День 21 листопада для України
- 21.11.17, 11:18
- Ми любимо тебе, Україно!
щорічний національний пам'ятний день в Україні,
що припадає на четверту суботу листопада.
А в 2017 році - це 25 листопада.
Відкриття сучасної лікарні відбулося за участі Президента України Петра Порошенка, повідомляє прес-служба Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
«Центр матері та дитини – це спільний проект держави та регіону. Це результат моєї програми – децентралізації, коли громада сама визначає свої пріоритети і направляє туди гроші, – сказав Петро Порошенко. – На повну реконструкцію лікарні було виділено близько 80 млн гривень. Ще декілька років тому про це не було можливості й мріяти. Шкода, що поки таких проектів в Україні – одиниці. Тут все за євростандартами – від інтер’єру до інноваційного обладнання. Підхід до надання медпослуг малюкам повністю змінений».
Петро Порошенко назвав подію гарним початком реформи в медицині та подарував Центру сертифікат на нове обладнання.
«Щороку ми відкриваємо по одній обласній лікарні. Реконструюємо медзаклади, які не бачили ремонту десятиліттями. Нове життя вже отримала обласна дитяча поліклініка, нині – Центр матері та дитини ім. Руднєва, наступного року відкриємо нове хірургічне відділення, – наголосив голова ДніпроОДА Валентин Резніченко. – Такі клініки – це вклад у майбутнє, адже тут рятують найменших мешканців нашої області».
«П’ять поверхів, 45 місць – для постійного перебування малюків із мамами. Ще 15 ліжок – денний стаціонар. Кімнати – яскраві та різнокольорові. На стінах – дитячі малюнки, – розповів Валентин Резніченко. – У кожній палаті – власний санвузол, поручні, кнопка для виклику медсестри, сучасна вентиляція, нові меблі. А для комфорту пацієнтів із вадами зору всі вказівники у лікарні дублюються шрифтом Брайля».
Гордістю оновленого Центру є сучасне обладнання, яке дозволить виявляти патології у малюків ще до народження. До послуг вагітних – ультразвукові дослідження, медико-генетичні консультації. На випадок ускладнень – кілька операційних, які за необхідності готові прийняти малюків одразу після народження. Крім діагностики і Центру раннього втручання, в лікарні є реабілітаційне та педіатричне відділення.
«Якщо малюкам потрібна реабілітація, таку допомогу вони отримуватимуть у нашому Центрі. Це медикаментозне лікування, фізіопроцедури, масажі, бобат-терапія – цілий комплекс послуг, який мінімізує наслідки хвороб, пришвидшує одужання. Такий підхід застосовується у провідних німецьких клініках, – зазначив головний лікар закладу Ігор Македонський. – Ми будемо першими в Україні, хто реабілітує пацієнтів з першого дня їхнього життя».
Після реабілітації малечу виписуватимуть, проте їх продовжуватимуть спостерігати фахівці Центру. Для цього відкрили спеціальне відділення – катамнестичне. Дітей «вестимуть» від народження й до підліткового віку. Поліклініка Центру прийматиме щороку 600 маленьких пацієнтів.
Понад два роки готувався законопроект «Про житлово-комунальні послуги». Днями Верховна Рада ухвалила його в другому читанні. Таким чином, він став ще однією цеглинкою в започаткованій реформі житлово-комунального господарства.
Як зміниться життя звичайних українців після набуття законом чинності? Про це в ексклюзивних коментарях «Ракурсу» розповідають народні депутати.
Іван Крулько, член депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»:
— Цей закон скоріше гратиме на руку монополістам та керуючим компаніям, аніж захищатиме права споживачів. Адже за новим законом споживачі мають укладати окремі договори на комплекс житлово-комунальних послуг — на управління, водопостачання, поводження з відходами, газ, електрику. З погляду економіки — ніби правильно. Навіть більше, люди давно хотіли розуміти, за що саме вони платять. Та знаючи логіку монополістів, варто очікувати, що для споживачів така розбивка може коштувати додаткових грошей і за без того дорогі комунальні послуги.
Закон пропонує заплутану структуру плати за комунальні послуги. Приміром, тариф на теплову енергію формуватиметься окремо для кожного будинку. Водночас навіть за наявності індивідуального лічильника тепла людям доведеться покривати втрати в будинку відповідно до показників будинкового лічильника.
Окрім чинних тарифів запроваджується новий платіж — клієнтська плата за абонентське обслуговування, граничний розмір якого затверджується Кабміном. Водночас не визначено плату на зарплату управителю — на якого споживач ніяк не впливає і навіть не може його звільнити, — або так зване управління будинком. Є окрема плата за обслуговування і за поточний ремонт. Хто скільки поставить — стільки споживачі й змушені будуть платити. Переконаний, що розібратись у цій заплутаній структурі плат і додаткових платежів, справедливості їх нарахування, зможуть далеко не всі.
На жаль, споживачам не варто розраховувати й на покращення якості комунальних послуг, адже в законі не прописано інструменти контролю за постачальниками ЖКП. На цьому навіть наголосив профільний віце-прем’єр-міністр під час розгляду законопроекту у Раді. Принаймні, зараз якість точно не покращиться: з кранів і далі тектиме напівтепла вода, з комфорок йтиме неякісний газ, батареї не завжди будуть гарячими, а під’їзди та двори — чистими…
Закон ухвалили під ще не затверджені й не встановлені нормативні вимоги, порядки й правила. А тому замість порядку і контролю, навпаки, виникатиме чимало суперечностей і різночитань, що даватиме змогу надавачам послуг і далі паразитувати на цьому, заробляючи гроші.
Є питання і щодо управителів багатоквартирних будинків, і щодо колективних договорів. Адже документ покладає досить серйозні функції на управителів і водночас не висуває жодних вимог до їхньої кваліфікації та не окреслює їхньої відповідальності. При цьому колективні договори з надання послуг можна підписувати, не маючи на руках індивідуальних договорів. І в законі не прописано, хто має встановлювати, перевіряти й обслуговувати прилади обліку, знімати з них інформацію. Це все може призвести до серйозних порушень прав споживачів, коли включатиметься «лохотрон» і коли той, хто платить, буде змушений платити ще й за свого сусіда, який не платить, тощо.
До речі, в день ухвалення закону в парламенті мені у Facebook написав один чоловік, який дуже влучно сформулював проблему: «Навіщо ухвалювати закон, коли ніхто не виконує своїх обов’язків і немає відповідного контролю з боку влади?». Він, як і решта жителів багатоквартирного будинку, підписав трирічний договір з ТОВ, яке нібито надає послуги. Та «надає», каже він, — голосно сказано. Товариство з обмеженою відповідальністю часто порушує договір і норми постанов Кабміну про перерахунки з боку надавача послуг. На всі скарги — нуль реакції, лише відписки керівництва міста, міністерств, Кабміну. Чому не судяться? Кажуть, справедливого рішення навряд чи дочекаються, бо суди діють за принципами «телефонного права», але водночас треба буде витратити чимало часу і коштів на судові позови, адвоката…
Ще однією новацією закону не на користь споживачів є встановлення з 1 січня 2019 року пені за кожен день прострочення оплати у розмірі 0,01 %. 100 днів прострочки — це 1% від суми заборгованості, тобто на рік набігає 3,65%. Пеня не нараховуватиметься лише у разі боргу держави по субсидіях і пільгах та у разі затримки зарплати. Але на все це потрібне документальне підтвердження. Вже уявляю, як люди бігатимуть по всіх можливих установах, щоб отримати такі довідки. Адже лише по комуналці у 2017 році маємо близько 8 млрд грн держборгу.
Як бачимо, замість відповідальності надавачів послуг і монополістів вводиться більш жорстка відповідальність для споживачів. Чи правильно це — питання. Бо що тоді змінюється? Це банальна гра в одні ворота, яка робить одних ще сильнішими, а інших — ще більш беззахисними. За неякісні послуги, за які споживачі відмовляються платити, їх змушуватимуть платити під загрозою нарахування пені.
Олександр Кодола, член депутатської фракції політичної партії «Народний фронт»:
— Ухваливши закон «Про житлово-комунальні послуги», ми зробили великий крок на шляху реформування комплексу ЖКГ. Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства ВРУ знадобилося два роки, щоби підготувати цей законопроект. Це об’ємний, складний, але дуже необхідний документ. Сподіваюсь, що завдяки йому отримуватимемо більш якісні комунальні послуги.
Законом передбачено відповідальність за неналежне виконання договору з надання послуг та визначено порядок оформлення претензій. Водночас закріплено чітку відповідальність як виконавців, так і споживачів.
Насамперед цей закон спрямовано на захист споживачів. Йдеться про норму, згідно з якою можна буде не платити за неякісні комунальні послуги. Критерії, за якими визначатиметься якість послуг, ще має прописати Кабінет міністрів на рівні підзаконних актів.
Закон нарешті дає змогу мешканцям багатоквартирних будинків реально впливати і на ціну, і на якість послуг. Наприклад, споживач отримає право не сплачувати житлово-комунальні послуги, окрім теплової енергії, якщо не користується ними за період тимчасової відсутності у приміщенні понад 30 календарних днів.
Законом встановлюється порядок укладення споживачами договорів на отримання всього комплексу ЖКП — управління, водопостачання, поводження з відходами, газ, електрика. Але треба розуміти, що ми ухвалили рамковий законопроект. Для того щоб ці правила запрацювали, потрібно ще затвердити низку механізмів та інструментів на рівні підзаконних актів. Віце-прем’єр з регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко доповідав, що вже фактично всі вони готові. Думаю, найближчим часом їх ухвалить Кабінет міністрів.
Альона Бабак, член депутатської фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»:
— В цьому законі насамперед ідеться про споживачів послуг ЖКГ. Також врегульовуються договірні відносини залежно від особливостей різних типів організацій власників і споживачів. Передусім це багатоквартирні будинки, де сьогодні все надзвичайно складно: є будинки, де створено об’єднання співвласників, є житлово-будівельні кооперативи, в яких люди не організовані в об’єднання. Для того, щоб охопити багатоваріантність бажань власників житла щодо укладення ними різного типу договорів з водоканалами, теплоенерго, управителями, й розроблявся цей закон. В ньому описано всі можливі варіанти, з яких люди зможуть обирати, як в економічно доцільний спосіб отримувати житлово-комунальні послуги.
Закон ставить в однакові умови власників усіх будинків, незалежно від того, створено там об’єднання співвласників чи ні. Тобто людям, які мешкають у будинку, де не створено ОСББ, однаково доведеться усвідомити себе господарями будинку. (Наразі у нас приблизно в третині житлового фонду створено ОСББ. На початок реформи їх було десь 15%.) Це надзвичайно складна світоглядна річ. Адже 70 років у нас вибивали поняття приватної власності, бо була лише державна власність. Думаю, що настав той критичний час, коли українці, як люди в усіх цивілізованих країнах світу, отримають можливість бути захищеними в питаннях розпорядження своїм майном. І самостійно вирішуватимуть, хто обслуговуватиме внутрішньобудинкові мережі, чи пускати монополістів тощо. Зокрема, в законопроекті прописано, які договори й у який спосіб споживачі зможуть укладати з надавачами таких послуг.
Дехто з експертів зазначає, що, згідно з цим документом, нав’язуватиметься управитель. Проте маю наголосити, що, по-перше, ви, як і будь-який власник, можете самостійно обслуговувати своє житло. Самозабезпечення — непорушне право власника. Але якщо власники багатоквартирного будинку не захочуть об’єднуватись в об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, тоді вони на загальних зборах, навіть без об’єднання, зможуть обрати собі управителя.
Закон пояснює, як отримати якісну житлово-комунальну послугу за індивідуальним договором. Бо сьогодні люди думають: якщо вони уклали прямий договір, наприклад, з водоканалом чи теплоенерго, то тепер ці компанії відповідають за якість наданих послуг у квартирі. Але ж це неправда. Мережі цих компаній завершуються на вході в будинок, а внутрішню мережу будинку обслуговує той самий ЖЕК. І мешканці, приміром, йдуть до теплоенерго з претензією на неякісне тепло. У відповідь чують: звертайтесь до свого ЖЕКу, нехай він випустить повітря з батарей і тоді у вас все буде добре. В цьому законопроекті ми чітко кажемо: якщо у вас договір з монополістом, тоді узгодьте з ним вартість, за якою він обслуговуватиме внутрішньобудинкову мережу в розрахунку на квадратний метр. І якщо ця вартість вас влаштує, тоді ви розумітимете, що саме цей монополіст відповідатиме за якість надання послуги, зокрема й у вашій квартирі. Це пряма норма закону. Монополіст відповідатиме за якість обслуговування внутрішньобудинкової мережі тоді, коли в індивідуальному договорі буде прописано вартість цієї послуги.
В законі ми практично не підіймаємо технічні питання обліку. Тут прописано питання щодо договорів. Також ідеться про те, хто, приміром, відповідатиме за зняття показів, розподіл плати тощо.
Загалом у законі більше йдеться про правові підстави здійснення нарахувань і розподілу плати між квартирами, ніж про інші речі. Нововведення ми відчуємо вже за півроку. Такий строк необхідний Кабінету міністрів для розробки низки підзаконних актів.
Андрій Гальченко, член депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок»:
— Закон про житлово-комунальні послуги спрямований на захист споживачів: він передбачає руйнування монополії ЖЕКів. Тепер мешканці багатоквартирних будинків зможуть спокійно укладати договори з будь-якими постачальниками послуг — одну компанію ніхто не нав’язуватиме. У людей з’явиться можливість керувати й контролювати ці компанії, адже настають договірні відносини.
