хочу сюда!
 

Татьяна

33 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-37 лет

Заметки с меткой «ностальгія»

Сказати хочу!!!

Добрий вечір, шановне панство!
Почитала стрічку блогів та накрило мене хвильою ностальгії. Та такою, що не можу не висловитися.
Колись у далекому 2010 я відкрила для себе розділ приколів на нашому сайті ай.юа. Особливо вподобала картинки, бо їх так зручно було вставляти в презенетації. Але прийшов день, коли для збереження картинок необхідна була реєстрація на сайті, тому я була змушена завести нік та імейл. Трохи згодом почала щось постити сама. Крім розділу "приколи", відкрила для себе ще "блоги", але вони мене особливо не зацікавили. Мої так звані "замітки" коментувало півтора землекопи, але то мене не обходило.
Прийшов буремний 2013, політика модераторів почала мінятися, багато моїх проукраїнських приколів видалялося, найлегші адмінами перекидалися у блог. Я випадково щось наклікала й вийшла на стрічку блогів, побачила інших різних жителів народу. І читала. Здебільшого мовчки.
На початку 2014 мене перевели на підвищення до столиці, це було за кілька днів до розстрілів на Майдані. Тепер уявіть собі стан тієї 33-річної жіночки: на роботі все по-новому, в столиці своя специфіка, керівництво ближче, підлеглі нові, і кожен з них сам хотів посісти це місце, шалені столичні затори, навігатор тупить, за 500 км від мене закінчує 4 клас рідненька донечка, і моє материнське серце дуже сумує, і на додачу до всього в центрі омріяного Києва "Плине кача по Тисині", якісь виродки в Криму та казна-що в рідному Дніпрі. Забула додати, що близьких друзів я в Києві не мала. Єдиним звичним був сайт ай.юа. І блоги зі звичною сторінкою. Мене тоді дуже підтримали люди. Віскарь, Хельга, АльКазлов, Мідна Феєчка, Золотко, Лана Скала, Гала, Любомирчик, Татоша, Помадка, Ланц, ще були люди, і багато, перепрошую, якщо раптом когось забула. Коли мені подобався чийсь коментар - я тикалася в друзі, зазвичай ніхто не відмовляв. Звісно, нікому не скаржилася на самотність, але в ті 3-4 міс айка замінила мені сім'ю та друзів.

..................

Тепер блоги стали іншими. І я не про інформаційне наповнення, бо інформацією стрічку наповноюємо самі хто чим хоче.
Блогери стали інші, ми з вами, ти і я, і вона, і він. Коли це сталося, дорогенькі? Ви ж нормальні були: гостинні, привітні, позитивні. І я теж на масовій хвилі міркую, френдити ту жіночку з обмеженими можливостями чи ні... Мені що, шкода місця у френд-листку? Ну буде діставати - завжди ж можна видалити. Це через засилля "нових-старих" незрозуміло яких особистостей, що не зізнаються, ким були раніше? Чи через Змєєловів, що зробили зухвале матюче хамство майже трендом? Чи через Мілєдь ми зачерствіли? Боїмося, що нас зурочить по інтернету тьотя-ексгібіціоністка з діабетичною енцефалопатією?

Дякую, що прочитали. Всі питання з попереднього абзацу риторичні та спрямовані перш за все до себе. Написала й відпустило.

А взагалі-то мій вечір сьогодні отакий
http://photo.i.ua/user/4959475/490057/15127768/
Розігнала всіх по таборах-чергуваннях та відпочиваю.
Тим, хто сюди дочитав, бажаю гарних вихідних. Я знаю, ми білі та пухнасті, просто прихворіли чомусь трохи.
ПиСи. ДЯКУЮ, що свого часу прийняли мене такою, як є!

The Division Bell - Pink Floyd

The Division Bell
              Дзвін розбрату

(в оригіналі High Hopes)

Beyond the horizon of the place we lived when we were young
              По той бік від місця, де ми жили молодими,
In a world of magnets and miracles
              у світі всього магнетичного й дивовижного,
Our thoughts strayed constantly and without boundary
              де наші думки ширяли, забуваючи про час і обмеження,
The ringing of the division bell had begun
              почав бамкати дзвін розбрату.

Along the Long Road and on down the Causeway
              Вздовж по Лонг Роуд і далі по Козвей,
Do they still meet there by the Cut
              чи зустрічаються вони досі там біля Каналу...

There was a ragged band that followed in our footsteps
              Був там такий собі обшарпано-патлатий музичний гурт,
Running before times took our dreams away
              що маячив за нами слід у слід
              і забрав наші мрії, обганяючи свій час

Leaving the myriad small creatures trying to tie us to the ground
              і хмари крихітних істот, що намагалися прив'язати нас до землі,
To a life consumed by slow decay
              до життя, що харчується повільним тлінням.

The grass was greener
              Трава була зеленішою,
The light was brighter
              світло було яскравішим,
When friends surrounded
              коли ти в оточенні друзів,
The nights of wonder
              і ті ночі, сповнені чудес.

Looking beyond the embers of bridges glowing behind us
             Намагаючись розгледіти щось крім
             жевріючих залишків мостів позаду нас,

To a glimpse of how green it was on the other side
             хоча б якийсь натяк на те, як зелено на цьому боці,
Steps taken forwards but sleepwalking back again
             робили кроки уперед, та щоразу мов сновиди
             завертали назад,

Dragged by the force of some inner tide
             захоплені силою якоїсь внутрішньої хвилі.
At a higher altitude with flag unfurled
             Все вище і вище із піднятим знаменом -
We reached the dizzy heights of that dreamed of world
             так ми досягли карколомних висот,
             які могли тільки снитися світу...

Encumbered forever by desire and ambition
             Безперервно накопичувані
             не здійснені бажання і честолюбні заміри,

There's a hunger still unsatisfied
             зростили голод, що не задоволений і досі.
Our weary eyes still stray to the horizon
             Звертаємо і звертаємо наші змучені очі до горизонту,
Though down this road we've been so many times
             хоч цією дорогою ми йшли так багато разів...

The grass was greener
            Трава була соковитішою,
The light was brighter
            і світло було живішим,
The taste was sweeter
            і смак був свіжішим,
The nights of wonder
            і ночі, сповнені всім дивовижним,
With friends surrounded
            із друзями, що завжди були поруч...
The dawn mist glowing
            Починає жевріти світанковий морок,
The water flowing
            і тече далі вода,
The endless river
            і нескінченна ця річка...

                                                  22.11.2017

С л у х а т и

Коли зупинити одразу всі годинники світу






Коли зупинити одразу всі годинники світу,
Тиша і спокій запанує над планетою,
Кулі повиснуть в пустоті, забувши про ціль.
Футбольні м'ячі стануть подібні
До ялинкових іграшок,
І оркестр, набравши повітря,
Так і завмре в точці найбільшої напруги,
А диригент знепритомніє в позі тореадора.
Світ почне прислухатись до дивної тиші.
Люди почують биття серця — свого і чужого.
Люди почують голоси зірок.
Світ прокинеться в мовчанні.
Тиша. Світ прокинеться в мовчанні.

(c) Пауль Целан (Пауль Анчель), переклад — Петросаняк Галина Іванівна, пісня — RoSol.

P. S. Коли треба було розмістити замітку?


0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

50%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

50%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

N'Oubliez Jamais - Joe Cocker

N'Oubliez Jamais
              Ніколи не забувай


Papa, Why Do You Play
            - Тату, чому ти ставиш
All The Same Old Songs
             все одні і ті ж старі пісні,
Why Do You Sing
             чому ти  підспівуєш,
With The Melody
             поки звучить ця музика?

Cause Down On The Street
            Бо ось вулицями шириться
Somethings Goin' On
            щось, немов лавина,
There'S A New Beat
            ось де нові ритми,
And A Brand New Song
            ось де пісні під маркою нової музики!

He Said
            Він відповів:
In My Life, There Was So Much Anger
            - В моєму житті було так багато гніву,
Still I Have No Regrets
            та я не відчуваю каяття,
Just Like You, I Was Such A Rebel
            точно, як і ти, я був таким затятим бунтарем,
So Dance Your Own Dance, And Never Forget
            тож, кожен хай діє у свій спосіб,
            але ніколи не забуває!


Приспів

N'Oubliez Jamais
            - Ніколи не забувай, -
I Heard My Father Say
             почув я від свого батька, -
Every Generation Has It's Way
            - Кожне покоління йде своїм шляхом,
A Need To Disobey
             і є така потреба у непокорі.

N'Oubliez Jamais
            - Ніколи не забувай,
It's In Your Destiny
            це у твоїй долі,
A Need To Disagree
            потреба сказати "Ні" правилам,
When Rules Get In The Way
            коли вони заважають рухатися вперед...
N'Oubliez Jamais
            Ніколи не забувай.

Mamma, Why Do You Dance
            - Мамо, чому ти танцюєш
To The Same Old Songs
            під одні і ті ж старі пісні,
Why Do You Sing
            чому ти оспівуєш
Only The Harmony
            лише мир і злагоду,

Down On The Street
           бо ж вулицями йде
Something'S Goin' On
           багатоголосий гомін,
There'S A New Beat
           мовляв, ось вам нові ритми,
And A Brand New Song
           ось пісні під маркою нової музики?

She Said
           Вона відповіла:
In My Heart There's A Young Girl's Passion
           - У мені ніде не ділася пристрасть молодої дівчини
For A Life Long Duet
            до щасливого дуету тривалістю в ціле життя,
Someday Soon
            до того, що незабаром одного дня
Someone's Smile Will Haunt You
            чиясь посмішка зворушить тебе,
So Sing Your Own Song And Never Forget
            тож, можеш співати своїх пісень, та ніколи не забувай!

Приспів

What Is This Game
             І що за дива!
Searching For Love Or Fame, It's All The Same
             Чи любов шукають,  чи славу,
             все зводиться до того ж самого,

One Of These Days You Say That Love Will Be The Cure
             що одного дня хтось стверджує:
             - Любов вилікує,

I'm Not Sure
             а хтось відповідає:
             - Щось сумніваюсь...


Приспів
                                                                           16.11.2017


Слухати

Просто хвилина ностальгії

Колись я написав цей трек до роману "Жорстоке небо" авторства свого друга Макса Кідрука. Відтоді минуло багато часу, але все подальше життя (та й нинішні обставини також) асоціюються саме з ним. Певним чином примудрився у нього вкласти частинку себе - того, старого, забутого себе-музиканта, себе-романтика, себе-поета. Коротше, того себе, якого вже, на жаль, немає... або який просто дуже-дуже глибоко спить у чеканні, доки його хтось розбудить (поцілунком? рукостисканням? обіймами? добрим словом?).

Мелодія не називається ніяк і тому подається тут у своїй робочій назві. Чітко й лаконічно - Кідрук. Усе.

Сподіваюся, він вам сподобається.


Десять років по тому

Як же дивно рівно за десять років опісля останнього відвідування i.ua бачити на моніторі абсолютно такий самий дизайн, що й далекого 2008-го, подекуди зустрічати в стрічці старих знайомих (вряди-годи складається враження, немов народ у прямому розумінні цього слова тут живе), мандрувати затертими вже, либонь, до дірок розділами... Словом, ніби вчора звідси вилоґінився й пішов на перекур. І от, бачте, повернувся.

Але змінилося також багато що. Перш за все, геть інакше виглядає стрічка. Очевидно, війна дійшла й сюди, давши неабиякого ляпаса по обличчі ватникам, які десяток років тому лементували практично з кожного якщо не третього, то з п'ятого посту про "расєю", "руззкій мір" та подібні цінності. Добре, що хоч когось життя вчить.

Побільшало української. Ні, серйозно! У рази побільшало. Це, безумовно, також позитив. У цьому плані ресурс є таким собі зрізом суспільства, в якому, як не крути, мови також стало значно більше, ніж було десять років тому.

Словом, усім, хто мене якимось дивом згадав - добридень, я знову з вами. Іншим просто привіти й приймайте у сім'ю. Гоу спілкуватися!


Покинуті місця світу




Покинуті  місця  світу.....

Diamonds and Rust - Joan Baez

Diamonds and Rust
           Діаманти і попіл

Well I'll be damned
          Отже, я знов приречена.
Here comes your ghost again
          Вкотре твій привид завітав до мене!
But that's not unusual
           Хоча нічого особливого,
It's just that the moon is full
           адже Місяць повний...
And you happened to call
           І тут зненацька дзвониш ти.
 
And here I sit
           І ось я сиджу,
Hand on the telephone
           рука на телефоні,
Hearing a voice I'd known
           чую знайомий голос,
A couple of light years ago
           який узнала і зодва роки тому,
Heading straight for a fall
           прямуючи до осені...

As I remember your eyes
           Наскільки пам'ятаю, синь твоїх очей
Were bluer than robin's eggs
           була соковитішою, ніж у волошок*,
My poetry was lousy you said,
           а ще ти казав, моя поезія була нікчемною.
Where are you calling from?
           Звідки ти телефонуєш?
A booth in the midwest
            Якийсь телефон-автомат на Середньому Заході...

Ten years ago
            10 років тому
I bought you some cufflinks
            я купила тобі якісь запонки,
You brought me something
            і ти приніс мені щось,
We both know what memories can bring
            і ми обоє знаємо, що можуть викликати спогади,
They bring diamonds and rust
            вони приносять діаманти і попіл.

Well you burst on the scene
            Тож, ти спалахнув на сцені,
Already a legend
            вже раніше ставши легендою.
The unwashed phenomenon
            Невмитий феномен,
The original vagabond
            дивакуватий мандрівник,
You strayed into my arms
            ти приблукав у мої обійми.

And there you stayed
            І там ти залишився,
Temporarily lost at sea
            хоча тимчасово зник з виду.
The Madonna was yours for free
            Ця мадонна була твоєю безкоштовно.
Yes the girl on the half-shell
            Так, ця дівчина на пів-дорозі
Would keep you unharmed
            вирішила не травмувати тебе.

Now I see you standing
             Я уявляю тебе тепер
With brown leaves falling around
             серед облітаючого бурого листя,
And snow in your hair
             і зі снігом у твоєму волоссі.
Now you're smiling out the window
             Всміхаючись, ти виглядаєш з вікна
Of that crummy hotel
             того дешевого готелю.

Over Washington Square
             Над Вашингтон-Сквер
Our breath comes out white clouds
             наші подихи, спускаючись з білих хмар
Mingles and hangs in the air
             і змішуючись, висять у повітрі,
Speaking strictly for me
             що переконливо свідчить,
We both could have died then and there
             що ми обоє не вмерли там і тоді.

Now you're telling me
             Зараз ти кажеш,
You're not nostalgic
              що не тужиш за минулим,
Then give me another word for it
              і витримуєш паузу,
You who are so good with words
              ти, хто так легко підбирає слова
And at keeping things vague
              і лишається до кінця нерозгаданим.
Because I need some of that vagueness now
              Бо зараз мені потрібно трохи тої непевності,
It's all come back too clearly
              бо все постало так ясно,
Yes I loved you dearly
              справді, я любила тебе так ніжно,
And if you're offering me diamonds and rust
              і якщо ти пропонуєш мені діаманти і попіл,
I've already paid
              я давно вже за все заплатила.


*...ну не прийнято у нас в ліричному контексті порівнювати людські очі з яйцями малинівки чи дрозда ))

                                                                    18.11.2015

Слухати

Freight Train - Joan Baez

Freight Train
          Товарний поїзд
 
автор Elizabeth Cottеn.

Freight train, Freight train, goin' so fast,
           Товарняк летить так швидко,
Freight train, Freight train, goin' so fast,
           товарняк біжить так хутко,
Please don't tell what train I'm on
           прошу, нікому не кажіть, що то за потяг, що я ним їду,
So they won't know where I'm gone.
           ніхто й не дізнається, куди я поїхала.

Freight train, Freight train, goin' round the bend,
           Товарняк, товарняк, геть збожеволів.
Freight train, Freight train, comin' back again,
           Товарняк, товарняк, він знов запізнюється.
One of these days turn that train around
            Та одного дня той потяг неодмінно виправляється
And go back to my home town.
            і повертається до мого рідного містечка.

One more place I'd like to be,
            Є одне місце, де я б побувала,
One more place I'd like to see,
            ще одне місце, що бажала б побачити.
To watch them old Blue Ridge Mountains climb,
            Дивитися, як височіють гори Блю Рідж,
When I ride old number nine.
            в той час як я лечу старим добрим дев'ятим номером.

When I die Lord, bury me deep,
            Як я помру, о Боже, поховайте мене глибоко
Down at the end of Chestnut street,
            в кінці Каштанової вулиці,
Where I can hear old number nine
            де я зможу чути старий добрий № 9,
As she comes down the line.
            коли він з гуркотом проноситься колією.
                       
                                               22.04.2015

слухати

The truth won't fade away - Procol Harum

The truth won't fade away

(Brooker; Fisher; Reid)

           Правда не зникне.

We were young, we were brave, we were true, we were strong
           Ми були молоді, сміливі, правдиві і сильні,
Far away the bombs an' the buildings explodin'
           не було бомб і зруйнованих будинків,
there was no way out
           так, все це було десь далеко...
It was black, it was white, we had so much to say
            Чорна смуга змінювалася білою, як багато ми мали сказати...
Right or wrong... The truth won't fade away
            Такі чи не такі, але правди ніде діти.

We had our hopes, we had our dreams, we were young, we were old
            Ми мали сподівання, плекали мрії; побули юними, побули і літніми.
We saw our future self-destructing: there were roles that we played
            Ми передбачали нашу майбутню саморуйнацію - ось роль, яку ми зіграли.
Some were good, some were bad: there was so much to say
            Щось було файно, щось - кепсько, тут можна багато розповісти...
Right or wrong... The truth won't fade away
            Праві чи не праві?
            Правда незнищенна!
                                                            23.02.2015
Слухати

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая