хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «текст»

Ингеборг Бахманн "Хромой", рассказ

Богу одному ведомо, отчего хромаю. Никогда не припомнить мне: то ли правая нога от рождения короче левой, то ли позже, в младенчестве несчастный случай, а то - болезнь стала тому причиной.
     Издавна я рассказываю, будто родители мои во время деловой поездки из Парижа в Мадрид попали в автокатастрофу, в которой сами были легко ранены, а я пострадал настолько ,что дальнейшие старания искуснейших врачей ничем мне не помогли.
     Из таковой истории нетрудно напрашивается вывод ,будто я ,сын весьма зажиточных господ, а судьба, вначале искалечив, сыграла со мной дурную партию.
     Часто я возбуждаюсь когда про себя начинаю раскручивать эту легенду и размышляю о потерянном, впустую растраченном времени, о том многом мной упущенном в прошлом и недоступном в будущем. Это со мной бывает, когда телефонная станция, где я дежурю коммутируя абонентов, превращается в склеп, откуда не нахожу лаза ,а в моей папке собираются счета-некрологи ,словно обо мне они, а "соболезнующим" невдомёк оставить мне хоть глоток воздуха надежды, той, что выведет меня на улицу, к солнцу, к людям с их радостями и печалями. Где-то она, надежда на утро, на спелую, плотно сжатую гроздь облаков, что вот-вот брызнет сладостью золотого, давно забытого века. Где-то она, надежда полегчать, воспарить, оставить ноги, эту тяжёлую, волочащуюся конечность, которая- гвоздь, она держит тебя на распятии бессилия!
     Но я обхожусь без упования. В моей чистой и комфортабельной могиле чувствую себя замечательно. "Соединяю".  "Пожалуйста, минутку!" "Линия занята". "Соединяю". Этот текст я хорошо заучил, знаю его назубок. Соединяю даже во сне, коммутирую горячих коней, на которых скачу поверх телефонных кабелей, во сне, в котором покоюсь в трясине как великанский телефонный номер и постоянно должен повторять его. "Р 27 303", "соединяю", "Р 27 303", "соединяю". Я коммутирую этот великанский номер, себя, голыми червями и резвыми, прыгучими тварями, над заскорузлой грязью, над собственной головой.
     Но утром я всё, кроме речёвки, почти сразу забываю - и это хорошо, ведь она мне нужна, я не смею забыть её. Этот текст- мой хлеб.
     Но я хотел бы поговорить о чём-то другом, о том минувшем весеннем дне, когда я от огорчения был вне себя. Тогда мне грозило увольнение: нашёлся некий инвалид войны, один ампутированный, который завёл приятельство с директором или был его старым знакомым. Знаю, что этому мужчине нужна была выслуга, но я также в ней нуждался, и не моя вина в том что я не потерял ногу войне, это не моя вина. Я бы охотно расстался с ногой: пожалуй, с нею б- в первую очередь. Я много больше утратил, много больше того, к чему сердце прикипело: в конце войны- маленького декоративного пёсика, с которым мы прошагали за двое суток полстраны. Он будто знал, как нужна мне его симпатия, он мог строить мордочку поумнее некоторых обличий. Или большое, до тротуара, окно, которое являло мне тени пьяниц и надоедливые говорливые лица любопытных, а я не мог обезопаситься от бомбёжки. Или, наконец, дружбу с Анной.
     Но о последнем я даже не хочу вспоминать.
     Мы были недавно знакомы. Однажды она поселилась в соседней комнате той маленькой, запущенной гостиницы, где я обитаю поныне. И что ни день мы здоровались на лестнице. Как-то она постучалась ко мне и попросила починить короткое замыкание. О, я умею кромсать опасные провода, как зачищать повреждённые контакты! Я не заставил себя долго упрашивать и сразу засучил рукава.
     В темноте Анна подсветила мне карманным фонариком. Когда я оборачивался, свет слепил меня, а лица Анны я не разбирал. Но тень её головы двигалась по стене как живой набросок огромного плаката. Я не видел её лица, но взглянул пару раз на этоу тень, которой Анна, великая и необозримая, подбиралась ко мне.
     Когда я справился, Анна сердечно поблагодарила меня. "Вам спасибо, -сорвалось у меня, и я испугался, что она поймёт".
     В конце недели она пригласила меня на прогулку в лес. Я был огорошен её смелостью.
     "Замечательно!- сказал я.- Замечательно! Мы пойдём на природу! Мы сходим в лес, а ногу оставим дома, поскольку ей нездоровится".
     Чтоб усилить впечатление, я похлопал себя по бедру: "Естественно, она не болит. Она никогда не болит". Анна должна была знать, что не всё так просто, как ей хочется.
     Моя соседка и не взглянула на ногу. Мне показалось, что Анна вообще ничего не поняла. Она ничего не знала обо мне, разве что из окна наблюдала мою походку.
     В тот выходной мы не отправились в лес, и после не пошли. Но вечерами я всегда стучался  в дверь её комнаты. Иногда она отворяла и приглашала меня. Часами сиживал я в большом кресле, что угрожающе скрипело от всякого моего движения, и рассказывал ей, что случилось за день: будто директор хочет повысить мне жалованье, что, в силу различных обстоятельств, произойдёт не скоро; что ожидаются новые меры экономии; что одну сотрудницу обвинили в воровстве и что трамвай, на котором я ехал с работы, толкнул грузовик, отчего вагон был легко повреждён.
     Я рассказывал охотно и много, но остерегался ответных реплик. И вышла моя ошибка. Анна тоже хороша.
     "Э т а  ведь короче той?- непосредственно спросила она". В мгновение ока я уразумел, что речь- о моей ноге и всё, всё связано с ней и повисло на волоске. И я, замявшись, подумал, не завести ли мне свою старую историю. Я спросил себя, зачем- и не нашёл ответа. Несомненно, мне стоило выдумать новые обстоятельства. Анна доброжелательно молчала, а дело зашло слишком далеко, когда у меня сорвалось, мол , дал было маху.
     Я скупо и рассудительно поведал ей, что матушка моя, которую бросил отец, умерла вскоре после моего рождения. Я рассказал обо всём без задней мысли: о житье в сиротском приюте, о школе, вплёл достоверные анекдоты, а затем перешёл к личному: "Я хотел стать актёром,- молвил я воодушевлённо.- Я желал чего-то великого. Не только желал: я знал, что мне на роду написаны великие свершения. Но этого ты не понимаешь. У меня не было такого резерва времени и денег, как у других. Мой вид был жалок, но я желал чего-то великого, вслепую и безошибочно- и я был ангажирован".
     Я ненадолго смолк и взглянул на неё. Она положила руку на колено, а другой подпёрла подбородок. Она казалась сонной. Я поднялся, обозлён на неё, и собрался было уйти. "Мне тоже пора? - угрожающе спросила она". Я нагнулся чтоб поднять опрокинутую табуреточку, чтоб её подставить под короткую ногу. Анна не шелохнулась, она только посмотрела на меня в упор, молча и глупо, -мне только показалось, что ждёт она, когда я подопру свою конечность.
     Тогда я пуще разозлился: глупость и безучастность Анны спровоцировали меня. "Я был ангажирован на главную роль. - выкрикнул я вне себя.- Во втором акте я выпрыгнул  из окна моей возлюбленной. На генеральной репетиции я выпрыгнул как обычно, но разбился- и этим всё кончилось. Таков был конец..."
    Я умолк и вытянул свою ногу, и взглянул на стену, откуда больше не являлись тени чтоб прилечь мне на грудь. Я собрался было уйти, но внезапно оказался совсем рядом с Анной и приобнял её рукой, и потянулся к её лицу.
     "Я  пробовал разгневаться как дитя, -сказал я и моё дыхание опалило её щеку".
     "Разгневаться...?- спросила она".
     "Я было отрезал большим острым ножом лапы кошке, совсем маленькой, молоденькой. Затем я долго нёс её к реке- и бросил её в воду. Я слышал её мяуканье ещё когда та барахталась. Казалось, кричит река. Да, река кричала ещё долго, до вечера, а я лежал на берегу и считал вскрики".
     Анна так побледнела, что её лицо казалось сузившимся, а губы, краснея, наливаясь, заметно выпятились. Она позволила поцеловать себя.

