ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ   "ФРОНТ   СПРАВЕДЛИВОСТІ" Епіграф: Десь впадеш, невідомий, в бою, Та для смутку немає причин, Бо значили дорогу твою Ідея і Чин Галина Гордасевич Я, громадянин України - Гордасевич Богдан, об'являю ВІЙНУ. Війну за СПРАВЕДЛИВІСТЬ. Я звертаюсь до всіх бажаючих в Україні стати добровольцями у боротьбі  "ФРОНТУ   СПРАВЕДЛИВОСТІ"! Прошу зголошуватись і починати формувати підрозділи, полки, угруповання, армії. Ідея боротьби чітка: якщо не Я, то ХТО?! Якщо не ЗАРАЗ, то КОЛИ?! СПРАВЕДЛИВІСТЬ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ ПОТРІБНА НАМ ВЖЕ! І встановлювати справедливий лад нашого життя повинні ми самі, а не хтось там з "обраних". Бо чого варта встановлена справедливість, як і чесність та порядність наших народних обранців - ми вже неодноразово могли пересвідчитись. Тому я не вірю, що хтось може зробити мені моє життя таким, яким я його хочу мати. І що для інших це зробить - я так само не вірю. Поняття "справедливості", як відомо, є виключно індивідуальним і особистим фактором, тому що не буває справедливості взагалі як ідеальної величини, що підходить усім однозначно і рівномірно. Всі події і факти ми завжди оцінюємо за виключно власними критеріями розуміння справедливості. І якраз сумарна кількість індивідуальних визначень справедливого створює справедливість загальну. Щоб життя  довкола нас набуло обрисів більш справедливого суспільства, чим воно є наразі, то потрібно не вдома чи перед знайомими висловлювати тільки на словах своє незадоволення від різних несправедливостей вашого і нашого буття, а потрібно братись і активно виправляти несправедливе на справедливе. Так і тільки так! Одному це зробити важко. Правильно: важко, - тому що зло завжди тримається купи і перемогти його можна теж тільки гуртом, об'єднавшись в громади. Зло завжди агресивне, тому перемогти його можна також тільки активною дією і зорганізованим поступом. Зло розчиняється і ховається в обширі суспільства, тому і вичищати його потрібно не епізодичними акціями-боями, а фронтально по всій території одночасно. Тому і саме тому потрібно всім нам в Україні  ФРОНТ   СПРАВЕДЛИВОСТІ. ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ФРОНТ СПРАВЕДЛИВОСТІ" Головним завданням цієї громадської організації я вбачаю у впровадженні механізмів громадського контролю і співробітництва простих громадян з органами влади всіх рівнів, як необхідної  ланки у створенні та нормальному функціонуванні громадянського суспільства в Україні. Потрібно не просто боротись з конкретними порушеннями, а упереджувати  їх системну появу. Реалізація цього задуму має наступні напрямки: а) захист прав простих громадян у їх взаємовідносинах з органами влади, правова допомога і просвітництво; б) захист  органів влади і чиновників від свавілля керівництва і впливу сторонніх чинників у процес їх діяльності, зокрема прийняття популістських рішень для збереження посади або під тиском чийогось лобіювання локальних вигод, відповідна просвітницька робота; в) безпосередня участь у формуванні органів влади та контроль за їх діяльністю в першу чергу через постійний моніторинг діяльності власних представників та відстеження на відповідність дій і результатів інших діячів згідно передвиборчих і посадових зобов'язань. г) співпраця з іншими громадськими та іншими організаціями по створенню суспільства достатньо справедливих взаємовідносин громадянина і держави. Свою особисту участь у роботі ГО ФС я вбачаю у сфері культурно-масової діяльності. Пропоную наступні заходи і свою співучасть в їх реалізації: 1. Редакційна та організаційна діяльність в роботі: - інтернет-сайта; - інформаційного вісника; - видавничої діяльності та розповсюдженні різнопланової агітаційної літератури; - організації та проведенні різнопланових форумів, конференцій, з'їздів; - видання у перспективі всеукраїнського громадсько-політичного тижневика. Богдан Гордасевич КОМЕНТАР Всіляка нова ідея на своїх початках виглядає дещо дивною, як і її автор, проте з часом  вона стає звичною для більшості, отже стає нормальною. Загалом, до ідеї "Фронт справедливості" можна поставитись, як до звичайної ролевої