хочу сюда!
 

Наталия

37 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «ніч»

Стояла тиха ніч...


Тиха африканська ніч...
(майже по Куїнджі)

Може



Може ти - це був лиш сон?
Бо так пройшло все непомітно,
Всі люди, мов зграя ворон,
А ми в цій зграї птахи перелітні.

Я – камінь, але тільки в твоєму океані,
Я – лід, та лише в твоїй Арктиці,
Ти – світло в моєму тумані,
Я – фея лиш в твоїй фантастиці.

Стрілка годинника біжить швидше часу,
Для когось дурниці, а для мене ж реальність
Я людей забула й відпустила масу,
А з ними - тебе і твою псевдоідеальність.

Ти – денний промінь, я –нічна зоря,
Ти – світ надії, я - чорна безодня
Я – звуки року, а ти – треля солов'я,
Таких, як я –мільйон, таких як ти – лиш сотня.

Може ти - це просто сон?
Я не знаю в кого запитати
Ти на межі, я перетнула рубікон
Але якщо ти сон, то я лягаю спати.

/Музика Дарина/

Як зупинити попутку вночі десь між Києвом і Обуховом?

Вчора була у мене остання на той день заявка на ремонт телевізора десь там у кінці Дмитровичів. Вийшов від замовника, а воно вже сонце геть сховалися і тільки західна частина неба ще ледь-ледь багровіла. Зорієнтувавшись на місцевості, вийшов на центральну дорогу.
Зупинка автобуса освітлювалася, але останній автобус у будь - якому напрямку вже давно проїхав. Подумки перебираю варіанти подальших дій.
Ночувати на лавці до ранку? Нудно і нецікаво.
Йти пішки? Пішки я можу пройти багато. Цілий день зранку на ногах, вже і находився чимало, але рушив у бік Обухова.
До Обухова 11 кілометрів. Дорога освітлюється лише у населених пунктах. А так - поля, ліси, і хто знає що. Взагалі то мені треба на Київ, але до Києва у кілька раз далі, ніж до Обухова...
Дуже рідко їдуть автівки, але пробую їх зупиняти. Вони прискорюються ще дужче і пролітають повз. Невже я такий страшний?
Роблю чергову спробу зупинити попутку. Воно стало стишувати швидкість, а я правою рукою поправив сумку. Хто зна, що собі подумав/ла/ керманич, але піддав газу і почав зигзагами їхати прямо на мене! Ледве шуснув від нього в ліс, задки, прудко, ніби заєць. Ну де оце таке воно навчилися, щоб отак робити? Ну темно, ніч, ліс, але ж я людина порядна, просто так склалися обставини...
Це дійство змусило шукати далі якийсь вихід. Вихід виявився супергеніальним - знайти номер телефону таксі Обухова. Таксі швидко примчало і завдяки його прудкості встиг втрапити до останнього автобуса з Обухова до Києва, і зовсім скоро радів ліжку у хостелі на проспекті Лобановського.
Так що таксі і хостелу браво!
А переляканим автомобілістам ганьба.
Жлоби перелякані :)

День звільнення Києва

Ледве доїхав додому. Дві маршрутки навіть не зупинилися — забиті вщент. Це триндець! Суки з "Надія-2000" пустили в годину пік Спринтер! Там навіть "Богдани" забиті під зав'язку. Ще й сніг мете і холодно. Поки чекав на зупинці, замерз. Довелося сісти на інший маршрут і поїхати у Вишневе. А потім пройтися пішки, щоб пересісти на інший маршрут до Боярки.

У народі вечір п'ятниці називають "Днем звільнення Києва".
А завтра на роботі ще корпоратив — треба виставлятись на День народження.


Світлячки в ночі))

Вчора добираюсь додому.. ніч майже, щось близько десятої.. тихо, тепло.. от таке, по-справжньому тепле повітря навколо, що огортає приємністю й ароматами літа.. коли пахне ще квітами й травою, але й пилом.. краса.. тихий перестук копит моєї кобили.. Подумалося - от чому не всі вечори такі?
 
  І світлячки над дорогою, там, в траві))

  Вдома не втрималась, взяла меншого брата, показати дитині, що таке той світлячок))) і пішли їх фотографувати.
  Ось що в мене вийшло:


 Такі в нас СВІТЛЯЧКИ))))  Вони не літають, на жаль. Але всерівно - вночі - КРАСА!!!
Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая