© Дина ДинамоУже йде 2 доба, як Тебе нема... Без Тебе невтямки, що треба спати.Я пішла до нашого саду, де росли троянди, осяяні брюхатим місяцем... наші троянди...Я зламувала квітки, не переймаючись тим, що руки стали кольору ружі... нехай... Біль від шипів на мить приніс забуття. Лише на мить...Я спам"яталася тільки тоді, як лишилась одна квіточка, вкрита росою, чи, мо, моїми слізьми...Зранку віднесу їх Тобі, розсиплю побіля Твого останнього прихистку, ні,ні, упорядочу, бо ж Ти любив...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Я люблю тебе як люблять Україну -сильно, щиро та з надією в серцях.Я люблю тебе як зіроньку єдину,що осяє перемоги шлях.Я люблю тебе як небо над жнивами,як долонь на серці козака.Заспіваймо разом, щастя з намипоки є в руці твоя рука!

Весна прийшла так швидко,Неначе й не було зими.Снігу вже давно не видно,Співають весело пташки.Сонце тепліше пригріваєЩоб квіти швидше проросли.Кохання в серці розцвітає Й пишуться нові вірші.Моє серденько теж співаєВідтоді, коли ще восениДівчину з гір карпатських, де водограїЗустрів я в місті на Дніпрі.Вона сама немов веснаКрасиві карі її очі!З плеча спада така коса!Про неї я думаю щоночі.Букетик квітів веснянихСьогодні їй подарую я.Засяє помішкою її обличчяНабіжить радості в очах сльоза...

Читати далі...

[Приєднана картинка] В мої ти інколи приходиш сни, Чудові сни, і все, як наяву, – В них я і ти, і погляд твій ясний, І голос ніжний пестить тишину. У снах ти, наче місяць золотий, Вриваєшся із ночі у вікно, Пронизуючим щастям снишся ти І раниш серце – завмира воно. Не хочу прокидатись від цих снів: Співучий голос очаровує мене, А очі, очі чисті і сумні, До щастя погляд ніжний їх зове. Хоч рідко ти приходиш в...

Читати далі...

Я таки був цілковито правий в цій замітці. Текст написаний на емоціях, але як воно швидко нахлинуло, так само швидко кудись зникло. Тай фіг з ним, якось зовсім не шкода, це лише мережа! Зате текст піздатий на кнопався))) Більше реалу люди!))))))Я не Гура і не вмію як він тексти складати,Але одну історію хочу тобі розказати!Я раніше думав що почуття в мережі Фейк!Це щось не реальне!Але раптом зявилась ти!І я забув про сон нормальний.Тепер лише про тебе всі мої Думки, мрії і бажання...

Читати далі...

Дуже страшно, коли у тебе в житті з"являється одна людина, яку ти найбільш за все боїшся втратити на завжди!!![Приєднана картинка]

Ну что дорогие мои! Вот меня опять и накрыло. Наконец-то. Потому что три месяца без стихов это было очень жестко.... Накрыло меня странно. На мове. Наивными детскими рифмами. Возможно, что носители украинского так совсем не говорят и не пишут. Но даже этому нескладному стишку я радуюсь, как ребенок первому лучику солнца ))) И у меня такая просьба ко всем друзьям: если в стихе есть надругательство на мовой, пишите в комменты буду все исправлять. [Приєднана картинка]Мій єдиний...

Читати далі...

Я жалкую, що так трапилось в житті – Снігопад на нашу осінь налетів. Я від снігу захистить тебе не зміг. Впав на скроні сивиною білий сніг. Він і власні мої скроні побілив, Щоб побачили усі, що постарів. Та не будемо зважать на снігопад, Хоч вже молодість не вернеться назад. Що залишилось разом проживемо', Друг до друга почуття збережемо'. Доки гріє тіло й душу наша кров Доведемо собі й Світу – Є Любов!

Осінній щедрий дощ барабанить по підвіконню,стікає холодними сльозами шибкою і безнадійною піснею плюскоче по асфальті. А я… Я сиджу в нашому улюбленому кафе,грію застиглі руки до горнятка з паруючим глінтвейномі обманюю себе ,що ти прийдеш. Що підкрадешся тихенько зі спини,як робив це завжди,простягнеш букет терпких хризантем(ти завжди дарував їх восени),зариєшся обличчям у заглибинку між плечем і обличчям,і,бавлячись моїм волоссям,прошепочеш,що скучив….Я ніколи не любила осінь,а...

Читати далі...

Холодна крапля впала з даху на обличчя як льодовий дотик то мало ми вділяєм тендітним дрібницям, втрачаєм Чутливість грубіючи серцем..