Полтавці почали масово скуповувати у крамницях сіль. Експерти вказують: важливий куховарський продукт за останні дні розходиться у п'ять разів швидше, ніж дотепер. В окремих магазинах вона з'являється з великими перебоями, бо нерідко покупці купують від 10 до 20 кг солі. Така ситуація спостерігається не тільки в місті, а й в області. Відповідно, й кількість завезення солі в регіон збільшилася у 8-10 разів.

 Чи є в такої купівельній паніці якісь вагомі підстави ? По місту пройшла чутка, що закрили єдиний в Україні соляний завод і тепер сіль буде дуже дорогою. Як повідомили ЗМІ в Міністерстві економіки України соляні завади в Україні не закривалися і підстав для паніки немає.

До речі, Україна – один з найбільших виробників солі, тут кілька солепромислів: на Донбасі, в Закарпатті і Причерномор'ї. І завод не один. Серед них і найбільше у Європі по добутку кам'яної солі - Державне підприємство об'єднання «Артемсіль». Як повідомили в управлінні сприяння підприємництву сьогодні у Полтаву прийшло два вагони солі саме з цього об'єднання.

Офіційний сайт Полтавської міської ради.

Взято звідси: http://voroxobnyk.org.ua/zirvydakh/natsionalne-prohramuvannja


Український національний організм останнім часом відновлюється. Поступово очищується від щедро увіллятої в нього отрути брехонь та перекручень. Це відбувається завдяки тому, що в українців чимдалі — більше виникає сумнівів у вкорінених штампах і думкоформулах. Виникають питання і прагнення пізнати себе. Запліснявілим відповідям штибу “чому?” - “та тому, що дурні, слабкі, негодящі” - зараз довіряють менше, ніж раніше.

Українцям набридає “щоб не образити” погоджуватися із різними дурними звинуваченнями. Все більше людей починають пошуки України. Правдивої. Не оббріханої. Не похнюпленої, а сильної і нездоланної.

На шляху цього пошуку знаходиться маса інформації. Різної. Зараз транслювати свої думки не є великою проблемою (важче при цьому бути почутим). Зворотній бік цеї ситуації в тому, що ледь не кожен пеньок може транслювати свої “міркування”. Та захистом у пошуці знання є гідність.

Мені приємно констатувати, що націоналістичного товариства прибуває.

Слід зауважити, що це відбувається всупереч інформаційному потокові. Я вже не кажу, чим “годуює” українця сучасна медійна машина або, на що вона його програмує.

Значно цікавіше, як ми самі допомагаємо українцеві (читай — собі).

Українська Нація пройшла важкі випробування, подолала неймовірні перешкоди, щоб постати зараз. У часі, коли йдеться про зміну світів. Світу солодкого словоблуддя на світ, в якому кожне слово має значення.

Слово — породжується свідомістю, але воно ж і впливає, штовхає, формує свідомість. Програмує.

Програмування це закладення інструкцій-принципів задля отримання бажаного результату.

Людська свідомість піддається програмуванню. Цим давно вже користуються різні спеціалісти з рекламного бізнесу та політтехнологій. Людину засобами подібних технологій поставлено у позицію визиску. Таким чином, що людина — не важлива, важлива лише її здатність живити бізнес.

Задача українських націоналістів — захистити українця.

Щоб перемоги наші ставали більшими, ніж є, приділімо максимум уваги тому, що ми самі говоримо. Це не просто слова. Це національне програмування.

Наведемо невеликі рекомендації з користування мовними інструментами.

Загальне правило: ніколи виголошувані нами думки не повинні ставити нас у позицію “битого”, ображеного чи обділеного. Наша Нація подолала важкий шлях і вкотре засвідчила свою здатність виринати з-під землі, жахаючи ворогів своєю незнищенністю. Вочевидь, не личить нам — Її представникам — підгинати колінця.

Наприклад, мають назавжди покинути наш словниковий запас слабко-канючливі терміни “кат України”, “україножер” (ніби моління жертви у нападника: “не жери мене, будь ласка”). Також націоналістам варто відкинути побудову протиставлення “України і ворогів”, як “жертви і хижака”, коли Україна — “голубка, чаєчка-небога, овечка”; а вороги — “шуліки, вовки, ведмеді” тощо. Україна — не слабша за будь-кого і здатна за себе постояти. Не слід самим собі вкручувати в голову хочби й вигадану слабкість і беззахисністьУкраїни.

Нещодавно була річниця бою під Крутами. Як завжди — ціла хвиля мазохістичного квилення: “30 мучнів-українців”... Смакування слабкості.

Та добре, що не всі автори дотримуються деструктивних штампів. Варто подякувати авторам, які зайняли життєствердну і вірну позицію. Позицію фактів. Крутянці — не хлопці для биття, це воїни, які спинили навалу значно більших сил супротивника, завдали неймовірних втрат ворогові, і повернулися до Києва.

Образ зарюмсаної, босої дівчинки не може уособлювати Україну, державу вкриту тисячолітньою славою.

Зараз державна структура розбовтана. Але немає ладу вбільшості через те, що українців програмовано на мазохізм. На милування тортурами своїх героїв, наче ми не нащадки їхні, а вороги. Зустріти оспівування мук і смерті героїв значно легше, ніж звитяжних моментів їхньої величі. Це не славлення, це — жахання. Настанова не йти за героями... Настанова нехтувати своїми інтересами, на догоду бодай формальному існуванню.

Український націоналіст — найперше має давати приклад ясної і життєствердної позиції. Українцям набридають невмотивовані стогони. Театр “слабкості” має скінчитися. Годі прибіднятися. Покажімо себе світові. Покажімо себе самим собі. Упевнений, ми будемо здивовані своєю силою.

Зірвидах,
Доповідь на конференції, присвяченої 80-й річниці створення ОУН
м. Луганськ

21 лютого 2009 року у Львові відбувся Форум націоналістичних сил, присвячений 80-річчю створення ОУН. Ініціатором та організатором проведення форуму виступила координаційна рада націоналістів західних областей України. У форумі взяли участь представники ОУН (р) і ОУН (м), КУН, ВО "Свобода", УНА-УНСО, Української партії, багатьох громадських організацій з 9-ти областей та міста Києва. Всього – близько 600 учасників. Робота форуму розпочалася з благословення владик УГКЦ та УПЦ КП.

Доповідь "ОУН. Вчора, сьогодні і завтра" виголосив Ярослав Сватко (http://www.maidan.org.ua/static/mai/1235230684.html).

"Панове, кращих часів не буде, якщо ми не відмовимося від своїх інтересів на користь української ідеї", – заявив під час Форуму Герой України Юрій Шухевич.

Як підсумковий документ Форуму було затверджено Меморандум націоналістичних сил, яким націоналістичні політичні та громадські організації Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Житомирської, Закарпатської, Волинської областей, Буковини та Києва висловили готовність об'єднатися у єдину політичну силу.

Меморандумом задекларовано, що вирішальним напрямом діяльності націоналістів є політика українського державотворення. Першочерговими заходами, які планують здійснити та ініціювати націоналістичні політичні сили України, має стати зміна виборчої системи – перехід на відкриті виборчі списки та президентсько-парламентську форму правління. "Необхідно здійснити децентралізацію у бюджетній та організаційно-управлінській сферах місцевого самоврядування. Нагальною є потреба збалансування повноважень усіх гілок влади", – йдеться у Меморандумі.

Також Меморандум передбачає реформування судової гілки влади, законодавче закріплення статусу борців за незалежність України, законодавче унеможливлення будь-яких форм людиноненависництва (фашизму та комуно-більшовизму), створення сприятливих умов для малого та середнього бізнесу, оздоровлення фінансово-банківської системи, запровадження страхових засад у системі охорони здоров'я.

За словами заступника голови Конгресу Українських Націоналістів Миколи Пшевлоцького, націоналістичні сили країни вже зробили перший крок до об'єднання – створили координаційну раду націоналістичних сил України.

Юрій АНТОНЯК
http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3608

"Майдан".

Нащадки славних козаків, І січових стрільців, І нині Ви від ворогів Бороните наш краї. Свято 23 лютого - це свято усіх захисників Вітчизни, усіх тих, хто стоїть на сторожі незалежності, добробуту та спокою нашої держави. Цього дня всі вони заслуговують на шану та подарунки з привітаннями. Через серце кожного протікає кров наших дідів, батьків, які боронили нашу землю. В цій неоціненній землі і мужність, і сила, і любов. Нехай найвеличнішим пам’ятником нашим доблесним пращурам, які споконвіку боронили рідну землю та відстоювали свободу, стане побудова вільної, демократичної, заможної України. Любі наші чоловіки! Захисники Батьківщини! Бажаю Вам незламної волі, надійного родинного тилу, козацького здоров’я, звершення всіх Ваших мрій і побажань, високих досягнень у нелегкій праці на благо держави.

Президент України Віктор Ющенко у понеділок взяв один день в рахунок щорічної відпустки, щоб відсвяткувати день народження у родинному колі.

Про це повідомила Прес-секретар Президента Ірина Ванникова.

Зараз Віктор Ющенко з родиною знаходиться у державній резиденції «Синьогора» (Івано-Франківська область).

Прес-секретар повідомила, що завтра Глава держави розпочне робочий тиждень у Києві.

Прес-служба Президента України Віктора Ющенка

Переможниця конкурсу краси "Міс Україна-Всесвіт" Христина Коц-Готліб
радіє перемозі на конкурсі, в Києві, у п'ятницю, 20 лютого 2009 року.

Вона вам подобається?

Класна стаття Андрія Левуса, взята тут.

Девальвація цінностей набуває небезпечних масштабів. Нема нічого святого для торгашів від політики. На політичному аукціоні розпродується все і вся. Надійшла черга націоналізму?

В Україні націоналізм намагаються приватизувати то яскраві вождики, які на хвилі націонал-популізму вже вкотре марно прагнуть пролізти до парламенту, то штатні провокатори, які своїми екстремістськими діями лише дискредитують ідею нації.

Однак, націоналізм це явище понадпартійне. Його неможливо виміряти рейтингами й описати звичними політологічними категоріями. Націоналізм не вписується в жодну політичну систему координат. Він не визнає поділу українців на «помаранчевих», «біло-синіх» та «біло-сердечних». В цьому і є перевага націоналізму. Більше того, націоналізм переважно не потребує голосного афішування та реклами. Не маніфестація «ізму» є потрібною нації сьогодні, а, як казав Ленкавський, «діяння та мислення в інтересах нації». Хто був більшим націоналістом Великобританії: акцентований «націоналіст» Мослі, який фактично був «п’ятою колоною» ІІІ Райху, чи консерватор Черчілль, який врятував Британські острови від окупації? Чи зробив де Голль для Франції менше через те, що вголос не називав себе націоналістом?

Час значків, смолоскипних походів, камуфляжів і чорних сорочок минув. Хто цього не розуміє, страждає насамперед інфантильними, квазіромантичними уявленнями про націоналізм. Діяльність таких горенаціоналістів не принесе нації нічого доброго. Навіть навпаки – є хорошою картинкою для ворожих телеканалів.

Націоналізм ХХІ століття не потребує мілітаристської бравади. Так, як і не потребує надмірного пафосу та екзальтації. Націоналізм має незмінну ідеалістичну мету – велич Нації і розвиток Держави. І на шляху до досягнення цієї мети необхідно керуватися лише трьома критеріями: успішністю, доцільністю та ефективністю. Все інше – зайвий шкідливий естетизм та піжонство, які лише заважають справі. В тридцяті роки ХХ століття, очевидно, націоналісту був необхідний револьвер. В ХХІ столітті йому швидше знадобиться відмінна освіта та успішний соціальний статус, щоб ефективніше захищати націю.

Нові вождики, які претендують на лідерство в націоналістичному русі, намагаються спростити ідеологічну базу націоналізму. «У всьому винні жиди, москалі, комуністи та кадебісти» - чуємо в їхніх «нагірних проповідях». Такий «ідеологічний» фаст-фуд вони називають націоналізмом. Звичайно, найпростіше знайти «крайніх» ззовні легше, аніж визнати, що нація хвора й потребує духовного очищення та зцілення. Легше перенести відповідальність на ворогів і реальних, і уявних, аніж взяти її на себе. Це шлях в нікуди. Це шлях слабких духом гешефтярів від «націоналізму». Психологічна залежність від супротивника спотворює реальну оцінку ситуації й шкодить справі. Міф по те, що «українці бідні, нещасні створіння, які стали жертвою чужинецької експансії» є дуже небезпечним. Він провокує національну лінь, заважає процесу одужання від хвороби холуйства, безхребетності та моральної деградації провідної верстви. Націоналізм, насправді, ставить чіткий діагноз - в поневоленні українців винні насамперед самі українці, а не «трагічна історія» чи «невдала географія». Наша еліта занепала морально і духовно. Козаки стали свинопасами. Тому нас і завоювали. Тому замість ображених прокльонів на адресу «світової змови проти українства» треба брати на себе відповідальність за націю і діяти в її інтересах, що і є головним завданням провідної верстви.

Квазінаціоналістичні вождики і отаманчики здається забувають, що українці мають свою державу. Звичайно, існуюча держава, не є ідеальним утворенням. Тотальна критика всього і вся, що відбувається в країні з боку «націоналістів», насторожує. Їм все не догода і всі, окрім них, зрадники та запроданці. Націоналіст сьогодні має підтримувати все, що йде на добро нації, незалежно хто є ініціатором цих позитивних процесів. «Все робиться не так, як має бути», «влада боїться» лише чуємо від «реальних націоналістів». Існують і небезпечні спроби приватизувати націоналізм. Часто доводиться чути - справжні націоналісти лише в партії Х, або організації Y. Націоналізм за своїм визначенням не може бути власністю однієї структури. Націоналізм є власністю всієї нації.

Український націоналізм вже неодноразово відбивав «рейдерські атаки» різного роду пройдисвітів та провокаторів, які прагнули заробити на ньому політичний та фінансовий капітал. Націоналізм має стійкий імунітет до авантюристів різного пошибу. Однак, мусимо робити все для того, щоб націоналізм не став предметом політичного торгу, а потім як наслідок цього - суспільного розчарування. Для цього необхідно йти в народ і нести йому правду національної ідеї. Ознайомлений з основами ідеології націоналізму, його історією та традиціями народ сам відрізнить зерно від полови.

Націоналізм - це не політична гра, як це подають шулери від партій і партійок, а важка і рутинна праця, яка, втім, протягом століть дає свої плоди. І найкращий з них - сам факт існування української нації.

Якщо крісло міністра юстиції звільниться, то на нього претендуватиме група «Народної самооборони», -  повідомив Юрій Луценко.

Лідер «Народної самооборони» сказав, що Мін’юст міг би очолити або народний депутат Віктор Шемчук, або екс–заступник Голови Верховної ради Віктор Мусіяка. За словами Ю.Луценка, «Народна самооборона» має претендента й на посаду міністра культури – депутата Олеся Донія.

Юрій Луценко прокоментував і можливість інших урядових призначень: «Одностайно всі групи впливу всередині демократичної частини «НУНС» прийняли рішення не міняти міністра освіти. Я з радістю прийняв це рішення — мені також надзвичайно імпонує і постать пана Вакарчука, і його діяльність на посаді».

Також в уряді, найімовірніше, залишаться міністр будівництва і регіонального розвитку Василь Куйбіда, міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко та міністр охорони здоров`я  Василь Князевич, - розповів Юрій Луценко.

"Народна самооборона".

Кризис заглянул не только в карманы "простых смертных" - затянуть ремешок потуже придется и народным депутатам.

Причем, больше денег придется тратить не на элитные машины, а на банальную еду - в парламентском и правительственном буфетах подорожали продукты питания, пишет "Лига".

В "Еврохате", расположенной в Кабмине, цены поднялись на 10-15%.

Члены правительства могут отведать основные блюда по таким расценкам: шашлык из свинины - 12,60 гривны, телятина под грибным соусом - 11,10 гривны, шашлык из сома - 11,56 гривны, куриное филе с черносливом - 8,40 гривны, отварная рыба - 7,50 гривны, филе жареной рыбы в яйце - 6,95 гривны, домашняя котлета из свинины - 6,45 гривны., куриная котлета - 5,95 гривны.

В качестве первого блюда предлагают борщ за 4,10 гривны. На гарнир подают отварной картофель (3,15 гривны), гречку (2,2 гривны) и кашу ячневую (2,6 гривны).

Зато салатиков в Кабмине просто море. Их стоимость колеблется от 2,95 гривны до 5,1 гривны за салат "Океанский".

Алкоголя в правительственной "Еврохате" нет, зато можно отведать кофе (3,25 гривны), кефира (3 гривны), стаканчик сока  (2,3 гривны) или кваса (2,5 гривны).

В итоге, самый дешёвый "кабминовский" обед стоит 18 гривен.

Подорожала еда и в Верховной Раде. В качестве основных блюд предлагают мясо по-французски - 14,56 гривны, жареную корейку - 14,15 гривны, голубцы с рисом и мясом - 14,40 гривны, тушеное в овощах филе рыбы - 10,76 гривны, дорогую заливную осетрину - 32,38 гривны и более демократичного заливного судака - 6,86 гривны.

Из первых блюд парламентариям предлагают перловый суп с грибами за 4,09 гривны, суп с фрикадельками за 5, 47 гривны и суп-харчо за 4,41 гривны.

Ассортимент закусок значительно шире: блинчики "Российские" с лососевой икрой - 17,70 гривны, блинчики с семгой за 7,95 гривны, салат "Цезарь" за 6,94 гривны, баклажаны острые за 12,40 гривны и многие другие.

В буфете Верховной Рады можно пропустить рюмочку алкоголя, но в прейскурантах нет названий напитков и расценок.

Для того чтобы сытно пообедать в Верховной Раде, достаточно 21 гривны.

Самые высокие цены в киевской мэрии. В частности, борщ стоит 5 гривен, гарнир - от 3 до 4 гривен. "Изюминкой" мэрского буфета есть мясные блюда, которые стоят от 15 гривен. В качестве основных блюд в Киевсовете подают свиные отбивные, шашлык, котлеты куриные, паровые и другие.

Салаты стоят от 4 гривен, а алкогольных напитков в мери не наливают.

Полный обед в здании столичной власти в среднем стоит 31-32 гривны.

Звідси: http://kiev.pravda.com.ua/news/499c1867c5590/

Більше фото тут: http://tarastokar.uaforums.net/--vt102.html