перевод с немецкого Терджимана Кырымлы

К вопросу о национальности.

Наблюдая некоторое время пикировки на тему: кто есть кто и кто кого хуже или лучше, в плане рождения или происхождения, решила упростить эту тему до минимума. Чтобы желающим определить свое превосходство облегчить задачу.  
На нашем маленьком шарике по имени Земля живет всего две национальности. Первая -
это люди, созданные Творцом по своему образу и подобию. Вторая - потомки приматов слезших с пальм (по Дарвину). Вполне вероятно существование третьей формы - инопланетяне прилетевшие неизвестно когда и откуда, но это теория, не подкрепленная фактами.
Посему, все споры должны происходить между двумя основными национальными группами -
людьми и приматами. Предлагаю в дальнейшем так и именоваться, чтобы не распылять себя в незначительных деталях.


15%, 5 голосів

59%, 20 голосів

26%, 9 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

God - John Lennon

God
     Бог

God is a concept
     Бог це поняття,
By which we measure
     яким ми вимірюємо
Our pain
     наше страждання.
I'll say it again
     Повторю це ще раз:
God is a concept
     бог є поняттям,
By which we measure
     яким ми вимірюємо
Our pain
     наш біль...

YeahI don't believe in magic
     Я не вірю в магію,
I don't believe in I-ching
     Я не вірю в І-Цзін*,
I don't believe in Bible
     Я не вірю в Біблію,
I don't believe in tarot
     Я не вірю в таро**,
I don't believe in Hitler
     Я не вірю в Гітлера,
I don't believe in Jesus
     Я не вірю в Ісуса,
I don't believe in Kennedy
     Я не вірю в Кеннеді,
I don't believe in Buddha
     Я не вірю в Будду,
I don't believe in Mantra,
     Я не вірю в мантру***
I don't believe in Gita
     Я не вірю в Ґіту****,
I don't believe in Yoga
     Я не вірю в Йогу,
I don't believe in kings
     Я не вірю у правителів,
I don't believe in Elvis
     Я не вірю в Елвіса,
I don't believe in Zimmerman
     Я не вірю в Ціммермана,
I don't believe in Beatles
     Я не вірю в Бітлз.

I just believe in me
     Я вірю тільки в себе,
Yoko and me
     в Йоко і в себе,
And that's reality
     і це дійсність...

The dream is over
     Мрії закінчилися,
What can I say
     що я можу сказати...
The dream is over
     Сон урвався.
Yesterday
     Зовсім недавно.
I was the Dreamweaver
     Я будував повітряні зАмки,
But now I'm reborn
     але тепер народився заново.
I was the Walrus
     Я був відомий як Морж,
But now I'm John
     але тепер я Джон.
And so dear friends
     Отже, любі друзі,
You'll just have to carry on
     просто займіться своїми справами...
The dream is over
     Мрії закінчилися.

letsrock C Л У Х А Т Иletsrock

* Китайська Книга Перемін, що використовується для гадання
** карти таро
*** медитативна молитва (гімн) в індуїзмі і буддизмі
**** Бгаґават-Ґіта - один зі священих текстів індуїзму

А при вашому Порошенку краще було?

Алла Комарова


А ПРИ ВАШОМУ ПОРОШЕНКУ КРАЩЕ БУЛО?

При моєму Порошенку Армію не скорочували на 40 тисяч осіб, а перетворили з забитої, обдертої та вічно голодної сили, що працює укладальниками чергового підвалу у генерала на дачі, в Силу, з котрою рахуються в Європі, та якою до мурашок по шкірі приємно сфотографуватися.

При моєму Порошенку поранених сержантів не залишали стікати кров’ю у ста метрах від наших позицій, а забирали навіть з території, де гуляє ворог.

При моєму Порошенку Армія не стогнала від затримок зарплат, від невиплачених бойових і доган за вогонь у відповідь, а отримувала регулярні підвищення зарплат та премій.

При моєму Порошенку територія відвойовувалася, а не віддавалася, і кожен вбитий вшановувався, а не стидливо замовчувався за так званим «перемир’ям» із десятками обстрілів щодня.

При моєму Порошенку збройові заводи і КБ не йшли на скорочену неділю, бо нічим платити зарплатню, а працювали в три зміни, аби забезпечити оборонне замовлення.

При моєму Порошенку бойові генерали не сиділи по СІЗО і їх не доводилося викупати у терориста, якого помилково сьогодні вважають президентом.

При моєму Порошенку заводи спускали на воду воєнні катера, а не кілометрові банери про величне будівництво, якими дехто намагається прикрити голу сраку.

При моєму Порошенку не розповідали, що російські серіали - це наш порятунок, а щороку збільшували список фільмів, що фінансуються з бюджету, знімалися «Кіборги», «Крути» і «Заборонений». І по радіо не російський рок крутили, а найкрутіший україномовний продукт.

При моєму Порошенку Мистецький Арсенал і Довженко Кіно не просили про допомогу, покрити борги хоча б за оренду, а тільки встигали все нові й нові афіші робити з виставами світового рівня і зірковими іменами.

При моєму Порошенку фраза «затримки по зарплаті» була чимось з 90-х, а не буденністю для кожного бюджетного працівника.

При моєму Порошенку економіка не летіла у прірву, а росла 10 кварталів поспіль, незважаючи на війну, окупацію і відрізані промислові потужності.

При моєму Порошенку світові лідери не надсилали гидливо на зустріч з нашими міністрами третіх помічників запасних писарів, а мали за честь особисто зустрітися з нашими міністрами. При моєму Порошенку німецькі функціонери не дозволяли собі розказувати, що Україні слід забрати собі біженців, що штурмують кордони Європи, а мова про добудову Північного потоку навіть не піднімалася уголос.

При моєму Порошенку, у Президента був графік, розписаний по секундах і кількість зустрічей по всіх континентах, а сьогодні ми вже два роки чекаємо обіцяні примарні інвестиції з Оману, де Вова грів пузо за державний кошт, за гроші платників податків.

При моєму Порошенку по Києву не розгулювали 2 роки головні кати «Ізоляції», а важливих свідків злочинів проти людства не віддавали за просто так, аби ГлавХла не розчаровувати.

При моєму Порошенку, в Українську церкву приїхав Томос, а зараз приїжджають лише російські гумконвоі. Українські громадяни змогли поїхати до Відня на каву, а зараз їх продають на живу вагу за особливим розпорядженням МВС, якщо закордонний роботодавець сподобається нашим клеркам.

При моєму Порошенку, поліція не била людей ногами на камеру, міністерства не скасовували ЗНО, знайшовших розтрати в Держфонді не звільняли, ГБР не вламувались в музеї і не крали документи, пільговиків не позбавляли пільг, а військові спокійно їздили в транспорті безкоштовно.

При моєму Порошенку ми роками не купляли російський газ і електрику, в міжнародних судах всі претензії росіян відміталися, як безглузді, а лічильник боргу методично відраховував десятки мільйонів на день на нашу користь. При моєму Порошенку сховища газу та вугілля не стояли порожні, не зупинялися ТЕЦ, а фраза «віялові відключення електрики» була десь там, де і «борги по зарплаті» - у далекому минулому.

При моєму Порошенку мінімальні зарплати і пенсії регулярно росли, а додаткові виплати не потрібно було вибивати з боєм або надавати щохвилинний графік контакту з «шкідливим виробництвом».

При моєму Порошенку, нарешті, невинні люди не сиділи в СІЗО, тільки тому що комусь захотілося увійти в історію.

«А при вашому Порошенку що, краще було?»

Так, при моєму Порошенку було краще!







Пропали рифмы...


Мне сложно.Её нет.И не будет больше.Относительность жизни потеряла привлекательность в отношениях и в романтике будущего,которого уже нет.
Не сложилось?Не выжилось?А кто решает за нас - как жить,быть и приносить в мир что-то,всё равно что.Из наших приношений мир и состоит.
[ Читать дальше ]

Gonna buy a hat - Chris Rea

     Gonna buy a hat
Піду куплю капелюха
  
   

     She talks like thunder
Вона говорить громовим голосом,

     She really lets you know
вона ясно дає вам зрозуміти,
     She keep changing the rules
що вона підтримує зміну принципів
     And leave you nowhere to go
і дозволяє вам йти в тупик.
     She bore you rigid with the party line
Вона неухильно розвалює вас цим політичним курсом.
     She's so far left she's gonna get left behind
Вона на стільки ліва, що має намір бути лівіше всіх.
     He wants six pretty white spots on each side of the dice
Він хоче по шість гарненьких крапочок на кожній грані кубика.
     He wants it all to be equal but he needs to throw twice
Він хоче рівну їх кількість, але й не проти, щоб кинути вдруге.
     Now there's a guy in the corner with a smiling gaze
Тут хлопчина, що стоїть в куточку, з блукаючою посмішкою на вустах

     He turns to me and says
повертається до мене і каже:

Приспів
     I'm gonna buy a hat
"Піду куплю капелюха,

     'Cos I think it's gonna rain
оскільки, як видно, скоро задощить.
     Got caught out coming here
По дорозі сюди, я вже втрапив під дощ,
 
     Ain't gonna get caught again
і не збираюся втрапити знов.
      I'm gonna buy a big one
Піду куплю капелюха, та ще й з великими крисами,
      Like that Mr Gorbachov
як у того містера Горбачова.
      And when it's raining all this crap
І коли піде дощ з усього цього лайна,
      Oh my hat will keep it off
о! мій капелюх мене врятує від цього."
      (двічі)   

     Now take a look at all them leaders
Ви тільки погляньте на всіх їхніх лідерів:
     Desperation in their eyes
безумство у їхніх поглядах,
     The tight faces smiles that cannot hide it
лицемірні посмішки не можуть приховати його,
     They know no more than you or I
і знають вони не більше, ніж ви чи я.
     So I'm gonna buy a hat
Отож і я маю намір придбати капелюха,
     'Cos here they come again
бо вони знову йдуть сюди.
     And everytime when starts to blah-blah
І коли вони починають теревенити про дурниці,

     It's you and me that gets the rain
це і є той дощ, що ллється на вас і на мене.
     Gonna buy a hat!  

СЛУХАТИ

E - Chris Rea

            Ймовірно "Е" є першою літерою слова.
            За текстом можна гадати, що йдеться
            або про Землю (Earth), або про життя,
            існування (Existence), але оскільки
            це тільки моє припущення, то в перекладі
            залишив оригінальне скорочення.


Е

E is for the comfort,
      Е призначено для втіхи,
You give to me
      що Ти даруєш мені.
E is for the peace, I feel inside
      Е існує для миру, я це відчуваю в душі,
E is for the good times
      Е призначене для процвітання,
That go against the bad times,
      що долає занепад.
E is for the world you gave us
      Е призначено бути світом, яким Ти обдарував нас,
And left us here behind
       а потім... забув про нас.

They say
       Люди запитують:
Tell me what's so wrong with E
       Скажіть, що трапилося з Е?
That's what I hear them say
       Ось що я чую від них:
Tell me what's so wrong with E
       Скажіть мені, що діється з Е?
That's what I hear them say
       Ось єдине, що я чую від них.
Let's talk about it
       Ми маємо говорити про це!

E is for the reason
         Е - це те, що обґрунтовує
To live through urban grey
         наше життя у кам'яному міському присмерку.
E is for the warm glow,
         Е - для того, щоб випромінювати тепле світло,
That takes the fear away
         що розтопить всі страхи.
Show us what is better
         Скажіть, хіба є щось краще?
Why don't you stand inside these shoes
         І чому все ЦЕ - не для тебе?
Oh live with me each Monday...
         А натомість, поживи зі мною
         від понеділка до понеділка...

Let's see what you would do...
         і я побачу, що ти "заспіваєш"...
Which world do you live in?
        То в якому світі ти поселишся?
Which world did you choose?
        Який світ вибереш?
Hiding the tears, that's all
        Стримую сльози, та й годі...
No win No lose
        Ні перемоги, ні поразки.
They say
       Люди запитують:
Tell me what's so wrong with E
       Чому щось негаразд з Е?
That's what I hear them say
       Таке я чую від них:
Tell me what's so wrong with E
       Скажіть, що скоїлося з Е?
That's what I hear them say
       Ось єдине, що чути від них.
Let's talk about it
       Ми маємо говорити про це!

Nobody Loves You When You're Down and Out - John Lennon


Вчора Леннону виповнилося б 70.

Nobody Loves You when you're down and out
         
Ніхто не любить тебе, якщо ти знедолений.

Nobody loves you when you're down and out
          Ніхто не любить тебе, якщо ти знедолений,
Nobody sees you when you're on cloud nine
          ніхто не хоче знати про тебе, якщо ти літаєш на сьомому небі.
Everybody's hustlin' for a buck and a dime
          Кожен прагне вициганити свій мільйон і копійчину.
I'll scratch your back and you scratch mine
          Потерти тобі спинку? Тоді і ти почухай мою.

I've been across to the other side
       Я був по той бік.
I've shown you everything, I got nothing to hide
       Я показав тобі все, я не мав чого приховувати.
And still you ask me do I love you, what it is, what it is
       І якщо ти все ще запитуєш, чи люблю я тебе? Що ж це таке?
All I can tell you is it's all show biz
       Все, що я можу тобі на це відповісти:
All I can tell you is it's all show biz
       ось він весь шоу-біз.

Nobody loves you when you're down and out
          Ніхто не любить тебе злиденного,
Nobody knows you when you're on cloud nine
          всім начхати на тебе щасливого,
Everybody's hustlin' for a buck and a dime
          у всіх на думці, як би скосити побільше грошей.
I'll scratch your back and you knife mine
          Я почухаю тобі спинку, ти в мою заженеш ножа.
I've been across the water now so many times

          Я був по той бік води стільки разів!
I've seen the one eyed witchdoctor leading the blind
          Я бачив одноокого чаклуна, що веде за собою сліпців!
And still you ask me do I love you, what you say, what you say
          І якщо ти все ще запитуєш, чи люблю я тебе? Про що ти говориш?
Everytime I put my finger on it, it slips away
          Як тільки я хочу вхопити це, воно тікає крізь пальці.
Everytime I put my finger on it, it slips away

Well I get up in the morning and I'm looking in the mirror to see, ooo wee!
          Тож, прокидаюся я вранці і до дзеркала, щоб побачити себе: привіт, малий!
Then I'm lying in the darkness and I know I can't get to sleep, ooo wee!
          У пітьмі вкладаюсь спати, добре знаючи, що не засну, ех, малий!

Nobody loves you when you're old and grey
          Ніхто не любить тебе, коли ти старий і непомітний.
Nobody needs you when you're upside down
          Нікому ти не потрібен, якщо у тебе все догори дриґом.
Everybody's hollerin' 'bout their own birthday
          Кожен зациклений на власних іменинах,
Everybody loves you when you're six foot in the ground
          і кожен любить тебе, коли ти на шість футів нижче рівня землі.

letsrock тут.......

Червона калина листячко зелене




Червона калина листячко зелене
Українська народна пісня
Слова і музика народні 
Виконує: Михайло Мода і Тетяна Бученко

Текст пісні - Червона калина листячко зелене

Червона калина, листячко зелене,
Зачекай дівчино, зачекай кохана,
Два рочки на мене.

Рада би я рада, два рочки чекати, 
Але мене мати, але мене мати,
Заміж хоче дати.

Як буде давати, то дай мені знати,
Не забудь дівчино, не забудь кохана, 
Листа написати.

Як же я мій милий та дам тобі знати?
Коли я не вмію, коли я не вмію,
Листа написати ?

Напиши напиши, чужими руками,
Передай дівчино, передай кохана,
Буйними вітрами !

Буйний вітер віє, аж дерева гнуться, 
Милий лист чекає, милий лист читає, 
Аж му сльози ллються.

Пане отамане, пусти ня додому, 
Лишив він дівчину, лишив він кохану, 
Сам не знаю кому.

Пущу тя пущу тя але не самого !
Велю осідлати велю осідлати, 
Коня вороного !

Мои стихи (очень маленькая сборка).

**************************************************************

Я хотел бы с тобою под вечер, Посмотреть на красивый закат, Любоваться глазами твоими, Блеск души и красы как карат. Встретив яркий уход света в тень, Все шептаться с тобою всю ночь, Восхищаться, как пахнет сирень, И от ветра играя уходящая прочь. Постоянно смотрящие в небо, Обсуждая сидеть на траве, Далеко где никто еще не был, Что представить лишь можно во сне... Продолжая говорить о прекрасном, Встретить вместе с тобою рассвет, И смотреть, как звезда в горизонте угаснет, А потом вспоминать много лет!

******************************************************

Стихи меня блаженно расслабляют, Дерзают душу день за днем, Порой волнения, а иногда ласкают, И романтично укрывают сном. Краса безмежных мыслей о тебе, Краса волнующих мгновений, Любовный трепет с высока, Лаская жизнь, души забвений...

*******************************************************

Безмолвия нежностей тучи, В объятьях внеземной красоты, Полет среди облачных кручей, Душевно расслабленный ты. Под куполом шелковой пряди, Сознание не может грустить, Возможность лететь без ограды, Свободным желание быть... Сквозь снежный туманный покров, Стелилась под ноги Земля, К чему я не был готов, Стремительно тянет меня. Хотел я немного еще бы свободы, Как птица парить высоко, А время осталось буквально немного, Желание остаться меня подвело..

************************************************

Столь нежен может быть закат, Романтика и звезды в синеве, Цветов вечерних аромат, Дарить готов я Королеве. Парой мечты, парою слезы, Воспоминания о тебе, Писать стихи, читая прозы, Цветки гадают ворожбе.. Забыть мгновения с тобою, Не получается совсем, Я помню, душевно ощущаю, Любил и обожал затем!

************************************************

Таинственны мысли, пустое сознанье, Глубины вершин, объем расстоянья, Надежды узнать и поведать немного, Остаться в неведенье пространства иного. Взглянуть в темноту, увидеть просторы, Уйти далеко, далеть непокоры, Увидеть все то, чего долго не ждать, Бороться за первенство и продолжать.. Хотелось коснуться космической пыли, Усердно стараясь куда-то все плыли. Планеты давно уж не видно оттуда, Раньше для всех было не меньше чем чудо! Найти откровенье, про что всё писали, Узнать хоть частичку, чего мы не знали. Взойти на звезду, мечтать не реально, А делая шаг для безумца банально. Пройтись по границе вселенной когда-то, А может шагнуть за неё так предвзято, И даже процента всего не узнав, Шагаешь вперед, шагаешь ты вдаль...

**************************************************

Весь Мир мне стал печальным, В душе таилась грусть, На все смотреть бонально, Все надоело, ну и пусть.. Глаза наполнились страданьем, Слеза, устала литься по щеке, Оставив горесть и реальность, Как шрам от бритвы на руке. Забытые стихи тобою, В душе остались навсегда, От этого аж громко вою, И пробую я плакать иногда.

***********************************************

Меня очаровал сперва твой нежный голос, Твои красивые уста, И нежно трепит мне с любовью душу, Твоя безмежная краса... Теряю голову от мысли о тебе, Дар речи будто исчезает, Незнаю я со мною что теперь, Наверное меня любовь дерзает... Я так мечтаю быть с тобой, Тебя коснуться хоть немного, Почувствовать прикосновение рукой, Что есть творение от Бога! Пускай глаза мои тобою насладятся, Пускай расскажут всю любовь мою, Хотят с тобой на век остаться, И сердце говорит тебе: "Love You..."

****************************************************

Зима одна, чего не скажешь о весне, Весна встречается во сне, и повторяется она, Бывает холодно в душе, бывает жарко на яву, Представить жизнь свою могу, как описал Шартье Роже.. Местами дрожь, местами боль, играя нежными словами, На сердце соль, играя роль, глаза безстыдно розаряю.. Воздав войну, отдав: "люблю", забыл про тайную игру, Забрал: "Скорблю", а впрочем нет, себя покамись не пойму.. Словами путая картину, словами жизнь проговорю, Не сделав шаг, стою вратами, себе прошения молю! Однажды яркими глазами, я будто слепок был к сему, Чего бы ради, я так велик, себя любил привыше не знаю почему.. Душа раскаяться хотела, просила боль забрать назад, Прости, меня, прости дурного, забытого любовь сотлела..

******************************************************************

Порой небо склоняет вершины, Под ноги свободных людей, И сквозь пролетают машины, Конструкции новых идей.. Она как частичка стихии, В сердце лежит глубоко, И мысли окутав плохие, Изгнав из души далеко.. Свободу и радость всегда, И в жизни момент наслаждения, Порой и тревогу нам иногда, Дает при свободном падение..

*************************************************************

Ведь для меня есть только ты, твой запах женской красоты.. И аромат волос чудесных - подарок от Творцов Небесных... Столь нежно руку я желаю целовать, столь трепетно любви отдаться, столь от любви мне Вас обнять, и в нежности на век остаться... Желаю Вас увидеть, желаю запах Ваш запомнить на всегда, не дать кому-то Вас обидеть, желаю лишь услышать слово Да! Глаза не видят ничего, ослеп от холода и скуки, осталось лишь в душе столь горячо, молюсь, сомкнув я крепко руки!

****************************************************************

Любить всем сердцем и быть любимым лишь тобой, Хочу смотреть сквозь сердца дверцы, и быть в объятье под луной! Могу писать тебе стихами, могу любить твои уста, Лежать вдвоем под небесами, смотреть, как падает звезда! Мой вдох от запаха твоих волос, все время быстро учащался, Он напоминает запах роз, все больше им я наслаждался... Прекрасно облачное небо, в безумно синей тишине, Лишь только мое эго, не может описать любовь во мне! Все начинает сильно всполыхать, пожар от искренной любви, Не может ни минуты ждать, ведь все же ты меня пойми... Хочу обнять тебя сейчас, и нежно губы целовать, Все время думая о нас, хочу тебе себя отдать... Мой взгляд всегда был поглощен, твоим сиянием в душе, И этим я лишь был польщен, и я тебя люблю все больше!

******************************************************************

Меня любили нежными словами, На мне проклятие веков, И между нами расстояние, Не позволяя встретиться нам вновь.. Любовь окутала меня, Согрела нежными словами, И если честно говоря,  Умыло мне лицо слезами... И с каждым утром на лице, Все больше слез я ощущаю, Улыбки, радости во мне, Что не хватает понимаю..