хочу сюда!
 

Александра

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-50 лет

Заметки с меткой «ностальгія»

Питання ваги.

                Люди  рідко замислюються, що діється і як виглядає щось поза шкаралупою їхньої персональної буденності. Один промок від дощу, другий - від пролитого компоту, третій - від незакритого крану у сусідів вище. Один полишив бізнес, інший - сім'ю, третій -  країну. Один святкує Різдво 7-го, другий - 25-го, третій ігнорує. Як правило, лише у цій гамі легко спостережуваних подій людьми виокремлюється щось доленосно важливе.
                Метою подальшого викладу є нагадання одного зі способів оцінити велич і вагу вищезгаданих подій. На фоні співвідношень, речей та явищ, що одночасно теж мають місце у Всесвіті.
                Людство ділиться на два сорти людей: одних такі нагадування / співставлення  втішають, дають приклад найяснішого уявлення про ДИВО у його матеріалістичному розумінні. Інших - засмучують, лякають, бо відкривають краєчок порожньо-вічної реальності за лаштунками комфортно впорядкованих ілюзій. Тому такого роду замітки корисні для обох груп, як освіжаючо-тріумфальні і шокуючо-пізнавальні, відповідно.

                Ось наша тендітна краплина розплавленого металевого сплаву у шлаковій оболонці, наш третій "камінь" від Сонця, на якому всі ми на даний момент летимо,


і Сонячна система, в якій наша планета займає почесну траекторію поряд з іншими сотнями і тисячами великих і малих "каменюк".



Ось яка відстань (у масштабі) від Землі до Місяця. Здається, не дуже й велика.


Тим не менш, достатня аби вільно (зі шпаринами) розмістити всі інші планети Сонячної системи в цьому проміжку. Чи не занадто порожньо навколо сонечка?


Юпітер - гігант Сонячної системи. Він настільки великий, що весь континент Північної Америки виглядає на ньому, як зелена родимка.


Інша велика куля дістала у людей назву Сатурн. Ось наскільки вона велика порівняно із Землею (точніше, шістьма "землями")...


Якби кільця Сатурна були розміщені навколо Землі, ось як би вони  виглядали.


А так художник уявив комету 67P (Чурюмова-Герасименко) порівняно з центром Лос-Анджелеса.


Якість наших спостережень об'єктів Всесвіту останнім часом дещо покращилася, і ці зображення Плутона добре це ілюструють.


Ось як виглядає Земля з поверхні Місяця - не так вже й погано...


Марс переконує, що вигляд нашої планетки дещо інший.


Хоча про Сонце не скажеш, що воно так само ледь помітне, коли дивитися з поверхні Марса.


Отримано вид Землі також із зовнішнього краю кільця Сатурна. Всі ці точки зйомки можуть переконати кого завгодно, що Земля від початку була задумана як планета чи то для комашок, чи то для мікробів,


а з відстані близько 4,7 мільярда км, за Нептуном, ми виглядаємо меншими, ніж зернинка солі.


Проте жоден з попередніх об'єктів не вражає своїм розміром так, як наш жовтий карлик Сонце. Тут і Земля в порівнянні з Сонцем,


і інші планети


Первісні люди обожнювали у перших релігійних культах наше світило. Та вони, певно, не були б такі ревні у своїх боготвірних потугах, якби знали, що розсипи світлих цяток у нічному небі являють собою такі самі сонця, що й їхній знайомий Ра. І існує тих розжарених газових куль більше, ніж  піщинок на всіх пляжах Землі.


Майже всі окремі зірки, які ми у змозі бачити в нічний час, розсипані по небу в межах цього кола.


Більше того, те, що нам бачиться окремою цяткою, при збільшенні може виявитися цілим розсипом перлів


Це означає, що наше Сонце є лише не дуже гарячою, мізерною порошинкою, загубленою у безкраї. Особливо, у порівнянні з такими гігантами, як VY Великого Пса.


Якби Сонце було зменшено до розмірів білої клітини крові - лейкоцита, то у тій же пропорції наша галактика, Чумацький (для декого - Молочний) Шлях, набула б розміру Сполучених Штатів.


Тому, коли дивитися зовні на нашу галактику, важко, мабуть, буде добрати об'єкт, аналог величини нашої крихітки-Землі, що знаходиться приблизно туточки


Але якщо ви вже готові визнати, що Чумацький Шлях величезний, не поспішайте. Тут він, поряд з Андромедою, якоюсь М87, знаною тільки фанатами від астрономії, і такою ж галактикою IC 1101, що існує собі на відстані у якихось 1,04 млрд світлових років від нього.


При цьому ніхто доконечно не стверджує, що IC 1101 є найбільшою з тисяч відомих галактик, частку з яких зафіксовано на цьому фото за допомогою космічного телескопа Хаббла.


Приклад пересічної з них дістав у людей назву UDF 423. Від нас до неї 7,7 млрд світлових років. Це означає: якою вона є саме у цю мить, можна буде дізнатися тільки через 7,7 млрд років. Але, без сумніву, саме ось такою вона була 7,7 млрд років тому. Легко сплутати з Чумацьким Шляхом, чи не так?


Якщо все про космос і про космос, то як же пройти повз чорні дірки! Ось вхід до однієї такої бездонної нори! Це в порівнянні з орбітами відомих планет.


             Отож, на одній шальці терезів розписана вище картинка Всесвіту, на іншій - роїння білково-нуклеїнової субстанції на поверхні зараженої життям ледь примітної загубленої в космосі порошинки. Тої самої субстанції, найвищим продуктом життєдіяльності котрої постала думка, що людина - міра всіх речей. Навіть тих, що протягом мільярдів років недосяжні для її бачення. Тої самої, зі своїми прибутками, гріхами, науками, революціями...
             Всеохопна вічна собідостатність vs пихата мікроскопічна зарозумілість! Що ж насправді має вагу?
             Вирощення рису у Китаї, чи спалах наднової зірки?
             Вполювання антилопи мисливцем племені мвезі десь в африканській савані, чи, може, спостережуване тепер зближення і спрогнозоване майбутнє злиття Чумацького Шляху і Андромеди з втратою обома галактиками спірального типу і переходом склеєного гравітацією конгломерату зірок до типу еліпсоїдних галактик?
             Війна "квадратних" проти "круглих" із масовим стинанням зайвих голів на мільярдголовій людській гідрі, чи, може, те, що міріади квазарів поступово насмоктуються вдосталь зоряної речовини через чорні дірки у своїх центрах і стають звичайними галактиками?

*     *     *
             На філософських обідах та засіданнях філософських гуртків, популярних в університетському середовищі Німеччини на межі 18 і 19 століть, часто велися справжні полемічні війни між опозиційними філософськими школами і відгалуженнями. Холодні чи зневажливі коментарі, громова критика то були найлегші військові засоби в тих війнах. Нерідко ж дискутанти вважали, що можуть донести до опонентів тонкість своїх світоглядних систем лише на крилах принизливих таврувань, відвертих проклять чи відбірної лайки.
             Був один саме такий обід, що переріс аж в опівнічну вечерю. Повне емоційне вигорання розпашілих лицарів Ордену Священої Метафізики вимагало відкласти пощерблені мечі заради чергового бодай короткого перемир'я. Саме тоді тьмяно освітлене нутро квартири випустило через розчахнуті двері балкону у яснозоряну ніч спочатку одну, а невдовзі другу постать.
             - То ось де Ви, друже! Вирішили проміняти ницість і бруд цієї кімнати на товариство шляхетних і чистих зірок?, - заливсь веселим сміхом, приправленим залишками сарказму, той, хто щойно приєднався.
              - До того, що діється у цій кімнаті, цим зіркам ще рости і рости, - по недовгій паузі замислено відповів перший. Історією не підтверджено, але кажуть, що його ім'я було Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель.

За матеріал для натхнення і набір картинок свою подяку адресую
сюди


Ностальгія по ...


можна вивезти людину з села,
 але не можна вивести село з людини...


Сказати хочу!!!

