Сьогодні в ситуації в Україні вже значний ступор, оскільки. Не видно яким чином можна вийти з кризи, і цей спосіб має вдовольнити всі сторони. Правий сектор, вже говорить нарівні з опозиційними лідерами, опозиція наказує Самообороні… Згадується прислів’я. коли з початком будь-якої революції кількість експертів збільшується у двічі, так само і в нас, кількість лідерів збільшується удвічі.

Ситуація виглядає наступною, президент тягне час, а опозиція, ніяк не може придумати, що робити, бо те що вони вимагають президент не може виконати. Виходить замкнуте коло, допомогти може ЄС, але поки, що ЄС "занепокоєні ситуацією, що склалася", і не можуть нам допомогти.

І так сталося, що діалог між політичними лідерами вже нагадує президентську гонку.

Кличко хоче повернутися до Конституції 2004 року, але залишити повноваження президента набагато ширшими ніж вони є зараз, скільки ймовірно він буде президентом.

Янукович, хоче дотягнути до президентських виборів, і потім заручившись підтримкою РФ, виграти їх(трохи оптимістично, але цілком ймовірно).

Яценюк, розповідає, що буде з людьми до кінця, і отримає, «кулю-в-лоб», але поки, що на політичне самогубство він не готовий, що свідчить про те, що він також збирається в президенти, або леді Ю, відповідна норма в Конституції від БЮТ є. Найбільш вірогідно, що готується заміна політичних гравців, але хто кого і коли буде змінювати залишається загадкою. Можливо при Конституції 2004 року, Яценюк хоче бути прем’єр-міністром, а леді Ю президентом.

Тягнибок, у нього зараз є підтримка, хоч і не така велика, але перемогти Януковича теоретично можна, хоча на практиці, Тягнибоку дуже важко довести всій спільноті, що він готовий бути президентом. Не в образу Свободівцям, але його не виберуть, бо так буде спокійніше.

Також в останній час різко піднявся рейтинг лідерів, серед яких Гриценко, Порошенко, Симоненко, той самий Гацько, хоча останній поки, що на президентство не претендує, але от на місце в парламенті, то 100%.

Якби когось вибрали вже завтра, то в залежності від особи Україна вибрала такий курс розвитку, який вибрала б особа, а не програма, яку ця особа пропонує. Кличко, це зближення з США, Яценюк з ЄС, Янукович з РФ, Симоненко також РФ, Порошенко зі всіма б намагався підтримувати зв'язок, Тягнибок ???. 

Російська свідомість легко визнає право інших народів на самовизначення, на антиколоніальну війну, коли йдеться про події, що не стосуються Росії.
Росіяни охоче співчувають палестинцям, колись радо співчували південноафриканським бурам, тепер симпатизують курдам, тому що це не накладає на них жодних якихось зобов'язань щодо перегляду власної історії, а тим більше власних кордонів їх імперії та народів окупованих імперією.
Саме тому російській свідомості так важко зізнатися самій собі, та визнати, що "Бандерівщина" була звичайним національно-визвольним рухом Українців до свободи, таким же, між іншим, як і в 1918-1921., коли була Українська республіка.
Але визнання права українців на самовизначення вимагатиме і визначення місця та ролі самих росіян у цьому процесі. Процесі, який був самим кривавим у 20-му столітті.
А таке визначення навряд чи буде дуже компліментарних для росіян.

Багато росіян вважають, що Український народ, якій бажає йти до Європи, а не до Росії, - зрадник. Більшість росіян вважають, що Бандера та Шухевич, які боролися з імперією зла - радянським союзом, були нацистами.
Виникає питання: а чому українці зрадники? Бо не хочуть бути колонією та холопами?
А кого українці зрадили? Росіян? Ми що давали росіянам клятву на Біблії бути їх рабами і "унтерменшами'"? Взагалі чому росіяни вбили собі в голову, що українці їх зрадили? Чому ?
Бо українці не хочуть поклоняться їх "царю" Путіну і не хочуть входити до складу Російської імперії ?
Так, ми різні. Не тільки духовно ми різні, а й культурою, мовою, історією, національним надбанням, самоповагою та вірою.
І це не є якесь там "русофобство". Ні!. Просто ми різні. І це треба розуміти в першу чергу росіянам. В своїх "братских" обіймах вони не помічають, що можуть нас задушити.

Еще в среду парламент мог сойти с недомократического пути, навязанного Президентом. Во фракции Партии регионов назрел бунт. Депутаты, которыми кукловодят украинские олигархи, готовы были голосовать за закон об амнистии в редакции оппозиционеров. А это предполагало безусловное освобождение активистов евромайдана. Однако свобода слова и инакомыслие были подавлены одним звонком Президента. Всего лишь короткий разговор с миллиардерами Фирташем и Ахметовым и все вернулось на круги своя.