Наразі багато людей скаржаться на роботу ЖЕКів або керівників підприємства. Якість послуг є незадовільною, а рахунки приходять величезні. Після того як ми ухвалили цей закон, вибір буде саме за людьми. При договірних відносинах не буде ціни, яка регламентується органами місцевого самоврядування, мешканці зможуть самі домовлятися з постачальниками послуг.
Настає відповідальність як споживачів, так і постачальників. Люди будуть захищені: в договорах прописуватимуться певні умови для того, щоби споживачі платили саме за надані послуги. Якщо ж керуюча компанія не впорається із забезпеченням стабільної роботи, наприклад, станеться прорив труби, то вона компенсуватиме витрати. Щоб отримати таку компенсацію, мешканцям будинку достатньо буде скласти акт і пред’явити претензії.
http://ua.racurs.ua/1743-reforma-jkg-na-scho-chekaty
Читайте також: Субсидії на ЖКГ і непомічені мільярди
Статуя чабана, яка потрапила до Книги рекордів Гіннеса, розташована на території етнографічного комплексу «Фрумушика-Нова» в Тарутинському районі Одеської області. Про це повідомляють на сайті відомого довідника.
Ідея створити цю статую виникла у власника комплексу «Фрумушика-Нова»та найбільшої в Європі вівчарської ферми, депутата Тарутинського райради Олександра Паларієва.
Додамо, що висота пам’ятника 16,43 м, а вага — 1080 т. Статуя чабана була встановлена в 2016 році.
Нагадаємо, у жовтні у США парашутисти встановили новий світовий рекорду категорії «Великі формації з перебудовою» 217-way 3 points, до якого долучилися 14 українських спортсменів.
Раніше у Львові семирічна дівчинка встановила світовий рекорд із силового підйому з переворотом на перекладині.
Міністр юстиції України Павло Петренко ефірі ток-шоу «Право на владу» розповів, які заходи протидії тиску на бізнес передбачає ухвалени напередодні у Верховній Раді законопроект № 7275. Про це повідомляє ТСН.
За словами Петренка, якщо до вас прийшли правоохоронці з будь-якою слідчою дією, ви маєте право вимагати виклику адвоката. Якщо ж цей адвокат не допущений, усе, що силовики виявили під час обшуку, буде незаконним.
«Обшук проводиться лише під відеофіксацію. Це означає, що вам не зможуть підкинути якісь незаконні речі, не зможуть зробити провокацію. Не зможуть вам грубіянити та тиснути на вас, щоб вибити якісь покази. Відеофіксацію обов’язково буде робити слідчий. Так само ви маєте право робити відеофіксацію дій слідчого, і вона потім буде у суді доказом неправомірних дій слідчого», — зазначив Петренко.
Документ забороняє без рішення суду вилучати оригінали документів та оргтехніку під час обшуку. Правоохоронцям дозволено зробити копію.
Забороняється більше одного разу порушувати одні й ті ж самі кримінальні справи.
Силовиків зобов’яжуть протягом 24 годин видавати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
«Ви подали заяву про вчинення злочину — вам зобов’язані видати витяг з ЄРДР про те, що справа почала розслідуватися», — розповів міністр.
Нагадаємо, 16 листопада парламентарі проголосували за законопроект про захист бізнесу від неправомірного тиску з боку українських силових структур.
Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування».
Читайте також: Обшук на підприємстві. Рекомендації адвоката
Слідчі з особливо важливих справ прокуратури Києва вважають смерть п’яти політологів під час аварії поблизу Рівного, умисним вбивством.
У зв’язку з цим слідчі просять біля Печерського суду столиці доступ до мобільних телефонів підозрюваного, – повідомляє Антикор з посиланням на реєстр судових рішень.
«Досудовим розслідуванням встановлено, що водій сідельного тягача «ДАФ», маючи умисел на протиправне заподіяння смерті двом або більше особам з використанням транспортного засобу, керуючи вказаним транспортним засобом, діючи умисно допустив зіткнення з автомобілем« Опель Омега ». Досудовим розслідуванням встановлено обставини, що дають підстави вважати, що до вказаного злочину може бути причетний інша людина, яка користується абонентським номером оператора «Київстар», – пояснили судді слідчі і той дав дозвіл на доступ до даних нового фігуранта.
Як відомо, 6 вересня близько сьомої ранку на автодорозі «Київ – Варшава» поблизу села Масевичі Рівненській області, водій «Опеля» зіткнувся з лісовозом DAF. У легковику було п’ять чоловік, політологи Олександр Маслак, Олексій Курінний, Олександр Ніконоров та Володимир Карагяур загинули на місці. А в реанімації помер директор компанії «Офіс реформ в Донецькій області» Сергій Попов. Всі вони поверталися додому з Варшави з міжнародної конференції по «гібридній війні»