хочу сюди!
 

СУПЕР-жінка

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «добро»

Богата талантами украинская земля! Марина Пузыренко

Харьковская художница Марина Пузыренко создает прелестные иллюстрации к детским книгам, по-настоящему сказочные и добрые. Марина Пузыренко Рождественский ангел.[Приєднана...

Читати далі...

Яке яблуко віддати?

[Приєднана картинка] Маленька дівчинка тримала в руках два яблука. Їй мама з усмішкою запитала : - Люба, ти могла б дати своїй матусі одне з двох яблок? Дівчинка протягом декількох секунд дивилася на маму, а потім подумала надкусила одне яблоко, а потім швидко інше. Жінка відчула,, як посмішка застигла на її обличчі, але намагалась не показати як вона розчарована. що її кохана доця не хотіла з нею поділитися. Через мить дівчинка протягнула одну з надкушених&nbsp...

Читати далі...

Чувства, которые у нас отмирают.

Сегодня во дворе, у подъезда, услышал шум голосов. Ругались соседи, две бабки, которые живут на одной лестничной площадке. Как я понял, внук, одной из них, залез на клумбу и потоптал там цветы (хотя цветов там почти не осталось, все они уже давно отцвели). Кричали бабушки так, что слышно их было далеко за пределами нашего восьмиподъездного дома. Причем оскорбления, которыми они себя осыпали, были такими сочными и колоритными, что позавидовали бы многие участники ругательств на нашем сайте. Но ...

Читати далі...

КОГДА-НИБУДЬ МЫ СТАНЕМ ЛУЧШЕ И ДОБРЕЙ

[Приєднана картинка]Когда-нибудь- мы станем лучше и добрей, Слова проклятий сменим на молитву, И в череде похожих черно-белых дней- За мир в душе мы выиграем битву. Когда-нибудь... потом... научимся прощать, И верить свято в искренность признаний. О чем-то говорить, а лучше - помолчать, Под бременем грехов и покаяний. Когда-нибудь поймем, что жизнь почти прошла, И время камни собирать настало, Но отчего болит бессмертная душа, Когда-нибудь поймем, да запоздало. ...

Читати далі...

Чорнобривці скоро сіяти. Весна йде.

[Приєднана картинка][Приєднана картинка] Волинянин засіяв чорнобривцями 119 км українських доріг Рай на місці стоптаного двору Можна було б подумати, що це ЖКГ з доброго дива перетворило затоптане до скам’янілості подвір’я серед трьох багатоповерхівок біля Варшавського ринку та луцької школи № 26, в якості експерименту, на рай. Розкішні кущики чорнобривців та сальвії ростуть не тільки на призначених для цього квітничках попід балконами будинків за адресами Кравчука, 32, 26-Б та 28-Б...

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Я брал тебя на руки и нес

Один человек перед смертью увидел свой жизненный путь в образе длинной дороги по песку вдоль океана. Обернувшись назад, он увидел отпечатки еще одной пары ног. И было ему открыто, что океан - вся его жизнь, а вторые следы принадлежат Самому Господу, Который cшествовал ему, как путникам, идущим в Эммаус. Однако в некоторых местах пройденного пути вместо двух пар следов видел он только одну, глубоко врезавшуюся в песок. "Боже, - обратился он к Господу, - почему, когда мне...

Читати далі...

.. немножко доброты вам в ленту))

від Татуси Бо Киць-киць Першого кота Алла знайшла біля під’їзду. Сірий брудний клубочок пищав і безнадійно дивився у цей світ одним оком. Сьогодні Аллі лікар-окуліст сказав, що падає зір на одному оці. І вона вирішила, що вже зовсім скоро осліпне геть на те око і увесь день ходила, примружувала хворе око, ніби звикала, жити з монобаченням. А тут це кошеня. Алла вийшла заміж за Ігоря менше року тому. І тільки тут перед дверима, з цим кошеням в руках зрозуміла, що навіть не знає чи любить...

Читати далі...

Обращение ко всем неравнодушным к человеческой беде

Обращаюсь ко всем вам, небезразличным к человеческой беде и способным на сострадание, тем, кто верит в Высшую силу. Наверное, мы все забыли о проблемах Волченка и ее больной матери. Кто забыл или не в курсе - блог Волченка со всеми разъяснениями: http://blog.i.ua/community/2575/531054/?p=0#comments http://blog.i.ua/community/2575/534841/#advA_advC_534841_9885082 По какому-то нелепому недоразумению или случайности девушка случайно удалила ту свою запись, которую мы все читали и...

Читати далі...

Инвалиды нового поколения

Был обычный теплый летний день. Был Июль. Но он был вялый, еле теплый, безветренный... Дети игрались в песочнице. Казалось бы, ничем не примечательные дети. Мамочки сидели немного вдалеке на лавочке и оживленно что-то обсуждали, не обращая внимания на своих чад. - А сколько тебе лет? - голубоглазенькая девочка, в темно синеньком комбинезончике, рыла ямку маленьким совочком. Рядом сидел мальчик, в таком же комбинезончике, с такими же нереально голубыми глазами. - мне уже 5. Девочка подняла свою ...

Читати далі...

Раскол

Иноходью, странноВыдвигает станАня вместе с Анной.Я их всех достану!Льет бальзам на раны,Слов плетет узорАня. Ну а АннаПробует топор.Сквозняками тянетСерый коридор.Я ее достану,Сам с собой на спор.[Приєднана картинка]Взять и нести на руках,Взять и держать постоянно,Вместе парить в облакахС Аней, конечно, не с Анной.Взяться за хрупкую шейку,Не предаваясь обмануСтарость встречать на скамейке,С Аней одной и без Анны.Пустил поводья и плывешьВ каком-то розовом тумане,Инстинкты тупятся как ножОб Анну?...

Читати далі...