хочу сюда!
 

Александра

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-47 лет

Заметки с меткой «зеленский»

МВД слило данные миллионов украинцев в открытый доступ

Недавний скандал с продажей личных данных украинцев, судя по всему, будет набирать обороты. Как стало известно со слов министра цифровой трансформации Михаила Федорова, по факту произошедшего СБУ начала проверку, а утечка персональных данных украинцев никак не связана с государственным сервисом "Дія". Более того, министр заявил, что количество попавших в открытый доступ данных значительно больше используемых приложением. По его словам, телеграм-бот торгует базами коммерческих банков.

Результаты проверки СБУ, однако, противоречат высказываниям министра. В частности, в спецслужбе уверены, что, несмотря на абсолютную незащищенность от внешних угроз хранящихся в госреестрах данных, эта "утечка" была организована изнутри. Вся шумиха и последовавшие за ней нападки на "Дію" преследуют единственную цель - дискредитацию любых проектов Зеленского. Система "государство в смартфоне" была запущена именно с подачи президента и его команды и стала просто очередной мишенью определенных политических кругов, уверены в СБУ.

"... слив данных произошел целенаправленно. А следом, как по команде было заявлено, что дескать всему виной кривая и незащищенная "Дія". В действительности же тут отработали умельцы из МВД, предоставив любому желающему бесплатно на несколько дней данные миллионов украинцев. Зачем? Да все просто, сейчас любая идея или инициатива Зеленского будет тщательно дискредитироваться".

Арсен Аваков, очевидно, сильно недоволен новым президентом. Несмотря на то, что именно ему Зеленский обязан своей победой на выборах, хороших отношений с всесильным министром внутренних дел у него не сложилось. Более того, в большую украинскую политику по приглашению Зеленского возвращается давний оппонент Авакакова, Михаил Саакашвили. А это уже тянет на личное оскорбление.

История украинской политики полна примеров, когда вчерашние союзники становились злейшими врагами и, очевидно, Аваков и Зеленский уже вступили на путь конфронтации. Нервирует тот факт, что в целях дискредитации оппонента была опубликована конфиденциальная информация большого количества украинцев, что характеризует Авакова и его ведомство определенным образом. Впрочем, украинская история знает и не такое манипулирование общественным мнением. За годы независимости украинцы видели всякое...

Саакашвили принесет Зеленскому поддержку американских демократов

Чем ближе очередные президентские выборы в США, тем интенсивнее на Украине разворачиваются интриги вокруг того, кого из основных кандидатов поддержит украинская элита - Дональда Трампа или Джо Байдена. Прошлые выборы показали, насколько быстро украинские политики могут перестраиваться по ходу избирательной кампании в США и менять свои симпатии к кандидатам сразу после публикации окончательных результатов: удаление оскорбительных публикаций в сети в адрес Трампа, неискренние поздравления с победой. И вот спустя 4 года история повторяется вновь. Но теперь время набирающей обороты избирательной кампании в США совпало с желанием украинских властей привлечь к уголовной ответственности бывшего президента Петра Порошенко. Оказалось, что после публикации аудиозаписей, предоставленных Андреем Деркачем легче всего обвинения против Порошенко будет построить на основе переговоров как раз с Джо Байденом. Репутации бывшего вице-президента США также угрожают и заявления экс-генпрокурора Украины Виктора Шокина, который еще в начале года обвинил бывшего вице-президента США в оказании давления на себя.

Тем не менее, фигурирование Джо Байдена в уголовных производствах на Украине еще не говорит о том, что нынешняя украинская элита намерена поддержать Дональда Трампа на выборах. В этом смысле более знаковым событием стало назначение старого друга Байдена Михаила Саакашвили главой Исполнительного комитета реформ при Президенте Украины. Весной очень долго и упорно шли переговоры о возвращении Саакашвили в украинскую политику. С одной стороны, было заблокировано его назначение вице-премьером по реформам, но с другой, на нынешней должности у него появились все возможности повысить свою медийность, не перегружая себя ответственностью за результат и практически не рискуя репутацией. Судя по тому, какой ценой Зеленскому стоило вернуть грузинского реформатора в публичную политику, он, действительно, ему крайне необходим и, прежде всего, как определённый знак американским демократам. Вероятно, на позицию Зеленского и его окружения влияют также прогнозы аналитической компании Охford Economics, которая в своих исследованиях американских выборов ошиблась лишь два раза с 1949 года. Согласно ее данным, из-за пандемии коронавируса и последовавших за ней проблем с экономикой, Трамп может получить максимум 35% голосов и проиграет на выборах. https://korrespondent.net/world/4231385-analytyky-prohnozyruuit-porazhenye-trampa-na-vyborakh Именно страх потерять поддержку со стороны демократов заставил Зеленского не только преодолеть раздрай во фракции, но и убедить в целесообразности назначения Саакашвилии самого влиятельного украинского политика последних лет и давнего оппонента бывшего грузинского президента Арсена Авакова.

