Кіборги з донецького аеропорту: Пане Президент, тут з території Рашкі величезна колона з важкими боєприпасами рухається в Донецьк. Знищить її, бо ці снаряди невдовзі полетять в нас.
Пан Порошенко: Вибачте, любі друзі, не можу. Перемир'я. Слава Україні!
Кіборги: Пане Президент, цими снарядами вб'є дуже багато хлопців, патріотів України!
Пан Порошенко: Вибачте ще раз, любі друзі, я з вашими вбивцями з Новоросії домовився, що не буду їм заважати доставляти з Росії боеприпасы та цими боєприпасами вбивати вас. Слава Україні!
Кіборги: Пане Президент, тоді ми самі знищимо цю колону.
Пан Порошенко: НІ!!! Як Верховний Головнокомандувач я забороняю це робити! Я дав слово Путіну! Хай спокійно їдуть та спокійно стріляють по вас. Наберіться мужності та помріть героями! Я даю всім мир, і ви повинні за цей мій мир загинути! Слава Україні!...альоу, альоу...і Героям Слава!
Це уявно-реалістична розмова кіборгів з підором.
Останні дні в аеропорту пекло.Самі кіборги кажуть, що таких обстрілів з важкої артилерії не було за весь час оборони аеропорту.
p.s.Здається дарма я ставив перед "Порошенко" визначення "пан". Мабуть "падла" більше підійде.
Александр Сергеев, один из защитников аэропорта Донецк: "Сегодня погиб наш ротный - я выезжаю в аэропорт немедленно, ребятам нужна помощь"
Вічная пам'ять, дорогий поете, вірний син України і її правдивий Герой - Василь Стус.Борітеся — поборете! Мені
Тарас порадив у безсонній ночі,
Коли, немов сонця, горіли очі
Й пашіло тіло в їхньому вогні.
Мені ти радиш наяву і в сні,
Аж доки я не виповнюсь зневірою,
Хоч тішуся надією: увірую
У боротьбу— нехай в далекім дні.
Борітесь — так! Не думайте про смерть,
Горіть в огні єдиного бажання,
Вам карбувати на своїх скрижалях:
Постань на прю, на боротьбу, на герць.
Борітеся — поборете! Постань
Уярмлений, знедолений, закутий,
Порви важкі заіржавілі пута
І грізним громом з піднебесся грянь!
Борітеся — поборете. Мені
Тарас порадив, коли ніч безсонна,
Тривогами і зорями розповнена
Спинилась мовчки при моїм вікні.
Борітеся — поборете. В огні
Пашіє голова моя жертовна,
На все готова і на все вготована,
Чекає одчайдушної борні.
Борітеся — поборете. Чому ж
Стихає крик і непогідь заходить
Крилом похмурим з півночі, і бродить
Забродою твій войовничий муж?
Чому ж посеред довгого мовчання
Вчуваєш тільки криці затихання
Василь Стус