Всеж, навіть в найтупішій інформації можна знайти щось корисне. Іноді, сидиш, вбиваєш час за монітором, дивишся щось попсове, таке щоб мозок не напружувати, розслабляєшся... і тут КЛАЦ!, щось в голові увімкається, увага зосереджується на якійсь ситуації, або на розмові персонажів...
- Теперь ты знаешь мою тайну, мое настоящее имя!
Чому це так важливо? Де тайна? В інтернеті всі мають псевдоними, приховують імена, дехто і правда робить з цього якусь інтригу.. Виходить, інтернет - найтаємничніше місце в світі? І розкриваючи імена всіх юзерів, можна отримати найвище знання? Звісно, ні. Це дурниці. Перегинаю палку.
Якщо не перегинати, а просто поміркувавши, я прийшов до такого висновку. Саме ім'я - це не таємниця, а лише звичайне слово, як і всі інші. Секрет криється в особистому значенні імені. Ім'я розкриває відношення людини з суспільством. Воно надає доступ до минулого людини, до його родословної, до всіх подій, які мали вплив на людину, формували її світогляд та приоритети.
Навіть етимологія слова " ім - я ". Означає, хто Я дли НИХ.
НЕ для СЕБЕ, а для НИХ!
Тобто, розкриваючи своє ім'я, людина розкриває свої плани, наміри, цілі та бажання.
Прикольно звучить "Моє ім'я" - як "моє, для них, Я". Не кожний би хотів, щоб всі навколо знали таємницю "вашого Я дли них". Особливо зараз, коли люди поводяться не по-справжньому, а грають на публіку, намагаються бути не собою, а тим, ким вигідно, нехтуючи душою, незважаючи на мораль, честь, совість. Все заради вигоди. Треба тільки добре приховати своє ім'я, щоб ніхто не розкусив, не розкрив корисливості дій...
Звісно, певна частина читачив вважатима, що мої роздуми розбиваються об фразочки з циклу "Май нейм із Вася", або "Моє ім'я Микола - і це тобі ніяк не розкриває таємниці мого життя!", "ім'я не має значення без прізвища та по-батькові"... Але це так тільки якщо мислити поверхнево, скривджуючи мої думки, спеціально ігноруючи ті смислові наголоси, на які я звертаю увагу.
Певно, досить на цю тему зараз... Є декілька супутних роздумів, але вони ще не достатньо мною обмислені.
P.S. Давно нічого не писав в блог... Мабуть варто повернутись. Авжеж, є з чим!
Брёл Глеб в хлев по хлеб
Спешил пеше.
Был Глеб стар, сед, слаб и слеп
Пришёл он в хлев, а хлеба нет.
Совсем опешил.
В погреб пригрёб!
Грибов впрок нагрёб
Слепец, в специях спец,
Отвар из трав сотворил с перцем
Вкуснейшие щи со щавелем вышли.
Продать мог бы рублей за тыщу!
Дрожа держал, за щеки уплетал.
Всех угощал, добавкой потчевал.
Странный стих у меня получился. Раньше ничего подобного не было. Еще и по-русски... Видимо, сказываются определенные перемены в жизни...
Ось, сиджу, читаю. Самостійно. Вдумливо, не поспішаючи. Щоб вникнути та зрозуміти.
Цікаво написаний - сурами, - майже віршами.
Правда мало що зрозуміло з першого разу. Приходиться перечитувати сури раз за разом.
Скоріш за все, прийдеться перечитати його декілька разів. Вибіркови сури завчу напам'ять - в них правда багато мудрості.
Потім читатиму Біблію. Так само - вдумливо, не поспішаючи. Самостійно.
Я подивився новий відеофільм, за тематикою схожий на Zeitgeist (Дух Времени), схоже на розповіді Трєхлєбова, Петрова, Левашова, але все-ж по-іншому.. Зовсім по-нашому. Для слав'ян, для русічів.
дивіться, думайте, робить висновки.
Один МІЙ віртуальний друг (досі віртуальний, бо з ним Я ще ніколи не бачився в реалі, руку не потискав, хоч і хотів, тому досі він в ранзі віртуальних), написав коментар, який вчергове змусив МЕНЕ замислитись про СВОЇ риси характеру і їх вплив на все написане МНОЮ в блозі.
Повторюсь ще раз, і зберегу це у вигляді окремого запису для зручності:
Я пишу СВІЙ блог, про СЕБЕ, та події МОГО життя.
Іноді Я пишу про СВОЄ ставлення до МОЇХ знайомих, або до подій, що МЕНЕ стосуються, або здаються МЕНІ цікавмим.
Такимй і був задуманий МІЙ блог з самого початку.
