Останнім часом між Україною та Сполученими Штатами Америки складаються дуже дивні відносини. Загалом вони суттєво змінилися на гірше з приходом влади Джо Байдена. Він ніби не шанує прихильністю президента України Володимира Зеленського. Хоча багато політологів і аналітиків запевняли, що політика Байдена буде засновуватися на протистоянні з Росією, а це значить, що Україні з ним не по дорозі. Однак, все частіше складається враження, нібито в Штатах не повністю визначилися зі ставленням до Києва, та їх кидає від любові до ненависті туди-сюди.

При цьому вся ця плутанина у відносинах відбивається не тільки на словах, але й на вчинках. Особливо яскраво це проявляється у військовій допомозі.

Як ми знаємо, спочатку держсекретар США Ентоні Блінкен стверджував, що Америка розглядує можливість надання допомоги Україні в області забезпечення безпеки. Через місяць офіційний представник Міністерства оборони США Джон Кьорбі під час брифінгу з журналістами оголосив про новий пакет допомоги у розмірі 150 мільйонів доларів у рамках Ініціативи сприяння безпеці України.

На додачу до цього до Інтернету потрапив наказ Міністерства оборони України Департаменту міжнародного оборонного співробітництва про розквартирування в українських частинах військовослужбовців країн НАТО, які залишають Афганістан.

Проте на тлі зустрічі Джо Байдена та Володимира Путіна в Женеві, порядок денного знов змінився. Американці немов розгубилися, і тепер звідусіль періодично доносяться абсолютно різні обіцянки.

Так, за інформацією видання Politico , Білий дім тимчасово призупинив надання Україні пакета військової допомоги на суму 100 мільйонів доларів. Крім того, і всередині України стали скаржитися, мов США нас зрадили. Про це було красномовно сказано у повідомленні працівника СБУ в його телеграм-каналі .

Та й перекидання військ у результаті ніхто не стверджував. Або Зеленський не дозволив, або США порадили своїм союзникам по Альянсу цього не робити - у будь-якому разі правди ми зараз навряд чи дізнаємося.

Заради справедливості, днями прес-секретар Білого дому Джен Псакі все-таки спростувала повідомлення ЗМІ про припинення виділення США військової допомоги Україні, заявивши, що вони вже нібито надали обіцяну допомогу. Але при цьому ніде не було сказано жодного слова! Як було вказано вище, говорилося лише про план виділення коштів. Але Псакі у офіційній заяві стверджує про це, як про факт, що відбувся. Сумніваюся, що подібне пропустили би наші політики та журналісти. У результаті вся ця ситуація породжує ще більше питань до американської сторони.

Недаремно ходять чутки про нездоровий стан президента США Джо Байдена, який заважає йому приймати зважене рішення. Принаймні стосовно України це стає помітним.

11:56 21 червень Київ, Україна

Президентські вибори в США відбулися та тепер в Білому домі новий господар. За всіма традиціями дипломатії обраний президент наддержави має спершу провести бесіди з лідерами країн, які є ключовими союзниками США. Однак, із Зеленським Джо Байден і Камала Гарріс спілкуватися не поспішають. Справа тут, зрозуміло, ні в тому, що нова американська адміністрація не бачить Україну своїм ключовим союзником. За словами губернатора Техаса Ґреґа Ебботта Байден - єдиний за всю історію країни президент, вимушений йти на поводі у інших держав. До тексту його твіта додана характерна фотографія Байдена та... Порошенка.



Також Ебботт згадує ім'я сина нового хазяїна Білого дому - Гантера Байдена та відкрито натякає на скандали, в яких брало участь сімейство Байденів в Україні.

Судячи з репліки Ебботта "Я з нетерпінням чекаю на розголос", українське досьє Байденів насправді куди цікавіше, ніж здається на перший погляд, а екс-президент України Порошенко має потужний важіль тиску на новообраного голову Білого дому. І саме він (Порошенко) зараз в цілому керує риторикою Байдена стосовно ворогів лідера "Європейської солідарності". Якщо додати до цього ще інформацію про те, що Порошенко незабаром може посісти посаду прем'єр-міністра, то ця теорія з конспірологічної перетвориться на реальну.

Чи можна таким чином пояснити небажання Байдена спілкуватися із Зеленським? Цілком. Президенту України так натякають, що з ним ніякого діалогу не буде. Вашингтон має з ким ще контактувати в Україні, і зе-команда точно не відноситься до цього кола осіб. Втім, адміністрація Зеленського продовжує робити веселу міну при лихій грі, запевнюючи журналістів та, ймовірно, самих себе в тому, що контакти є на всіх рівнях, та довгоочікувана розмова ось-ось відбудеться. Проте, складається враження, що ні МЗС, ні інші владні структури не годні вийти на зв'язок з новою адміністрацією у Вашингтоні. Лунають невиразні відмовки про зосередженість Байдена на внутрішніх питаннях через пандемію коронавірусу. Нібито йому не до України. Але насправді йому не до Зеленського, і справи очевидно він буде вести з Порошенком. Втім, враховуючи бурхливу активізацію останнього, ці справи найімовірніше вже ведуться.

Залишається останнє питання. Про що зміг дізнатися Петро Олексійович, що тепер це дозволяє йому впливати на американського президента? Всі ми пам'ятаємо, що будучи віце-прем'єром при Обамі, Байден курирував Український напрямок американської політики. Ба більше, його син працював у керівництві української газової компанії Burisma. Очевидно, Ґреґ Ебботт на це й натякає.

Более 50 сенаторов США подписали письмо с призывом к президенту Джо Байдену и к Белому дому оказать давление на турецкое правительство, чтобы оно улучшило свои показатели по правам человека, подчеркнув его растущий авторитаризм в отношении оппозиционно настроенных граждан.

Сенаторы США: Рон Уайден, демократ из Орегона, и Марко Рубио, республиканец из Флориды, сегодня призвали новую администрацию Байдена оказать давление на турецкое правительство, чтобы оно улучшило положение в области прав человека, которое продолжает свое давление на оппозиционно настроенных граждан как внутри страны, так и за рубежом, согласно пресс-релиз на официальном сайте Сената Видена.

В двухпартийном письме, подписанном более чем 50 другими сенаторами, президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган привел к маргинализации внутренней оппозиции, заставляя замолчать или кооптированию критических средств массовой информации, чистке независимых судей и замене их сторонниками партии и заключению в тюрьму множества журналистов.

«В последние годы правительство Эрдогана нагло атаковало курдов, борющихся с ИГИЛ в Сирии, которое имели поддержку со стороны США; кроме того, он купил российские системы ПВО, несмотря на предупреждения о том, что они несовместимы с технологиями США, а также призвал Азербайджан использовать насилие для урегулирования территориального спора с Арменией», – написали сенаторы. Конгресс впервые в истории принял резолюции о признании Геноцида армян в обеих палатах.

Президент Эрдоган также пытался оказать давление на США и другие страны с целью выдачи турецких граждан, которых он обвиняет в неудавшемся перевороте в 2016 году. Правительство Эрдогана стремилось заставить замолчать критиков в Соединенных Штатах при помощи уведомлений Интерпола, как это было, например, с Энесом Кантером (имеющим турецкое происхождение), который проживает в США, играет за НБА и является адвокатом по правам человека, – Турецкое правительство разыскало его семью, проживающую в Турции, и оказывало на нее давление.

Сенаторы отмечают, что Соединенные Штаты имеют значительную возможность повлиять на вызывающую беспокойство ситуацию с правами человека в Турции, поскольку они являются важным союзником в ключевом регионе мира.

«Мы считаем, что Соединенные Штаты должны требовать от союзников и партнеров более высоких стандартов и откровенно говорить с ними о проблемах прав человека и отступления от демократии», – написали сенаторы.

Конгресс США, как в Палате представителей, так и в Сенате, принял несколько пакетов санкций против лидера Турции на предыдущей законодательной сессии, однако эти пакеты санкций были в конечном итоге остановлены бывшим лидером сенатского большинства Митчем Макконнеллом, близким союзником бывшего президента США Дональда Трампа.

В резком письме, в котором более половины из 100 американских сенаторов, как говорят, призвали Байдена, содержится призыв «подчеркнуть президенту Эрдогану и его администрации, что они должны немедленно прекратить репрессии против инакомыслия внутри страны и за рубежом, освободить политических заключенных и узников совести и изменить свой авторитарный курс.

Законодатели-демократы и республиканцы в различных двухпартийных законопроектах подавляющим большинством голосов проголосовали за введение военных и финансовых санкций против Турции и Эрдогана после военной операции страны против союзных США курдских сил на северо-востоке Сирии в октябре 2019 года.

В письме также содержалась ссылка на доклад Freedom House, в котором Турция была оценена как «Несвободная» в своем отчете «Свобода в мире» за 2020 год.

Несмотря ни на что, Правительство Эрдогана продолжает арестовывать критически настроенных журналистов и писателей-диссидентов, вместе с тем в последние годы оппозиционные обозреватели подвергались нападениям на улицах. Многие подозреваемые в таких нападениях немедленно освобождались судом.