Примечательно, но Михаил Саакашвили уже успел выступить с оправданием Байдена в связи с опубликованными переговорами с Порошенко. Также Джо и Хантер Байдены обнаружились в списке лучших друзей Украины на сайте проекта "Пліч-о-пліч", вероятно, созданного для пиара самого Михаила Саакашвили. http://plich-o-plich.ml/2019/09/19/joseph-biden/ Теперь понятно, что начатое еще в феврале уголовное производство по показаниям Шокина против Байдена вряд ли получит продолжение до выборов в США. Очевидно, что вскоре и в деле против Порошенко ГПУ станет меньше упоминать вероятного хозяина Белого дома. Стоит напомнить, что для Украины каждые выборы в США - шанс для увеличения финансовой и военной помощи. Не исключено, что пока украинские СМИ обсуждают записи переговоров Порошенко с Байденом давно минувших лет, состоялись переговоры Зеленского с кандидатом от демократов. Судя по последним движениям в украинской политике, вполне возможно, что Киеву уже были обещаны какие-то преференции в случае успеха Байдена на выборах.

Зеленский вручил ордена семьям погибших офицеров СБУ


Зеленский встретился с семьями погибших 1 декабря 2019 года на Донбассе Героев Украины, сотрудников Службы безопасности Украины Дениса Волочаева и Дмитрия Каплунова, и передал родственникам ордена "Золотая Звезда", которыми были награждены погибшие.

[ Читать дальше ]

Карантинный бунт в Черкассах как ультиматум Зеленскому со сторон


Несмотря на то, что на Владимира Зеленского и его партию "Слуга народа" уже обрушились серьезные испытания в виде проблем с экономикой и эпидемией коронавируса, впереди их ждут новые вызовы, а именно жесткие выпады со стороны политических конкурентов. Причем, помимо традиционных оппонентов в лице представителей "Батькивщины" и "Солидарности" все больше досаждают президенту новые - из числа бывших соратников и финансовых покровителей ЗЕкоманды. Это не только касается некоторых бизнесменов, нардепов, вышедших из пропрезидентской фракции, но и мэров городов, таких как черкасский голова Анатолий Бондаренко. Он поддержал Зеленского на выборах в прошлом году, но ему это не помешало 1 мая вступить в прямую конфронтацию с центральной властью и ослабить карантинные меры в городе. При этом Бондаренко нашел поддержку со стороны мэров других городов - Сум, Конотопа, Ивано-Франковска, Львова, Мукачева. Наверняка, многие на местах еще не высказались и ждут повода, лишь бы раскритиковать Зеленского за антиэпидемиологические инициативы, которые так или иначе несут городам большие экономические убытки.

Сейчас СМИ и политические эксперты активно рассуждают о мотиве саботажа Бондаренко - а именно все чаще говорится о подготовке регионов к местным выборам осенью 2020 года. "Слуги народа" намерены одержать победу, но в отличие от выборов Верховную раду теперь им будет намного сложнее, особенно на фоне последствий эпидемии и накопившихся за год претензий к ЗЕкоманде. Соответственно представители местных властей могут вполне начать манипулировать Зеленским, выбивая себе определенные преференции. Косвенно это подтверждается публикацией Геннадия Корбана в Твиттере.


Он пишет о том, что ситуация в Черкассах является отличным напоминанием Зеленскому о том, что не стоит забывать о тех, кто его посадил в президентское кресло.

Вот здесь и становится ясно, что ситуацию с Бондаренко мог инициировать или использовать сам Коломойский. Заметьте, что конфликт между Черкассами и Киевом пока не получил своего продолжения, а допрос, на который явился мэр, был отменен. Вероятно, намек со стороны команды олигарха был принят, и Зеленский мог сделать выводы, в том числе и по поводу "антиколомойского закона".

Как бы не расходились дорожки Зеленского и Коломойского после общей победы над Петром Порошенко, президент сейчас слишком уязвим из-за проблем с оппозицией и СМИ. Остаться у руля и одержать успех на местных выборах без помощи или хотя бы при отсутствии сопротивления со стороны подконтрольных Коломойскому местных чиновников, у ЗЕкоманды никак не получится. Это прекрасно понимают и в команде олигарха. Случай в Черкассах - это действительно, лишь намек, первая ласточка, которая призвана продемонстрировать Зеленскому, что с ним может быть, если он не пойдет на компромисс с местными чиновниками, которые отстаивают в том числе олигархические интересы. И конечно, Зеленский наверняка осознает, что ни Аваков, ни СБУ в случае массового бунта на местах ему явно не помогут, а останутся в стороне, выжидая, кто окажется в этой войне победителем.

Сам и сказал

Мы что богатые,чтобы карантинничать,люди от голода скоро будут умирать без работы,вот он сказал" я что лопух? мне 42 года"...)))) в разговоре с обычным солдатом,как можно президенту так себя вести,конечно лопух...ещё какой

Типу "політолог" типу "аналіз" а воно лайно

Автор ПЕТРО ОЛЕЩУК

Рік після президентських виборів: що змінилося і чому?
4 хв читати
Рік після президентських виборів: що змінилося і чому?

Петро Олещук, політолог

Рік після другого туру виборів президента суттєво змінив Україну – хоча далеко не всі зміни ми помітили. Фактично, маємо іншу Україну. У дечому вона нагадує попередню, у дечому – разюче від неї відрізняється.

Тектонічні зсуви, які пережила за цей час українська політика, нагадують ситуацію початку 90-х. Але тоді не відбулося реальної зміни політичної еліти: колишня радянська номенклатура оперативно "перефарбувалася" у жовто-блакитні кольори та перетворилася із комуністів на "націонал-демократів", "лібералів", "соціалістів". Тому нова Україна, яку ми почали будувати майже 30 років тому, так підозріло нагадувала СРСР.

Зараз же еліта оновилася суттєвіше. При цьому ми побачили, що власне прихід "нових облич" не є панацеєю. І "хороший хлопець" не завжди може виконувати покладені на нього обов’язки. Тому, приміром, сформований виключно із таких облич уряд Гончарука залишиться в історії з неоднозначними конотаціями. Це був перший уряд в історії України без корупційних скандалів, але водночас таким, що не зміг знайти адекватні відповіді на більшість викликів сучасності.

Що відбулося за цей рік? Певні зміни вже сприймаються як дещо зрозуміле. Наприклад, серйозне ставлення до виконання передвиборчих обіцянок. Ми роками жили із твердим переконанням, що заяви політиків перед виборами є апріорі порожніми словами заради привернення уваги. Тепер ми побачили: як не дивно, передвиборчі програми можна сприймати як реальне керівництво для подальших дій.

Навіть такі "страшні" закони, як про скасування депутатської недоторканності та виборчий кодекс, що загрожують статусу самих депутатів, можуть бути ухвалені швидко. Без тривалих розмов, що це "не на часі", без взаємних обвинувачень та пошуків "крайніх".

На цьому тлі смішно виглядає обурення декого, мовляв, три парламентські партії, які йшли на вибори із обіцянками "ринку землі", все-таки разом ухвалили відповідний закон. У підсумку, ми вже звикли сприймати це як норму, хоча ще рік тому ніхто не міг про таке й подумати.

Парламент оновився – і змінилися проблеми, про які прийнято говорити у контексті Верховної Ради. Ні, "кнопкодавство" повністю не зникло, що засвідчено численними скандалами. Але воно вже не вважається нормою вітчизняного парламентаризму. І неособисте голосування, і невиконання депутатом своїх обов’язків – все це вже має конкретні форми покарання та є незрозумілим.

Швидко забулася Верховна Рада річної давнини, де кілька самотніх "піаністів" почергово натискали кнопки за цілі фракції, поки "серйозні депутати" вирішували свої "нагальні справи" за межами парламенту. Ми навчилися не толерувати все це, не слухати пояснення, що, мовляв, неособисте голосування пояснюється тим, що "депутат зайнятий" тощо.

Непомітно для всіх стало природним, що відставка когось із державних посадовців – не кінець світу і не катастрофа, а звичний механізм "налагодження" управлінської вертикалі. Якщо генпрокурор не може забезпечити виконання конкретних завдань щодо змін у відведеному відомстві, то він просто йде. Незважаючи на те, як ефективно він працював у передвиборчому штабі майбутнього президента. Яким би чудовим та некорумпованим хлопцем не був прем’єр, він йде, якщо не може забезпечити необхідних фінансово-економічних та соціальних показників.

Жодної сакральності у посадах та статусах уже немає. Ні депутат, ні міністр, ні президент уже не можуть сприйматися як "небожителі". Вони просто виконують певні суспільні функції. Успішно або ні – а суспільство дає їм оцінку. Це нормальне розуміння влади, до якого наше травмоване тоталітаризмом суспільство прийшло лише через десятиліття після розпаду СРСР.

Так само ми звикли до того, що питання у сфері зовнішньої політики можна реально вирішувати, а не обмежуватися яскравими промовами та гучними обвинуваченнями. Українські заручники, які роками утримувалися у в’язницях "Мордору", щодо яких було зроблено купу заяв, можуть повернутися на Батьківщину. А "Газпром" все ж таки можна примусити платити та виконувати рішення міжнародних судів. Зрештою, і самого Путіна можна всадити за стіл переговорів, навіть не залучаючи для цього посередників з числа його власних кумів. І все це теж вважається чимось природним.

Справжні зміни – вони такі. "Непомітні". Без гучних святкувань та колективного виконання гімну. Без гасел про перемогу та без встановлення "дня" цієї перемоги. Зміни – це коли щось стає "нормою", а не "винятком". Бо винятки швидко забуваються, а норма залишається.

Звісно, ми зараз перебуваємо ближче до початкової точки змін, а не до їхнього завершення. І багато в чому лишаємося тією самою УРСР, що виявляється у ставленні до закону, до держави та свого місця у цій державі з боку більшості громадян. Але ми все одно змінюємось. І українська політика – у першу чергу. Вона вже точно не буде такою, якою була ще рік тому. Як би далі не розвивалася ситуація в Україні.

Серйозні запити до влади нікуди не подінуться. Десакралізація влади, що так разюче нас відрізняє від більшості пострадянських країн, теж не зникне. Вже ніколи. Так само, як і бажання не припиняти осушення того владного болота, яке дісталося сучасній Україні від попередніх поколінь. І ці значимі і "непомітні" для когось зміни – не у владі, а у самому суспільстві – це, мабуть, найважливіше, що відбулося за цей рік.


На могилі де Зе посадіть Звіробій та Федину


Врятуйте жінок – героїнь! Справедливість за грати не сховати




Небайдужі українці, патріоти, ті, хто любить свою батьківщину, віддані своєму народові, готові заради них на жертви й подвиги, слідкують за справою народного депутата України від «Європейської солідарності» Софії Федини, проти якої ДБР відкрило кримінальну справу нібито у погрозах В.Зеленському. Софії інкримінують погрози словами: «а знаєш, там бувають обстріли", "а знаєш, там розриваються гранати", "а бездумно їздити на передову в білій чи голубій сорочечці" – сказала Софія Федина. Це її слова – це правда. І це не погрози, і не застереження – це реальна правда... За ці слова не карають. Тридцять четверта стаття Конституції України гарантує свободу думки, свободу слова, свободу поглядів. Що це означає? Це спроба влади дискредитувати волонтерсько-ветеранський рух, залякати патріотів і знищити тих людей, які борються за незалежну Україну проти «русского мира». Таку саму справу відкрили і проти патріотки-волонтерки Марусі Звіробій.

Софія Федина нескорена пристрасна натура, непримиренна до ворогів українського народу, велика патріотка своєї країни, щира, розумна і добра жінка, яка увійде в історію України, як символ боротьби за незалежність України. Її діяльність і у парламенті і у житті напоєна високим життєстверджуючим патріотизмом, оптимізмом, добротою і вірою в державу. Софії не байдужа доля українського народу, його історії, мови, культури, звичаїв, традицій, наукових досягнень…
Діяльність Софії духовно невичерпана і йде від душі, розуму і серця, вона дбає, щоб країна була об'єднана історичною пам'яттю, мовою, культурою, ідеологією.

Де зараз ви, кати мого народу?
Василь Симоненко

В.Зеленський очолює і керує могутнім репресивним органом «недремне око», який замість боротьби з ворогами України, війною з Росією, прицільно стежить за діяльністю жінок, патріотів і волонтерів, простих українців. У владі, парламенті багато запроданців, а новий прем'єр Шмигаль хутко «шмигнув» вирішувати постачання води в Крим.



Зеленский и Шмыгаль

Для нього це першочергове завдання, хоч відрами, а носити воду на військові бази Росії. Браво! Так тримати курс в «Русский мир». Але українці думають інакше. Хто ми? Нація чи маса? Як писав Василь Симоненко: «Народе мій є! Народ мій завжди буле! Ніщо не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди. І орден завойовників заброд!»

В історії України ми бачили все і патріотів і зрадників серед політиків і перших осіб у владі. Тепер, мабуть, треба надіятись на жінок, які в історії України відігравали важливу роль. Жінка – мати, дружина, символ землі, домівки. Жінка – Богиня, Берегиня. Прийде час і ставлення до жінки зміниться. Жінки будуть відігравати важливу роль, як символ боротьби за свободу і незалежність України.

І тільки люди зморщили чоло:
Не може бути, щоб таке було.

Л.Костенко

Журналіст Павло Ільюша

Реформа СБУ: что делать и кого слушать?


Шесть лет гибридной войны сделали тему национальной безопасности одной из главных для украинцев. Поэтому не удивительно, что начало реформы СБУ вызвало резонанс в обществе.

[ Читать дальше ]

СБУ отказалась от борьбы с коррупцией и станет проактивной



Глава Службы безопасности Украины Иван Баканов надеется, что Верховная Рада в ближайшее время рассмотрит поданный президентом 10 марта проект Закона "О Службе безопасности Украины".

Что изменится:

[ Читать дальше ]

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
16
предыдущая
следующая