Блог trifolium

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Мерзенна війна

28.05.25, 12:02
бомби, війна, вороги, людина, солдати

Смертельні ворожі ракети,

з військових летять кораблів,

стріляють важкі міномети,

і бомби летять з літаків.

І знову в окоп прилетіло,

калюжами кров на землі,

Ворони клюють мертве тіло,

немає кінця цій війні.

Мерзенна війна ще триває,

хтось ворога взяв на приціл,

а сморід убитих зростає,

і кількість розкладених тіл.

Воюють і гинуть солдати,

Співають військові пісні,

І знову стріляють гармати,

на цій нескінченній війні.

Коментарі: 0

trifolium

Ми в часі

28.05.25, 11:54
буття, життя, людина, філософія, час

А час мерехтить і горить,

бо ми є життєвим фрагментом.

Він піниться і тріпотить,

а ми скористались моментом.

Ми місце своє зайняли,

поклалися на підсвідомість.

Батьки нас сюди привели,

і ми летимо в невідомість.

Ми в просторі цім живемо,

і дні наші тихо стікають.

Ми тут і їмо і спимо,

і всі це життям називають.

Ми полум’я передали,

і дерево вже посадили,

зробили ми все що змогли,

і слід після себе лишили.

А час мерехтить і горить,

хвилини нам тихо шепочуть.

Ще музика наша звучить,

та сумніви нерви лоскочуть.

Коментарі: 0

trifolium

Твої подарунки

28.05.25, 11:45
вірші про кохання, любов, олександр чалий, стосунки

У мене є багато подарунків,

що ти мені колись подарувала,

Мереживо сформованих стосунків,

які нам доля довго малювала.

Я ревно зберігаю подарунки,

які ніхто не зможе відібрати,

це зустрічі і ніжні поцілунки,

які я можу в пам’яті тримати.

Це пристрасті безцінні подарунки,

що житимуть в душі моїй довічно,

це посмішка веселої чаклунки,

і очі, які світяться магічно.

Дарунки зберігаю я надійно,

твого волосся ніжні аромати,

твій голос, що лунає мелодійно,

ніхто не зможе в мене відібрати.

Коментарі: 0

trifolium

Сенс життя

03.03.25, 11:01
доля, жінка, кохання, поцілунки, стосунки, чоловік

В одній перлині всі відтінки моря, 
Вся дивовижність шахти в діаманті.
В одній бджолі всі аромати поля,  
А чарівність скрипки в музиканті.

Всю магію весни і аромати раю,
красу зими, мереживо сніжинки,
і навіть сенс життя я відшукаю,
у поцілунку однієї жінки.

Олександр Чалий ©  2023

Коментарі: 1

trifolium

Моя зірка.

10.02.25, 13:34
вірш, доля, кохання, поезія, чалий

Коли сонце над моїм буттям сідало,

і за обрій забирало мої мрії,

твоя зірка променисто засіяла,

як дарунок божевільної надії.

Коли сутінь наді мною опустилась,

дика ніч заполонила все без міри,

твоя зірка, яка впевнено світилась,

стала променем зростаючої віри.

Коли морок поступився місцем ранку,

і в тумані зникли тіні випадкові,

твоя зірка ніжним променем світанку,

дарувала теплий затишок любові.

Олександр Чалий © 05.05.2006

Коментарі: 1

trifolium

Лабіринт.

10.02.25, 13:23
вірш, доля, кохання, любов, поезія

Блукаючи по лабіринту долі.

У пошуках супутника життя,

Ми всі завжди виконуємо ролі,

Спираючись на власні відчуття.

А лабіринт дає свої маршрути,

свої дороги, тропи і стежки,

І кожен має змогу повернути,

А є такі, що підуть навпрямки.

У одного — маршрут іде казковий.

У іншого — складний і небезпечний.

Хтось може заблукати в тупиковій,

а де-хто забреде і в суперечний.

Не з кожного маршруту вийде пара,

Не кожна пара дійде до весілля,

у одного в душі лишилась рана,

у іншого не вистачить терпіння.

Та лабіринт працює без упину,

за що його і варто цінувати.

Він юні душі манить в середину,

аби кохання їм подарувати.

Коментарі: 0

trifolium

Мерзота

12.05.23, 21:57
вірші, олександр чалий, поезія, філософська лірика

Живе мерзота у людині,

Тихенько милість вигризає,

З’їда душевність зсередини,

А від сумління вислизає.

Вона лице своє ховає,

Бо виглядає як чума,

Насіння злості висіває

І марнославством полива.

Заполонила розуміння,

Із серця випила всю кров,

А потім думку підкорила,

І запросила нелюбов.

Як розпізнати цю гидоту,

Як зрозуміти де вона?

Щоб зберегти свою чесноту,

Адже душа у нас одна….

Олександр Чалий

Коментарі: 1

trifolium

Жінка

09.05.23, 14:54
вірші, жінка, олександр чалий, філософія

Як квітка, жінка ніжною буває,

і зацвіте трояндою в садку.

Бо садівник за нею доглядає,

а хтось букет чекає в холодку.

Як пташка, жінка вільною буває,

і віддається повністю сім'ї.

У небі пташка весело співає,

а в клітці не співають солов'ї.

Як скрипка, жінка чуйною буває,

і під смичком умілим оживе.

На ній хіба що віртуоз зіграє,

а бездар тільки струни всі порве.

17.03.2023 р. Олександр Чалий

Коментарі: 6

trifolium

Біль

09.05.23, 14:21
війна в україні, вірші, олександр чалий, поезія, філософія

Проти нас направив батальйони,

Не то ворог, не то “старший брат”,

Поправ всі світові Закони,

Націлив на міста системи «Град».

Стоїть в осаді зморений Бахмут,

Гримлять над містом вибухи розкатом.

Та не здають укріплений редут,

Там наші хлопці б'ються з супостатом.

Під Вугледаром дика смерть панує,

Ворожі танки лізуть на пролом,

Хоч батальйону більше не існує,

Та ще триває бій добра зі злом…

До миру вже звикає наш Херсон,

Готується до бою Мелітополь,

І нам допомагає Вашингтон,

Бо треба ще звільняти Севастополь.

Сухі губи шепочуть молитву,

Очі сповнені гніву козацького,

Ми закінчимо цю люту битву,

Не залишиться й духу москальського.

14.03.2023р Олександр Чалий

Коментарі: 1

trifolium

Нам треба...

09.05.23, 14:11
вірші, олександр чалий, поезія, філософські

Нам треба бути іноді сумними,

аби думки розкласти в голові.

А в інший раз побути десь не з тими,

щоб потім зрозуміти, хто свої…

12.03.2023 Олександр Чалий

Коментарі: 0

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Свіжі шпалери

Замітки:

Мерзенна війна

Ми в часі

Твої подарунки

Сенс життя

Моя зірка.

Лабіринт.

Мерзота

Жінка

Біль

Нам треба...