Так само, як перед першим туром виборів я не міг зрозуміти чим Юлія Тимошенко гірша за інших кандидатів у президенти, так і тепер не можу зрозуміти чому в Західній Україні не люблять Віктора Федоровича Януковича?
Може тому, що у 2003 році разом з колегою М.Азаровим знизив мінімальний рівень заробітної плати? Ніби й порушення Конституції, але ж голова тодішньої верховної ради В.Литвин також не заперечував.. Та й виправляється, хоче той борг віддати (те що з дірявого кризового бюджету, то фігня, бо він у нас завжди дірявий).
Ну, біографія складна, з відбіленими чорними плямами, а у кого ті плями світліші? Навіть на сонці і то чорні.
Та й до церкви хлоп вчащає, аж за лоба його страшно.
Ну, там пару прізвищ письменників-поетів переплутав, так то ж якісь там іноземні писаки, про яких народ не не чув і не читає.

Так чому ж його не люблять (за нього не голосують) в Західній Україні?

Президент Віктор Ющенко підписав указ про присвоєння Степану Бандері звання героя України.

Про це він повідомив на урочистостях з нагоди Дня соборності.

Ющенко зазначив, що "цього чекали мільйони українців і багато років".

      21 січня 2010 року в “Музеї совєтської окупації” (вул. М. Стельмаха,6-а) відбулася презентація експозиції “Народна війна”, що підготовлена Київською міською організацією Всеукраїнського товариства “Меморіал” ім. В. Стуса за сприяння Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Виставка охоплює історію визвольного руху 1917-1932 рр. та демонструє опір українського народу радянській окупації
     Участь у відкритті взяли Голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду “Україна 3000” пані Катерина Ющенко, віце-прем'єр-міністр України Іван Васюник, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Володимир В’ятрович.
     Документи, представлені в експозиції, висвітлюють події згаданого періоду в новій площині, відкриваючи маловідомі сторінки становлення окупаційної комуністичної влади в Україні. “Боротьбу доводиться вести, в основному, не з бандами, а з усім місцевим населенням” – так характеризував тогочасну ситуацію М.Тухачевський, помічник командувача Південним фронтом. Під час цієї боротьби радянські війська на захоплених територіях поводилися як окупанти, що особливо проявлялося у відношенні до населення.
     Значна частина документів, на яких ґрунтується виставка, оприлюднюється вперше – вони були віднайдені в центральних державних і обласних архівах країни та вісімнадцяти регіональних архівах Служби безпеки України. Усього було зібрано та оцифровано понад 50 тисяч документів відповідної тематики.

День Соборності України - свято України, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.

Століттями розірваний український народ визволився з неволі — Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна — з Австро-Угорської імперій — і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

Акт возз'єднання, злуки двох Україн був, швидше, символічним знаком прагнення єдності, бо у керівництві країни спільності тоді не було. «Безпорадність проводу впливала на загальний настрій, — писала сучасниця тих подій, історик Наталя Полонська-Василенко. — Україна, затиснута між двома потужними силами — Антантою з півдня і большевизмом з півночі, — не мала сил для боротьби. Військо розбігалося, ширилося безладдя. У таких умовах пройшла майже непоміченою подія, яка мала велике ідейне значення: свято Соборності України. 22 січня 1919 року на Софійській площі проголошено злуку УНР і ЗУНР… Але під тиском невідрадних подій свято пройшло сухо, тихо».

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», — пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

УНР як незалежна держава постала рівно за рік перед цим. ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка) постала в листопаді 1918 року, і відразу ж розпочався процес об'єднання: зазбручанська Українська національна рада надіслала до Києва свою делегацію для переговорів із гетьманом Павлом Скоропадським. Після зміни влади переговори велися з Директорією. 1 грудня 1918 року у Фастові був укладений «передвступний договір» про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття. Наступного дня у Києві в урочистостях з нагоди свята Злуки брала участь делегація — тридцять шість чоловік — Західної області УНР.

(Стаття Вікіпедії)

Нарешті сталось! Степана Бандеру Указом Президента України Віктора Ющенка на урочистому зібранні в Києві з нагоди відзначення Соборності України 22 січня 2010 року нагороджено посмертно званням "Герой України"
Нагороду вручено онуку Степана Бандери - Степану Бандері!
Вітаю всіх українських патріотів з цією важливою подією!
Єднаймося! Україна або смерть!

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
[ далі ]

Фільм "Собор на крові" справив на мене сильне враження. Рекомендую всім, не залежно від політичних (історичних) вподобань.[ Читать дальше ]