хочу сюда!
 

Наталия

29 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 25-38 лет

Заметки с меткой «розлучення»

Варто почитати!

Дорогая редакция, пишет вам Алла Павловна N. из города М.

Пишу вам чтобы:

  1. выплакаться;
  2. попытаться понять свою ошибку;
  3. получить совет.

Мы прожили с мужем десять лет, но в годовщину нашей свадьбы он от меня ушел. И не просто ушел, а опозорив перед всеми моими коллегами. Я работаю в школе преподавателем русского языка и литературы. Если бы он ушел:

  1. к любовнице;
  2. потому, что я изменяла;
  3. потому что мы плохо жили;

Мне было бы гораздо легче и понятнее. А он ушел без видимой причины.

Самое обидное, что за десять лет мы ни разу не поссорились.


Мы жили душа в душу тихой размеренной жизнью. Я как могла создавала ему семейный уют и облегчала быт. Я никогда не заставляла его помогать мне по хозяйству, потому что:

  1. он все равно все сделал бы не так;
  2. мне проще и быстрее было все делать самой;
  3. я привыкла к порядку, а он не помнил элементарных вещей, например, какой губкой можно мыть чашки, а какой тарелки.

Мне также обидно, что 10 лет своей жизни я ограждала его от всех бытовых проблем и ухаживала за ним, как за ребенком. А он в благодарность опозорил меня перед всем коллективом.

Я подробно расскажу, как это было.

Мы отмечали свой юбилей свадьбы в субботу. Накануне я все приготовила, убрала дом. Утром мы поздравили друг друга. Я подарила своему мужу зеленые комнатные туфли в цвет его махрового халата, а он подарил мне шелковый шарф какой-то невообразимой расцветки, не подходящей ни к моему пальто, ни к плащу, хотя я много раз просила его не дарить мне вещи, если у человека нет элементарного вкуса.

Но в то утро я поблагодарила своего мужа, чтобы не портить нам обоим праздник. Однако мой муж, видимо, почувствовал, что я недовольна, и решил мне досадить: вместо комплекта № 6 он вдруг взял и надел комплект № 4, для четверга.

Я сдержанно напомнила мужу, что сегодня суббота, и он должен надеть комплект № 6, а вот вечером он наденет свой праздничный комплект № 8.

Дело в том, что у моего мужа нет элементарного вкуса и я, чтобы не краснеть за его нелепый вид, раз и навсегда навела в его вещах порядок, распределив все по комплектам на каждый день недели, подобрав, естественно, галстуки к рубашкам, носки к брюкам.

У него есть комплекты на лето, на зиму и на межсезонье. В комплект входит также нижнее белье, носовой платок, ремень, перчатки (если нужно) и так далее.

А в карман рубашки я всегда кладу ему записку, где по пунктам написано, что ему делать дальше. Я отличаюсь пунктуальностью и аккуратностью, я считаю, что в любом деле успех зависит от правильно составленного плана.

Так вот, я всегда составляла мужу план:

  1. Каким одеколоном освежиться после бритья.
  2. Какой комплект верхней одежды, в зависимости от прогноза погоды, надеть сегодня.
  3. И какие ботинки обуть к этому комплекту.

В то утро он после сделанного мной замечания не переоделся молча, а вдруг спросил, может ли он сегодня по случаю субботы надеть дома нижнее белье от комплекта № 6, а верхнее от комплекта № 4. На что я ему, естественно, сдержанно ответила, что так делать не нужно, потому что в четверг у него могут возникнуть проблемы с носками от четвертого комплекта и ботинками от шестого.

Дальше мой муж понес какую-то совершенную околесицу, что в четверг он обует ботинки от четвертого же комплекта и никак не нарушит мой шизофренический порядок. Так и сказал – «шизофренический». После чего мы поссорились впервые в жизни и до самого вечера не разговаривали друг с другом.

К приходу гостей я накрыла стол, переоделась, а муж все сидел в комплекте № 4, но я специально молчала и ничего не говорила! И переодеваться мой муж пошел только тогда, когда в дверь позвонили (гости всегда приходят к нам точно в срок, зная о моей любви к пунктуальности).

Переодевался он очень долго. Мы все успели сесть за стол. Но я специально не заходила в спальню, чтобы его поторопить, потому что обиделась на «шизофренический порядок».

И вот мы сидим за столом: я во главе и все мои коллеги рядом, ждем. Я стараюсь показаться веселой, шучу, говорю, что мой муж сам накрывал на стол, поэтому я успела переодеться, а он нет… И тут вдруг выходит мой муж. Вы не представляете, но он специально надел на себя по одной вещи от каждого комплекта, а не праздничный комплект № 8!

Я, конечно, сделала вид, что все в порядке, но когда он сел рядом, сказала ему шепотом: «Мы прожили с тобой 10 лет и я не подозревала, что ты такой изощренный садист».