гри, зміст якої полягає у дієвому впливі окремої особи на довколишній світ з метою його поліпшення. У нас багато людей, які знають, що робити іншим, особливо керівникам держави, але коли справа доходить до них особисто, то вони бідкаються на свою бездіяльність однаково: "Ну, а що я можу зробити?" Таким хочеться задати зустрічне запитання:  "А ти пробував хоч щось зробити? Дрібницю, але хоч якусь конкретну дію, вчинок - пробував?" В тому і є проблема: розумних і знаючих людей у нас багато, а людей дії - обмаль. Особливо, якщо це стосується громадських і суспільних проблем. "Що я - крайній"- думає кожен і чекає, аби хтось зробив те, що міг зробити і він. Але той інший думає так само, і ще інший - теж, отож і виходить, що нікому зробити корисну суспільну справу. Відповідно, всі дружно дивуються, чому довкола так багато несправедливості. Є гарне прислів'я: "Якщо б кожен господар прибрав коло своїх воріт - вся вулиця стала б чистою".  Інакше кажучи: хочеш змінити світ - почни з себе. Почни змінювати на краще те життєве середовище, яке тебе оточує. А для того, щоб тобі було з ким порадитись, пошукати підтримки, поділитись власними думками, ідеями, інформацією, досягненнями тощо - звертайся до новоствореної всеукраїнської мережі громадського об'єднання "Фронт справедливості". Будь-яка суспільна справа неможлива без ідейного стрижня, що її об'єднує і фіксує. Для  "Фронту справедливості" головною ідейною засадою є УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТИЗМ. Як відомо: націоналізм - це любов до своєї нації, а патріотизм - це любов до своєї держави, тому до участі в діяльності "Фронту справедливості" запрошуються в першу чергу ВСІ ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ, але й громадянам інших держав відмови не буде, якщо вони хочуть попрацювати на користь Держави Україна. Для кожної суспільної організації існує ряд деструктивних чинників, які перекреслюють початкові ідейні засади.  Найнебезпечними, на мою думку, є так звані "вождізм", "сектантство" і "маніпулювання з боку ". "Вождізм" - це коли один або кілька чоловік з керівництва стають одноосібними керманичами організації без жодного впливу і контролю за їх діями з боку маси рядових членів. Іноді, коли в цьому керівництві організації знаходиться справді обдарована людина, рядовим членам навіть довподоби такий стан справ, коли всі визначальні рішення приймаються за них і не треба перейматись цими  глобальними проблемами, а залишається тільки  виконувати вказівки і пожинати досягнення. Але побудова цілої структури з опертям на одну чи кількох осіб небезпечне тим, що їх зникнення або підміна стає руйнівним фактором всієї організації. "Сектантство" - це коли організація перетворюється в силу, яка придушує особистість в її індивідуальній неповторності. Це починається з принизливої селекції "прийому-виключення" в членство, а в подальшому обов'язковість виконання рішення більшості членів організації для меншої частини інакодумців. Сумнозвісне "партія дала наказ" не має права на існування. Треба  раз і назавжди визначити, що будь-яка суспільна організація - це є механіз, а не суб'єкт! А до механізму потрібно ставитись відповідно: якщо потяг рухається в непотрібному вам напрямі, то з нього виходять, а не пробують переконувати завернути потяг туди, куди вам потрібно. Нарешті, кожна успішна організація має небезпеку зацікавлення нею "третіх сторонніх сил" зокрема спецслужб, які через різні методи впливу та інфільтрації агентів у керівні органи можуть суттєво вплинути на підконтрольність діяльності організації згідно їхнім бажанням. Виходячі з вище сказаного, Громадське об'єднання "Фронт справедливості" не матиме централізованої структури з усталеним членством. Це має бути інформаційно-координаційне об'єднання різноманітних суспільних організацій чи просто формацій для узгодження планомірності та співпраці в їх діяльності по розбудові громадянського суспільства в Україні. Принцип роботи ГО ФС доволі простий: виноситься на обговорення ідея конкретної справи, оголошується набір добровольців і з них починає формуватись виконавча команда. Кожна така група має бути цілком автономна і самодостатня для обраної дії. Звітність керівництва і його зміна відбувається тільки в межах цієї команди за власне прийнятими умовами внутрішнього статуту. Але для всіх команд обов'язковим буде звітність перед громадськістю в цілому. Доброволець кожен окремо визначає чим і як він хоче займатись, вказує, які має можливості і навички, а тоді в разі співпадіння інтересів його і організаторів акції, з ним укладається письмовий "контракт взаємодовіри",  де має бути чітко обговорено головні моменти співпраці та участі добровольця, після чого він стає повноцінним бійцем команди.   Це буде цілком умовний формальний момент, що не матиме жодних юридичних наслідків чи інших подібних зобов'язань, тому що основним "документом" всіх взаємостосунків у ГО ФС буде вербальне СЛОВО ЧЕСТІ. Якщо особа добровільно узяла на себе конкретні зобов'язання і дала Слово Честі їх виконати, але не виконала, тобто зрадила, стала дезертиром, тоді ця особа втрачає довіру бо вона є БЕЗЧЕСНОЮ.  Її вилучають з складу команди (віртуальний "розстріл за зраду") і більше НІКОЛИ не залучають в інші справи ГО ФС. З ЧОГО ПОЧИНАТИ? Починати, звичайно, треба з себе. Армія формується з рядових одиниць, тому якість кожного окремого бійця має бути якнайвищою. Найкраще - рівня "профі", тобто професіонала своєї справи. Це рівень здорового індивідуалізму, коли особа сама визначає свою спеціалізацію та рівні фізичної і психічної підготовки. Простіше кажучи: не хтось муштрує рекрута до потрібної кондиції, а він сам себе готує і приходить практично сформованим бійцем, якому для участі в конкретній акції потрібно пройти тільки додаткові спеціалізовані тренажі та освоїти технічне забезпечення. МИ – АРМІЯ ДОБРОВОЛЬЦІВ! Відповідно основою всіх стосунків у нас є принцип взаємоповаги. Всі є рівними і підлеглість є просто добровільним підпорядкуванням згідно рольовим обов'язкам. Другий етап: освоєння території. 1. Збір інформації: місцевість, населення, устрій, персоналії тощо. 2.  Місцеві  особливі проблеми: безробіття, корупція, кримінал, узурпація влади тощо. 3. Визначення власного плану справедливого вирішення місцевих проблем  і пошук однодумців щодо цього. Формування своєї команди і її підготовка до дій. ( якщо маєте бажання розпочинати діяти одразу з вирішення всіх глобальних проблем держави і світу – це пароноя чи шизофренія і не до нашого руху, а до медиків) 4. Починати робити якісь конкретні  громадські справи найпростішого характеру. 5. Легалізація в мережі "Фронту справедливості" заявкою про свою діяльність на місцевому рівні і про бажання підключитись до певних акцій в загальному масштабі. (якою буде мережа Фронту справедливості – покаже час) Третій етап: регулярна повноцінна добровільна праця в якості складової ланки-учасника Громадського об'єднання "Фронт справедливості". Уклав в робочій редакції ці положення 11 березня 2007 р. Богдан Гордасевич. Проект було законсервовано після появи майже аналогічного під назвою „Народна самооборона” на чолі з Юрієм Луценко, але оскільки все скінчилось реально нереальним, тобто нічим, тому спробую запустити проект вже зараз самотужки. Наголошую: його головним завданням є спонукати створювати окремі автономні осередки на місцевому рівні  в боротьбі за справедливість. Ідея чітка і проста: ми тут живем і нам вирішувати, як жити! Нам треба встановлювати правила і закони, та слідкувати за їх дотриманням, щоб було добре жити більшості, а не меншості. Біда наших державних мужів у тому, що вони не можуть зрозуміти, що жити у відносно справедливому суспільстві при менших особистих статках значно краще, аніж мати гори грошей і добра у суспільстві соціальних антагонізмів і криз. Наші депутати всіх рівнів не хочуть розуміти, що їх призначення - творити правове поле СПРАВЕДЛИВЕ ДЛЯ ВСІХ! А вони переважно займаються т.з. "дерибаном", тобто творять правове поле під власні інтереси і надбання, а потім самі щиро дивуються, якщо до них починають ставитись несправедливо, коли переобирають інших депутатів на їх місце, а це ж просто елементарна відплата за їх "кишенькову" законотворчість. Не розуміють наші депутати, що коли творити СПРАВЕДЛИВІСТЬ ДЛЯ ВСІХ, ТО СПРАВЕДЛИВІСТЬ БУДЕ І ЩОДО ТЕБЕ ОСОБИСТО!

 

Я маю право мати право

Слова з одної сатиричної пісеньки у Львові періоду 90-х років "Я маю право мати право" були спрямовані проти декларативних прав, які наче б то мали всі громадяни СРСР за Конституцією та іншими законами, але в реальних життєвих умовах практично всі ті права були повною фікцією.
По закону народ мав всі важелі державного керівництва, але насправді владу в країні узурпувала КПРС, комуністична партія, в структурах якої і вирішувались усі питання державного життя.

Загальновідомо, що так звана "сталінська конституція" 1936 р. була за своїм змістом сама демократична в тогочасному світі, але як дотримувались її норм в Радянському Союзі - загальновідомо: зовсім не дотримувались. Саме тоді і виник термін "телефонне право", який розкривав суть тогочасної правової системи, де все йшло не за нормами писаного закону, а за нормами внутріпартійної комуністичної доцільності і все вирішувалось по телефону між керівниками певних рівнів влади. І тоді виникло усвідомлення у правлячих кіл, що закон існує не для них, а для сіроми, тобто простого народу.

Ця біда залишилась у спадок і в керівних верхах самостійної України, що за часи президенства два терміни Кучми переродилось у відкриту корупцію і вседозволеність посеред правлячої номенклатури і як наслідок - повного правового нігілізму в країні. Законодавчий процес керувався не нормами узгодженого для всієї спільноти права, а обслуговува потреби на данний час виключно правлячої купки людей. Хіба не показовим є те, що коженого разу перед новими виборами депутати Верховної Ради України приймали новий Закон про вибори, щоб зробити все, аби знову залишитись при владі.

Прийнята у 1996 р. Конституція України не стала цементуючим законом для суспільства хоч на певний період, а одразу була дискредитована самим президентом Кучмою, який у першу річницю її святкування привселюдно визнав недоречними багато положень в підписаній нещодавно ним же Конституції України. Всі його подальші спроби щодо внесення змін до Конституції остаточно дискредитували цей Основний Закон джержавного устрою, що і призвело до загальнодержавної політичної кризи.
Загрозливі антизаконні процеси 2004, що спровокували суспільне повстання в Україні, яке отримало назву "Помаранчова революція", і нещодавня спроба "конституційного перевороту" через внесення "законних змін до Конституції України" шляхом змови народних депутатів ВРУ - остаточно показали необхідність створення нової Конституції України і прийняття її на всеукраїнському референдумі, після чого всі зміни можливі також тільки через референдум і через певний часовий проміжок в 1-3 роки, а не щомісяця. Просто треба підготувати добрий якісний документ, який би не потребував змін. І це стосується не тільки Конституції України, але і всього законодавчого процесу в України, бо до мало не кожного закону у нас приймаюсть ще надцять законів зі змінами та поправками, що надзвичайно ускладнює дотримання і виконання законів без порушень.

Отже одним з головних завдань на теперішній час є необхідність розробки нової Конституції України, до чого і закликаю всіх бажаючих.
Налаштування нормального і головне реально діючого правового середовища в Україні без пустопорожніх декларацій і законів, які ніхто не виконує, - одне з головних завдань української спільноти на теперішній момент.
Ми маєм не просто право мати право, а мати реально діючі права!