хочу сюда!
 

Екатерина

34 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 27-35 лет

Заметки с меткой «реформа»

Нас купили за Безвиз?

Все так радуются безвизу, а я не понимаю, чему радоваться? Тому, что они пустили пыль в глаза? Тому, что они хотят сейчас убить страну? Все говорят о безвизе, а о том, что они хотят на последок скупить все сельские паи? Это ж будет, как в 90-тые.    Людей заставят продать за безцень землю. А пенсии? Они и тут нажится хотят. А что, ни у кого нет бабушек, дедушек, соседей? Почему за них никто не думает? Одна отмазка: а что я сделаю. Да сли по пакру тысяч в каждом городе недовольных найдется, мы сможем им не дать этого делать. Есть же партии, общественные организации, которые борятся против. Везде есть. Просто нас купили за безвиз. Только денег на поездки дать забыли

100%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Земельна реформа

Так стоит или нет продавать украинскую землю. Меня поначалу этот вопрос не волновал, а потом пошел на рынок и оболдел от цен. А потом вспомнил плакат на остановке, что-то вроде: нет продажи... Суть не в этом. Вот тогда и подумал, что это ж большая часть страны. Ее получается потом эти же депутаты скупят за копейки и будут диктовать свои правила. Какие цены на продукты захотят - такие и поставят. Начнет президент не Рошенки, а Агрошенки продавать. Нашу же землю нам по 20 грамм. Вот скажите, разве я не прав? Достали сволочи. Такого у нас еще не было


0%, 0 голосов

100%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Стипендии в Украине: кто рискует остаться без выплат?

студенты

С 2017 года изменился порядок назначения стипендий на дневной форме обучения студентам высших учебных заведений, курсантам не военных высших учебных заведений. Какие риски и подводные камни принесла с собой эта реформа и как она повлияет на жизнь нынешних студентов?

Для начала разберем подробно, какие изменения в 2017 году коснутся украинских студентов.

Подробнее о стипендиях читайте на сайте Час Пик

Накопительная пенсионная система: смогут ли украинцы заработать


Какие предусматриваются условия введения государственной накопительной пенсионной системы в Украине? Анализ положений пенсионного законодательства и его недостатки.
Новая пенсионная реформа в Украине, читайте на сайте Час Пик

В Україні стартувала судова реформа



Нова редакція закону "Про судоустрій і статус суддів" набула чинності одночасно з конституційними змінами в частині правосуддя.

Закон передбачає ліквідацію вищих спеціалізованих судів і створення нової структури Верховного Суду як єдиного суду касаційної інстанції.

Новий Верховний Суд, відбір до складу якого вперше буде проходити на конкурсних засадах, повинні сформувати до 30 березня 2017 року. Конкурсний відбір суддів Верховного Суду мають провести до 30 листопада, повідомляють "Українські новини".

Разом з тим, законом передбачено створення Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності (Вищий патентний суд) - має бути створений протягом року, тобто до 30 вересня 2017 року, а також місцевих окружних судів. Терміни створення Вищого антикорупційного суду і місцевих окружних судів у законі не визначені.

Апеляційні суди в нових апеляційних округах повинні бути створені до 30 вересня 2019 року.

Також, до 10 жовтня цього року Рада зобов'язана передати у Вищу раду правосуддя матеріали на тих суддів, які претендують на обрання безстроково і не розглянуті парламентом. Законом передбачено моніторинг способу життя судді для перевірки відповідності його рівня задекларованим доходам.

Відтепер суддя, крім декларації про доходи, повинен подавати декларацію сімейних зв'язків і декларацію доброчесності. Неподання зазначених декларацій може стати підставою для притягнення судді до кримінальної відповідальності і звільнення.

Крім того, створюється Громадська рада доброчесності, яка збирає й аналізує інформацію про суддю і подає Вищій кваліфікаційній комісії суддів висновок про його невідповідність критеріям професійної етики і доброчесності.

Дисциплінарні провадження щодо суддів будуть передані у Вищу раду правосуддя, а Вища кваліфікаційна комісія судів (ВККС) зосередиться на вирішенні кваліфікаційних питань, включаючи проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, відкритих конкурсів на посади, спеціального навчання суддів.

Законом також передбачено суттєве збільшення окладів суддів - з 1 січня 2017 року зарплата суддів Верховного Суду зросте вшестеро - з 13 до 75 мінімальних заробітних плат (близько 110 тис грн).

Також, передбачено створення Служби судової охорони (до 1 січня 2018 роки) і Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи.
http://ipress.ua/news/v_ukraini_startuvala_sudova_reforma_182433.html

Гoлoвним дoсягнeнням нoвoї пoлiцiї стaлa суспiльнa довіра

Нoвa пaтрульнa пoлiцiя Укрaїни 4 сeрпня вiдзнaчaє свoю пeршу рiчницю.

Ствoрeння нoвoї пaтрульнoї пoлiцiї – цe рeфoрмa, яку чeкaлo i в яку щирo пoвiрилo суспiльствo.

Прo нeoбхiднiсть ствoрeння пoлiцiї в Укрaїнi гoвoрили щe з мoмeнту прoгoлoшeння нeзaлeжнoстi, прoтe спрaвжнi рiшучi крoки в цьoму нaпрямку булo здiйснeнo лишe в oстaннi рoки.

Рeфoрмa Нaцioнaльнoї пoлiцiї Укрaїни стaлa прoeктoм нaцioнaльнoгo мaсштaбу, в якoму пoєднaлись рiшучe прaгнeння дo рeaльних змiн, пoлiтичнa вoля тa пiдтримкa мiжнaрoдних пaртнeрiв.

Змiнилaся нe лишe нaзвa, змiнився сaм пiдхiд дo здiйснeння прaвooхoрoннoї дiяльнoстi. З рeпрeсивнoгo iнструмeнту влaди пoлiцiя пeрeтвoрилaсь в сeрвiсну службу для нaсeлeння.

Сьoгoднi пaтрульнa пoлiцiя дiє у 32 мiстaх Укрaїни. Зa рiк її iснувaння були як дoсягнeння, тaк i виклики.

Прoблeми спрaвдi є: нe вистaчaє тeхнiчнoгo oблaднaння, в дeякiй мiрi прoфeсiйнoстi, дiєвoї зaкoнoдaвчoї бaзи. Як вiдзнaчaють eкспeрти, пaтрульнa пoлiцiя пoтрeбує фoрмувaння прoфeсiйнoгo кaдрoвoгo склaду, чiткoгo визнaчeння зaвдaнь, a тaкoж ствoрeння eфeктивнoгo мeхaнiзму кoнтрoлю їх викoнaння.

Нeдoлiки, якi виникли пiд чaс здiйснeння дaнoї рeфoрми, нe мoжнa iгнoрувaти, aджe цe зaгрoжує збoєм рoбoти всiєї прaвooхoрoннoї систeми.

Вaжливo, щo кeрiвництвo пoлiцiї цe рoзумiє тa нaмaгaється пoкрaщувaти стaндaрти дiяльнoстi служби.

Нeдoлiки у свoїй рoбoтi пoлiцeйськi кoмпeнсують свoїм стaвлeнням дo людeй. I люди цe oцiнили. Грoмaдськa тa суспiльнa дoвiрa стaли гoлoвним дoсягнeнням нoвoї пoлiцiї.

 

 

 

 

 

Полиция или Полицаи? Зачем была реформа?!

На 3:00 начинается разговор про права граждан.
С 9:00 - у судьи начинается шок от знаний полицейских в законах.
Полицайка по образованию юрист...


Розширення Глобальної системи моніторингу: перший етап розпочато


Укрпоштою розпочато перший етап розширення Глобальної системи моніторингу в Україні – встановлено спеціальне діагностичне обладнання в Дирекції оброблення та перевезення пошти підприємства. Це дозволить відслідковувати пересилання простої міжнародної письмової авіакореспонденції на всіх етапах її проходження по території України і підвищити якість пересилання пошти.

Глобальна система моніторингу (ГСМ) – це нова глобальна система вимірювання якості міжнародної поштової служби Всесвітнього поштового союзу (ВПС). Система розроблена для поліпшення якості надання послуги письмової кореспонденції у всій спільноті ВПС та покликана сприяти зміцненню потужності всіх поштових операторів.

«Встановлення діагностичного обладнання в Дирекції оброблення та перевезення пошти є суттєвим внеском в удосконалення моніторингу якості пересилання простої міжнародної письмової авіакореспонденції, оскільки вся міжнародна авіапошта надходить саме до ДОПП і після відповідного оброблення направляється до Центрів обробки пошти в обласні центри, а також на доставку до м. Києва», – відзначає керівник Укрпошти Ігор Ткачук.

На сьогодні ГСМ є провідною системою вимірювання якості роботи міжнародної поштової служби. Кількість країн-учасниць цієї системи постійно збільшується.

У 2013 році Укрпоштою встановлено діагностичне обладнання ГСМ в дільниці №5 Дирекції оброблення та перевезення пошти (міжнародний аеропорт Бориспіль) і розпочато сканування контрольних листів з транспондерами, що надходять з різних країн світу.

Для удосконалення контролю за якістю пересилання простої міжнародної кореспонденції в Укрпошті ухвалено рішення про розширення системи моніторингу в Україні. Вже до кінця 2015 року діагностичне обладнання ГСМ планується встановити в Центрах обробки пошти у Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Львівській та Запорізькій дирекціях підприємства.

За словами очільника Укрпошти Ігоря Ткачука розширення ГСМ в Україні дасть можливість суттєво покращити роботу міжнародної поштової служби та стане запорукою безумовного досягнення встановлених Міжнародним Бюро ВПС рівня якості міжнародної служби у 81%.

сдай судью на мыло

Конкурс: Всеукраїнський моніторинг діяльності судів «Репортер Відкритого Суду»

Громадська організація «Відкрита Україна» за підтримки Western NIS Enterprise Fund та Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», у партнерстві з Верховним Судом України оголошує конкурс «Репортер Відкритого Суду».

Мета: конкурс спрямований на залучення активних і свідомих громадян до моніторингу діяльності судів та відстоювання своїх прав, розвиток регіональних інституцій громадянського суспільства,виявлення порушень закону, а також популяризація взірцевої поведінки суддів, прокурорів, адвокатів. Головна теза конкурсу: “Тобі не обов`язково бути юристом – будь громадянином!”

Реформа аудиту: хотіли як в Європі – зробили як завжди


Відомий російський політик Борис Нємцов у свій час казав такі слова: «Реформы начинаются там, где кончаются деньги». Цей крилатий вислів підхопили сучасні українські реформатори і почали шукати в Україні сфери діяльності, які поки ще не потрапили в поле зору державницької машини і які, в разі їх переформатування, водночас стануть підзвітними державному регуляторові та додатковим джерелом фінансових надходжень як для бюджету країни в цілому, так і для окремих людей, які в подальшому контролюватимуть цю сферу.

Останні декілька тижнів професійне коло аудиторів, бухгалтерів та юристів бурхливо обговорює запропонований Міністерством фінансів України законопроект під назвою «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Презентуючи цей законопроект, заступник Міністра фінансів Олена Макеєва зазначила, що метою реформи аудиторської діяльності є підвищення якості послуг, які мають відповідати європейським стандартам. Формальним підґрунтям для втручання держави в майже неконтрольований до цього ринок аудиторських послуг в Україні стала критика та звинувачення в непрофесіоналізмі практиків-аудиторів з боку вищих чиновників Міністерства фінансів та Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

«Із 55 банків, які наразі визнані неплатоспроможними, лише по 5 банках аудитори надали негативний висновок. 50 мали позитивні або умовно позитивні висновки – загалом від 20 національних компаній. Тобто, аудитори підтверджували достовірність фінансової звітності, а банки збанкрутілі, до них вишукалися черги вкладників! Тому ми говоримо, що аудиторська професія є суспільно значущою. Аудитор має нести відповідальність за ту звітність, достовірність якої він підтверджує», – стверджувала в своїй промові заступник Міністра фінансів Олена Макеєва.

Наступним аргументом на користь нового закону, яким оперувала чиновниця, були взяті Україною зобов’язання поступово наблизити своє законодавство до європейського. Зокрема, відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася імплементувати положення Директиви 2006/43/ЄС «Про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності…» до національного законодавства; відведений для цього термін – 1 листопада 2017 року. Для того щоб новації відбувалися у контексті європейської інтеграції, Україна навіть попросила підтримки в Єврокомісії та Світового банку, аби ті виділили окремого експерта для допомоги в розробці законопроекту з реформи ринку аудиторських послуг.

Прочитавши текст законопроекту, складно не погодитися з коментарями окремих аудиторів-практиків та членів Аудиторської палати України в цілому: законопроект Міністерства фінансів визнано таким, що не відповідає європейським практикам, а його прийняття у нинішній редакції несе в собі значні корупційні ризики.

Для того щоб не зупинятися детально на всіх зауваження, які є в цих коментарях, наведемо найбільш значущі:

- згідно з вимогами Директиви 2014/56/ЄС та Регламенту (ЄС) №537 від 16.04.2014 р. «Про особливі вимоги до обов’язкового аудиту суб’єктів суспільного інтересу» задля удосконалення механізму незалежного фінансового контролю в державі має бути створений орган суспільного нагляду. Основною умовою для чесного, ефективного та організованого функціонування такого органу є його незалежність від аудиторської професії. Саме тому в Директиві 2014/56/ЄС зазначено, що керувати органом суспільного нагляду повинні непрактикуючі особи, а держава повинна впровадити незалежні та прозорі процедури вибору цих непрактикуючих осіб;

- всі аудитори та аудиторські фірми підлягають суспільному нагляду, який буде здійснювати Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Він включає Раду нагляду за аудиторською діяльністю (7 представників органів державної влади та 4 непрактикуючі особи, обрані Мінфіном) та Інспекцію з забезпечення якості, підпорядковану Мінфіну. Таким чином, функції регулювання аудиторської діяльності в Україні від Аудиторської палати перейде в руки держслужбовців Міністерства фінансів, оскільки орган так званого суспільного контролю буде майже повністю залежати від них. Відтепер держава буде мати всі важелі впливу на «незалежних» аудиторів, починаючи з їх реєстрації, контролю якості наданих аудиторами послуг і закінчуючи застосуванням дисциплінарних проваджень щодо аудиторів;

- підприємства повинні будуть не тільки сплачувати за самі аудиторські послуги, а й утримувати так званий Орган суспільного нагляду, створений при Мінфіні та щорічно перераховувати на його користь платежі залежно від розміру такого підприємства:

1. великі підприємства, що становлять суспільний інтерес, – 10 мінімальних заробітних плат (на сьогодні це 13780 грн);

2. середні підприємства, що становлять суспільний інтерес, – 2 мінімальні заробітні плати (на сьогодні це 2756 грн);

3. малі підприємства, що становлять суспільний інтерес, – 0,5 мінімальної заробітні плати (на сьогодні це 689 грн).

Додатковий фінансовий тягар на підприємства в загальній сумі буде перевищувати 150 млн грн щороку, що є ласим шматком на утримання робітників органу суспільного нагляду, а отже, обіцяна зарплата контролерів новоствореної структури в 40 000 грн цілком реальна.

- нововведення законопроекту передбачає умовний поділ всіх аудиторських компаній в країні на тих, які матимуть право перевіряти суб’єкти суспільних інтересів (банки, страхові компанії), і тих, що не допускатимуться до такої діяльності. До аудиторських компаній, які будуть мати право надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, висуватимуться додаткові вимоги щодо рівня кваліфікації, досвіду і кількості аудиторів. Також за право проводити обов’язковий аудит підприємств, що становлять суспільний інтерес, аудиторським фірмам необхідно буде сплачувати внесок щороку, а не раз на 5 років, як у чинному законодавстві. Розмір такого внеску наразі не встановлено, але в підсумку його сплатять підприємства, на яких проводять обов’язкові аудити, оскільки аудиторські компанії включать його у вартість своїх послуг;

- суб’єкти господарювання мають створити в обов’язковому порядку на своїх підприємствах аудиторські комітети, які будуть слідкувати за процесом складання бухгалтерами фінансової звітності та відбирати аудиторські фірми для проведення обов’язкового аудиту;

- аудитор буде зобов’язаний інформувати органи нагляду за підприємством, аудит якого він проводить, про будь-яку інформацію, про яку йому стає відомо при виконані завдання з аудиту. Тобто, аудитор муситиме інформувати контролюючі, податкові, правоохоронні органи, прокуратуру тощо про будь-яку інформацію, що стає йому відомою при проведенні аудиту, під загрозою застосування до нього самого заходів впливу;

- процедура отримання сертифікату аудитора стане більш складною та довготривалою в часі. Сертифікація аудиторів має підтверджуватися високим рівнем теоретичних знань із 14 дисциплін шляхом складання іспиту та професійною компетентністю, яка підтверджується кваліфікаційним іспитом. Крім цього, особа, яка має намір бути аудитором, повинна набути практичного досвіду шляхом трирічного стажування в суб’єкті аудиторської діяльності;

- діяльність Аудиторської палати України як професійного об’єднання аудиторів в основному буде полягати в представлені інтересів аудиторів у державних та інших установах, забезпеченні захисту соціальних та професійних прав аудиторів, інше.

Серед новацій, які запропоновані в законопроекті найбільший інтерес викликає створення Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. У тексті проекту відсутнє чітке визначення юридичного статусу, обсягу повноважень та рівня фінансового забезпечення такого органу, що створює ризик для зловживання з боку чиновників Міністерства фінансів України, зосереджуючи в їх руках важелі впливу та адміністративного тиску на «незалежний» орган регулювання аудиторського ринку. Проте, що дивує і найбільше обурює, – це те, що структура, яка буду контролювати всіх аудиторів і аудиторські компанії України, називається Органом суспільного нагляду. Про який суспільний нагляд може йти мова, якщо з 11 членів Ради з нагляду, 7 або 60 % – це представники органів державної виконавчої влади, керівництво Інспекції з забезпечення якості призначається на посади Міністром фінансів? Суспільство або громадськість відокремлюється з процесу нагляду за суб’єктами аудиторської діяльності, бо навіть обрання тих чотирьох членів Ради з нагляду, які мають бути непрактикуючими аудиторами, здійснюється через конкурс, який проводить Мінфін. Таке державницьке призначення на посади членів повністю суперечить тексту Директиві 2014/56/ЄС, де чітко зазначено – держава повинна впровадити незалежні та прозорі процедури вибору непрактикуючих осіб, які мають здійснювати керування цим органом нагляду, а не розмежовувати, кого призначати за рішенням керівника органу виконавчої влади, а кого за результатами прозорого конкурсу.

При цьому роль Аудиторської палати майже повністю нівелюється, професійне самоврядування аудиторів ставиться в залежність до Міністерства фінансів, яке буде мати вплив на розподіл делегованих Органом суспільного нагляду повноважень.

Безумовно, ідея реформування вітчизняного ринку аудиту відповідно до вимог Європейського Союзу не може не отримати підтримку з боку як прогресивного професійного середовища, так і звичайних українців. Мало хто з громадян у своєму повсякденному житті безпосередньо стикається з діяльністю аудиторів, але, коли людина вирішує покласти свої заощадження в банк чи купити пакет акцій акціонерного товариства, незалежний та неупереджений аудиторський висновок стосовно діяльності банку (товариства), прозорості його фінансової звітності має бути додатковим аргументом для майбутніх акціонерів (вкладників) у правильності вибору об’єкту.

Керманичі фінансового сектору України під виглядом наведення ладу на вітчизняному ринку аудиту, наближення його до європейського рівня намагаються взяти під жорсткий контроль суб’єктів цього ринку, підпорядкувавши їх діяльність, та в подальшому одноосібно встановлювати правила гри в цій сфері. Проте європейське законодавство та Директиви ЄС жодним чином не вимагають створення такого узурпаторського органу контролю, а навпаки, передбачають збалансування ролі держави та професійного середовища для досягнення якнайкращого результату. І Україна не має бути винятком!

Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая