хочу сюда!
 

Алинка

28 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-37 лет

Заметки с меткой «геополитика»

Бортник: Прогнозирую досрочные выборы президента и парламента



В эфире проекта «Голос Правды» состоялось онлайн-общение с директором Украинского института анализа и менеджмента политики Русланом Бортником. Он ответил на вопросы зрителей и читателей.

[ Читати далі ]

чо там у галлов?

Пробежал глазами ленту. По событиям во Франции молчок. Штатным геополитикам методичек не раздали, а мне интересно.
И встал у меня...встал вопрос: выкладывать закрытую заметку или просто так поболтать, в диалоговом режиме выяснить куда все клонится и какая на завтра будет выставлена точка зрения.

При этом я отдаю себе отчет - до раздачи темников со мной будут откровенничать только живые люди, не боты. А потом...


А потом мы узнаем всю доподлинную правду, потом мы сможем сравнить ощущения с генеральной линией.


Из песни:

Я их не понимаю,

О чем они хотят сказать?

Почему мне холодно?

Неужели это вот так – умирать?

Но если я хочу выжить,

Должна ли я согласиться

Следовать за всеми,

Но вне моей реальности?


по Ирану

Вторые сутки пылают станицы...
На новостных порталах какой-то подозрительный молчок. Все заняты поздравлениями друг дружки, пожеланиями в телефонном режиме и крошительством оливье в реале под музыку Чайковского из бессмертного блокбастера "Ирония судьбы".
Под ту же музыку в далекой исламской державе разворачиваются свои новогодние гуляния.
На карте отображены визиты исламского Анчихрыста - мусульманского народного шиитского дымократического волеизъявления с мешком подарков и плюшек:


Мешки конечно перевернуты как перевернуто желание многих испытать на полную катушку "на чужом пиру похмелье"©

В связи с этим есть здоровое любопытство заглянуть за угол истории. Прикинуть на оставшихся (трех) пальцах перспективу, которая обнесет всех желающих в строгом соответствии с добродетельным поведением и прочитанным с табуретки стишком.

Итак, вопрос знатокам, инсайдерам и эмпатам:


23%, 6 голосов

12%, 3 голоса

8%, 2 голоса

8%, 2 голоса

8%, 2 голоса

42%, 11 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Початок і продовження кінця Імперії рефів

Удар по моделі існування Росії
Лілія ШевцоваЛілія Шевцова

Російський політолог, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Brookings Institution

26 Травня, 12:39 6135  36коментувати
 Facebook21
 Twitter
 Google+
Лілія Шевцова: Хто або що сьогодні створює реальну проблему для Кремля?

Лілія Шевцова: Хто або що сьогодні створює реальну проблему для Кремля?

На наших очах розхитується скрєпа, що цементує російське єдиновладдя. І розхитує цю скрєпу дуже цікава парочка: Дональд Трамп з Сі Цзіньпіном, такий собі американо-китайський дует

Як ви думаєте, хто або що сьогодні створює реальну проблему для Кремля? Навальний? Корупція? Безглуздість влади? Реновація і далекобійники? Всі ці неприємності, думаю, Кремль поки що має шанс пережити, нехай і з головним болем. Загроза виходить звідти, звідки не чекали. На наших очах розхитується скрєпа, що цементує російське єдиновладдя. І розхитує цю скрєпу дуже цікава парочка: Дональд Трамп з Сі Цзіньпіном, такий собі американо-китайський дует. Трамп це робить, звичайно, не усвідомлюючи того, що він робить. Що стосується Великого Сі, то його явно не можна звинуватити в тому, що він не розуміє наслідків своїх кроків, – пише Лілія Шевцова для Радіо.Свобода.

Мова йде про державність, яка є хребтом російської персоналістської влади: якщо виникають будь-які сумніви в державності, то вся ідеологічна конструкція починає падати. Протягом чверті століття після розпаду СРСР Кремль зумів відтворювати статус великої держави, в ім'я якої росіяни готові були жертвувати своїми свободою і добробутом, маючи в кишені лише ядерні боєголовки і нагадування про кураж минулих років. Але іронія в тому, що Росія може зберігати міжнародні претензії лише через співвіднесення себе (через діалог або конфронтацію, а частіше через те й інше разом) зі США, провідним глобальним гравцем. Російська політична ментальність зациклена на американоцентризм; для цієї ментальності інший світ, включно з Європою, – лише додаток до російсько-американської біполярності. Американський наратив став найважливішим елементом самоствердження російської влади і виправданням способу її правління.

Сьогодні в Кремлі мають болісно роздумувати, як і чим, як і з ким надувати хмару державності?

США справно працювали системною підтримкою нового російського самодержавства. За президентства Барака Обами, який намагався не дратувати Кремль, в Москві навіть вважали, що настав час, коли можна вимагати, щоб США прийняли чужі правила гри. Коли ж у Білий дім прийшов Трамп, то російська еліта розмріялася про тандем Росія – Америка, який і буде правити світом. Звичайно, правити під керівництвом більш досвідченого лідера, і у Кремля не виникало сумнівів, хто мав виконувати соло в парі Путін – Трамп.

І тут такий обвал! Сталося несподіване: Росія стала не просто інструментом американської боротьби за владу, але перетворилася на антисистемну силу, яка загрожує спровокувати в США новий розклад сил і навіть змінити баланс влади. Вже не важливо, реальне чи надумане втручання Кремля в американський політичний процес, сталося незворотне: "російська карта" стала фактом американської реальності. Звичайно, Кремлю навіть у страшному сні не могла привидітися лавина подій, яка перетворила будь-яке спілкування американської адміністрації з російськими представниками на обіцянку нового Вотергейту. Причому Трамп – нестриманістю, нарцисизмом і неприборканістю – посприяв перетворенню "російської карти" на власного могильника. Можна собі уявити кремлівські стогони: "Ну добре, сам собі копав яму, але ж він, негідник, розхитує наш човен!" Втім, чого тут дивуватися: якщо Москва так довго і успішно експлуатувала антиамериканізм в цілях зміцнення власних позицій, то чому б американській еліті не перейняти досвід і не спробувати пограти з кремленофобією?

Якщо не зупинити вал підозр у російському втручанні та спробах дискредитувати американську демократію, то Росія перетвориться якщо не на загрозу, то на небажаного партнера для всього західного світу. А це обернеться стратегічними проблемами для Москви, змусивши Захід створювати механізм реального (а не імітаційного) стримування та ізоляції Росії.

"Це ж політична шизофренія!" – обурюється президент Путін. "Як же можна так ставитися до законно обраноо президента?!" – з подивом запитують російські телепропагандисти. Ех, краще б російська сторона взагалі мовчала! Кожен звук або зітхання, що витікають з Москви на підтримку Трампа, сприймається як ще одне підтвердження того факту, що між ними є домовленості, і це стає новим актом дискредитації американського президента.

Які б не були реальні чи уявні мотиви використання "російської карти" у США, виникла ситуація, яка підриває основи російської персоналістської влади. Тепер Москві дуже складно використовувати Америку як джерело власної державності. А конфронтація з Вашингтоном – собі дорожче. Ми пам'ятаємо, чим закінчилася конфронтація Радянського Союзу зі США. Діалог, тим більше співпраця з Вашингтоном тепер навряд чи вийде. Кожен раз, коли Трамп буде намагатися протягнути руку Москві, навіть з цілком обґрунтованих приводів, він буде посилювати підозри щодо своєї залежності від Москви. А це новий крок до імпічменту.

Більше того, будь-який наступник Трампа буде змушений оперувати в атмосфері підозрілості щодо намірів і можливостей Москви. Підозрілість до Росії та росіян вже перетворюється на вірус, який починає проникати в політичне життя різних країн. А для Росії, яка стала частиною глобального світу і яка не тільки активно використовує фінансові та технологічні ресурси Заходу, але й перетворилася на сировинний придаток розвинених країн, це являє собою удар по моделі існування.

Антиросійська консолідація американської еліти відроджує ідеологізацію зовнішньої політики, від якої на Заході давно відвикли. Вихід Заходу з епохи постмодернізму з його моральним і нормативним релятивізмом звужує поле маневру для Кремля, який досі успішно використовував політичну амбівалентність ліберальних демократій і їх готовність до торгу. Повернення до нормативних стандартів означатиме закриття західного світу для Росії та її еліти. А велика держава не може існувати в ізоляції, вона може забезпечувати свій статус тільки через участь у Концерті великих держав.

Ось привід відмовитися від звичного для Росії американоцентризму, намагаються обнадіяти деякі експерти. Добре, але тоді чим Кремлю підживлювати свій статус без Америки? Будемо будувати партнерство з Китаєм, пропонують оптимісти. Невже вони вірять в те, що Пекін запропонує Москві щось більше, ніж роль молодшого партнера? Поки що очевидно: у російської еліти, яка звикла нити про своє приниження з боку США, нарешті, з'являється реальний привід для голосінь. Китайський лідер Сі Цзіньпін вже заявив про прагнення Китаю зробити те, про що досі в Пекіні боялися говорити вголос: про готовність до глобального лідерства. На нещодавньому форумі "Один пояс – один шлях" Сі Цзіньпін, відкинувши китайську обережність, фактично запропонував свій варіант глобалізації під керівництвом, звичайно ж, Китаю. Видно, подивившись на параліч Заходу і на те, як Вашингтон захоплений знищенням Трампа, в Пекіні вирішили: пора, не криючись, виходити на авансцену. Володимир Путін в Пекіні на згаданому вище форумі стояв поруч з Сі, але явно без задоволення. І зрозуміло чому: китайський глобальний проект – ще один удар по російській державності і кремлівських амбіціях. Єдина надія, що концепція "Один пояс – один шлях" провалиться і що США збере сили і вкоротить китайські амбіції.

Словом, угораздило з цим Трампом! Але ще більше – з Сі Цзіньпіном. Звичайно, можна розвинути в Сочі шалену дипломатичну активність і вести діалог з усіма, хто готовий приїхати в Бочаров Струмок: від Реджепа Ердогана до італійського прем'єра, ім'я якого не обов'язково запам'ятовувати, тому що уряди в Римі постійно змінюються. Але ж всі розуміють, що це вже гра у другій лізі. Сьогодні в Кремлі мають болісно роздумувати, як і чим, як і з ким надувати хмару державности? А без неї ніяк не можна – остання скрєпа залишилася.

http://nv.ua/ukr/opinion/shevcova/udar-po-modeli-isnuvannja-rosiji-1209848.html

Украина опасная страна.

По сообщения СМИ: "Украина заняла 78 место в так называемом рейтинге верховенства закона, который публикуется международной неправительственной организацией World Justice Project."
Летом этого года Украина вошла в десятку самых опасных стран мира в рейтинге организации Vision of Humanity в номинации Global Peace Index.

"Украина вошла в десятку самых опасных стран мира". Да, Украина опасная страна. Опасная для ведущих геополитических и экономических лидеров мира, кроме Китая, разумеется. Опасная для соседей с запада, юга, севера.
При Януковиче Украина начала вести более-менее самостоятельную внешнюю экономическую политику. Началось экономическое сближение с Китаем. Не секрет, что в Крыму планировался масштабный китайский проект по строительству большого глубоководного порта. Планировалось предоставить в аренду Китаю обширные сельскохозяйственные территории. Похоже, что Китай рассчитывал осуществить экономическую экспансию на запад с территории Украины.
Видимо, высокие заинтересованные стороны решили, что украино-китайский Крым намного опасней чем российский Крым.
"Оборзевшую" Украину обезвредили и взяли под контроль. Промышленный Донбасс обезврежен радикальным путём. Если страна снова начнёт рыпаться, оставшуюся территорию расчленят окончательно. Потому что Украина оказалась опасней России.
Таковы экономические политические и геополитические реалии.

Взгляд как-бы со стороны. Без морали, без заинтересованности, без пристрастности.

Как обустроить Корею

После того как мы 2,75 года назад наилучшим образом обустроили Моголию и Лесото настало время обустроить Корею.
Ноу-хау счастливого обустройства любой страны на глобусе считай у нас в кармане, а потому нам с Андрюхой подвластны любые геополитические задачки.
Итак...

Прекрасный край с древними традициями находится в конце списка стран по уровню экономического развития. Кто его туда засунул непонятно, но с этим нужно срочно что-то делать.
Монголы, корейцы, гордые поджарые потомки великих Чингисхана Ким Ю Сина, Ким Инмуна и царицы Сондок томятся под гнетом "преступной власти". Власть не дает гордым дисциплинированным потомкам расправить плечи и развиться, поднявшись над собой, власть зажимает гордых дисциплинированных потомков ыйбёнов, закапывает их таланты глубоко в монгольскую корейскую землю и держит гордых дисциплинированных потомков в черном теле.
Это возмутительно!
Предлагаю протянуть монголам корейцам руку две руки помощи и спасти их из-под гнета!
Поскольку там что-то непонятное с разграничением гордых дисциплинированных потомков напополам, то протягивать придется обе руки - одну(правую) - южанам, а вторую(левую) - северянам. Или наоборот, если смотреть в Европу.

Для начала нужно организовать широкое освещение ужасов тяжелой жизни гордых пунктуальных потомков под игом "преступной власти" в средствах массовой информации. Каждая заметка пользователей, симпатизирующих гордым потомкам должна содержать хотя бы одно упоминание о преступлениях "преступной власти" Монголии Кореи.
После того как гордые аккуратные потомки осторожно осознают, в какой кошмар их погрузила "преступная власть", после того как они содрогнутся и воспрянут духом, придет пора протянуть им руку две руки помощи. 

Нужно собрать много детских игрушек, теплых вещей, бижутерии, каких-нибудь лекарств и отправить в Монголию Лесото Корею. Монголы, эти гордые потомки, они будут искренне растроганы нашим участием. Монгольские босотские дисциплинированные корейские детки будут бережно выхватывать из коробок нарядные игрушки, монгольские сосотские чернявые корейские женщины будут примерять на себя теплые вещи и блестящую бижутерию, а мужественные монголы дисциплинированные корейские мужики будут с умилением смотреть на эту идиллическую картину и с аппетитом кушать таблетки от кашля или поноса.

Потом нужно подключить каждому монголу корейцу безлимитный Интернет чтобы дисциплинированные потомки могли чатиться со всем просвещенным миром и извлекать информацию о преступлениях "преступной власти" прямо из первоисточников - из наших заметок про их тяжелую жизнь под игом "преступной власти".

После того как монголы пунктуальные корейцы сбросят иго "преступной власти", им нужно дать свободу!
Они могут делать что захотят и не стесняться в выражениях, в выражениях радости, благодарности и ненависти к своему темному прошлому. Каждый представитель просвещенного человечества может приехать в Лесото Корею на выходные, недорого снять пагоду с евроремонтом и итальянской сантехникой, снять своего шпица или той-терьера (а лучше сенбернара) на фоне дивного заката, вкусить национальной кухни и принять участие в празднике свободы в качестве иностранного наблюдателя.

Оживленная экономика заработает, стада овец и овцебыков забегают по лужайкам в 2-3 раза быстрее, гордые педантичные потомки научатся попадать по клавишам своих персональных компьютеров и в Монголии наступит эра благоденствия!

Цветущую Монголию Лесото Корею с распростертыми объятиями примет в свое лоно Евросоюз и все будет хорошо.
Повторяю - ВСЕ БУДЕТ ХОРОШО!!!





Политическая карикатура: Стариков

Я уже писал, что мне нравится читать Достоевского и Чехова, но мне совершенно не нравится нынешний российский имперский патриотизм, замешанный на коллективизме, подавлении личности, служении вождю и государственной идее, диких трактовках христианства. Нет у меня душевной потребности быть причастным к огромному, великому, мощному и страшному государству, быть частичкой оного, ощущать неимоверную гордость от принадлежности к «Великой Империи». А у многих эта потребность есть, и как раз для них трудится профессиональный русский патриот Николай Стариков. Тот самый, который давно, несколько лет назад забанил меня в своем блоге из-за комментария:

Не хочу жить с Путиным и россиянами в одной стране. Для вас важна мощь государства, ради которой можно и нужно жертвовать личностью, чтобы потом после рюмки водки на кухне погрозить кулаком дяде Сэму, а для меня важна — личная безопасность и личные свободы, а не факт того, что мою страну боятся.

Стариков везде видит козни вредных англосаксов против святой Руси. Вот у меня дошли руки изобразить как я себе это представляю:


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
предыдущая
следующая