И тогда мой муж вышел из-за стола, встал посредине комнаты и совершил абсолютно хулиганский поступок.

Он снял с себя пиджак и крикнул: «Пиджак от будничного комплекта № 1, надевается по понедельникам!» Потом он снял с себя галстук, отшвырнул его в сторону и крикнул: «Галстук от будничного комплекта № 2, надевается по вторникам». И так он дошел до воскресенья. То есть остался в одних трусах.

Если бы он на этом остановился, может быть, я смогла бы его простить, но он снял трусы, бросил их в меня и сказал: «Трусы от праздничного комплекта № 8, надеваются на юбилеи, свадьбы, дни рождения и Новый год». После чего мой муж взял ключи от машины, документы и вышел из квартиры голый, даже не хлопнув дверью.

Вот поэтому я и пишу вам, дорогая редакция, потому что никак не могу понять: как, прожив 10 лет вместе, можно:

  1. так оскорбить близкого тебе человека;
  2. так внезапно измениться;
  3. бросить жену без всяких причин и без всякого повода.

А самое главное, я не понимаю, почему он так поступил.

С уважением, Алла Павловна N. из города М.

Кілька нескурвлених питань, або вихід є!

Це ж що має зробити батько, щоб всі три дорослі доньки проти нього воювати почали? А що має зробити чоловік, щоб дружина з чотирма дітьми з ним розлучилася сама? Тим більше, якщо вірити оповідачу, та дружина ще й без засобів існування. І, якщо вона така вже погана, нащо ж з нею одружувався та стільки діток народжував? Та жив десятками років . І що важливо: абсолютно не плаксій і не стогне на блогах аж ніяк!
ПиСи. А анкетка в знайомствах лише на цьому сайтіку вже п'ятий рік висить. І це в зразкового чоловіка та батька. Ага.
ПиПиСи. Та местор янгол у порівнянні з тими цінними працівниками, кого до Польщі не взяли! Одна дорога лишилася: до москалів, там нарешті руцка баба пожаліє, нагодує, утримуватиме й брагою частуватиме. Й радітиме, коли наб'є синець. То ж від кохання, ага.
Нехай щастить! burumburum

Іще одна дамочка ось прислала відео, просила для якогось Сірьожі запостити. Пише, що розлучення святкує третій день поспіль. 


Діла сімейні)

- Ти не проти, якщо я закурю?
- Мені буде байдуже, навіть якщо ти застрелишся!

Світлина від Семейный Адвокат.

Я научилась просто мудро жить... А. Ахметова

Три дні я вчилася на тебе не чекати
У вайбер часто так не заглядати
А думки, що киплять у вірш вкладати
Лишила фон подалі й танцювати...
О Боже, "три пропущенных"
Це значить, завтра зустріч - ТАНЦЮВАТИ! )))

Діло було позавчора...

Начиталася я нашої дівчинки http://blog.i.ua/user/761746/1937097 , як часто буває, сидячи у автівці, трохи задумалася, згадала, як сама розлучалася, як до суду ходила, як на аліменти досі не подала, задовольняючися досі шістьма сотнями на місяць, що їх батько дитини "благородно" щомісяця скидає на мою приват-карту... Знову задумалася, чи не попсувати собі карму, все-таки подавши? Але згадала судові тяганини і подумала, що, мабуть, не варто, бо це втрачання часу. Ми ж горді, ми ж самі впораємося...
Глип на годинника: вже полудень, на мене люди скоро чекатимуть, треба їхати, досить мріяти. Завелася... задня передача... Тут необхідно вставити, що я дуже уважна водійка, однаково гарно їжджу передом та задом, все обдивляюся перед тим, як рушити з місця... Трохи газу.. Пумс! В щось вперлася... Постать, чоловік якийсь... Глушу, виходжу. Бльо... Колишній! Власною персоною. В якихось сільських спортивках з лампасами, морда радісно-допитлива така... Питаю, що під колеса сунешся... Каже, побачив, гарну кралю в білій машинці, почав ближче приглядатися, схожа на мене, підходив потихеньку, щоб позирити, не побачив, як вогні задньої передачі на машині загорілися)))) А тут поліція під'їхала, кажуть, бачили наїзд, давайте протокол складемо. Треба віддати належне колишньому, він відповів, що все ок, наїзду не було, я не рухалася, то він надто швидко до мене біг, і взагалі ми родичі.... Хвала Господу, правоохоронці нас покинули, бо він без претензій, на машині лише пилючка стерта... Я згодом, звісно (!) трохи побурчала, що нормальні люди підходять спереду, а не крадуться, як невідомо хто...
Отаке буває! Можна подумки людину притягнути!
Щастя вам, не сваріться з колишніми! Бо можуть знадобитися в неочікувану мить.

Замітка на замітку - дивлюся, в нас це модно))

Пізніше напишу, що вчора зі мною сталося, коли обчиталася замітки про розлучення нашої блогерші.
А поки що - просто цитата на її підтримку


"Знаєш у чому сила жінки? Проплакавши годинами в подушку, вона знайде в собі силу висушити сльози ... навести красу, і вийде зі сліпучою посмішкою, ніби вона найщасливіша у світі, навіть якщо наполовину мертвa..." /Кузьма Скрябін/

Чому вони досі разом? Жахлива реальність...

Британських учених  зацікавило питання, що ж тримає подружжя разом, чому люди не розлучаються довгі роки? І що є запорукою міцного шлюбу?
 
І що ж вдалося з'ясувати вченим британської юридичної фірми Seddons в результаті опитування 2 тис. одружених чоловіків і заміжніх жінок? 
 
брак и развод
Ось які несподівані результати були отримані:
 
59% жінок охоче і швидко розлучилися б з чоловіками, якби не боялися без них опинитися в бідності;
12% респондентів - і чоловіків, і жінок, готові залишитися в нещасливому шлюбі заради безтурботного життя;
30% залишаються в обридлому шлюбі тільки заради того, щоб позбавити себе від стресу у зв'язку з розлученням;
37% відповіли, що залишилися б у шлюбі заради дітей;
25% заявили, що від розлучення їх утримують думки про витрати на адвокатів і суд;
42% "женатиківв" бояться, що втратять будинок, якщо доведеться розлучатися;
30% сказали, що бояться залишитися взагалі ні з чим у разі розлучення;
30% чоловіків не розлучаються, бо бояться втратити дітей;
50% респондентів зазначили, що пішли б до психолога, щоб врятувати сім'ю, у випадку розлучення;
20% не стали б нічого робити, якби з'явилася загроза розлучення.
 
І самі депресивні цифри:
 
12% жінок і чоловіків, які перебували у шлюбі, заявили, що в їх сім'ї немає любові;
35% підозрюють, що їхній шлюб позбудеться любові в найближчому майбутньому;
56% визнали, що вони не повністю щасливі у шлюбі
майже 56% сказали, що думають про розлучення.


Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/news/chomu-voni-dosi-razom-zhakhliva-realnist/

Не чужі, але і не разом...




Якось попався на очі в інтернеті віршик,( дивися нижче ) і я згадала одну історію з життя знайомої людини. А було це так:
Познайомилася пара, сподобалися один одному, вирішили одружитися. Прожили разом 5 щасливих років, і раптом виникла невеличка сварка, навіть не сварка, а просто вони виказали один одному те,чого їм не вистачае у житті, у стосунках сімейних. Жінка хотіла більше уваги до себе, а чоловік у відповідь сказав, що хоче розриву стосунків, розлучення, забрав у неї ключі від квартири. Жінка зібрала свої речі і пішла від нього. Минуло 8 місяців - він подзвонив, захотів "поговорити", але жінка вирішила, що він занадто легко "розтоптав їхні стосунки" , а це значить тільки одне - вона йому не потрібна, ніякої любові між ними немае, адже якщо любиш - боїшся втратити людину, а тут - сам "вигнав"  її зі свого життя. Вони ще не розлучені, але разом не живуть і напевно вже  сім"ї не буде, адже кожен день віддаляе їх один від одного. Шкода мені їх, бачу, що не чужі, але і не разом, от і виходить, що любов у кожного своя...
[ Читать дальше ]

Чи прийде зима

Чернетка
Чи прийде зима цього року?
З морозами на почуття
Чи ми розійдемось потрохи
Чи побудуємо нове життя.

Домівку,що снігом прикриє,
де затишно буде й тепло
Де ми один одного грієм
3.11.11
...
31/12/11
Чи ми наче вітром розвієм
 все те що збирали давно.
Все скінчено ми розійшлися
Не витримав перший мороз
Так обережно крізь місяць
я пронесла цей прогноз.
Я вірила, хтіла інакше
"не маю вже сили втрачать"
Та все відбулося. На краще?
Чому ж тоді хочу кричать.
Чому тоді серце рвалося,
 коли ти спокійно пішов
Чому воно не спромоглося
 в собі заглушити любов.
Ні,в серце не держу погане
Але його не обманути
Якщо в ньому є твоя рана
Воно прагне тебе забути.
Я спогади завжди любила
Вони зігривали мене
А тут як нічого й не було
Я не пам’ятаю тебе.
Помстилося моє серце
 воно не пробачить ту біль.
Воно з себе вирвало пам’ять
Доклавши шалених зусиль.

Рядок за рядком я складаю ...
Ось крапка. Ви хто? Вас не знаю.
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая