди, вже лютий, згинь…

27.02.18

© Copyright: Виталий Тугай, 2018
-----------------------------------------------------------------------------------------
                   мій официальный сайт "Камін для душі":
                                    http://lesovihok.avtor.me  
                        та авторска строрінка на Фейсбук
                   www.facebook.com/avtorskaya.VitaliyTugaj/


Брати наші менші? то виходить - Братовбивці..


0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Слово - як насіння

насіння Слова
не проросте
у Холоді Байдужих
Упаде Жолудем
у той морозний сніг
чи в чорнозем -
і Проросте Творінням..

чорно - білий настрій

Самотній пес
ліг на узбіччі
і дивиться
у далечінь





Природа

Над  річкою
схилилися  дерева
Століттями  вони
у дзеркало  води
Вдивляються  
і  бачать  свої  сни

навіяне

Гілка  сосни
спустилася з небес
але  -
на  землю
впасти   -  не  схотіла



Ягоди

осінній ліс
опалий лист
сховалися останні
тремтять на вітрі
ягоди Ожини.





типу вірш

Я стою на порозі нового

і не знаю що там, за дверима.

Може вибрати іншу дорогу?

Чи триматись старої стежини?

 

Що чекає мене за тим рогом?

Чи земля не втече знов з-під ніг?

І чи зможу повірити знову

Тим, хто камінь в душі приберіг?

 

Що робити тепер? Я не знаю.

Може шляху назад вже нема?

Досі знаку якогось чекаю

і римую думки крадькома.

 

Я придумаю казку про вірність,

Про відвагу й кохання без меж,

де довіра сильніша за підлість

і немає кривавих пожеж.

06.11.2017

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
16
предыдущая
следующая