хочу сюди!
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «росія»

Путькін їздив на Зап0рі без глушника у 1981 Ленінград вночі.

- вже т0ді тре бул0 й0му ввалити пизди за це.....за таке...
.
- але Життя, як казали і кажуть наші предки - Шир0ке.......................................
і деяким дегенератам - везе.
.
і бувае, щ0 не тільки не 0тримують Заслужену кару, а і навпаки - ....

Путінському режиму наступили на хвіст.



Ця стаття акцентує увагу читачів на побудованій Путіним системі управління державою, яка не має аналогів у світі. Фактично влада стала авторитарною і криміналізованою. Рішення приймаються не на основі Конституції і потреб народу, а на криміналізованих поняттях указів, розпоряджень, законів, які направлені на підтримку олігархічного режиму. Точно таку модель управління за три роки побудував шоколадний васал Путіна в Україні з легкої руки солодких виборців. І не дивно, що Україна в перших рядах по злочинності, оскільки влада співпрацює з криміналом.

Уже много сказано о надвигающихся санкциях в отношении России, но в основном звучит неверная оценка последствий и рисков. Обнищание и степень бесправия для российского населения не является руководством к действию. Чтобы понять, что же в недалеком будущем ожидать народам России, нужно ответить на главный вопрос — какой режим в России сформировался с приходом чекистов? Многие его называют авторитарным и отчасти правы, путинизм имеет сходство в построении исполнительной вертикали и нейтрализации других институтов власти, но это только  видимая оболочка. Внутренности выстроенного монстра уникальны и не имеют прецедента в послевоенном устройстве разного типа государств.

Путинская Россия де факто выстроена в криминальных критериях управления государством и регулируется в мерках уголовных понятий. Вместо законов, уставов, регламентов и процедур решения принимаются на основании понятий верхушки, и если в авторитарных государствах речь идет о присвоении одному лицу властных полномочий, то в путинской России суждения, отношение и понимание Путина и его окружения возводятся в ранг неписанного закона и, в конечном счете, становятся основным законом для управления государством. 

Поэтому введение более жестких санкций США, делают невозможным поддержание путинской такой системы власти, и с первого дня после их вступления в силу произойдет сбой не только на федеральном, но и на региональном и на муниципальном уровнях. Причина надвигающихся противоречий, в принципе, симптоматична. В криминальном мире (а система замешана на криминале) принято "отвечать за базар", и пока Путин выглядел как победитель на международной арене его поддержка была непререкаемой. С последними санкциями всем становится ясно, что теперь Путин не только не владеет ситуацией, но и никак на нее не может повлиять.

Становится понятно, почему конгрессмены, обозначив свои намерения, перенесли принятие решения после встречи Путина с Трампом. Это было сделано намеренно, чтобы каждый чиновник, госслужащий и должностное лицо путинской вертикали воочию убедились, что у них больше нет решалы, покровителя их слепой покорности и исполнительности, и что теперь будут предъявы и виновные.



Росія - країна. Ролік супер. Кацапи - вівці.


тьфу на них. А нам Главное, не стоит забывать, что - В Украине не может быть русских - патриотов Украины. НИКОГДА.

каждого в Украине, имеющего русскую фамилию - нужно ....- сами решайте.
иначе нам беда.
они в любой-любой момент - продадут. Ибо русский - всегда русский. не ассимилируется он никогда...он всегда - вредит.

Важливі мітки минулої доби

В Україні дуже гаряче, і не можна ігнорувати такі повідомлення, навіть якщо це приватна інтуїтивна думка
http://news.eizvestia.com/news_abroad/full/431-v-blizhajshee-vremya-kreml-nachnet-massirovannoe-voennoe-nastuplenie-na-ukrainu-borovoj

Невже доведеться все-таки битися проти регулярної армії рф?

http://censor.net.ua/news/283878/rossiyiskaya_armiya_stroit_paromnuyu_perepravu_mejdu_kavkazom_i_krymom_smi

Втім метод диверсійно-терористичної війни у москалів ще не вичерпаний. Судячи з усього, вчора на Луганщині стало на одну гарячу точку більше. Місто Антрацит грозить повторити шлях Славянська.
http://antratsit.net/news/1562-segodnya-vozle-rayadministracii.html

Новий Російський Проект


Недавно я продивився низку відеокліпів на ютубі про деякі аспекти створення нової національної ідеї в Російській Федерації. Ці аспекти дуже цікаві самі по собі як ознаки суспільно-політичного дискурсу в сусідній державі, а також вони мають неабияке значення для майбутнього України. Не слід забувати, що з 1654-го року Україна завжди приймала участь у всіх російських проектах.
Що привернуло мою увагу насамперед?

Переосмислення минувщини
Перше, що слід відмітити - це те, що набрала популярності думка, що розпад Радянського Союзу був відворотнім та був за своєю суттю катастрофою, а не звільненням народів, як казали в 90-і.
Широкому загалу ця позиція відома за висловленням Володимира Путіна про те, що розвалення СРСР було "величайшей геополитической катастрофой XX века". Цю думку розділяють численні російські політики, соціологи, історики, публіцисти та функціонери, які мають доступ до ЗМІ.
Дуже цікавим є інтерв"ю, яке ще в 2002 р. програмі А.Гордона дав Александр Зиновьев, всесвітньо відомий соціолог, етнічний росіянин, який після вислання з СРСР на Захід повернувся до Росії з напрацюваннями. Основною цінністю в його мовленні є така собі теорія західної політичної еліти, надсуспільства. В двох словах, він вважав, що розвалення Радянського Союзу було обумовлено непередбачуваним одноразовим співпадінням багатьох більш-менш випадкових факторів, які привели до поразки насамперед комуністичного керівництва у боротьбі з керівництвом Заходу. Західна політична еліта змогла перемогти радянську через свою кращу підготовку, більшу ресурсність та кращий людський матеріал. Будь-які етичні причини розвалення Союзу, за його твердженням, були відсутні. Раджу переглянути це інтерв"ю в повному обсязі. Я вважаю, що саме ідеї Зиновьева мають переважний вплив на сучасну російську геополітичну думку.







(Відмічу, що ці ідеї також хорошо знайомі і вітчизняному філософу та політологу Дмитру Видріну, який називає Александра Зиновьева своїм Вчителем та присвятив йому статтю на своєму сайті.)
Чому соціолог повпливав на геополітику?
Справа в тому, що розроблена вченим логічна соціологія пояснює функціонування глобальних систем, у т.ч. ілюструючи внутрішню структуру та логіку західної політичної еліти. Свідоцтво Зиновьева, вочевидь, цінне його 20-річним перебуванням на Заході в якості відомого викладаючого соціолога та успішного письменника.
Ті самі речі про західну еліту, про причини розвалення Союзу знаходимо у історика Андрея Фурсова. Він певно взяв за основу ідеї Зиновьева та доповнив їх розгорнутим історичним аналізом, представляючи цільну теорію світового (західного) заколоту проти Росії.
Треба зрозуміти, в чому на думку Фурсова першопричина такого заколоту. Це банальна потреба в природних ресурсах, нічого особистого. Just business.
Фурсов додає до теорії західної політичної еліти ідеї багатьох західних (в широкому розумінні, в т.ч. і японських) мислителей та вчених, вводячи в обіход поняття "корпоратократії", яка стоїть понад нація-державами nation-state. Фурсов аргументує, що в сучасному світі суб"єктом політики є не нація-держава, а саме корпорації та пов"язані з ними екстериторіальні еліти.
Це дуже важливий постулат, без якого зовсім не зрозуміла логіка російської політичної думки та причини постійних спроб державної влади РФ створити суб"єкт геополітики у вигляді наддержави.
Як зазначає Фурсов, протистояла СРСР не Америка як держава, не інші європейські держави, а саме ця західна політична еліта, яка включала в себе корпорації, банківський капітал, інтелектуальні центри, політикум, державні служби розвідки та ЗМІ. Такому спруту дряхле радянське керівництво нічого не могло протиставити, оскільки воно навіть не розуміло самого факту його існування. Більше того, Андропов по зайнятті крісла генсека заявив, що він хоче мирно співіснувати з капкраїнами. Начебто саме така сліпота та невміння мінятись зіграло з радянськими керманичами злу шутку.
Цікава теорія, чи не так?

Євразійство
А зараз щодо усіляких Євразійських формувань. В чому їхня цінність та привабливість для Росії? При кожній нагоді, вищі керівні кадри РФ підкреслюють вигоди від участі в таких формуваннях для України:
Однак щодо вигід для самої Росії, тобто суто економічних вигід, то я читав, що їх на даному етапі немає. Це ж підтвердив і автор ЄА проекту президент Республіки Казахстан Назарбаєв у програмі Виталия Третьякова "Что делать?".
Тобто це проект на перспективу. В майбутньому він, вочевидь, слугуватиме інтересам створення суб"єктності російської політики, її незалежності від зовнішніх центрів.
Про те, що наразі залежність є, говорить, наприклад, факт обов"язку РФ тримати свій Стабфонд у американських облігаціях.
Нормальна, прагматична мета російського керівництва - повернення своїй державі статуса гравця на міжнародній арені.

Навіщо Росії сучасна Україна?
Якщо в 20-і роки ХХ ст. утримання України в своїй орбіті було необхідно головним чином через те, що молодій республіці був потрібний український хліб, залізна руда та вугілля, без яких, за висловом Леніна, "революция захлебнётся" то зараз діло обстоїть інакше. Зараз, за версією економіста Михаила Делягина, необхідність полягає у будуванні макрорегіонів у 250-300 млн людей, які б змогли забезпечити участь в глобальній конкуренції.
Тобто, необхідні люди, бажано освічені, території, ринок та інфраструктура.
Боротьба піде за душі.

Одвічна боротьба
Російська інтелігенція, починаючи з першої половини ХІХ ст., тягнулась до ідей європейських філософів та письменників. Ідеали європейської культури було рідними для більшості освічених людей Імперії. Отець сучасної російської мови Александр Пушкин поцупив величезну кількість слів з французької, навіки збагативши словниковий запас великоросів. То чому ж Росія не хоче об"єднатись з Європою, увійти до ЄС, об"єднавши вперше в історії білу європейську расу у єдиній наддержаві? Ось тут і було би історичне підґрунтя для конкурування з Штатами та Китаєм. Який би макрорегіон створився! Ан ні, такої риторики немає в сучасній Росії. Чому?
Для мене це дивно, адже це надало б існуванню ЄС та РФ нового смислу, задовольняючи спрагу у величності та імперськості в одних та других. Та й рівень безпеки на всьому просторі можна було б підтримувати на високому рівні шляхом комбінування зусиль.
Але, такого на повістці дня немає, натомість продовжується формування Євразійського Союзу з, як правильно зазначають журналісти, авторитарних держав. Коли він нарешті постане, з або без України, він безсумнівно буде боротись с іншими суб"єктами геополітики і хтозна чим то все скінчиться.

Хай там як, але Україні ще передстоїть визначитись з ким утворювати макрорегіон. В одному я певен, що Росія продовжуватиме й не раз пропонувати ідеї економічної, політичної чи культурної інтеграції. В Україні конче необхідно встигнути провести результативний публічний дискурс до того часу, як буде вирішуватись це питання, щоб заздалегідь прорахувати всі можливі варіанти та обрати найкращий, який би приніс народу України найліпші умови життя.


Ситуація в Росії

Давно вже не цікавився політичними подіями в Росії,після того як російське телебачення старанно вичистили воно стало мені не цікавим. Ці вибори в Держдуму теж були прогнозованими,партія влади повинна була перемогти і отримати більшість,можливо навіть конституційну. Не сподівався я що влада Росії піде на банальну фальсифікацію. Методи фальсифікацій до болі знайомі з подіями в Україні 2004 року. Тут і бригади на автобусах з відкріпними талонами і каруселі,але найбільше вразило нагле фальшування протоколів засідань виборчих комісій. Не важливо хто і як голосував,після виборів просто взяли і намалювали потрібні їм цифри,не зважаючи на спостерігачів,на членів комісії від опозиційних партій. Свідоцтва фальшувавнь просто вражають своїм цинізмом. І свій Підрахуй в них з"явився в особі голови ЦВК Чурова. Вже все швиденько підрахували і оголосили результати. Чому влада пішла на такий злочин? Адже і без фальсифікацій вони гарантовано мали б 30-40% голосів. Багатотисячний мітинг ,який вчора відбувся  на Болотній площі в Москві несподівано і для влади і для опозиції довів що незадоволених політикою Путіна стає все більше. За різними оцінка на мітинг прийшло біля 40 тис людей. Такого не було останні 20 років. І не тільки в Москві ,в інших великих містах Росії теж пройшли масові акції протесту. Що далі і яким чином ситуація в Росії може вплинути на Україну? Влада в Росії дозволила провести мітинг,щоб дати можливість народу "випустити пар", сподіваючись що все заспокоїться і повернеться на круги своя. Чи зможе опозиція добитись відновлення попраних прав? Одного мітингу,навіть багатотисячного для цього замало, повинні бути встановлені постійні круглодобові пікети,вимоги опозиції повинні щодня транслюватись теле- та радіоканалами,повинні створюватись страйкові комітети. Здається ні опозиція ні влада до цього не готова. Тай сама опозиція насторожує, які політичні сили називають себе опозицією? Це Комуністи,ЛДПР , Яблуко,і ще Солідарність, яку взагалі до виборів не допустили і націонал-більшовики Лімонова тобто російські фашисти.При чім  більш -менш ліберальне "Яблуко" офіційно набрало тільки 3% голосів,ну нехай половину в них вкрали,буде 6,а прохідний бар'єр 7%. Отже є загроза ,що якщо вибори провести чесно то до влади можуть прийти російські націоналісти та комуністи,які що до України можуть проводити ще більш дискримінаційну політику ніж діюча влада. Тим не менше вважаю зрушення в Росії надзвичайно позитивними для України. По-перше є невеликий шанс ,що Росія потроху повернеться на дорогу демократії , по друге наші можновладці теж ретельно спостерігають за подіями,чухають ріпу,бо памперси в них мокрі від однієї згадки про Майдан. А по-третє,внутрішні конфлікти без сумніву послаблюють Росію ,а отже на переговорах можна досягти якогось пом'якшення у відносинах.

Поки ми єдині ми НЕПЕРЕМОЖНІ

Я слухаю багато напрямків музики. Ось одна з
моїх улюблених пісень. Стиль пісні - фолк

Кремль через РПЦ загострює міжконфесійні протистояння.

15:46 29 липень Київ, Україна
Москва використовувала 1033 річницю Хрещення Русі - України для загострення міжконфесійного протистояння, виводячи під час пандемії тисячі людей на політичні маніфестації.
З початку війни представники УПЦ МП були інструментом в гібридній війні проти України. Під час окупації Криму проросійські священники вмовляли українських військових скласти зброю, а інакше «будуть прокляті». На сході московські попи переховували в своїх монастирях (зокрема, в Святогірській Лаврі) бойовиків і зброю.
Зараз же московські батюшки в монастирях активно поширюють російську пропаганду, поширюючи підготовлені Кремлем меседжі: «Не агресія Росії, а громадянська війна", "не окупація Криму, а «адіннарод», «зрив мобілізації, тому що «росіяни нам брати, а ворог сидить в Києві», а також дискредитуючи офіційну владу в міжнародних організаціях шляхом поширення наклепу на дії України.
Мета діяльності розгалуженої Всеукраїнської розвідувально-диверсійної структури (УПЦ МП, що має 7 єпархій в Україні) - захоплення південного сходу України.

Відомо, що в кожній області РПЦ має потужне лобі в органах місцевого самоврядування, а при кожній з єпархій - бойові угруповання, які камуфлюються під громадські організації та надають силову підтримку російській церкві.
У зоні найбільшої небезпеки відразу 3 українські області, які межують з окупованими територіями - Харківська, Запорізька та Дніпропетровська.
Так, силову підтримку Харківській єпархії УПЦ МП надавав Бійцівський клуб «Оплот», який з початку війни організувався в однойменний батальйон (структурний підрозділ армії терористів «ДНР»). І незважаючи на те, що «Оплоту» в Харкові давно немає, залишилися проросійські організації, всілякі союзи радянських офіцерів, чию діяльність координує місцева єпархія УПЦ.
У Запоріжжі антиукраїнську діяльність проводить місцева єпархія РПЦ і її владика Лука, виголосивший анафему настоятелю ПЦУ митрополиту Епіфанію, що зробив інформаційну атаку на Вселенського Патріарха Варфоломія, назвавши його «апостолом сатани і вірнопідданим диявола».
Крім того, в Запоріжжі діє проросійська навколоцерковна організація «Радомир» - «бойове крило» Запорізької єпархії УПЦ МП, яке координує безпосередньо митрополит Лука.
З урахуванням амбіцій РФ отримати сухопутний прохід до Криму, а це Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і Херсонщина, існує загроза створення «ЗНР».
У Дніпрі клірики Московського патріархату так само виступали проти Євромайдану, координували роботу проросійських організацій і силової структури «Катеринославського козацького округу». Але в 2015 році місто очолив представник проукраїнського «Блоку Петра Порошенка» Борис Філатов, який виявився давнім парафіянином московського патріархату, з відзнакою від самого Патріарха Кирила, яку він отримав в 2010 році.
Зараз Російська православна церква в Дніпрі має потужні позиції, як і 10 років тому, а проросійські організації та козачки з «Катеринославської козацької округи», що мають потужного партнера - охоронну компанію «Леон» (власник - депутат обласної ради від ОПЗЖ і давній бізнес-партнер самого Філатова і Геннадія Корбана Михайло Кошляк), зачаїлися.
Таким чином, кожен з 3 регіонів може стати плацдармом для повторення подій 2014 року, оскільки Російська православна церква в Україні - єдина дієва структура для Москви, яка залишилася після початку російсько-української війни.

Рахуються тільки з сильними

11:56 21 червень Київ, Україна



Завершилася офіційна зустріч президентів Сполучених Штатів Америки та Росії, яку світ чекав протягом останніх місяців. Результати зустрічі широко обговорюються суспільством багатьох країн як на рівні експертів, так і на рівні простих громадян. Перші шпальти світових ЗМІ заполонили думки фахівців від геополітики та журналістів-міжнародників.Оцінки різні.Пропутінські ЗМІ та «рупори Кремля» один поперед одного завзято кричать про «як завжди, мужнього та впевненого у собі» керманича, який «сам на сам» захищав інтереси «світового добра» у боротьбі зі «світовим злом». І захистив! Не підвів такі рідні «скрепи». Дав відсіч спробам принизити гідність «останньої фортеці слов’янського світу»… Та чи насправді Путіну є чим пишатися після зустрічі? Хіба що запізненням на п’ять хвилин?
Західні ЗМІ не поділяють захват Кремля. Вони задоволені результатами, порівнюючи женевську зустріч з тою, що відбулася три роки тому у Хельсінкі між Трампом та Путіним.І вважають, що Байден, на відміну від Трампа, виглядав впевнено та зміг відстояти «західні цінності» на зустрічі зі «східним диктатором». Тоді, у 2018 році, Дональд Трамп на спільній пресконференції з Путіним заявив, що з питання втручання у вибори США «вірить йому більше, ніж американській розвідці». Ці слова пізніше стануть одним з найбільш часто використовуваних аргументів на користь занадто м'якого ставлення Трампа до Путіна.
Цього разу не було ні спільної пресконференції, ні надмірної люб'язності з боку президента США, і, на думку американських ЗМІ, це головний тріумф саміту в Женеві.
На думку західних експертів, «хельсінкське фіаско» не повторилося. Байден чітко вказав Путіну на критичне зменшення довіри до Росії з боку демократичного Заходу. І дав на роздуми Путіну певний час, цілком достатній, на його думку, для прийняття остаточного рішення про подальші дії Кремля. Або шлях на демократію та свободу, або – ворог усьому світу із відповідними діями західних країн.
Незважаючи на всі зусилля Росії, яка «відчайдушно намагається зберегти статус провідної світової держави», неприкрито агресивні дії Кремля «підривають її позиції в світі». Байден підкреслив, що саме таку ціну платять країни за порушення міжнародних норм.
Президент США чітко провів «червону лінію» для Путіна, давши тому на роздуми та прийняття рішення про подальшу спрямованість внутрішньої та зовнішньої політики Кремля пів року. Або Путін відмовиться від своїх хворобливих амбіцій, або…
Зважаючи на особистість «довічного керманича», сподіватися на перемогу розуму над амбіціями навряд чи можливо.
На жаль, Путін та його оточення настільки вже «зріднилися» з шляхом великоімперського тоталітаризму, що не допускають навіть думки про інші шляхи розвитку своєї країни.
Тільки агресія, тільки брехня, тільки свавілля як всередині країни, так і щодо інших суверенних країн. Але є ще страх. Він притаманний всьому живому. І Путін з оточенням - не виключення. Він дуже боїться залишитися вигнанцем на світовій політичній арені. Все його життя – це виконання ролей.
Спочатку таких, які відводили йому, потім такої, яку обрав він сам. Ролі Великого та Необхідного. Зараз він розуміє, що втрачає свою роль. І Байден йому на це чітко вказав.Росія – не Імперія, Путін – не головний герой свого часу. Навіть не головний Злодій. Так, середняк з хворобливими амбіціями. А повна ізоляція, яка може спіткати Путіна через пів року, якщо він не «замислиться над своєю поведінкою», може останнього доконати. І він це розуміє, хоч і не може дозволити це собі сприйняти.
Байден, своєю виваженою позицією та поведінкою, не пішов на відкрите загострення відносин між Заходом та Сходом. Путін - не зміг. Бо нічим…
Інтелектуально та технологічно знекровлена сучасна Росія не страшна Заходу. Росія, завдяки Путіну, перетворилася із політичного суб’єкта на об’єкт запеклої гри на виживання між Китаєм та Заходом, на розмінну фігуру протистояння між двома філософіями та ідеологіями розвитку суспільства.
Влада США намагатиметься за будь-яку ціну не «роздати карту» Росії на «руку» Пекіну. Тому не слід очікувати різких дій США та Євросоюзу проти Росії.
Україні не варто сподіватися на те, що колективний Захід стане на захист її національних інтересів за будь-яку ціну. Цього не буде. Україна повинна сама стати повноцінним суб’єктом міжнародних відносин, сама перебороти та перемогти внутрішні негаразди та протиріччя.Стати сильною. Слабким та невпевненим не місце у геополітиці. Бо тільки з сильними країнами є сенс реально ставати поруч та разом протистояти будь-яким зовнішнім загрозам.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/schitayutsya_tolko_s_silnymi

У Литві стурбовані можливими наслідками"дружби" Росії і Білорусі

12:42 18 лютий Київ, Україна



Президент Литви Гітанас Науседа впевнений, що основним мотивом підтримки політики Лукашенка Росією є прагнення Кремля позбавити Білорусь незалежності.
Про це він заявив в інтерв'ю DW.com.

"Мене турбують наміри Росії проковтнути Білорусь як незалежну державу", - зазначив він.

Він також розкритикував рішення "президента" Лукашенка, який захопив владу в Білорусі, про проведення референдуму за новою конституцією.

"Думаю, що це спроба виграти час і організувати керовану передачу влади. Але я дуже сумніваюся, що це призведе до вільних виборів в Білорусі. Неважливо, хто буде там наступним лідером. Головне, щоб це було рішення народу. Може бути, цей лідер буде розвивати відносини з Росією, може бути, з Євросоюзом, це не має значення. Найголовніше - це свобода волі і волевиявлення білоруського народу. Я думаю, що люди в XXI столітті заслуговують на право вибирати, кого вони хочуть", - зазначив він.

"З початку кризи в Білорусі ми представили план її мирного вирішення, що складається з трьох ключових елементів: звільнити всіх затриманих, припинити переслідування людей, налагодити діалог з громадянським суспільством. Але режим Лукашенка не був готовий прийняти ці умови. Замість цього він почав діалог з Росією. І звичайно, в таких умовах можливості для розв'язання кризи вкрай обмежені. Зараз мова йде про санкції, і деякі з них вже введені на національному рівні та на рівні Європейського Союзу. Ми також ввели додаткові санкції разом з нашими сусідами, Латвією та Естонією", - додав Науседа.
https://myc.news/ua/novosti_mira/v_litve_obespokoeny_vozmozhnymi_posledstviyami_druzhby_rossii_i_belarusi?fbclid=IwAR0CALv22xy2geHeO818Dji5PMYJkr6qMm1nFtH1Y0ECwnqMwEmXMZ6gfzs