Вражаючі новини

Новина №1 Збірна України може поїхати на чемпіонат світу з футболу в ЮАР! Класика українського фарту: не було б щастя, так нещастя у сусіда допомогло! Через фінансову кризу збірна Греції по футболу скоріше всього не зможе поїхати на чемпіонат світу, тому зараз компетентні в тому органи зайняті питанням заміни, а це має за всіма параметрами бути збірна України. Новина №2 Відоми промоутер Дон Кінг приїхав у Україну в саме у наше славне королівське місто Львів, щоб підписати контракт...

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Таємниці життя

В нашому українському політикумі мене найбільше незадовільняє відсутність чітких ідейних програм конкретних партій, як це модно говорити - меседжів. Таких, які є ідея комунізму у КПУ чи націоналізму в ГО "Свобода". Починати ідейну ідентифікацію ВГО ФС я почну здалеку ТАЄМНИЦІ ЖИТТЯ Раджу… А якщо щиро: не раджу! Задумуватись над питаннями, які не мають відповіді – тільки нерви псувати. Проте я задумався і повністю загруз у навіть не розв’язанні таємниць життя, а...

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Сила права чи право сили?

Львів у День перемоги прикрасили чорними стрічками10:33, 09.05.2010 [Приєднана картинка]1234Сьогодні, 9 травня, у День перемоги близько 7 ранку у центральній частині Львова група молодих осіб прикріпила до декількох сотень державних прапорів чорні стрічки.Відтак, міліціонери затримали шість осіб, хлопців відвезли у Галицький райвідділ міліції Львова, а комунальники зняли чорні стрічки із Державних прапорів України. У райвідділ міліції, куди відвезли затриманих, відмовили у написанні ...

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Велика Вітчизняна - знана і незнана. Дмитро ТАБАЧНИК

Велика Вітчизняна - знана і незнана. Останнім часом, і ви, мабуть, з цим погодитесь, однією з найпомітніших ознак суттєвих змін у суспільній свідомості став величезний інтерес до вітчизняної історії, і передовсім до її складних, трагічних сторінок, до періодів і фактів, про які ми знали не всю правду або які протягом десятиріч ретушувалися, перекручувалися, прикрашалися.[ далі ]
[Приєднане голосування]

Рятуймося, Бо тверезієм! (політичний сарказм)

* * * Ми віками звикли покладати голову За Україну, за її волю І, як відчуття вічного голоду, Цю звичку носили з собою. Ми так звикли ходити в мучениках, В трагічних героях, в страждальцях, Яких Україна — мати засмучена — Не могла з Сибіру діждаться, Ми кров лили, ми пісні складали, Ми так вросли в свою ролю, Ми так натхненно голови покладали За Україну, за її волю. І от вже ластівкою звістка шугає: Є держава! Вже можна жити! А ми все ходимо і шукаєм: Де б...

Читати далі...

Документальні фільми про війну 1941 - 1945 років

1. Війна: український рахунок Серії 1-9 2. Ціна перемоги Серії 1-5 заходьте і скачуйте в кого як вийде http://www.ex.ua/user/rjasne
[Приєднане голосування]

Дітлахи вітають журналюх

Дітлахи вітають журналюх (фельєтон) Загадково-невідомим залишається для мене ім’я одного українського фільольога, - саме так, оскільки назвати цього мовного паразита справдешнім філологом просто неможливо, як і тих всіх, хто постійно користується його дико-убогим словотвором “дітлахи”. Для усіх навіть не надто...

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Военная проза Бориса Васильева Ч-2

(продовження, початок Военная проза Бориса Васильева Ч-1) Рассказ «Пятница» («Юность», 1970, № 6) войны как бы совсем и не касается. Действие его развивается в праздничный день 22 июня 1941 года... Веселая массовка молодежи одного из московских заводов. Лес, солнечная поляна, песни, танцы, веселье. Три друга: кузнец Федор, заводской поэт Сеня, монтер Костя. Влюбленная пара: Костя и молоденькая библиотекарша Капа. Для них в этот день перестали существовать и пространство, и время. Костя говорит ...

Читати далі...

Военная проза Бориса Васильева Ч-1

Давно отгремели залпы Великой Отечественной войны. Но о ней продолжают вспоминать, рассказывать, писать. И вспоминают и рассказывают, естественно, по-разному, по-своему, часто о своём. Решить вопрос о том, что и как рассказать о войне, во многих случаях оказывается не так просто. Что же важно в наши дни знать и помнить о войне, о том, «как всё было»? О чём обязаны советские люди не забывать и помнить вечно? Что из рассказов о войне способно взволновать ум и сердце нашего современника, нашей...

Читати далі...

Борис Васильев, рассказ "ВЕТЕРАН"

З нагоди наближення 9 травня Борис Васильев ВЕТЕРАН — Алевтина Ивановна, что же это вы свои факты скрываете? Нехорошо! Старший бухгалтер отдела сбыта Алевтина Ивановна Коникова — пятидесятилетняя, в меру полненькая и еще не утратившая инстинктивного желания нравиться,— удивленно смотрела на секретаря комсомольской организации фабрики. Секретарь был юношески самоуверен, горласт и глядел с победоносным торжеством. — Я ничего не скрыла, — начала она, лихорадочно припоминая все...

Читати далі...