хочу сюди!
 

Marina

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-50 років

Замітки з міткою «донецьк»

Кіборги та 3,14дор

Кіборги з донецького аеропорту: Пане Президент, тут з території Рашкі величезна колона з важкими боєприпасами рухається в Донецьк. Знищить її, бо ці снаряди невдовзі полетять в нас.

Пан Порошенко: Вибачте, любі друзі, не можу. Перемир'я. Слава Україні!

Кіборги: Пане Президент, цими снарядами вб'є дуже багато хлопців, патріотів України!

Пан Порошенко: Вибачте ще раз, любі друзі, я з вашими вбивцями з Новоросії домовився, що не буду їм заважати доставляти з Росії боеприпасы та цими боєприпасами вбивати вас. Слава Україні!

Кіборги: Пане Президент, тоді ми самі знищимо цю колону.

Пан Порошенко: НІ!!! Як Верховний Головнокомандувач я забороняю це робити! Я дав слово Путіну! Хай спокійно їдуть та спокійно стріляють по вас. Наберіться мужності та помріть героями! Я даю всім мир, і ви повинні за цей мій мир загинути! Слава Україні!...альоу, альоу...і Героям Слава!

Це уявно-реалістична розмова кіборгів з підором.

Останні дні в аеропорту пекло.Самі кіборги кажуть, що таких обстрілів з важкої артилерії не було за весь час оборони аеропорту.

p.s.Здається дарма я ставив перед "Порошенко" визначення "пан". Мабуть "падла" більше підійде.

Аэропорт по-прежнему за киборгами ВСУ

Мне кажется, что это уже не смешно, а Моторолу с его бригадой ватной пехоты следует лечить. Донецкий аэропорт вчера взяли, а сегодня утром все начинают по новой. Нет, это чертов день сурка! Вот уже четвертый месяц успешные штурмы доблестного ополчения каждое утро сводятся на нет. Мистика? Проклятая хунта привлекла на свою сторону шаманов вуду? Пишет блогер Злой Одессит
Как бы там ни было, а факт остается фактом — аэропорт по прежнему за киборгами ВСУ. И больше всего во вчерашней ватной чехарде порадовало два момента. Один смешной, другой печальный.
     Начнем со смешного, а именно — как по рашаСМИ промелькнула фотография воздвигнутого флага ДНР на одном из терминалов аэропорта. И не то, что бы фотография… а буквально кусочек. Вырезка. Да и не с аэропорта, а Мариновки. Однако, не могли уже даже взять флаг, поцепить на гараж и заявить, что «Аэропорт наш!»? Ведь все так просто, а теперь уважаемые руССоСМИ погорели на вранье. Но, оно ведь так сладко и приятно ватному зрителю, правда? Убогие…

Не очень радостная новость заключается в том, что вчера бравый генералисимус Моторола, принявший на себя командование штурма Донецкого аэропорта кичился тем, что в лабиринты залили керосин и подпалили наших киборгов. Ну, что же, операция прошла успешно, вот только в катакомбах аэропорта содержались пленные ополченцы, а потому главная обезьянка ополчения поджарила своих побратимов. Медаль вышлют почтой?
     В целом же в аэропорту наши вчера устроили крошева не хуже чем в четверг. уничтожено не менее трех танков и около сотни ополченцев. Сами же руССоСМИ вчера сообщали, что раненных подвозят каждые 20 минут… А, что с убитыми? Вообще по потерям с той стороны сложно, что либо говорить. Как уже известно, ополченцы не спешат забирать тела убитых с поля боя. Причина проста — трупа нет, значит жив, а раз жив, то семье выплачивать компенсацию не нужно.
     Через месяц тела будут в состоянии когда невозможно будет опознать, что за боец, а экспертизу никто проводить не будет. Таким образом наемник или точнее «отпускник» в разряд без вести пропавших, собственно где тоже выплаты не делаются. Так, что вонь вокруг аэропорта стоит жуткая, сами понимаете.
Слава нации!

Раз - Непрезидент, два - Непрезидент.

            Ще не стерлося в нашій пам'яті обличчя Януковича. Він називав себе Президентом. Так, деякий час він був ним. Легітимним Президентом.
          Але, після того, як він повернув стару Конституцію, треба було робити і вибори за цією Конституцію. Це ж елементарно, не треба бути дипломованим конституціоналістом.  Обирався за дієчою Конституцією, має ті повноваження, які в ній виписані. Повернув стару Конституцію з іншими повноваженнями Президента, будь ласка, на вибори. Але цього не було зроблено. Тому з моменту повернення старої Конституції, Янукович був Непрезидентом. Тобто узурпатором.
          І все, що він понапідписував, є нелегітимним. Чомусь про це зараз ніхто не згадує. Але, це інша історія.
          Маємо, раз - Непрезидент.
          Вибори 2014 року.
          На вибори йде олігарх Порошенко. Не будемо згадувати завдяки яким маніпуляціям, але він виграв вибори.
          Дивимося в Конституцію. Розділ 5 "Президент України", стаття 103, абзац четвертий -


          Є ще хітромудрий закон про вибори Президента, в якому написано, що обраний Президент повинен на протязі місяця передати  в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права і припинити діяльність відповідно до Конституції України. Хоча, це для самовисуванця. А для того, хто був висунутий під партії нічого не написано. Чорт ногу зламає. Це вже звична практика наших законотворців. Заплутати так, щоб можна було крутити і Конституцією і законами, як циган сонцем.
          Але ще є право. І його верховенство. Навіть сам Порошенко, вже перебуваючи в статусі Президента, пише в Твіттері -


          Те, що Конституція вища за закони, це аксіома. А те, що в законах маніпулюють нашім правом мати легітимного Президента, то якраз це і є порушення верховенства права. Всі ці передачі іншій людині, навіть родичам, це не відповідає Конституції і тому верховенству права, про яке раптом почав згадувати Порошенко
          Тому, спираємося тільки на Конституцію. Тим більше, що Президент є ії гарантом.
          А за Конституцією, перед тим, як проходити інавгурацію, Порошенко повинен був вже продати свій бізнес. Хоча, ще під час виборів, Порошенко оголосив про свої наміри порушити Конституцію, заявивши, що він не буде продавати 5 канал. Але, чомусь ані ЦВК, ані Конституційний Суд промовчали.
          І ось інавгурація.
          Голова Конституційного Суду оголошує, що Порошенко виконав всі вимоги Конституції. Порошенко кладе руку на Пересопницьке Євангеліє та клянеться на ній.
          Можливо Порошенко був продав свою бізнес-імперію, а ми просто цього не знаємо? А сам Порошенко та голова Конституційного Суду знають? Може і таке бути. Хоча ніякого оголошення ніде не було. Ні до виборів, ні після виборів.
          І ось, через декілька місяців з'являється ось це повідомлення -

Продажа

          Дивимося на число. 21 серпня 2014 року. Два з половиною місяці після інавгурації.
          Ось так. Порошенко сам визнав, що він не продав свій бізнес. Відповідно, порушив Конституцію. Так само порушив Конституцію і Голова Конституційного Суду.
          Виходить, що Порошенко порушив наше право мати легітимного Президента.
          Якщо Янукович став нелегітимним через декілька місяців після виборів, то Порошенко навіть і не набув легітимності.
          Маємо, два - Непрезидент.

          Власне, нічого дивного. Порошенко був одним з фундаторів створення олігархічно-корупційної системи в Україні. Порушення Конституції та законів України для нього норма.  Прямо зараз ми спостерігаємо чергове порушення закону на виборах у Верховну Раду України.
          Це вже навіть анекдотичний випадок. Начебто президент Порошенко, порушує указ Президента. Це УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 910/2010  Про недопущення порушень закону під час передвиборної агітації -


заборона


          А що ми бачимо в усіх містах України, на всіх розах? Ось це -


час єднатися

          Хароший мальчик Порошенко



Командир не вернулся из боя...

Юрий Бутусов 
    
 Сегодня при отражении атаки российских танков в аэропорту Донецка пал смертью храбрых командир роты 93-й днепропетровской механизированной бригады Вооруженных сил Украины.
Это был отчаянно смелый мужик и настоящий воин. Он защищал аэропорт ДВА месяца. И не уходил с передовой. Умело руководил боями.
Сегодня его рота отбила очередную атаку, враг отброшен, аэропорт по-прежнему в наших руках, трупы врагов усеяли позиции на его рубеже обороны.  Его рота поклялась, что без приказа из аэропорта не уйдет.

     Но командир не вернулся из боя..
.

Александр Сергеев, один из защитников аэропорта Донецк: "Сегодня погиб наш ротный - я выезжаю в аэропорт немедленно, ребятам нужна помощь"

Рассказ донецкого ватника

Прибился к нам на работу беженец с Донецка. Мои пацаны прилепили ему погремуху "сепаратист" - хотя он зубами и скрипит, так как от новой Киевской власти он (кстати как и мы) не в восторге, но "путинпамаги" он в Донецке тоже не кричал.
     Один из его бывших сотрудников напился стекломоя и пошёл воевать за ДНР. Звонит наш беженец сегодня узнать как дела этому кренделю. Через минуту разговора зовёт всех и включает громкую связь.
    
Далее вещает боец Новососсии: говорит я блин не знаю кто защищает Донецкий аэропорт, но мы их три месяца выбить не можем. Пробовали штурмовать - нам таких вломили - мы отошли. Начали накрывать градами - они ныряют в подземные коллектора канализации. После обстрела мы наступать, они выныривают и опять нам дают просраться.
     Решили коллектора залить стоками канализации. Зафигачили градами - они под землю - мы заливаем коллектора. И типа захватываем территорию аэропорта.
     Они по коллекторам перебрались аж до Авдеевки - поднялись наверх - вернулись по верху в аэропорт и опять нам наваляли и нас выгнали. При этом захватили наше оружие, нашу технику и взяли у нас несколько десятков пленных, которых загнали в нами же затопленный говном коллектор и закрыли на замок.
     Далее у них начались проблемы с хавчиком, так как Порошенко шоколадных конфеток им не прислал и по тысячи в день не платит. Они ночью делают вылазку в Донецк, берут в плен ещё пару десятков наших, подсрачниками гонят в аэропорт и оттуда выменивают их, а заодно и тех наших кто в коллекторе говно нюхал, на три тонны хавчика, преимущественно тушёнка.
Я говорит не знаю кто там сидит, но это не люди - это киборги!!! Свидетелей разговора человек тридцать
Олег Кравец

#донецк  

Без критики.

          5 червня 1967 року. На Ізраїль напали 5 країн. Єгипет,Сирія, Йорданія, Ірак, Алжир.
          За шість днів Ізраїль знищив 450 літаків противника, 700 танків, 12 000 солдат.Ізраїль переміг і збільшив свою територію в три рази.
          Цей конфлікт отримав назву - Шестиденна війна.
          Не якесь там АТО, а саме "війна".
          Під час війни ніхто не критикував керівництво держави. Не було за що. Ніхто не блокував постачання армії зброї, не було армії шпіонів серед вищого та середнього керівництва в армії, не було розкрадання грошей, армією керували військові, а не поліцейський.
          В нас АТО. Хоча війна. Керівництво держави вимагає, щоб його не критикували під час війни. Хоча війни нема.
          Але, якщо Президент зрадник, то що, також не можна критикувати? Якщо Президент цілими днями обговорює з главарем агресорів плани капітуляції України. Якщо Президент нічого не робить для озброєння армії. Якщо Президент знищує національну валюту. І ще ціла валіза "якщо".
          Всі про них знають, всі про них говорять. Але критикувати Президента не можна.
          Тоді коли всі ці "якщо" наберуть юридичної сили?
          Коли сам Президент видасть указ, що він працює на Кремль? Коли Верховна Рада прийме відповідну постанову?
          Чи, можливо, коли народ чемно постукає в двері на Банковій, та запросить героя-гаранта пройти на шибеницю?
          Без критики. Бо не можна під час війни.


 

З Донецьком поговорив...

          З Донецьком поговорив.
          Це ми тут сидимо, тільки з інтернету та з ТВ новини отримуємо. А вони там все бачать на свої очі. Виїжджають з окупованої зони, повертаються туди. 
          Коли виїжджають, то їхні відчуття повинен передавати поет. Як в світло потрапляють, повітря зовсім інше, кругом українська символіка, дихається вільно, страху нема.
          А повертатися не хочуть. Там тьма, там жах, там постійне, цілодобове очікування чогось. 
          Мерседесів, джипів та інших крутих машин в місті вже нема. Кто виїхав, в кого забрали бандити та перегнали на продаж в Рашку.
          Також бачать, яке співвідношення сил. Кажуть, що це все брехня, що в нас нема армії. Є армія. І ії дуже багато. І техніки багато.    Але вона не воює.
          Кажуть, що всю цю шваль армія могла би розчавити за декілька днів.
          Але вона нічого не робить. Більше того, коли ще був Славянск під бандитами, то були взагалі жахливі речі. Наприклад, дається команда виїхати п'яти Градам в посадку і залишити їх там. Через деякий час приходять бандити і забирають цю техніку. Це ще до того, як москалі почали гнати свої Гради в Україну. Тобто, армія віддавала бандитам Гради, з яких вони потім били по армії. Я навіть не можу пригадати, чи були в історії війн таки випадки.
          Потрох там сприймається однозначно. Як зрадник. І це кажуть не тільки проукраїнські мешканці Донецька. Це вже кажуть ті байдужі, яких там більшість. Навіть частина тих, в кого спочатку поїхав дах, і вони голосували за ці дебільні деєнєри, і вони так само вважають. Дивуються, добре, ми ідіоти, в свій час голосували за Януковича, але чому ви обрали цього зрадника? Він же просто здає Донбас!
          Запитав в мене, чи правда, що Потрох збирається який-то закон прийняти, що остаточно продає нас Рашке.
          Коли я сказав, що цей закон підарас Порошенко вже прийняв, людина заплакала....
          Втішити ії я нічим не зміг......