         29 января на заседании фракции ПР представители группы Ахметова (Юрий Воропаев, назначенный пастухом над 40 депутатами) и группы Фирташа (38 депутатов, которых пасет Сергей Тигипко) заявили, что больше не будут слепо голосовать за законопроекты, которые им навязывают по генеральной линии. И это в первую очередь касается законопроекта об амнистии. Воропаев и Тигипко резко заявили, что 16 января депутатов подставили, заставив проголосовать за антидемократические законы и они не знали, что именно принимают.

         Лидер фракции Партии регионов уговаривал бунтарей недолго. На подмогу ему прибыл сам гарант и тут началось. Из-за закрытых дверей кинозала ВР, где проходило закрытое совещание, было слышно, что разговор внутри на повышенных тонах. Президент грозил расправой, уголовными делами и роспуском парламента всем и каждому. Как сообщают источники «Зеркала недели», особенно рьяно бунтовал рупор Фирташа - Сергей Тигипко. В ответ на это Янукович набрал на телефоне номер Фирташа и предложил “режиссеру” и “актеру” разобраться между собой.

         Из кинозала Сергей Леонидович вышел взмокший и нервозный. Спорить с Президентом - это отстаивать свою точку зрения, спорить с хозяином - подписать смертный приговор. Сопротивление внутри фракции было подавлено. Депутаты все как один надавили на правильные кнопки. Законопроект об амнистии в редакции Мирошниченко  принят.

         Что же произошло на самом деле? Попытка «соскочить» с генеральной линии партии в первую очередь вызвана тем, что главные спонсоры Партии регионов (Ахметов и Фирташ) ощутили на себе давление запада. Как ни старался Дмитрий Фирташ отмыть свою репутацию финансированием Евромайдана, о его причастности к кровопролитию в Украине все же стало известно в Европе. У его компаний возникли финансовые трудности за границей, а банки предъявили дополнительные требования к обслуживанию его счетов. Стало боязно за капиталы, нажитые непосильным трудом.

         И если бы не рука Кремля, возможно, олигархам таки удалось бы отойти в сторону. Но Россия приостановила растаможивание украинских товаров. Угроза повторения торговой войны с северным соседом заставила владельца корпорации СКМ Рината Ахметова и собственника Group DF Дмитрия Фирташа пересмотреть свои взгляды.

         Немалую роль сыграло и то, что весь крупный украинский бизнес построен на государственном бюджете. Ежегодно в результате непрозрачных тендеров миллиардные бюджеты получают предприятия Ахметова и Фирташа, которые по информации Forbes, возглавляют пятерку тендерных чемпионов страны. Даже отпрыск Президента Александр Янукович находится на третьем месте. За ним следуют Юрий Иванющенко и Александр Тисленко.

         Совокупность таких веских аргументов убедила олигахов, а следовательно и подконтрольных им регионалов, поддержать позицию президента.

После этого на персональном сайте Дмитрия Фирташа появился его проникновенный спич относительно последних событий в Украине.

Сегодня в Украине происходят события, которые не позволяют мне, как гражданину и бизнесмену, за которым стоят многотысячные трудовые коллективы Group DF, оставаться в стороне и молчать. Жесткое противостояние показало: когда разные стороны не слышат друг друга — под угрозой оказывается самое ценное — человеческая жизнь. Черта, к сожалению, перейдена. Я приношу свои глубокие соболезнования семьям и близким погибших.

Тем временем так называемый Закон об амнистии уже окрестили Законом о заложниках. Его суть такова: участники акций (с обеих сторон) освобождаются от уголовной ответственности за допущенные правонарушения. Исключения — совершение особо тяжких преступлений. Условие — освобождение всех админзданий во всех населенных пунктах; снятие препятствий для функционирования объектов и допуска работающих там; разблокирование транспортных коммуникаций на улице Грушевского и всех прочих улицах, кроме тех, где проходят мирные акции протеста. Срок действия  закона - 15 дней.

Что будет, когда истечет отведенное время, неизвестно. Высока вероятность силового варианта разгона протестующих и очередной виток эскалации конфликта.

А пока торги за лакомые активы и бюджетные средства продолжаются, Украина уходит с молотка. Страну безжалостно деребанят олигархи, расплачиваясь финансовой поддержкой власти и лояльной риторикой подконтрольных им СМИ. Рассуждения о судьбе Родины на персональных страничках - лишь ширма. Активы важней, чем человеческие жизни. И своя рубашка всегда ближе к телу.  

Стало відомо, що у нашого президента висока температура, і вперше за всі роки Незалежності України, хтось з президентів взяв лікарняний. Виникає питання, чому в такий важливий період для України, Янукович кинув лікарню, і побіг до ВРУ на голосування, якщо в той час він був під капельницею, і тоді ще не брав лікарняний(про капельницю заявила Герман). А вже на наступний день, він взяв лікарняний.

Декілька днів перерви президентові явно не завадить, після нервового голосування у ВРУ, де ПР мало не віддала опозиції закон «Про амністію».

Однозначно Янукович намагається виграти час, але для чого? Тут можливо декілька варіантів:

Перше, це відтягнути чергові переговори з опозицією, але чому саме до понеділка(заява Герман Янукович повернеться до робити вже в понеділок) не ясно. Але навіть вступаючи у переговори Янукович, стрімко втрачає політичні рейтинги, тому чим менше він говорить, тим ціліше рейтинг. Так само, сюди можна вписати і те, що Янукович хоче утримати, від перемовин з якимись впливовими особами з США чи ЄС, а тому статус хворого йому зараз підійде, хоча я не чув, щоб Обама таким чином уникав розмов зі своїми колегами.

Друге, Янукович поїде на переговори до свого російського колеги, з неофіційним візитом, або грошей просити, або допомоги. Це більш ймовірно, бо схоже що ПР поступово розсипається, і зараз гарна порада Януковичу буде дуже цінною.

Третє, готується якась операція сумнівного характеру, і Януковичу потрібне алібі, тут можливі провокації, антимайдани, силовий розгін майдану і т.д.

Четверте, Янукович дійсно захворів, бо йому на мить здалося, що він може втратити все, і зазвичай погано стає, після того, як ти вже щось зробив(тобто, поки він гримав на депутатів, серце не могло схопити, а Герман сказала що застуда, щоб не поширювати паніку).

Який з них вірний я не знаю, можливо навіть, що вірного немає, або всі варіанти частково можливі, більш-менш зрозуміло стане в понеділок. Більше прогнозів не буде, скоріше будуть варіанти розвитку подій, але поки, що виграшного для Януковича я не бачу. 

http://provse.te.ua/2014/01/prorotstvo-hreko-katolytskoho-svyaschennyka-hermana-budzinskoho-pro-majdan-i-yanukovycha/

Эхо Москвы. Интервью с Белковским.

http://echo.msk.ru/sounds/1241706.html

Напевне, стільки надії, що завтра все закінчиться, не було ще ніколи. Голосування у ВРУ, повинно стати якщо не перемогою, то великим кроком у цьому напрямку. Хоч і деякі твердження з переговорів абсурдні, наприклад, міліція визнає офіційно що не буде використовувати вогнепальну зброю(наче раніше вона могла це робити?).

Я думаю, що санкцій для Януковича не буде, оскільки, коли в Туреччині і Єгипті були повстання, то ніяких санкцій від ЄС, їх уряд не дочекався, хоч і там вся світова спільнота дивилася в мережі інтернет, за подіями, і всі казали, що це дуже погано. А між іншим, Туреччина, це номер один, перший кандидат на вступ в ЄС(там уже давно підписана асоціація), то чому ЄС, не допомогла?

Також змушує задуматися про санкції, і вислів Ангели Меркель, що поки ніяких санкцій, а потрібно вирішувати все мирним шляхом. Я розумію, що вона мудрий політик, але все-таки з тою кількістю матеріалу, що вона має, про наш майдан, і з тими повноваженнями що вона має, вона може просто поховати Януковича. Тут мені здається, що вона не хоче приміряти на себе роль ката, яким вона може стати ввівши санкції проти Януковича.

Персональні санкції від Польщі, це звичайно добре, і ми цінимо допомогу сусідів, і можливо це був би маяк, для інших, але авторитет Польщі ще не достатньо великий, і хто з українських політиків має рахунки в Польщі? Я думаю, що на Польщі, мало хто зупинився, тому користі, від санкцій Польщі буде дуже мало.

Візові санкції від США… Дуже цікаво, що вводилися вони не проти основних дійових осіб, якби це було проти Азарова, то це резонанс, а якщо проти Клюєва, то хто такий Клюєв в США?

Санкції будуть мати успіх, як зброя, що доб’є ПР, оскільки, владу ПР втрачають дуже швидко, і достатньо страйку МВС, хоча б один день, і режим ПР буде повалено. Тільки вистріл із всіх засобів зброї одночасно, допоможе побороти режим. Це має бути все і одразу, починаючи санкціями, закінчуючи референдумом.