хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «поезія»

Бійся данайців, о, Серце моє !

Бійся данайців, о, Серце моє, -
Мають шляхетні обличчя.
Кожен данаєць і в душу плює,
Ним так підштовхує відчай.

Хук зліва знизу і просто - в ребро,
О, ця шляхетна відвага !
Крові націдить із_серця_в_відро -
От, погуляє ватага.
Бійся данайців, о, Серце моє,
Адже бувають і добрі.
Кожен данаєць і душу проб'є -
Так помирають хоробрі.
Я невмируща, о, Серце моє,
Цього не знають данайці..
Ніжний світанок вже Сонечко п'є -
Я воскресаю уранці...






Життя як воно є (с)

Життя - це посмішка уранці, Це фотографія у рамці, Життя - це посмішка крізь сльози,

Життя - це сонце і морози! Життя - це квіти навесні, Життя - це жарти і пісні. Життя - це кайф, як не крути, Його нам варто перейти! Життя - це щастя, що навколо, Це біль, що серце всім колола. Життя - це вулиці, це люди, Життя -природа, що усюди. Життя - це віддане кохання, Життя - це мрії, сни, зізнання. Життя - любити до останку, А не любити до світанку! Життя - це бачити себе В очах, що люблять лиш тебе! Життя - це інколи образи, Життя - обірвані всі фрази! Життя - це ревнощі, сумління, Життя - це страх, це рух,горіння... Життя -це все ж таки й страждання.. Але і дружба, це палання! Життя - це погляд несміливий, Це погляд ніжний і звабливий! Життя - прогулянки до ранку, Життя - це поцілунок зранку! Життя - це сонечко зимою, Трава покритая росою. Життя - холодні грози літом, Життя - це бути з цілим світом! Життя - це страх перебороти, Це щось зробити, як всі проти! Життя - побути десь самому, Життя - поспати не удома! Життя - побути в небезпеці, Життя - це вижити у спеці... Життя - це плавати вночі, Життя - згубити десь ключі! Життя - кричати досхочу, Життя - зізнатись "так. брешу!" Життя - протанцювати ніч, Здолати будь-що пліч-о-пліч! Життя - це когось врятувати, Життя - комусь коханим стати! Життя - залізти на гору, Життя - злітати на зорю! Життя - побитися із кимось, Щоб серце швидче все ж забилось! Життя - це сильно полюбити, Життя - це згодом розлюбити! Життя - це просто заблудитись... Це на коліна опуститись! Життя - гуляти під дощем, Бути з заплаканим лицем. Життя - в собі знайти все ж сили, Щоб просто жити...мати крила! Життя - це полюбити те, Що ненавидів більш за все!!! Життя - пробачити образи, Не згадувати більш ті фрази! Життя - це витерпіти біль, Не сипати на рану сіль... Життя - це полюбити все, І захід сонця, і себе!

...не плачу...

Спалахнуло -
згоріло -
зітліло...
Димом
в небо пішло.
Схаменулося
серце!
А тіло -
Загубило
роздерте крило.
Те, що зліва.
А справа -
тріпоче іще.
Та з одним -
не злетіти.
І судомить,
сочиться
роздерте плече...
Не смертельно.
Буду ще жити!
Притрусити
попелом
сивим
Свіжу рану
гарячу...
Не ячіти
над цим
розривом...
Я - сміюся!
Не плачу!
...не плачу...

Пошепки

 

Покличу пошепки «кохаю!» -

Почуєш? – Серцем? Озовешся?

Сховаєш погляд? Посміхнешся?

Наблизишся? Не повернешся?


              Самотня тінь в кутку зітхає,

              Байдужо Місяць позіхає…

              І ранок Сонцем вибухає!..

04.12.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG)


музика - Copyright © С.Грищук

Фантастичні думи ! Фантастичні мрії !

 

Якби знав я чари, що спиняють хмари,  Що два серця можуть ізвести до пари,  Що ламають пута, де душа закута,  Що в поживу ними зміниться отрута!  То тебе би, мила, обдала їх сила,  Всі би в твоїм серці іскри погасила.  Всі думки й бажання за одним ударом.  Лиш одна любов би вибухла пожаром,  Обняла б достоту всю твою істоту,  Мислі б всі пожерла, всю твою турботу, —  Тільки мій там образ і ясніє й гріє…  Фантастичні думи! Фантастичні мрії!    

Якби був я лицар і мав панцир добрий,  І над всіх був сильнй і над всіх хоробрий,  Я би з перемоги вороги під ноги,  Що мені до тебе не дають дороги!  Я б добувсь до тебе через мури й стіни,  Я побив би смоки, розметав руїни,  Я б здобув всі скарби, що їх криє море,  І до ніг би твоїх положив, о зоре!  Де б тебе не скрито, я б зламав верії.  Фантастичні думи! Фантастичні мрії! 

