Чом ти не пришов - Українська народна пісня



Українська народна пісня

Виконує: Наталія Бучинська

Текст пісні - Чом ти не прийшов

 

Чом ти не прийшов,

Як місяць зійшов?

Я тебе чекала.

 

Чи коня не мав,

Чи стежки не знав,

Мати не пускала?

 

І коня я мав,

І стежку я знав,

І мати пускала.

 

Найменша сестра,

Бодай не зросла,

Сідельце сховала.

 

А старша сестра

Сідельце знайшла,

 

Коня осідлала:

"Поїдь, братику,

До дівчиноньки,

Що тебе чекала".

 

Тече річенька

Невеличенька,

Схочу – перескочу.

 

Віддайте мене,

Моя матінко,

За кого я схочу.

 

Чом ти не прийшов,

Як місяць зійшов?

Я тебе чекала.

 

Чи коня не мав,

Чи стежки не знав,

Мати не пускала?

В Станіславі під тюрмою - Українська пісня


В Станіславі під тюрмою - Українська повстанська пісня
Підписуйтесь на канал https://www.youtube.com/user/AlexaVolia?sub_confirmation=1
Слова : Михайла Дяченка 
Музика невідомий 

Текст пісні 
В Станіславі під тюрмою,
Стара мати стояла, 
Своєму синові дорогому,
Передачу принесла.     

Передайте передачу, 
Поки син мій є ще тут.
Бо сьогодні або завтра,
На Сибір його відвезуть.   

Обізвався старий ключник,
Чого ти стара прийшла, 
Твого сина вчора вечір,    
Розстріляли ха ха.  

Стара мати як почула,
Передача впала з рук,
Із грудей її болючих,       
Відірвався грімкий звук.    

Я купила передачу,
За останнії гроші,
Передайте арештантам,      
Хай пом'януть у ночі. 

В Станіславі під тюрмою,
Стара мати стояла.

Шуміла ліщина - Українська народна пісня


Шуміла ліщина, шумів тихий гай. 
Українська народна пісня
Слова і музика : народні
У відео використано старі фото часів УНР і фото  бандуриста і козака  Василя Ємеця
 
Виконує ? 

Текст пісні 
Шуміла ліщина, шумів тихий гай,
Вродливу дівчину козак покохав.

Дівчино, дівчино, ти будеш моя,  
Ти будеш сіяти як в небі зоря.

 Як хочеш козаче моєї краси,
Ти мамине серце , мені принеси.

Три дні і три ночі, козак нудьгував 
Четвертої ночі, він серце виймав.

 Як вийняв він серце, упав та й лежить,
Питає матінку, чи дуже болить.

"Вставай мій синочку, вставай не лежи,
Ти мамине серце дівчині неси"

Прийшов до дівчини, низенько вклонивсь,
Чого ти хотіла, того я добивсь.

Козаче, козаче, що ти наробив,
Я пожартувала, ти матір убив.

Козаче, козаче, в нас мами одні,
Вони кормили, своїми грудьми.

Іди ти козаче, іди на ліси,
Шукай собі милу, для свої краси.

Янчик Янчик біле личко

Янчик Янчик біле личко  - Українська народна пісня


Слова пісні - Янчик 
Виконує гурт Барви 

Янчик, Янчик, біле личко,
Підем разом до потічка.
До потічка синього,     
Дам ти личка рум'яного.

Янчик, Янчик, закоханчик,
Що ти зробив нашій Янці?
Вона мамі повідала,     
Що ся дуже змучила.
     
Знаю, знаю, милий ти мій,
Що другую ти полюбив,
Що другую ти покохав,   
А мене ти змарнував. 
   
Яню, Яню, біла ружа,
Нащо тобі було мужа?
Ані мужа, ні фраєра,    
Було ходить по легінях. 

Чорна гора - Українська пісня


Українська пісня 
Слова - музика; Василь Гонтарський ( Вася Клаб)  
Виконавець: уточнюється 
 

Чорне море, Чорне море, гей!
Гарне море, гарне море, гей, гей!
Чорне море, гарне море, а все єдно Чорна Гора,
Неня моя Чорна Гора, гей, гей, гей!

Ніхто не зна, ніхто не зна, гей, гей!
Де сховався месяц не зна, гей, гей!
Гей, стріляй моя рушниця, щоб почула моя киця,
Неня моя Чорна Гора, гей, гей, гей!
Гей, стріляй моя рушниця, щоб почула молодиця,
Неня моя Чорна Гора, гей, гей, гей!

Чекай куме, чекай куме, гей, гей!
Курнєм куме, курнєм куме, гей, гей!
Тіто-мріто, марґаріто, ми із кумом два бандіта,
Знає неня Чорна Гора, гей, гей, гей!
Тіто-мріто, марґаріто, ми із кумом два бандіта,
Знає неня Чорна Гора, гей, гей, гей!

Чуєш Іване, мій сине, гей, гей!
З полонини пісня лине, гей, гей!
Я ніколи і нікому не віддам рідного дому,
Знає неня Чорна Гора, гей, гей, гей!
Я нікому і ніколи не віддам ці гори-доли
Знає неня Чорна Гора!..

Йде січове військо - Українська стрілецька пісня



Українська стрілецька пісня 
Виконує: Не журись!

Слова:Члени Пресової Кватири УСС
Музика: Михайло Гайворонський

 

Текст пісні -  Йде січове військо
 
Йде січове військо
Та співає стиха:
– Як поборем вороженьків –
Не буде в нас лиха.

Йде січове військо
В боротьбу кріваву:
– Як поборем вороженьків –
Добудемо славу!

Йде січове військо,
Пісня степом лине:
– Як поборем вороженьків –
Слава не загине.

Ой у полі криниченька







Пісню "Ой у полі криниченька" виконує Сичевський Борис Павлович, завідувач сектора культурно-освітньої роботи та організації дозвілля у Козятинському будинку культури.

Сичевський Борис у сфері культури почав працювати в 1979 році. У 1985-1987 роках, працював художнім керівником і керував вокальним жіночим ансамблем української пісні при залізничній лікарні в місті Козятин. У 1987році, створив чоловічий вокальний ансамбль при комбікормовому заводі. 

У 1984 році. Сичевський був призначений на посаду директора Козятинського районного Будинку культури а з 1990 року став керівником вокального жіночого ансамблю Будинку культури села Сигнал. Він сам гарно співає українські пісні, пісні у його виконанні відомі далеко за межами Козятинщини, які записані на компакт-дисках під назвами: «Козятинські козаки», «Весілля в Козятині» та інші.

У 1998 році,невеличка група музикантів вирішили записати свої пісні в альбом. Вони створили студією "Експрес" і записали альбом з весільними піснями. Тоді і була для цих записів придумана назва "гурт Експрес".

Насправді пісні виконували люди які співали в різних музичних колективах. У першому альбомі вокальні партії виконував Володимир Іжицький. З випуском нових альбомів склад солістів збільшувався і до запису пісень приєднувались інші виконавці: Борис Сичевський, Максим Кучер, Тетяна Костюк-Августинович, Леонід Святюк, Вадим Свінціцький, Юрій Гаврилюк, В'ячеслав Кукоба, Інна Книжник. Всі партії труби виконував Валентин Терновий. З моменту виходу першого альбому гурти Сичевський і Іжицький працювали в різних колективах.


Хто автор пісні - При долині кущ калини

Ми вважаємо що пісня «При долині кущ калини» має українське походження. Якщо аналізувати цю пісню, то вона дуже подібна до українських пісень. Калина це символ життя, здоров'я, благополуччя. У нас  з калиною поєднують красу дівчини. Кажуть:  розцвіла дівка як калина. Калина це також символ свободи, в гімні Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина»  співають:

    Ой у лузі червона калина похилилася,
    Чогось наша славна Україна зажурилася,
    А ми тую червону калину підіймемо.
    А ми нашу славну Україну розвеселимо

Насправді вірш до пісні «При долині кущ калини» написала  росіянка  Матрона Смірнова у 1979  році.

    Над полями ветер бродит.
    Песню теплую поет.
    При долине на свободе,
    Куст калиновый цветет.
    Ветер вьется над долиной.
    В речке плещется вода:
    - Ты скажи, скажи, калина,
    Как попала ты сюда?
    - В рощу прошлого весною
    Бравый парень прискакал.
    Любовался долго мною.
    А потом с собою взял.
    Обещал меня, калину,
    Посадить в своем саду
    - Не довез до дома, кинул.
    Верно, думал - пропаду.
    Я за землю ухватилась,
    Встала на наги сваи,
    Навсегда здесь поселилась,
    Здесь река и, соловьи…
    Ты меня, голубчик-ветер,
    Не считай за сироту.
    Надо мною солнце светит,
    Я по- прежнему цвету.

Анатолій Пащенко, написав музику до вірша пані Матрони, хто перекладав і редектував текст вірша точно не знаю. Завдяки пану Анатолію, пісню на початку дев'яностих років вперше виконав гурт Краяни і вона поширилась в народі. Пісня вразила українців, так як калина це наш український символ  і стала популярною в народі.  Пісня розповідає про дівчину, яка пережила невдале кохання, не дивлячись на розлучення дівчина змогла вижити і як калина розцвісти. 





Карпатська Русь історія

Після довголітньої війни Наддніпрянської Української Народної Республіки, проти більшовицької Росії, та довготривалої боротьби Західної Української Народної Республіки, проти румунських, польських та чехословацьких інтервентів. Український народ зрозумів, що тільки спільним зусиллям можна здолати окупантів і 22 січня 1919 року у місті Києві на Софійському майдані, було проголошено Акт Злуки.

Дві незалежні держави, цим універсалом на весь світ оголосили, про створення єдиної незалежної «Української Народної Республіки». Та не судилося у ті роки збутися мрії народу України, збудувати свою державу. Під тиском московських більшовицьких військ Українська Народна Республіка не встояла і була розділена між чотирма країнами, Польщею, Чехословаччиною, Румунією і Росією.

За Сен-Жерменським договором, який був підписаний 10 вересня 1919 року, та Тріанонським мирним договором, який підписали країни Антанти 4 червня 1920 року, Словаччина та Закарпатська Україна після ліквідації Австро - Угороської Імперії повинні були входити в склад Чехії. Закарпатська Україна від міста Ужгорода до міста Рахова за цими угодами переходило у склад Чехословаччини і отримувало там автономію під назвою Карпатська Русь.

На жаль, обіцянки автономії залишились лиш на папері і не були виконанні. На протязі всієї окупації чехами Карпатської Русі, русини боролись за свій суверенітет і вимагали автономію.

29 травня 1938 року Русинська Народна Рада в столиці Карпатської Русі у місті Ужгороді, поставила вимогу до уряду Чехословаччини, про впровадження статусу автономії краю, посилаючись на положення Сен-Жерменського договору. У цьому 1938 році, територіальні претензії Чехословаччині висунула Німеччина, яка вимагала повернути Судети. Польща і Королівство Угорщина також висунула чехам територіальні претензії.

Знаходячись в складному політичному становищі і балансуючи між війною і миром, чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі статус автономної республіки. Празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської Русі, внаслідок чого Чехословаччина перетворилася на федеративну державу, чехів, словаків і карпатських русинів.

11 жовтня 1938 року Підкарпатська Русь отримала автономію у складі Чехословацької республіки, а вже 26 жовтня 1938 року уряд Підкарпатської Русі очолив Августин Волошин, після чого автономія була перейменована у Карпатську Україну.

2 листопада 1938 року Королівство Угорщина під патронатом Німеччини та Італії виграло арбітраж у Відні. За рішенням Віденського арбітражу Чехословаччина повинна була звільнити землі на яких проживали угорці. За цим рішенням Карпатська Україна втратила частину своїх земель разом зі столицею Карпатської України містом Ужгород. Місто Ужгород опинилися в Угорщині і уряд автономної республіки був змушений шукати нову столицю, цією столицею стало місто Хуст.

Відчуваючи загрозу військового вторгнення, 9 листопада 1938 року в Карпатській Україні була створена народна самооборона. Організація під назвою Карпатська Січ у випадку агресії повинна була захистити край від ворогів, але на жаль ця військова організація не була спроможною якісно протидіяти регулярним військам.

6 березня 1939 року Гітлер вирішив остаточно ліквідувати Чехословацьку республіку, окупувавши Богемію і Моравію , та давши дозвіл, на окупацію Королівством Угорщина Карпатської України.

В ніч з 13 на 14 березня 1939 року, угорські війська за підтримкою Третього Рейху розпочала війну проти Карпатської України. Прем'єр Міністр Августин Волошин віддав наказ видати всю резервну зброю Карпатській Січі і боронити країну. З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами ворога по лінії Ужгород-Мукачеве-Берегово-Севлюш.

15 березня 1939 року Сойм республіки проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла України..». Герб червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі. Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Юліана Ревая.

На жаль, не судилося молодій республіці збутися, шансів виграти в цьому зіткненні не було, але як сказав Михайло Колодзінський, один з трьох членів Генерального штабу Карпатської Січі : «Коли вже немає розумного виходу з тяжкого становища, то треба вміти вмерти по геройськи, щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь».

Про ці тяжкі і трагічні сторінки нашої історії оспівують у пісня «Понад Хустом ворон кряче». Карпатська Січ воювала як могла , бої за незалежність Карпатської Русі відбувались аж до кінця травня 1939 року.




Звідки походить гасло Слава Україні

Гасло "Слава Україні!" давнє , це гасло використовував у своїх віршах Тарас Григорович
Шевченко.  У своєму вірші «До Основ'яненка» в 1839  році, Тарас Шевченко  писав:

Слава не поляже; 
Не поляже, а розкаже, 
Що діялось в світі, 
Чия правда, чия кривда 
І чиї ми діти. 
Наша дума, наша пісня 
Не вмре, не загине... 
От де, люде, наша слава, 
Слава України! 

Гасло "Слава Україні!" як ми бачимо і читаємо, використовували  у часи  Шевченка . Більш поширено гасло "Слава Україні!"  почали використовувати в часи Української Народної Республіки.  Дяченко Петро Гаврилович, командир 1-го кінного полку чорних запорожців (підрозділ існував у 1918—1920 роках), згадує, що привітанням у них  були слова «Слава Україні! — Козакам Слава!»

 Контр - адмірал УНР Святослав Шрамченко в своїх історичних описах  «Лінійний корабель-дредноут Чорноморського флоту „Воля“» загадує :

Як тільки «Воля» стала на північній бухті, на призначену для неї бочку, до неї підійшли на катері члени Української Гол. Ради і піднялися на борт корабля. На кораблі вже стояла частина екіпажу з тим жовто-синім прапором на правому флянзі і ось тут голова Української Чорноморської Ради. професор. В. М. Лащенко виголосив на привітання свій історичний тепер для української фльоти вірш «Золотосині прапори». На це віршоване привітання матроси відповіли гучним "Слава», «Слава Україні!".

Генерал УНР Всеволод Петрів згадує, що в час правління гетьмана Скоропадського гасло звучало так: «Йшлося насамперед про сердюків, які добре марширували, голосно вигукували „Слава Україні, Гетьманові Слава“».

Письменник Юрій Горліс-Горський,  в своєму романі «Холодний Яр» описав  події 1918—1922 років в Центральній Україні.

«Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи «Серед степу на просторі» — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло.
Під'їжджаю до них:
— Добридень хлопці!
— Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається — «Україні слава».




Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
22
предыдущая
следующая