хочу сюда!
 

Татьяна

54 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 50-54 лет

Заметки с меткой «байден»

США та Україна: від любові до ненависті

Останнім часом між Україною та Сполученими Штатами Америки складаються дуже дивні відносини. Загалом вони суттєво змінилися на гірше з приходом влади Джо Байдена. Він ніби не шанує прихильністю президента України Володимира Зеленського. Хоча багато політологів і аналітиків запевняли, що політика Байдена буде засновуватися на протистоянні з Росією, а це значить, що Україні з ним не по дорозі. Однак, все частіше складається враження, нібито в Штатах не повністю визначилися зі ставленням до Києва, та їх кидає від любові до ненависті туди-сюди.

При цьому вся ця плутанина у відносинах відбивається не тільки на словах, але й на вчинках. Особливо яскраво це проявляється у військовій допомозі.

Як ми знаємо, спочатку держсекретар США Ентоні Блінкен стверджував, що Америка розглядує можливість надання допомоги Україні в області забезпечення безпеки. Через місяць офіційний представник Міністерства оборони США Джон Кьорбі під час брифінгу з журналістами оголосив про новий пакет допомоги у розмірі 150 мільйонів доларів у рамках Ініціативи сприяння безпеці України.

На додачу до цього до Інтернету потрапив наказ Міністерства оборони України Департаменту міжнародного оборонного співробітництва про розквартирування в українських частинах військовослужбовців країн НАТО, які залишають Афганістан.

Проте на тлі зустрічі Джо Байдена та Володимира Путіна в Женеві, порядок денного знов змінився. Американці немов розгубилися, і тепер звідусіль періодично доносяться абсолютно різні обіцянки.

Так, за інформацією видання Politico , Білий дім тимчасово призупинив надання Україні пакета військової допомоги на суму 100 мільйонів доларів. Крім того, і всередині України стали скаржитися, мов США нас зрадили. Про це було красномовно сказано у повідомленні працівника СБУ в його телеграм-каналі .

Та й перекидання військ у результаті ніхто не стверджував. Або Зеленський не дозволив, або США порадили своїм союзникам по Альянсу цього не робити - у будь-якому разі правди ми зараз навряд чи дізнаємося.

Заради справедливості, днями прес-секретар Білого дому Джен Псакі все-таки спростувала повідомлення ЗМІ про припинення виділення США військової допомоги Україні, заявивши, що вони вже нібито надали обіцяну допомогу. Але при цьому ніде не було сказано жодного слова! Як було вказано вище, говорилося лише про план виділення коштів. Але Псакі у офіційній заяві стверджує про це, як про факт, що відбувся. Сумніваюся, що подібне пропустили би наші політики та журналісти. У результаті вся ця ситуація породжує ще більше питань до американської сторони.

Недаремно ходять чутки про нездоровий стан президента США Джо Байдена, який заважає йому приймати зважене рішення. Принаймні стосовно України це стає помітним.

Рахуються тільки з сильними

11:56 21 червень Київ, Україна



Завершилася офіційна зустріч президентів Сполучених Штатів Америки та Росії, яку світ чекав протягом останніх місяців. Результати зустрічі широко обговорюються суспільством багатьох країн як на рівні експертів, так і на рівні простих громадян. Перші шпальти світових ЗМІ заполонили думки фахівців від геополітики та журналістів-міжнародників.Оцінки різні.Пропутінські ЗМІ та «рупори Кремля» один поперед одного завзято кричать про «як завжди, мужнього та впевненого у собі» керманича, який «сам на сам» захищав інтереси «світового добра» у боротьбі зі «світовим злом». І захистив! Не підвів такі рідні «скрепи». Дав відсіч спробам принизити гідність «останньої фортеці слов’янського світу»… Та чи насправді Путіну є чим пишатися після зустрічі? Хіба що запізненням на п’ять хвилин?
Західні ЗМІ не поділяють захват Кремля. Вони задоволені результатами, порівнюючи женевську зустріч з тою, що відбулася три роки тому у Хельсінкі між Трампом та Путіним.І вважають, що Байден, на відміну від Трампа, виглядав впевнено та зміг відстояти «західні цінності» на зустрічі зі «східним диктатором». Тоді, у 2018 році, Дональд Трамп на спільній пресконференції з Путіним заявив, що з питання втручання у вибори США «вірить йому більше, ніж американській розвідці». Ці слова пізніше стануть одним з найбільш часто використовуваних аргументів на користь занадто м'якого ставлення Трампа до Путіна.
Цього разу не було ні спільної пресконференції, ні надмірної люб'язності з боку президента США, і, на думку американських ЗМІ, це головний тріумф саміту в Женеві.
На думку західних експертів, «хельсінкське фіаско» не повторилося. Байден чітко вказав Путіну на критичне зменшення довіри до Росії з боку демократичного Заходу. І дав на роздуми Путіну певний час, цілком достатній, на його думку, для прийняття остаточного рішення про подальші дії Кремля. Або шлях на демократію та свободу, або – ворог усьому світу із відповідними діями західних країн.
Незважаючи на всі зусилля Росії, яка «відчайдушно намагається зберегти статус провідної світової держави», неприкрито агресивні дії Кремля «підривають її позиції в світі». Байден підкреслив, що саме таку ціну платять країни за порушення міжнародних норм.
Президент США чітко провів «червону лінію» для Путіна, давши тому на роздуми та прийняття рішення про подальшу спрямованість внутрішньої та зовнішньої політики Кремля пів року. Або Путін відмовиться від своїх хворобливих амбіцій, або…
Зважаючи на особистість «довічного керманича», сподіватися на перемогу розуму над амбіціями навряд чи можливо.
На жаль, Путін та його оточення настільки вже «зріднилися» з шляхом великоімперського тоталітаризму, що не допускають навіть думки про інші шляхи розвитку своєї країни.
Тільки агресія, тільки брехня, тільки свавілля як всередині країни, так і щодо інших суверенних країн. Але є ще страх. Він притаманний всьому живому. І Путін з оточенням - не виключення. Він дуже боїться залишитися вигнанцем на світовій політичній арені. Все його життя – це виконання ролей.
Спочатку таких, які відводили йому, потім такої, яку обрав він сам. Ролі Великого та Необхідного. Зараз він розуміє, що втрачає свою роль. І Байден йому на це чітко вказав.Росія – не Імперія, Путін – не головний герой свого часу. Навіть не головний Злодій. Так, середняк з хворобливими амбіціями. А повна ізоляція, яка може спіткати Путіна через пів року, якщо він не «замислиться над своєю поведінкою», може останнього доконати. І він це розуміє, хоч і не може дозволити це собі сприйняти.
Байден, своєю виваженою позицією та поведінкою, не пішов на відкрите загострення відносин між Заходом та Сходом. Путін - не зміг. Бо нічим…
Інтелектуально та технологічно знекровлена сучасна Росія не страшна Заходу. Росія, завдяки Путіну, перетворилася із політичного суб’єкта на об’єкт запеклої гри на виживання між Китаєм та Заходом, на розмінну фігуру протистояння між двома філософіями та ідеологіями розвитку суспільства.
Влада США намагатиметься за будь-яку ціну не «роздати карту» Росії на «руку» Пекіну. Тому не слід очікувати різких дій США та Євросоюзу проти Росії.
Україні не варто сподіватися на те, що колективний Захід стане на захист її національних інтересів за будь-яку ціну. Цього не буде. Україна повинна сама стати повноцінним суб’єктом міжнародних відносин, сама перебороти та перемогти внутрішні негаразди та протиріччя.Стати сильною. Слабким та невпевненим не місце у геополітиці. Бо тільки з сильними країнами є сенс реально ставати поруч та разом протистояти будь-яким зовнішнім загрозам.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/schitayutsya_tolko_s_silnymi

Кто стоит за развязыванием «холодной войны 2.0»

В течение апреля ряд российских интернет-изданий обвиняли Европу в провоцировании «холодной войны» и заявляли о якобы существующих намерениях США «подружиться» с РФ. Однако, учитывая «авторитетность» таких изданий, слепо верить им нельзя. Поэтому, лучше проанализировать ситуацию.

[ Читать дальше ]

Над Кремлем сгустились тучи

Последние три недели оказались богатыми на яркие международные политические события. В центре внимания мирового сообщества находилась публикация открытой версии отчета Офиса директора Национальной Разведки США о вмешательстве иностранных государств в выборы в США в 2020 году. Прежде всего, и в основном, России на стороне Трампа. Вслед за этим значительный резонанс вызвала публичное согласие президента США Джо Байдена с тем, что "Путин - убийца"

[ Читать дальше ]

Байден-Порошенко. Яким чином Україна впливає на політику США?

Президентські вибори в США відбулися та тепер в Білому домі новий господар. За всіма традиціями дипломатії обраний президент наддержави має спершу провести бесіди з лідерами країн, які є ключовими союзниками США. Однак, із Зеленським Джо Байден і Камала Гарріс спілкуватися не поспішають. Справа тут, зрозуміло, ні в тому, що нова американська адміністрація не бачить Україну своїм ключовим союзником. За словами губернатора Техаса Ґреґа Ебботта Байден - єдиний за всю історію країни президент, вимушений йти на поводі у інших держав. До тексту його твіта додана характерна фотографія Байдена та... Порошенка.



Також Ебботт згадує ім'я сина нового хазяїна Білого дому - Гантера Байдена та відкрито натякає на скандали, в яких брало участь сімейство Байденів в Україні.

Судячи з репліки Ебботта "Я з нетерпінням чекаю на розголос", українське досьє Байденів насправді куди цікавіше, ніж здається на перший погляд, а екс-президент України Порошенко має потужний важіль тиску на новообраного голову Білого дому. І саме він (Порошенко) зараз в цілому керує риторикою Байдена стосовно ворогів лідера "Європейської солідарності". Якщо додати до цього ще інформацію про те, що Порошенко незабаром може посісти посаду прем'єр-міністра, то ця теорія з конспірологічної перетвориться на реальну.

Чи можна таким чином пояснити небажання Байдена спілкуватися із Зеленським? Цілком. Президенту України так натякають, що з ним ніякого діалогу не буде. Вашингтон має з ким ще контактувати в Україні, і зе-команда точно не відноситься до цього кола осіб. Втім, адміністрація Зеленського продовжує робити веселу міну при лихій грі, запевнюючи журналістів та, ймовірно, самих себе в тому, що контакти є на всіх рівнях, та довгоочікувана розмова ось-ось відбудеться. Проте, складається враження, що ні МЗС, ні інші владні структури не годні вийти на зв'язок з новою адміністрацією у Вашингтоні. Лунають невиразні відмовки про зосередженість Байдена на внутрішніх питаннях через пандемію коронавірусу. Нібито йому не до України. Але насправді йому не до Зеленського, і справи очевидно він буде вести з Порошенком. Втім, враховуючи бурхливу активізацію останнього, ці справи найімовірніше вже ведуться.

Залишається останнє питання. Про що зміг дізнатися Петро Олексійович, що тепер це дозволяє йому впливати на американського президента? Всі ми пам'ятаємо, що будучи віце-прем'єром при Обамі, Байден курирував Український напрямок американської політики. Ба більше, його син працював у керівництві української газової компанії Burisma. Очевидно, Ґреґ Ебботт на це й натякає.

Более половины сената США призвали Байдена усилить давление на Э

Более 50 сенаторов США подписали письмо с призывом к президенту Джо Байдену и к Белому дому оказать давление на турецкое правительство, чтобы оно улучшило свои показатели по правам человека, подчеркнув его растущий авторитаризм в отношении оппозиционно настроенных граждан.

Сенаторы США: Рон Уайден, демократ из Орегона, и Марко Рубио, республиканец из Флориды, сегодня призвали новую администрацию Байдена оказать давление на турецкое правительство, чтобы оно улучшило положение в области прав человека, которое продолжает свое давление на оппозиционно настроенных граждан как внутри страны, так и за рубежом, согласно пресс-релиз на официальном сайте Сената Видена.

В двухпартийном письме, подписанном более чем 50 другими сенаторами, президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган привел к маргинализации внутренней оппозиции, заставляя замолчать или кооптированию критических средств массовой информации, чистке независимых судей и замене их сторонниками партии и заключению в тюрьму множества журналистов.

«В последние годы правительство Эрдогана нагло атаковало курдов, борющихся с ИГИЛ в Сирии, которое имели поддержку со стороны США; кроме того, он купил российские системы ПВО, несмотря на предупреждения о том, что они несовместимы с технологиями США, а также призвал Азербайджан использовать насилие для урегулирования территориального спора с Арменией», – написали сенаторы. Конгресс впервые в истории принял резолюции о признании Геноцида армян в обеих палатах.

Президент Эрдоган также пытался оказать давление на США и другие страны с целью выдачи турецких граждан, которых он обвиняет в неудавшемся перевороте в 2016 году. Правительство Эрдогана стремилось заставить замолчать критиков в Соединенных Штатах при помощи уведомлений Интерпола, как это было, например, с Энесом Кантером (имеющим турецкое происхождение), который проживает в США, играет за НБА и является адвокатом по правам человека, – Турецкое правительство разыскало его семью, проживающую в Турции, и оказывало на нее давление.

Сенаторы отмечают, что Соединенные Штаты имеют значительную возможность повлиять на вызывающую беспокойство ситуацию с правами человека в Турции, поскольку они являются важным союзником в ключевом регионе мира.

«Мы считаем, что Соединенные Штаты должны требовать от союзников и партнеров более высоких стандартов и откровенно говорить с ними о проблемах прав человека и отступления от демократии», – написали сенаторы.

Конгресс США, как в Палате представителей, так и в Сенате, принял несколько пакетов санкций против лидера Турции на предыдущей законодательной сессии, однако эти пакеты санкций были в конечном итоге остановлены бывшим лидером сенатского большинства Митчем Макконнеллом, близким союзником бывшего президента США Дональда Трампа.

В резком письме, в котором более половины из 100 американских сенаторов, как говорят, призвали Байдена, содержится призыв «подчеркнуть президенту Эрдогану и его администрации, что они должны немедленно прекратить репрессии против инакомыслия внутри страны и за рубежом, освободить политических заключенных и узников совести и изменить свой авторитарный курс.

Законодатели-демократы и республиканцы в различных двухпартийных законопроектах подавляющим большинством голосов проголосовали за введение военных и финансовых санкций против Турции и Эрдогана после военной операции страны против союзных США курдских сил на северо-востоке Сирии в октябре 2019 года.

В письме также содержалась ссылка на доклад Freedom House, в котором Турция была оценена как «Несвободная» в своем отчете «Свобода в мире» за 2020 год.

Несмотря ни на что, Правительство Эрдогана продолжает арестовывать критически настроенных журналистов и писателей-диссидентов, вместе с тем в последние годы оппозиционные обозреватели подвергались нападениям на улицах. Многие подозреваемые в таких нападениях немедленно освобождались судом.

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая