Забужко написала нову книжку..[ Читать дальше ]

Пропоную переглянути фільм "Свои" за чужим порогом.

Росія навіщось творить образ ворога з українців. Навіщо б це?

Фільм - українська відповідь на антиукраїнську агітацію.

Тема - участь та роль України й українців у російсько-грузинській війні 2008 року.

А також - російські технології пошуку чорної кішки у темній кімнаті, де її немає.

Можна переглядати тут:

Ч1 http://www.youtube.com/watch?v=kQNnvlQHpak&feature=player_embedded#

Ч2 http://www.youtube.com/watch?v=kh4ATxCkW94&feature=related
Ч3 http://www.youtube.com/watch?v=XkcM1Wrv4e4&feature=related

Або тут:

Ч1 http://video.i.ua/user/1429445/34260/160591/

Ч2 http://video.i.ua/user/1429445/34260/160596/

Ч3 http://video.i.ua/user/1429445/34260/160597/

Прошу патріотичну спільнооту поширювати лінки. Особливо - серед споживачів російського телегебельса.

 Додаю ще посилання на викачувалку: http://videosaver.ru/

Вшановуючи сьогодні пам’ять щодо в’язнів концтабору «Аушвіц» (Освєнцім), варто нагадати, що там 1942 р. було закатовано рідних братів провідника ОУН  Степана Бандери – Василя та Олександра

Сьогодні — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

65 років тому перестала існувати одна з найжахітніших нацистських «фабрик смерті» — концтабір «Аушвіц» (Освєнцім) неподалік Кракова у Польщі. Найбільше — понад мільйон (!) — у цьому концтаборі страчено євреїв. Угорських, грецьких, польських... Саме тому Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Генасамблея ООН призначила на 27 січня. Цього року ця дата на міжнародному рівні відзначатиметься вчетверте, адже резолюцію ООН прийнято у листопаді 2005–го. «Цього дня є привід віддати належне жертвам і активізувати кампанію проти расової ненависті, на ґрунті якої виник Голокост, — йшлося в заяві Ради Європи. — Одна з основних цілей цієї кампанії — роз’яснити суть Голокосту молодому поколінню».
 [ Читать дальше ]

 

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея призначила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, який проводився нацистським режимом у Другу світову війну (резолоюція ООН 60/7). Виконуючи цю резолюцію, Асамблея відкидає будь-які (цілковиті чи часткові) заперечення Голокосту як історичної події.
Асамблея радить країнам-учасницям розробляти освітні програми для прищеплення майбутнім поколінням уроків Голокосту, щоб запобігти майбутнім актам геноциду. Асамблея дає рекомендації тим країнам, які активно зацікавленні у збереженні тих місць, що служили Нацистськими таборами смерті, концентраційними таборами, таборами примусової праці і тюрмами впродовж Голокосту.

Всі потуги українських патріотів періоду незалежності об'єднати націю здаються дитячим белькотінням у порівнянні з надпотугою кремлівських керівників у тому ж напрямку. Не останню роль в цій благородній справі відіграє й нинішній російський прем'єр. Якщо мене не зраджує пам'ять, то перша спроба об'єднання українців сходу і заходу, півдня та півночі відбулася кінці 2003 року  - ім'я цій спробі "острів Тузла". Мешканці Донбасу та Галичини в своєму обуренні були одностайні і готові були пліч о пліч... і так далі.

[ Далі - більше! ]

Віктор Ющенко - далеко не перший політик навіть у новій історії, якого співгромадяни спочатку не зрозуміли. Але згодом наставало прозріння.

Хрестоматійний випадок - Шарль де Голль у Франції. Під час ІІ Світової війни він узяв на себе відповідальність за спротив Франції німецьким окупантам.

По війні зробив можливе і неможливе, щоби Фрнація стала не просто однією з визволених територій, а була оголошена державою-переможницею.

У 1944 р. Париж вніс генерала де Голля на руках.

Але вже через два роки вся Франція його люто ненавиділа. Адже від нього чекали сильної руки і крові колабораціоністів, а він став проповідувати демократичні ініціативи та ідею всепрощення для об'єднання країни. Нікого не нагадує?

У підсумку, в 1946 р. партія де Голля набирає 3% і він іде у відставку... Понад десятиліття вирощує квітки і пише мемуари у своєму обійсті.

Проте, через 12 років, у 1958 р., Франція, яка опинилась за крок до державного перевороту, знову кличе генерала до влади.

Де Голля знову обирають прем'єром. Він змінює неефективну конституцію і керує Францією майже 11 років...

Невже українцям теж потрібно буде 12 років, щоби виправити помилку?

Не варто втрачати час - попереду чергові місцеві і, можливо, позачергові парламентські вибори...

Ось така Вона - тигроманія..........

Руді вітрила підняла, пливе
Зловіща ніч на Україну.
Та поки серце в нас живе -
Нас не поставиш на коліна.
Безумна мати коси рве,
Зове повішеного сина.
Та поки серце в нас живе -
Нас не поставиш на коліна.
Колись історія назве
Наш час - народженням людини,
Бо поки серце в нас живе -
Ми не стояли на колінах!

1 грудня  1942 р.
Володимир Булаєнко

Цей вірш є важливим для мене тим, що написаний він 1 грудня 1942 р. простим українцем-червоноармійцем, який загинув на війні, але пророчо ствердив: - До поки серце в нас живе/ Ми не стояли на колінах! Симвлдчно, що датовано вірш 1 грудня 1942 р. - через 50 років український народ на всеукраїнському референдумі значною більшістю проголосує за державний сувернітет України, за незалежність!
Я знаю, що всяке порівняння не дає повного уявлення про глобальну подію, але мені здаєть доречним порівнювати події 1939-1955-1991 років на Західній Україні з тим, як зібрали окупанти людей до купи і наказали стати перед ними на коліна, а для примусу до того сказали, що будуть стріляти на рівні грудей над головами тих, хто став на коліна, щоб понищити всіх, хто полишиться стояти. Так от всі повстанці УПА та ОУН і просто люди, що погинули насильницькою смертю у ті страшні часи лихоліття, - були якраз з тих, хто не хотів стати на коліна. Якщо я вільна людина і хочу нею бути - чому я маю ставати на коліна? І навпаки всі, хто зараз каже, як їм добре жилось за советів, це з тих, що призвичаїлись жити на колінах, а тому стати на ноги для них незвично високо і страшно, бо на колінах плазувати безпечніше і як падати, то не заб’єшся... Встати, випростатись на повен зріст людині не так просто, тому я не дуже звинувачую таких людей, але дуже вірю, що їх діти, народженні у часі вільного вибору йти на повен зріст чи рачкувати, оберуть жити випроставшись!
Богдан Гордасевич   

В 1772 році Австрія захопила Галичину. Аби продемонструвати свою лояльність до нової колонії, Йосиф II в 1784 році заснував у Львові університет, який призначався для задоволення культурних потреб населення Східної Галичини, передусім для українців. Але в 1805 році університет цей було ліквідовано і на його місці засновано ліцей.
У серпні 1817 року новий австрійський цісар Франц І відновив львівський університет, і з того часу аж до 1918 року він носив його ім'я — університет Франца І. В університеті викладання проводилося німецькою мовою. Серед професорсько-викладацького складу переважали німці і поляки, українців було обмаль.
[ Читать дальше ]