Якби я не дурень, що лиш в думах кисне,  Що співа і плаче, як біль серце тисне,  Що будуще бачить людське і народне,  А в сучаснім блудить, як дитя голодне,  Що із неба ловить зорі золотії,  Але до дівчини приступить не вміє, —  Ідеали бачить геть десь за горами,  А живеє щастя з рук пустив без тями  І тепер, запізно, плаче і дуріє —  Фантастичні думи! Фантастичні мрії!

( Іван ФРАНКО )

Удвох два довгих дні

 

Удвох два довгих дні –

У часі мить. Як спалах!

Вдих – видих. Ми – одні,

Нам вічності замало.

Два дні - двокрапка : двоє.

Знак оклику! …питання?

Знак ділення : з тобою

Два дні. Навік. Востаннє…

написано 30.11.2009

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111292226

Не обминай же мамині пороги





Чому ми відчуваєм цінність скарбу
Лише тоді, коли його втрачаєм?
А так у будні слухаєм звичаєм
Один одного все на щось-то скаргу:

То літо дощове, то сонце палить надто,
То хтось когось облаяв задаремно.
...А от... а от стареньку материну
Хату у клопотах не бачимо щоденних.





Обходимо протоптану стежину,
Минаємо оббивані пороги.
Бо кожна в нас на обліку хвилина,
Бо в кожного в житті свої дороги.

І раптом... Обірвалося незриме:
Погасло світло в маминім віконці...
І зрозумів, який ти був багатий,
І зрозумів, що втратив частку сонця.


Не обминай же мамині пороги,
Скорочуй з нею всі свої розлуки,
Бо вистеляли у житті дороги
Її дбайливі й шорсткуваті руки.










Спини мене

Спини мене, отямся і отям!
Така любов буває раз в ніколи.
Вона ж промчить над зламаним життям,
За нею ж будуть бігти видноколи,

Вона ж порве нам спокій до струни,
Вона ж слова поспалює вустами!
Спини мене, спини і схамени,
Ще поки можу думати востаннє!

Ще поки можу... але вже не можу.
Настала черга й на мою зорю:
Чи біля тебе душу відморожу,
Чи біля тебе полум’ям згорю.






"Всякому городу нрав и права...

"Всякому городу нрав и права;  Всяка имеет свой ум голова; Всякому сердцу своя есть любовь; Всякому горлу свой есть вкус каков, А мне одна только в свете дума, А мне одно только не йдет с ума..."


67%, 2 голоси

33%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Заповіт Р.Кіплінга українські переклади

оригінал та російські переклади + "Заповіт арійської людини" в моїй замітці - http://blog.i.ua/community/1826/209094/ Дослівний переклад

Якщо ти можеш зберігати голову, коли всі довкола Втрачають її і докоряють цим тобі, Якщо ти віриш в себе, коли всі в тобі сумніваються, Але дозволяєш їм їхній сумнів, Якщо ти можеш чекати і не стомлюватися від чекання, Чи, будучи оббреханим, не вдаватися до брехні, Чи, будучи зненавидженим, не ненавидіти, І не виглядати надто гарно, і не говорити надто мудро;

Якщо ти можеш мріяти і не робити мрії своїм господарем, Якщо ти можеш думати і не робити думки своєю метою, Якщо ти можеш зустріти Тріумф і Крах І знати, що вони є тим самим, Якщо ти можеш слухати, як правду, що ти сказав, Перекручує шахрай, щоб зробити пастку для дурного, Чи дивитися, як речі, яким ти віддав життя, зруйновані, І схилитися, і будувати спрацьованими до краю знаряддями.

Якщо ти можеш зібрати в одну купу все, що здобув, І рискнути цим, поставивши на одну карту, І програти, і почати спочатку, І нікому ні слова не казати про свою втрату, Якщо ти можеш примусити серце, нерви, м’язи Служити тобі задовго після того, як вони знищені, І так триматися, коли в тобі нема нічого Крім волі, котра каже їм: “Триматися!”

Якщо ти можеш розмовляти з юрбою і не втрачати благородства Чи йти з королями і не втрачати посполитості, Коли ні вороги, ні люблячий друг не можуть завдати тобі болю, І якщо люди рахуються з тобою, але не занадто, Якщо ти можеш наповнити невблаганну хвилину З шістдесятьма секундами вартості дистанції бігу, Твоя земля і все, що на ній, І – що більше, ти Людина, мій сину.

всі українські переклади взято в блозі у tin_tina : ТУТ

Лист до сина (Переклад В.Стуса)

Якщо ти бережеш залізний спокій Всупір загальній паніці й клятьбі, Коли наперекір хулі жорстокій Між невірів ти віриш сам собі, Коли ти вмієш ждати без утоми, Обмовлений, не станеш брехуном, Ошуканий, не піддаєшся злому, І власним не хизуєшся добром;

Коли тебе не пограбують мрії, В кормигу дум твій дух себе не дасть, Коли ти знаєш, що за лицедії – Облуда Щастя й машкара Нещасть, Коли ти годен правди пильнувати, З якої вже зискують махлярі, Розбитий витвір знову доробляти, Хоча начиння геть уже старі;

Коли ти можеш всі свої надбання Поставити на кін, аби за мить Проциндрити без жалю й дорікання – Адже тебе поразка не страшить, Коли зотлілі Нерви, Думи, Тіло Ти можеш знову кидати у бій, Коли триматися немає сили І тільки воля владно каже: “Стій!”

Коли в юрбі шляхетності не губиш, А бувши з королями – простоти, Коли ні враг, ні друг, котрого любиш, Нічим тобі не можуть дорікти, Коли ти знаєш ціну щохвилини, Коли від неї геть усе береш, Тоді я певен: ти єси людина І землю всю своєю назовеш.

sovershenstvo Якщо... (Переклад М.Стріха)

Якщо спокійний ти перед юрбою Де зведено на тебе поговір, Зневірений, залишишся собою, І зрозумів тягар чужих зневір; Якщо навчився ти терпляче ждати, Поміж брехні самому чесним буть, Не прибирався у святецькі шати І люттю не відплачував за лють;

Якщо ти мріям не віддавсь на ласку, Якщо ти владар пристрастям своїм, Якщо приймаєш Успіх та Поразку І знаєш, що ціна та сама їм; Якщо слова твої, немов приманку, Негідник перед дурнем вихваля, І знищено твій труд весь до останку, - А ти зумієш все почать з нуля;

Як все, твоїми створене руками, Зробити зможеш ставкою у грі, Програть і знову працювать роками, Не згадуючи програші старі; Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили, Служить тобі, як їх уже й нема, І вистоїш, коли бракує сили І залишилась Воля лиш сама;

Як ти шляхетний між простого люду, Як ти простий і серед королів, Якщо на тебе не зведуть облуди Ні ворог твій, ні друг твій поготів; Якщо, забувши біль, поразку, втому, Свій шанс єдиний зможеш віднайти, - Твій, сину, світ, і все, що є у ньому, Та більш того – тоді Людина ти!

~~~~~~~~~

Якщо... (Перклад Є. Сверстюка)

Як вистоїш, коли всі проти тебе – Упали духом і тебе кленуть, Як всупереч усім ти віриш в себе, А з їх невіри також візьмеш суть; Якщо чекати зможеш ти невтомно, Оббріханий – мовчати і пройти Під поглядом ненависті, притому Не грати цноти, ані доброти;

Як зможеш мріять – в мрійництво не впасти, І думать – не творити думки культ, Якщо Тріумф, зарівно як нещастя, Сприймеш як дим і вітер на віку; Якщо стерпиш, як з правди твого слова Пройдисвіт ставить пастку на простих, Якщо впаде все, чим ти жив, і знову Зумієш все почати – і звести;

Якщо ти зможеш в пориві одному Поставить все на карту – і програть, А потім – все спочатку, і нікому Про втрати й слова навіть не сказать; Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили Служити ще, коли уже в тобі Усе згоріло, вигасло – лишилась Одна лиш Воля – встоять в боротьбі;

Як зможеш гідно річ вести з юрбою І з Королем не втратиш простоти, Якщо усі рахуються з тобою – На відстані, яку відміриш ти; Якщо ущерть наповниш біг хвилини Снагою дум, енергією дій, Тоді весь світ тобі належить, сину, І більше: ти Людина, сину мій.

~~~~~~~~~~

Коли... (Переклад М. Левіної)

Спокійним будь, коли всі шаленіють І за шаленство ще й тебе клянуть; Коли ніхто тебе не розуміє – Звіряйсь на себе і спокійним будь; Чекаючи, не виснажись від втоми; Ошуканий, не вдайся до брехні; Не видавайся янголом нікому І не зважай на вигуки дурні;

Свої думки завжди обстоюй тихо, В безодню марних мрій не поринай, Готовий будь зустріти Щастя й Лихо – Вони ж близнята, це ти добре знай; Тримайсь, коли твої слова злочинно Перевертають підлі брехуни; Коли ж усе, що ти створив, загине – Перепочинь і знову розпочни;

Будь здатен все найкраще, що ти маєш, На стіл покласти, взятися до гри, І не шкодуй, коли ти все програєш, - Докупи сили і думки збери; Умій примусить Серце, Нерви, М’язи, Позбавлені снаги, тобі служить, Коли душа згоряє вся одразу, І тільки Воля каже: “Треба жить!”;

У натовпі собою залишайся, А з королями гідність зберігай, Ні ворогу, ні другу не піддайся, Надмірної поваги не шукай; Нехай секунда кожна у хвилині Тебе веде до вірної мети – Тоді весь світ до ніг твоїх полине, І це не все – тоді Мужчина ти!

(хоча, як на мене краще було б сказати - тоді Людина ти!)