Добрий вечір, шановне панство!
Почитала стрічку блогів та накрило мене хвильою ностальгії. Та такою, що не можу не висловитися.
Колись у далекому 2010 я відкрила для себе розділ приколів на нашому сайті ай.юа. Особливо вподобала картинки, бо їх так зручно було вставляти в презенетації. Але прийшов день, коли для збереження картинок необхідна була реєстрація на сайті, тому я була змушена завести нік та імейл. Трохи згодом почала щось постити сама. Крім розділу "приколи", відкрила для себе ще "блоги", але вони мене особливо не зацікавили. Мої так звані "замітки" коментувало півтора землекопи, але то мене не обходило.
Прийшов буремний 2013, політика модераторів почала мінятися, багато моїх проукраїнських приколів видалялося, найлегші адмінами перекидалися у блог. Я випадково щось наклікала й вийшла на стрічку блогів, побачила інших різних жителів народу. І читала. Здебільшого мовчки.
На початку 2014 мене перевели на підвищення до столиці, це було за кілька днів до розстрілів на Майдані. Тепер уявіть собі стан тієї 33-річної жіночки: на роботі все по-новому, в столиці своя специфіка, керівництво ближче, підлеглі нові, і кожен з них сам хотів посісти це місце, шалені столичні затори, навігатор тупить, за 500 км від мене закінчує 4 клас рідненька донечка, і моє материнське серце дуже сумує, і на додачу до всього в центрі омріяного Києва "Плине кача по Тисині", якісь виродки в Криму та казна-що в рідному Дніпрі. Забула додати, що близьких друзів я в Києві не мала. Єдиним звичним був сайт ай.юа. І блоги зі звичною сторінкою. Мене тоді дуже підтримали люди. Віскарь, Хельга, АльКазлов, Мідна Феєчка, Золотко, Лана Скала, Гала, Любомирчик, Татоша, Помадка, Ланц, ще були люди, і багато, перепрошую, якщо раптом когось забула. Коли мені подобався чийсь коментар - я тикалася в друзі, зазвичай ніхто не відмовляв. Звісно, нікому не скаржилася на самотність, але в ті 3-4 міс айка замінила мені сім'ю та друзів.

..................

Тепер блоги стали іншими. І я не про інформаційне наповнення, бо інформацією стрічку наповноюємо самі хто чим хоче.
Блогери стали інші, ми з вами, ти і я, і вона, і він. Коли це сталося, дорогенькі? Ви ж нормальні були: гостинні, привітні, позитивні. І я теж на масовій хвилі міркую, френдити ту жіночку з обмеженими можливостями чи ні... Мені що, шкода місця у френд-листку? Ну буде діставати - завжди ж можна видалити. Це через засилля "нових-старих" незрозуміло яких особистостей, що не зізнаються, ким були раніше? Чи через Змєєловів, що зробили зухвале матюче хамство майже трендом? Чи через Мілєдь ми зачерствіли? Боїмося, що нас зурочить по інтернету тьотя-ексгібіціоністка з діабетичною енцефалопатією?

Дякую, що прочитали. Всі питання з попереднього абзацу риторичні та спрямовані перш за все до себе. Написала й відпустило.

А взагалі-то мій вечір сьогодні отакий
http://photo.i.ua/user/4959475/490057/15127768/
Розігнала всіх по таборах-чергуваннях та відпочиваю.
Тим, хто сюди дочитав, бажаю гарних вихідних. Я знаю, ми білі та пухнасті, просто прихворіли чомусь трохи.
ПиСи. ДЯКУЮ, що свого часу прийняли мене такою, як є!

The Division Bell - Pink Floyd

The Division Bell
              Дзвін розбрату

(в оригіналі High Hopes)

Beyond the horizon of the place we lived when we were young
              По той бік від місця, де ми жили молодими,
In a world of magnets and miracles
              у світі всього магнетичного й дивовижного,
Our thoughts strayed constantly and without boundary
              де наші думки ширяли, забуваючи про час і обмеження,
The ringing of the division bell had begun
              почав бамкати дзвін розбрату.

Along the Long Road and on down the Causeway
              Вздовж по Лонг Роуд і далі по Козвей,
Do they still meet there by the Cut
              чи зустрічаються вони досі там біля Каналу...

There was a ragged band that followed in our footsteps
              Був там такий собі обшарпано-патлатий музичний гурт,
Running before times took our dreams away
              що маячив за нами слід у слід
              і забрав наші мрії, обганяючи свій час

Leaving the myriad small creatures trying to tie us to the ground
              і хмари крихітних істот, що намагалися прив'язати нас до землі,
To a life consumed by slow decay
              до життя, що харчується повільним тлінням.

The grass was greener
              Трава була зеленішою,
The light was brighter
              світло було яскравішим,
When friends surrounded
              коли ти в оточенні друзів,
The nights of wonder
              і ті ночі, сповнені чудес.

Looking beyond the embers of bridges glowing behind us
             Намагаючись розгледіти щось крім
             жевріючих залишків мостів позаду нас,

To a glimpse of how green it was on the other side
             хоча б якийсь натяк на те, як зелено на цьому боці,
Steps taken forwards but sleepwalking back again
             робили кроки уперед, та щоразу мов сновиди
             завертали назад,

Dragged by the force of some inner tide
             захоплені силою якоїсь внутрішньої хвилі.
At a higher altitude with flag unfurled
             Все вище і вище із піднятим знаменом -
We reached the dizzy heights of that dreamed of world
             так ми досягли карколомних висот,
             які могли тільки снитися світу...

Encumbered forever by desire and ambition
             Безперервно накопичувані
             не здійснені бажання і честолюбні заміри,

There's a hunger still unsatisfied
             зростили голод, що не задоволений і досі.
Our weary eyes still stray to the horizon
             Звертаємо і звертаємо наші змучені очі до горизонту,
Though down this road we've been so many times
             хоч цією дорогою ми йшли так багато разів...

The grass was greener
            Трава була соковитішою,
The light was brighter
            і світло було живішим,
The taste was sweeter
            і смак був свіжішим,
The nights of wonder
            і ночі, сповнені всім дивовижним,
With friends surrounded
            із друзями, що завжди були поруч...
The dawn mist glowing
            Починає жевріти світанковий морок,
The water flowing
            і тече далі вода,
The endless river
            і нескінченна ця річка...

                                                  22.11.2017

С л у х а т и

Коли зупинити одразу всі годинники світу






Коли зупинити одразу всі годинники світу,
Тиша і спокій запанує над планетою,
Кулі повиснуть в пустоті, забувши про ціль.
Футбольні м'ячі стануть подібні
До ялинкових іграшок,
І оркестр, набравши повітря,
Так і завмре в точці найбільшої напруги,
А диригент знепритомніє в позі тореадора.
Світ почне прислухатись до дивної тиші.
Люди почують биття серця — свого і чужого.
Люди почують голоси зірок.
Світ прокинеться в мовчанні.
Тиша. Світ прокинеться в мовчанні.

(c) Пауль Целан (Пауль Анчель), переклад — Петросаняк Галина Іванівна, пісня — RoSol.

P. S. Коли треба було розмістити замітку?


0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

50%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

50%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

N'Oubliez Jamais - Joe Cocker

N'Oubliez Jamais
              Ніколи не забувай


Papa, Why Do You Play
            - Тату, чому ти ставиш
All The Same Old Songs
             все одні і ті ж старі пісні,
Why Do You Sing
             чому ти  підспівуєш,
With The Melody
             поки звучить ця музика?

Cause Down On The Street
            Бо ось вулицями шириться
Somethings Goin' On
            щось, немов лавина,
There'S A New Beat
            ось де нові ритми,
And A Brand New Song
            ось де пісні під маркою нової музики!

He Said
            Він відповів:
In My Life, There Was So Much Anger
            - В моєму житті було так багато гніву,
Still I Have No Regrets
            та я не відчуваю каяття,
Just Like You, I Was Such A Rebel
            точно, як і ти, я був таким затятим бунтарем,
So Dance Your Own Dance, And Never Forget
            тож, кожен хай діє у свій спосіб,
            але ніколи не забуває!


Приспів

N'Oubliez Jamais
            - Ніколи не забувай, -
I Heard My Father Say
             почув я від свого батька, -
Every Generation Has It's Way
            - Кожне покоління йде своїм шляхом,
A Need To Disobey
             і є така потреба у непокорі.

N'Oubliez Jamais
            - Ніколи не забувай,
It's In Your Destiny
            це у твоїй долі,
A Need To Disagree
            потреба сказати "Ні" правилам,
When Rules Get In The Way
            коли вони заважають рухатися вперед...
N'Oubliez Jamais
            Ніколи не забувай.

Mamma, Why Do You Dance
            - Мамо, чому ти танцюєш
To The Same Old Songs
            під одні і ті ж старі пісні,
Why Do You Sing
            чому ти оспівуєш
Only The Harmony
            лише мир і злагоду,

Down On The Street
           бо ж вулицями йде
Something'S Goin' On
           багатоголосий гомін,
There'S A New Beat
           мовляв, ось вам нові ритми,
And A Brand New Song
           ось пісні під маркою нової музики?

She Said
           Вона відповіла:
In My Heart There's A Young Girl's Passion
           - У мені ніде не ділася пристрасть молодої дівчини
For A Life Long Duet
            до щасливого дуету тривалістю в ціле життя,
Someday Soon
            до того, що незабаром одного дня
Someone's Smile Will Haunt You
            чиясь посмішка зворушить тебе,
So Sing Your Own Song And Never Forget
            тож, можеш співати своїх пісень, та ніколи не забувай!

Приспів

What Is This Game
             І що за дива!
Searching For Love Or Fame, It's All The Same
             Чи любов шукають,  чи славу,
             все зводиться до того ж самого,

One Of These Days You Say That Love Will Be The Cure
             що одного дня хтось стверджує:
             - Любов вилікує,

I'm Not Sure
             а хтось відповідає:
             - Щось сумніваюсь...


Приспів
                                                                           16.11.2017


Слухати

Покинуті місця світу




Покинуті  місця  світу.....

Diamonds and Rust - Joan Baez

Diamonds and Rust
           Діаманти і попіл

Well I'll be damned
          Отже, я знов приречена.
Here comes your ghost again
          Вкотре твій привид завітав до мене!
But that's not unusual
           Хоча нічого особливого,
It's just that the moon is full
           адже Місяць повний...
And you happened to call
           І тут зненацька дзвониш ти.
 
And here I sit
           І ось я сиджу,
Hand on the telephone
           рука на телефоні,
Hearing a voice I'd known
           чую знайомий голос,
A couple of light years ago
           який узнала і зодва роки тому,
Heading straight for a fall
           прямуючи до осені...

As I remember your eyes
           Наскільки пам'ятаю, синь твоїх очей
Were bluer than robin's eggs
           була соковитішою, ніж у волошок*,
My poetry was lousy you said,
           а ще ти казав, моя поезія була нікчемною.
Where are you calling from?
           Звідки ти телефонуєш?
A booth in the midwest
            Якийсь телефон-автомат на Середньому Заході...

Ten years ago
            10 років тому
I bought you some cufflinks
            я купила тобі якісь запонки,
You brought me something
            і ти приніс мені щось,
We both know what memories can bring
            і ми обоє знаємо, що можуть викликати спогади,
They bring diamonds and rust
            вони приносять діаманти і попіл.

Well you burst on the scene
            Тож, ти спалахнув на сцені,
Already a legend
            вже раніше ставши легендою.
The unwashed phenomenon
            Невмитий феномен,
The original vagabond
            дивакуватий мандрівник,
You strayed into my arms
            ти приблукав у мої обійми.

And there you stayed
            І там ти залишився,
Temporarily lost at sea
            хоча тимчасово зник з виду.
The Madonna was yours for free
            Ця мадонна була твоєю безкоштовно.
Yes the girl on the half-shell
            Так, ця дівчина на пів-дорозі
Would keep you unharmed
            вирішила не травмувати тебе.

Now I see you standing
             Я уявляю тебе тепер
With brown leaves falling around
             серед облітаючого бурого листя,
And snow in your hair
             і зі снігом у твоєму волоссі.
Now you're smiling out the window
             Всміхаючись, ти виглядаєш з вікна
Of that crummy hotel
             того дешевого готелю.

Over Washington Square
             Над Вашингтон-Сквер
Our breath comes out white clouds
             наші подихи, спускаючись з білих хмар
Mingles and hangs in the air
             і змішуючись, висять у повітрі,
Speaking strictly for me
             що переконливо свідчить,
We both could have died then and there
             що ми обоє не вмерли там і тоді.

Now you're telling me
             Зараз ти кажеш,
You're not nostalgic
              що не тужиш за минулим,
Then give me another word for it
              і витримуєш паузу,
You who are so good with words
              ти, хто так легко підбирає слова
And at keeping things vague
              і лишається до кінця нерозгаданим.
Because I need some of that vagueness now
              Бо зараз мені потрібно трохи тої непевності,
It's all come back too clearly
              бо все постало так ясно,
Yes I loved you dearly
              справді, я любила тебе так ніжно,
And if you're offering me diamonds and rust
              і якщо ти пропонуєш мені діаманти і попіл,
I've already paid
              я давно вже за все заплатила.


*...ну не прийнято у нас в ліричному контексті порівнювати людські очі з яйцями малинівки чи дрозда ))

                                                                    18.11.2015

Слухати

Freight Train - Joan Baez

Freight Train
          Товарний поїзд
 
автор Elizabeth Cottеn.

Freight train, Freight train, goin' so fast,
           Товарняк летить так швидко,
Freight train, Freight train, goin' so fast,
           товарняк біжить так хутко,
Please don't tell what train I'm on
           прошу, нікому не кажіть, що то за потяг, що я ним їду,
So they won't know where I'm gone.
           ніхто й не дізнається, куди я поїхала.

Freight train, Freight train, goin' round the bend,
           Товарняк, товарняк, геть збожеволів.
Freight train, Freight train, comin' back again,
           Товарняк, товарняк, він знов запізнюється.
One of these days turn that train around
            Та одного дня той потяг неодмінно виправляється
And go back to my home town.
            і повертається до мого рідного містечка.

One more place I'd like to be,
            Є одне місце, де я б побувала,
One more place I'd like to see,
            ще одне місце, що бажала б побачити.
To watch them old Blue Ridge Mountains climb,
            Дивитися, як височіють гори Блю Рідж,
When I ride old number nine.
            в той час як я лечу старим добрим дев'ятим номером.

When I die Lord, bury me deep,
            Як я помру, о Боже, поховайте мене глибоко
Down at the end of Chestnut street,
            в кінці Каштанової вулиці,
Where I can hear old number nine
            де я зможу чути старий добрий № 9,
As she comes down the line.
            коли він з гуркотом проноситься колією.
                       
                                               22.04.2015

слухати

The truth won't fade away - Procol Harum

The truth won't fade away

(Brooker; Fisher; Reid)

           Правда не зникне.

We were young, we were brave, we were true, we were strong
           Ми були молоді, сміливі, правдиві і сильні,
Far away the bombs an' the buildings explodin'
           не було бомб і зруйнованих будинків,
there was no way out
           так, все це було десь далеко...
It was black, it was white, we had so much to say
            Чорна смуга змінювалася білою, як багато ми мали сказати...
Right or wrong... The truth won't fade away
            Такі чи не такі, але правди ніде діти.

We had our hopes, we had our dreams, we were young, we were old
            Ми мали сподівання, плекали мрії; побули юними, побули і літніми.
We saw our future self-destructing: there were roles that we played
            Ми передбачали нашу майбутню саморуйнацію - ось роль, яку ми зіграли.
Some were good, some were bad: there was so much to say
            Щось було файно, щось - кепсько, тут можна багато розповісти...
Right or wrong... The truth won't fade away
            Праві чи не праві?
            Правда незнищенна!
                                                            23.02.2015
Слухати

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая