[Приєднана картинка]Збагнеш з літами:
диво – день,Що настає опісля
ночі,Коли сподіваного
ждеш,Коли незвіданого
хочеш. Душа ж, неначебто
трава,Що в росах сонця
виглядає.Скажи: не маю
сподівань,І я скажу: тебе
немає. А день новий, щоб
після снівТебе жаданої
торкнутись,Щоб за вікном
почути спів,Душі своєї спів
почути. І йти навстріч
тому, що ждеш,Що над усе у світі
хочеш.Це – справжнє диво:
стріти день,Що настає опісля
ночі. Мов любій сонячні
словаПро те, як ти ...
Читати далі...