хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «переговори»

Рахуються тільки з сильними

11:56 21 червень Київ, Україна



Завершилася офіційна зустріч президентів Сполучених Штатів Америки та Росії, яку світ чекав протягом останніх місяців. Результати зустрічі широко обговорюються суспільством багатьох країн як на рівні експертів, так і на рівні простих громадян. Перші шпальти світових ЗМІ заполонили думки фахівців від геополітики та журналістів-міжнародників.Оцінки різні.Пропутінські ЗМІ та «рупори Кремля» один поперед одного завзято кричать про «як завжди, мужнього та впевненого у собі» керманича, який «сам на сам» захищав інтереси «світового добра» у боротьбі зі «світовим злом». І захистив! Не підвів такі рідні «скрепи». Дав відсіч спробам принизити гідність «останньої фортеці слов’янського світу»… Та чи насправді Путіну є чим пишатися після зустрічі? Хіба що запізненням на п’ять хвилин?
Західні ЗМІ не поділяють захват Кремля. Вони задоволені результатами, порівнюючи женевську зустріч з тою, що відбулася три роки тому у Хельсінкі між Трампом та Путіним.І вважають, що Байден, на відміну від Трампа, виглядав впевнено та зміг відстояти «західні цінності» на зустрічі зі «східним диктатором». Тоді, у 2018 році, Дональд Трамп на спільній пресконференції з Путіним заявив, що з питання втручання у вибори США «вірить йому більше, ніж американській розвідці». Ці слова пізніше стануть одним з найбільш часто використовуваних аргументів на користь занадто м'якого ставлення Трампа до Путіна.
Цього разу не було ні спільної пресконференції, ні надмірної люб'язності з боку президента США, і, на думку американських ЗМІ, це головний тріумф саміту в Женеві.
На думку західних експертів, «хельсінкське фіаско» не повторилося. Байден чітко вказав Путіну на критичне зменшення довіри до Росії з боку демократичного Заходу. І дав на роздуми Путіну певний час, цілком достатній, на його думку, для прийняття остаточного рішення про подальші дії Кремля. Або шлях на демократію та свободу, або – ворог усьому світу із відповідними діями західних країн.
Незважаючи на всі зусилля Росії, яка «відчайдушно намагається зберегти статус провідної світової держави», неприкрито агресивні дії Кремля «підривають її позиції в світі». Байден підкреслив, що саме таку ціну платять країни за порушення міжнародних норм.
Президент США чітко провів «червону лінію» для Путіна, давши тому на роздуми та прийняття рішення про подальшу спрямованість внутрішньої та зовнішньої політики Кремля пів року. Або Путін відмовиться від своїх хворобливих амбіцій, або…
Зважаючи на особистість «довічного керманича», сподіватися на перемогу розуму над амбіціями навряд чи можливо.
На жаль, Путін та його оточення настільки вже «зріднилися» з шляхом великоімперського тоталітаризму, що не допускають навіть думки про інші шляхи розвитку своєї країни.
Тільки агресія, тільки брехня, тільки свавілля як всередині країни, так і щодо інших суверенних країн. Але є ще страх. Він притаманний всьому живому. І Путін з оточенням - не виключення. Він дуже боїться залишитися вигнанцем на світовій політичній арені. Все його життя – це виконання ролей.
Спочатку таких, які відводили йому, потім такої, яку обрав він сам. Ролі Великого та Необхідного. Зараз він розуміє, що втрачає свою роль. І Байден йому на це чітко вказав.Росія – не Імперія, Путін – не головний герой свого часу. Навіть не головний Злодій. Так, середняк з хворобливими амбіціями. А повна ізоляція, яка може спіткати Путіна через пів року, якщо він не «замислиться над своєю поведінкою», може останнього доконати. І він це розуміє, хоч і не може дозволити це собі сприйняти.
Байден, своєю виваженою позицією та поведінкою, не пішов на відкрите загострення відносин між Заходом та Сходом. Путін - не зміг. Бо нічим…
Інтелектуально та технологічно знекровлена сучасна Росія не страшна Заходу. Росія, завдяки Путіну, перетворилася із політичного суб’єкта на об’єкт запеклої гри на виживання між Китаєм та Заходом, на розмінну фігуру протистояння між двома філософіями та ідеологіями розвитку суспільства.
Влада США намагатиметься за будь-яку ціну не «роздати карту» Росії на «руку» Пекіну. Тому не слід очікувати різких дій США та Євросоюзу проти Росії.
Україні не варто сподіватися на те, що колективний Захід стане на захист її національних інтересів за будь-яку ціну. Цього не буде. Україна повинна сама стати повноцінним суб’єктом міжнародних відносин, сама перебороти та перемогти внутрішні негаразди та протиріччя.Стати сильною. Слабким та невпевненим не місце у геополітиці. Бо тільки з сильними країнами є сенс реально ставати поруч та разом протистояти будь-яким зовнішнім загрозам.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/schitayutsya_tolko_s_silnymi

Коротко про війну...

це все, що треба знати про війну....

Рефи хочуть війни!



РФ ігнорує скайп-конференцію про звільнення заручників - Геращенко
15.12.2016

Російська Федерація відмовляється від формату скайп-конференції для обговорення питання звільнення заручників у рамках Мінського процесу.

Про це повідомила представник в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко, посилаючись на лист ОБСЄ.

"Україна ще раз і ще раз наполягає на тому, що має бути звільнення заручників до Нового року - до 2017, а не 18-го, 19-го, 20-го чи 120-го. Це має відбутися зараз. Ми вимагали провести скайп-конференцію вчора, сьогодні, щоб іще раз і ще раз узгодити ці списки і вийти на компромісне рішення. Що виходить? Ми отримали чудовий лист тільки що від ОБСЄ, що представники Російської Федерації в гуманітарній підгрупі не згодні з таким форматом, тому що вони вважають, що цей формат - скайп-конференції - недостатньо безпечний", - сказала Геращенко.

Вона назвала ці заяви "абсурдними", зауваживши, що скайп-конференції проводяться щотижня у форматі Тристоронньої контактної групи. Приміром, востаннє це відбулося у понеділок, 12 грудня, коли обговорювали безпекові питання.

"Якщо Російська Федерація не хоче звільняти заручників, це є велике питання до них, до Російської Федерації. Від ОРДО ... відповіді досі немає. Від ОРЛО в останню хвилину прийшло, що вони згодні", - сказала Геращенко.

Водночас вона наголосила, що українська сторона готова будь-якої хвилини обговорювати питання звільнення заручників.

https://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/2140193-tandit-za-koznogo-nasogo-geroa-gotovi-viddavati-cotiroh-bojovikiv.html

Радник голови СБУ Юрій Тандіт заявив, що за кожного полоненого військового Україна готова віддавати чотирьох бойовиків.

"Українська сторона пішла на компроміс і готова, в межах чинного законодавства, за кожного нашого героя, за кожного нашого полоненого віддавати 4 і  більше особи. І, дійсно, ті списки, які підтверджені представниками ОРДЛО, є некоректними - ми це також визнаємо", - сказав Тандіт.

Він розповів, що ведеться дуже копітка робота за кожного полоненого, і список полонених із 228 осіб є перевіреним.

Тандіт висловив сподівання, що до Різдва російська сторона розблокує процес передачі заручників. А Україна, в свою чергу, вже зараз готова передати 15 осіб, які також є в списках бойовиків, аби зрушити ситуацію з мертвої точки.

"Ми сподіваємося, що РФ, яка позиціонує себе як православну державу, до Різдва  розблокує цей процес. Ми дійсно робимо знак доброї волі і передаємо 15 осіб, ці люди є в списках - це також важливо", - заявив Тандіт.


вимоги представників ДНР і ЛНР на переговорах в Мінську

В распоряжении редакции ZN.UA находится копия проекта протокола по урегулированию ситуации в Донбассе, переданного во вторник вечером участникам трехсторонней контактной группы в Минске представителями "ДНР" и "ЛНР".

Документ, озаглавленный "Протокол заседания Трехсторонней контактной группы с участием представителей отдельных районов Донецкой и Луганской областей относительно комплекса мер по политическому урегулированию конфликта", содержит 15 пунктов. Их основной смысл сводится к следующему.

- Обеспечить всеобъемлющее прекращение огня с 10-00 12 февраля 2015 г. (по Киеву)

- Обеспечить отвод тяжелых вооружений (калибром 100 мм и более): для украинских войск - от фактической линии соприкосновения сторондля вооруженных формирований отдельных районов Донецкой и Луганской областей - от линии соприкосновения сторон по Минскому меморандуму от 19 сентября 2014 года. Также документом определяется дальность отведения систем вооружения разного типа для создания зоны безопасности. Отвод должен начаться не позднее второго дня после прекращения огня, процессу должны способствовать военные эксперты ОБСЕ.

- Принять к 20 февраля 2015 г. постановление Верховной Рады с указанием перечня районов, на которые распространяется особый статус в соответствии с Законом Украины "О временном порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей" (в пределах линии соприкосновения, установленной приложением к Минскому меморандуму от 19 сентября 2014 г.).

- До 20 марта 2015 г. согласовать с представителями отдельных районов проект Закона Украины о муниципальных выборах в отдельных районах и приступить к диалогу по вопросампредоставления этим районам статуса автономии.

Отменить к 23 февраля 2015 г. все решения политического и военного руководства Украины о проведении Вооруженными силами и Национальной гвардией антитеррористической операции на Донбассе.

- Принять и ввести в действие к 25 февраля 2015 г. Закон Украины, запрещающий преследование и наказание лиц в связи с событиями, имевшими место в отдельных районах Донецкой и Луганской областей. Обеспечить помилование, амнистию и обмен всех удерживаемых на территории Украины лиц (всех на всех). Этот процесс должен завершиться не позднее пятого дня после отвода.

- Восстановить социальную сферу отдельных районов Донецкой и Луганской областей (выплаты пенсий и пособий) и обеспечить безопасность доступа, поставок, хранения и распределения гуманитарной помощи. Восстановить в полном объеме социально-экономическое взаимодействие сторон, в том числе в банковской сфере.

- Только в пункте под номером 11 (из 15) предлагается - Отвести все иностранные воинские формирования, военную технику, а также военный персонал и наемников с территории Украины, при мониторинге ОБСЕ. Разоружить все незаконные группировки.

- Провести конституционную реформу в Украине, включающую глубокую децентрализацию посредством предоставления статуса автономии отдельным районам Донбасса.

- Организовать свободные и честные выборы всех местных органов власти на основании согласованного с представителями отдельных районов Донецкой и Луганской областей Закона Украины о муниципальных выборах в отдельных районах и Закона Украины об особом статусе Донбасса при международном мониторинге.

- И лишь в предпоследнем, 14-м пункте, говорится о распространении работы миссии ОБСЕ на участки границы, не находящиеся в настоящее время под контролем Украины, причем это должно произойти после вступления в силу поправок в Конституцию Украины, да еще и в результате согласования с представителями отдельных районов Донецкой и Луганской областей. 

Как уже сообщало ZN.UA со ссылкой на свои источники, предложения "ДНР" и "ЛНР" копировали пожелания Кремля, неоднократно ранее изложенные. Однако на данных переговорах они даже не рассматривались. Позиция украинской стороны заключалась в том, чтобы за основу готовящегося документа были взяты наработки, подготовленные с участием немецкой и французской сторон.

Однако, по мнению источников ZN.UA, во время намеченных на сегодня переговоров лидеров государств в "нормандском формате" в Минске, логика российской стороны будет близка к логике предложений, изложенных в проекте Протокола "ДНР" и "ЛНР": "сначала дайте деньги, проведите выборы, а потом уже закроем границу". "Поединок будет горячим", - предположил собеседник ZN.UA.

10 февраля во время переговоров в Минске представитель "ДНР" Денис Пушилин заявил, что передал сторонам документ для ознакомления.

Позже российское информагентство ТАСС сообщило, что прекращение огня в Донбассе, отвод тяжелых вооружений и контроль за выполнением достигнутых договоренностей были согласованы во вторник в ходе переговоров контактной группы в Минске.

"На переговорах в Минске согласована схема отвода тяжелого вооружения, стороны также договорились о режиме прекращения огня и контроле за его выполнением. Велась дискуссия о местных выборах и государственном устройстве Донбасса, принципах его управления", - сообщили в ТАСС.

Но источник ZN.UA в трехсторонней контактной группе сообщил, что информация, распространенная ТАСС, не соответствует действительности - на переговорах во вторник не удалось принять никаких конкретных решений, в среду переговоры будут продолжены.

По материалам: ZN.UA

Чомусь на думку спало....

         
          Це думки в голос. Про опозицію. Про неї кажуть, що вона така, яка є і іншої нема, і в такий ситуації її не можна чіпати. Все вірно, чіпати її ніхто не збирається. Більше того, в разі президентських виборів, особисто я, в гіпотетичних парах другого туру, буду голосувати за Яценюка, а якщо це буде Тягнибок, то за нього. Відповідно, і агітувати буду. 
          Але спостерігаючи що зараз відбувається, чомусь згадується 2010 рік, президентські вибори. Який тоді сформувався політичний розклад. Можливо там розгадка цієї енігми, яка виникла внаслідок появи Майдану та всіх подальших подій на ньому. Хто скаже, що ситуація, як мінімум не мутна, хай кине в мене каменюкою. 
          Кличка згадувати не будемо, з ним все зрозуміло. Тут і освіта, а вірніше її відсутність, "інтелектуальні здібності", а також і менталітет а-ля Янукович. Якщо народ раптом з'їде з глузду та наступить ще і на ці граблі, то можна буде сміло констатувати, що Україні гайка. Або, хана...або...є ще більш влучне визначення, але воно спірне щодо фонетики, стилістики, публічності вживання, тому не будемо його озвучувати. 
           Тож, дивимося. 

2010 рік, другий тур

 Яценюк. Противсіх. Однозначний. 

Тягнибок. Здається йому, внутрішній голос підказував, що треба закликати своїх виборців голосувати за Юлію Тимошенко. Але зовнішній цьому опирався. Ну і вийшло ні риба, ні м'ясо. Пообіцяв закликати, якщо Юля щось скаже. Мабуть думав, що це іграшки - перспектива всістися на Банковій двічі несудимому відморозку. Ну і догрався. Тому, - противсіх. Вимушений. 

Гриценко. В нього було ще менше голосів в першому турі, ніж у Тягнибока, але, тим не менш. Нема що і казати, - противсіх. Однозначний. 

Парубій. Не пам'ятаю яка в нього була тоді позиція, хоч він і не брав участі в тих виборах. Якщо скажете, що був противсіхом, то те, що він зараз робить на Майдані, повністю його реабілітує. 

Оробець. І вона не брала участі в тих виборах, але зараз активна, як ніколи. Противсіх. Однозначний. 

Активно треться біля Майдану персонаж, який також не брав участі в тих виборах, але його позиція мала деяку вагу, особливо у Вінниці. Ось цей- 

Порошенко. Однозначний противсіх. Окрім того, - "весьвслезахтасоплях" та робота в уряді Овоща.. Ця суміш дозволяє порівняти його з клюєвими, ахметовими та решта. 

Ну і ще одна постать, яка не є політиком, але свій внесок в ті вибори зробила. Ось - 

Забужко. Нарцис та маніакально зациклена на своєму єго особа. І на сцену Майдану була видерлася, і по телеефірах плигає. Співає осанну Порошенку, Кличку та Богословській. Суперпротивсіх. Однозначний. 

          Окрім Яценюка та Парубія, ніхто з вищеперелічених панів та панянок не вимагає звільнення Юлії Тимошенко. 
          Завдяки противсіхам до влади прийшов Янукович, і , як наслідок, відбувається те, що відбувається. Це не докір, це загальновідомий факт, який неможливо спростувати 
          На Майдан вийшов народ. Вийшов під дубинки, гранати та кулі бандитів у погонах. А що ми бачимо від політиків? Переговори? Ніякою мірою не хочу когось з них звинувачувати. Але ж - думки. Що з ними робити?

          І як тут не згадати статтю Ігоря Лосева Кадровий резерв влади ?

         Однозначно нема питань до Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. А також до нової сили, Правого сектору. Це справжні герої Майдану. Та власне, як і всі люди, які туди приходять, живуть та захищають Україну.
          Ну, ось такі думки. Без висновків.


Чому влада і опозиція не можуть домовитися?

Переговори між владою і опозицію, протікають в дуже складному діалогу, оскільки тепер потрібно звітуватися, як одним(для олігархів), так і іншим перед майданом.

Кожні зі сторін намагається для себе отримати кращі умови, але для опозиції, це отримання позицій влади, для влади це утримання своїх позицій.


Тепер про шанси сторін, пам’ятаю, як я був присутній на тренінгу від Андрія Шевченка(депутат ВРУ від БЮТ) по дебатах, і там він групі запропонував цікаву гру, суть, якої, аудиторія мала переконати Шевченка(який був у образі журналіста), аудиторія виступала від ролі президента. В результаті аудиторія, погодилася що Шевченко правий, настільки він вміло наводив аргументи. Суть в тому, що під час розмови він не боявся грати «по-крупному» як часто виражаються в фільмах.

Так само і грає опозиція, бо ситуація цього вимагає. Але робити все що від неї залежить вона не хоче. Одними переговорами Янукович не піде у відставку, і тим більше йому не дозволять зробити це олігархи, які його спонсорують.

У ПР цілі прямі, втримати все що мають, оскільки ймовірність отримання фінансових санкцій не велика, тому почувають вони себе поки, що нормально, хоча в їх лавах вже є серйозний розбрат, і розпач.

Якщо буде введений НС, то від цього виграє опозиція, бо тепер вони стануть «мучениками», і ЄС їх швидко підтримає.

Від ПР зараз можна очікувати тільки відтягування всіх переговорів, і намагатися привернути на свою сторону РФ, з ще одним траншем грошей.


Тобто, для опозиції не вигідно вести переговори, бо вони ні до чого не приведуть, їй вигідно те, щоб ПР щось робила, і ПР не вигідно вести переговори, бо здаватися вони ще не збираються, але і плану дій, як вгамувати людей вони ще не мають… Виходить ситуація, коли багато говорять обидві сторони, але на практиці майже ні до чого не можуть, і не хочуть домовитися, і як наслідок від таких переговорів страдають лідери, як одних так і інших сторін.

Ідеальний варіант це поступка від однієї з сторін, бо тоді люди отримають якийсь результат. Зараз же, навіть опозиція підтримує затягування процесів переговорів. А що було в ВРУ, коли закон про амністію обговорювали 2 дні, і все одно прийняли, той який пропонували регіони…

Думаю, що розглядати всерйоз заяву Кравчука ніхто не буде, оскільки в цьому ніхто не зацікавлений. Опозицію, і ПР влаштовує, що за закритими дверима, вони можуть говорити, про все що завгодно, і це тримається в секреті.

Також варто відмітити той момент, що жодного разу, опозиція не давала коментарів журналістам, а їхала на майдан годину, і там розповідала про переговори. З однієї сторони це відповідальність перед людьми, з іншої це відтягування часу, для того щоб обдумати, що сказати людям. Саме другий варіант, я б сказав вони використовують, оскільки дуже часто видно, що лідери підбирають слова, і говорять майже однаково…

Тому висновок який я можу зробити, ми зараз перебуваємо в центрі великої гри, але в цій грі ми нічого не вирішуємо, щоб там нам не розповідали, що разом ми сила і т.д., є різні політ. технології, і як нас використовують стане ясно трохи згодом… Зараз же люди тішать себе розпачем ПР, і тим що весь світ знає про нас. До слова про Єгипет також всі знали, але навіть коли танки душили людей ніхто цим людям не допоміг і фінансових санкцій не ввів…