Перемога Порошенко

          Можна сміливо констатувати, що Порошенко увійшов в раж від перемог. 
          Остаточно та безповоротно. 
          Під час першого припинення вогню він позбувся 27 українських патріотів. Потім, створивши декілька "котлів", він знищив вже декілька сотень українських воїнів. Перед цим, різними військовими хитрощами, такими, як ненадання допомоги батальйонам, відмову видавати важку зброю, він героїчно відправив на той світ більше тисячі українців. 
          Для того, щоб його перемоги набули глобального розмаху, він вирішив повернутися до вже перевіреного засобу знищення своїх ворогів, українців-патріотів. 
          Треба, щоб хуй знає хто, підписав хуй знає що, щоб він міг назвати це "постійним припиненням вогню", і вже не зупиняючись та не відволікаючись на ідіотів, що його обрали, а тепер чогось вимагають, законно та постійно косити українців всіма наявними видами зброї, які надав йому колега Путін. 
          Ну, так і сталося. Хуй знає що, хуй знає ким в Мінську підписано.    

          "Порошенко молодець", оголосив колега Путін. 
          "Угу", кивнув ОБСЕ. 
          "Тьфу", сплюнув дядя Сем. 
          І понеслася звізда, тобто ПОПа, по кочкам. 
          Позавчора, о 18-00, почався мир по-порошенко. 
          Терористи, сепаратюги, москальські військові, мирний наказ зрозуміли, та почали переможну ходу свого Головнокомандувача, Петра Олексійовича Порошенко, до нових звитяг, зрівнюючи з землею українські села та міста. 
          Тепер Порошенко вже не зупинити. 
          Тепер він вже здобуде остаточну Перемогу над українським народом, що заважав йому встановити мир, і яка золотими літерами буде вписана в аннали визначних військових баталій.

Трагічна ніч з 3 на 4 вересня Василя Стуса 29-ть років тому

4 вересня - 29-та річниця загибелі Василя Стуса в катівні СРСР, а вже знову зловісна нога окупанта топче святу стусову землю, де він зростав поетом і українським патріотом - землю Донбасу! Московський зайда захопив його університет, оселився у гуртожитках замість студентів, заборонив вкотре українське слово як небезпечне для нього більше за усіляку зброю. Та слово Великого Поета Василя Стуса ніхто і ніщо не спроможно знищити! Воно є і буде з нами!



Борітеся — поборете! Мені
Тарас порадив у безсонній ночі,
Коли, немов сонця, горіли очі
Й пашіло тіло в їхньому вогні.
Мені ти радиш наяву і в сні,
Аж доки я не виповнюсь зневірою,
Хоч тішуся надією: увірую
У боротьбу— нехай в далекім дні.

Борітесь — так! Не думайте про смерть,
Горіть в огні єдиного бажання,
Вам карбувати на своїх скрижалях:
Постань на прю, на боротьбу, на герць.
Борітеся — поборете! Постань
Уярмлений, знедолений, закутий,
Порви важкі заіржавілі пута
І грізним громом з піднебесся грянь!

Борітеся — поборете. Мені
Тарас порадив, коли ніч безсонна,
Тривогами і зорями розповнена
Спинилась мовчки при моїм вікні.
Борітеся — поборете. В огні
Пашіє голова моя жертовна,
На все готова і на все вготована,
Чекає одчайдушної борні.

Борітеся — поборете. Чому ж
Стихає крик і непогідь заходить
Крилом похмурим з півночі, і бродить
Забродою твій войовничий муж?
Чому ж посеред довгого мовчання
Вчуваєш тільки криці затихання

Василь Стус



Вічная пам'ять, дорогий поете, вірний син України і її правдивий Герой - Василь Стус. 
 Ми не здамося, бо ти з нами!
Смерть московським окупантам!


100%, 23 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.