У МЕНЕ є декілька блогів, в яких Я не пишу нічого про СЕБЕ, нічого СВОГО, а тільки копіюю чужі статті та думки. Там якщо ти зустрінеш "я, мне, меня, і т.і.", то це будуть вже не МОЇ слова (-;
Я нікому нічого не винен
МІЙ блог нікому нічого не винен
Читачі блога теж не винні ані МЕНІ, ані МОЄМУ блогу
Посто цей блог дійсно егоцентричний, та "закручений" не МОЇЙ особистості.
І я не бачу в цьому нічого поганого, навіть уявити не можу, як можна вести блог-щоденний, і не писати нічого власного, особистого, та такого, що прямо стосується людини, якій належить блог.
Можливо, хтось веде блог для того, щоб зібрати в ньому приколи, або попіаритись за рахунок копіювання чужих роздумів, підписуючись типа "не моє, але сподобалось".
Для подібних записів у мене є окремий анонімний блог, про причепність його до мене можуть знати та здогадуватись лічені одиниці людей. Він не популярний, тому що в ньому немає душі, нема емоцій, нема настрою, якими я щедро насичую особистий блог.
Якщо комусь не подобається мій стиль, видаляйтесь з друзів, відписуйтесь з читачів та шукайте інший, чи просто забудьте. Я не ображусь. Бо блог я пишу для себе, і для тих, кому він буде корисним і цікавим. Якщо це не ви - то краще і простіше буде взагалі без вас. Впевнювати когось в тому, що мій блог ведеться за всіма правилами, притримуючись всіх норм суспільного та мережевого етікету - я не збираюсь.
Удачі та щастя вам любі друзі. Раджу більше думати про себе, свої проблеми та вади, ніж про проблеми та вади інших людей 
Замість любові до українців я обираю любов до всього людства...
Замість любові до України - любов до всієї планети...
Українці - не кращій народ на світі, і я не стану возносити його вище за інших лише тому, що я народився українцем
Українські традиції - не кращі в світі, і я не стану чуратись традицій та історії інших народів лише тому, що з дитинства з ними не знайомився
Українська земля - не цінність, а лише умовно відокремлена частина всієї планети, на якій живуть люди на рівних правах, дихають з єдиною атмосферою, єдиною водою... Я не стану проливати свою кров за землю, не стану вбивати інших. Поверхня суші Землі 510 з лишком міліардів квадратних кілометрів... це близько 100 квадратних кілометрів НА КОЖНОГО. Кому мало?
Українські гроші не кращі за інші гроші. Всі гроші світа - папірець, різні виплави металів і пучки електронів... Гроші не несуть ніякої користі планеті, вони собою не лікують, не годують, не зігрівають. Я не стану витрачати життя на заробіток грошей. Ані українських, ані інших.
Українська "верхівка", влада, рада, і тому подібні - звичайні смертні люди. Із своїми гріхами та примхами. У них своє життя, свої амбіції. Я не стану жити заради них. Я маю власну долю, і ніхто не має права керувати мною.
...
Я живу в великому місті.... в суспільстві... в країні з владою, грошима, територією, політикою, військовою структурою і таким іншим...
Я заробляю гроші, прислуховуюсь до думки людей, що мене оточує, притримуюсь законів, вигаданих "владою"...
...
Але я не патриот.
І буду робити все, щоб змінити той стан речей, який встановлений зараз. Принаймні для себе я це зміню. Інші люди - самі хай собі обирають що робити і як їм жити.
7 серпня, '09 року, о 12 годині, 34 хилини та 56 секунд, на годиннику можна буде спостерігати наступне:
12:34:56, 07/08/09 - цифри йдуть підряд 1,2,3,4,5,6,7,8,9 - таке більше ніколи не повториться в Вашому житті...
і ще не скоро може повторитись в житті наступних поколінь
цінуйте час, друзі (-: 
P.S. наступного разу подібне явище повториться 06/07/89 (2089) в 01:23:45
Мені тоді буде 108 років...
може і доживу 
Я хотів написати тобі дещо з моїх роздумів, стосовно повноти, сексуальності, і інших "проблем", про які ти писала.
Моя мама повненька. Але її любили за добре серце. Вона в 18 років зустріла свого майбутнього чоловіка і мого батька. В шлюбі вони прожили майже 20 років, потім розійшлись, але це не через її повноту, а через батьківські погляди на життя, та незважливість до людей. І потім, вже коли їй було під 40 років, вона постійно була наділена увагою чоловіків. І їм подобалась її повненька фігура. Може через те, що їм просто подобалась моя мама як людина, і це перетворювало якісь вади тіла на прикраси. А може, то у них саме такі смаки, що не подобаються худощаві, і їм "хорошої людини має бути багато".
У мене були стосунки з декількама дівчатами, яких можна сміливо назвати товстенькими. Зовнішньо мені товсті дівчата не привабливі. Але у всьому іншому із ними майже завжди багато краще, ніж з "моделями". І у тих, і у тих є свої "заморочі", вади і щось позитивне. Повні добріші, дбайливіші і відданіші... Можливо це через невпевненість в собі вони намагаються розвинути в собі моральні якості краще за інших, і у них це добре виходить. Худенькі та стрункі дівчата про духовні якості замислюються набагато менше. Вони більш вимогливі, сварливі, нетерплячі. Але вони набагато жвавіші, живіші, здоровіші (хоча, це стосується тільки тих, хто не виснажує і не знесилює себе голодом, для досягнення певної зовнішності). Якби їх не псувала надмірна увага з боку охочіх до сексу з красунями чоловіків... Але не мені їх осуджувати. Кожний сам собі обирає, чим жити і що робити.
Звісно, ти можеш схуднути. Зібратись з духом, визначитись, навіщо це тобі, і зробити це! Впевнений, що ти вже випробувала всі дієти про які чула, і судячи по твоїм коментарам вони тобі не допомогли (а може і трішки погіршили, бо голодування, коли це робити необережно, то більше шкодить організму, ніж допомогає).
Зкинути 20-30 кілограм це не так складно, як здається. Складно мабуть тільки перші 5-6 років... а потім поступово звикаєш до свого нового, здорового, легкого, стрункого тіла. Мало хто справді готовий віддавати декілька років на те, щоб змінитись. Хтось сподівається на пару днів тренувань в залі, хтось тримає дієту тиждень чи два... хтось може протриматись 3-6 місяців, але не цьому і ламаються. Кінцевої мети досягають лічені одиниці - ті, хто правда розуміє, що саме, і навіщо їм це потрібно, і тримають цю думку в своїй голові завжди..
Складно лише перші 5-6 років. Не більше.
А ще, хочу тобі скзати, що тіло людини прямо відображає її характер та звички. Якщо ти повна - то це тому, що ти багато собі береш і мало віддаєш. Це твердження ніяк не стосується речей або грошей (хоча, може ти і це робиш, але то вже не відноситься до суті моїх роздумів). Ти і сама писала - ти тримаєш всі емоції в собі, не дозволяєш їм виплиснути назовні. Ось, вони тебе і "розпирають" зсередини. Ти приймаєш багато енергії від інших людей, будучи доброзичливою, і накопичуєш її в собі. Ти не розряджаєшся... Найкращий засіб тримати баланс енергії внутрі - це серйозне займання спортом у поєднанні з піклуванням про свою душу, та емоційний бік.
Якщо спробувати спростити, то цей метод полягає в наступному: "Що з'їв - то маєш переробити та позбутись відходів, як фізичних, так і енергетичних. (Фізичні то самі собою виходять. природа про це дбає, а ось енергетично люди забули як робити, навіть елементарні ранкові зарядки не роблять). Що прийняв до душі - маєш віддати рівноцінне. Не обов'язково відповідати образою на образу. Будь-яка емоція, наприклад подяка, може мати той самий потенціал, і висвободжати навіть більше накопиченої енергії, ніж негативні емоції. Головне - робити це. Дозволь собі плакати, скаржитись висловлювати все що наболіло. Вголос. Це важливо. Не обов'язково в присутності людей. Можно викладати думки на папері. Але в обох випадках - ти маєш або почути себе, або прочитати написане і замислитись над цим, наче ти стороння людина. Обов'язково вміти оцінювати себе непередвзято.
Не знаю, чи буде тобі зрозумілим все що я написав, але сподіваюсь...
Якщо ти захочеш щось вточнити, чи щоб я пояснив - пиши, запитуй, я спробую зробити все, щоб тобі допомогти.
Тільки нічого не буду робити за тебе. Людина лише сама за себе відповідає, і тільки сама собі може зробити краще життя.
(А що до поцілунків та статевих відносин, яких у тебе досі не було, то це, взагалі, великий скарб для цінувальників чистої душі... Ти не витрачала себе не миттєві стосунки, не дарувала і не змішувала себе з байдужими людьми. ТИ ЧИСТА!... Принаймні для мене це дуже-дуже важливо... Я б собі хотів мати таку дружину, що б зберігла до шлюбу зі мною цноту... але практично не вірю в те, що таку зможу знайти..)
Удачі тобі, Сумна дівчина.
пиши, буду радий читати твої листи!
(І ще, якщо ти не проти, я б хотів зберегти цей лист десь в своєму блозі. Просто, мені здається, що ці слова можуть допомогти не тільки тобі... Я цього не стану робити без твого дозволу. Чекаю на твою відповідь!)
