Gonna buy a hat
Піду куплю капелюха  
   
     She talks like thunder
Вона говорить громовим голосом,
     She really lets you know
вона ясно дає вам зрозуміти,
     She keep changing the rules
що вона підтримує зміну принципів
     And leave you nowhere to go
і дозволяє вам йти в тупик.
     She bore you rigid with the party line
Вона неухильно розвалює вас цим політичним курсом.
     She's so far left she's gonna get left behind
Вона на стільки ліва, що має намір бути лівіше всіх.
     He wants six pretty white spots on each side of the dice
Він хоче по шість гарненьких крапочок на кожній грані кубика.
     He wants it all to be equal but he needs to throw twice
Він хоче рівну їх кількість, але й не проти, щоб кинути вдруге.
     Now there's a guy in the corner with a smiling gaze
Тут хлопчина, що стоїть в куточку, з блукаючою посмішкою на вустах
     He turns to me and says
повертається до мене і каже:

Приспів
     I'm gonna buy a hat
"Піду куплю капелюха,
     'Cos I think it's gonna rain
оскільки, як видно, скоро задощить.
     Got caught out coming here
По дорозі сюди, я вже втрапив під дощ,
      Ain't gonna get caught again
і не збираюся втрапити знов.
      I'm gonna buy a big one
Піду куплю капелюха, та ще й з великими крисами,
      Like that Mr Gorbachov
як у того містера Горбачова.
      And when it's raining all this crap
І коли піде дощ з усього цього лайна,
      Oh my hat will keep it off
о! мій капелюх мене врятує від цього."
      (двічі)   

     Now take a look at all them leaders
Ви тільки погляньте на всіх їхніх лідерів:
     Desperation in their eyes
безумство у їхніх поглядах,
     The tight faces smiles that cannot hide it
лицемірні посмішки не можуть приховати його,
     They know no more than you or I
і знають вони не більше, ніж ви чи я.
     So I'm gonna buy a hat
Отож і я маю намір придбати капелюха,
     'Cos here they come again
бо вони знову йдуть сюди.
     And everytime when starts to blah-blah
І коли вони починають теревенити про дурниці,
     It's you and me that gets the rain
це і є той дощ, що ллється на вас і на мене.
     Gonna buy a hat!  

СЛУХАТИ

В нашому офісі вже другий місяць йшов ремонт. При цьому більшості співробітників керівництво  наказало лишатися на місцях.

Вся підлога була вкрита білим порошком. Найвишуканіше взуття через пару днів ставало схожим на взуття будівельників. В центральній кімнаті  на столі було звалено те, що знайшли в шафах:  брудні куртки, старі папери, зламані ручки, немиті банки, фотоапарат, чиїсь смердючі шкарпетки і фальшива стодоларова купюра, як остання крапля, як символ абсурдності накопичення краму....

На додаток, пару днів тому демонтували унітаз і вмивальник. Дивно, як героїчні співробітники нашого офісу ще не підхопили дизентерію та інший  букет шлунково-кішкових хвороб, а також розлади легенів через вдихання білої пилюки... Цікаво також, як ті співробітники, які особливо цінують порядок  і дисципліну, не зійшли остаточно з розуму.

Раніше офіс пишався розгалуженою системою телефонного зв’язку, що офіційно називалась міні-АТС.  Олена на приймальні (по-новому її посада звучала як „рецепціоніст”)  займалася тим, що переключала дзвінки на інші кімнати. Зараз все кардинально демонтували, і в усьому офісі лишився один єдиний телефон, теж посипаний білою пилюкою. Олена вчасно втекла у відпустку, рятуючи свої легені від пилу, і тому нерідко додзвонитися до офісу було в принципі неможливо.

- Пусть пишут письма мелким почерком, - щоразу похмуро коментував Вадим з Донецька, який працював в відділ логістики. Хоча він сидів найближче до телефону, але вважав нижче своєї гідності підіймати слухавку.

Через декілька днів стан ремонту ускладнився жахливим запахом,  який дедалі ставав все більш нестерпним. У Наталки-бухгалтера сильно розболілась голова, і вона трималась тільки на анальгіні. Інші дівчата сиділи на роботі в шарфах, закутавши пів-обличчя, і зовнішнім виглядом нагадували мусульманок.

Спочатку в запаху звинувачували чорну кішку Багіру. Вона жила в підїзді, але час від часу забігала і в офіс, де її підгодовували рожевою вареною ковбасою. Після ретельного обстеження, з офісу  винесли чотири купки лайна, передбачливо схованого Багірою під диванами і шафами.

Але запах нікуди не дівся. Відчинені вікна і навіть двері не допомагали.

- Слухайте, а може це кавун десь згнив? – запропонував свою версію Олег-водій. – В мене на іншому офісі таке було. Прогнив кавун, а так смердів наче цілий сміттєзавод.

- Хто знає, може й так, - відповідала Наталка.

Всі перевірили свою територію на присутність кавунів, пересували диван для гостей, але нічого не знайшли.

Запах не проходив і все більше починав нагадувати трупний. Наступного дня перебувати в офісі ставало просто нестерпно, незважаючи на відчинені вікна.  

- Хлопці, хтось має вдома протигази? – запитала Іванна, на хвилину опустивши червоний шарф.

Іванна була надзвичайно красивою в цьому шарфі, який пасував до її карих очей і рум’яних шок.

- В мене у дідуся десь були, - сказала секретарка Таня, симпатична білявка в великих окулярах. – Але це в Черкасах, треба далеко їхати.

- Я знаю відповідь, - закричав менеджер Вася. -  Це ті хто роблять ремонт, когось зі своїх замурували..

Всі зареготали.

 - Та ні, це вбили фінансового директора, Степана, бо він вже два тижні не з’являється на роботі, - висунув версію охоронець Дмитро. – Треба людям вчасно давати зарплату.
 
 - Га-га-га..

Насправді Степан поїхав на Канари, поки інші тут псували своє здоров’я серед пилу та смердіння.  

- Запах йде від ящика за спиною Тані, - з впевненістю заявив Дмитро.  Всі почали нюхати. Дійсно, так.

Через  2 хвилини роздався гучний регіт. На ящику, від якого начебто йшов запах, було написано “Віктор Доценко”. Це було ім’я шефа. Мабуть, там колись зберігалися його папери. Найбільше, до сліз реготала саме Таня, секретарка Віктора Володимировича, яку той нещодавно довів до нервового зриву.

Але насправді запах йшов не від нього – в ящику були тільки папери. Стало очевидним, що запах йшов від стіни. Трохи подумавши, вирішили її ламати. Не викликати санепідемстанцію, в кінці кінців?
Всі кинули свої офісні справи і з острахом очікували, що там знайдуть. Зогнилу їжу? Тварину?Людину?

Довго чекати не довелося. Стіна виявилася могилою безіменного кота. Як він туди потрапив і чому не міг вийти, невідомо. Але схоже, його ненавмисно замурували будівельники.

- Боже, бідна тваринка, - трохи не плакала Наталка.
- Як шкода, бідолашний - повторювала Іванка.

Сміятися вже нікому не хотілося.

Нелегку справу діставання тіла  звідти взяв на себе Олександр на прізвисько Кіт (і не кажіть, що в світі не буває містичних співпадінь). За легендою, прізвисько пішло від того, що його вираз обличчя трохи нагадував кошачий, але правду ніхто так і не знав. Кіт замотав на роті жовту хустку, яка виконувала роль протигазу, і жовтими господарськими рукавичками витягнув мертве смердюче тіло. Останнім притулком загиблого став великий сміттєвий бак у дворі.  

Обговорюючи цю сумну подію, всі вирішили, що бідолашний кіт загинув через кохання до чорної кішки Багіри. Саме вона затягнула його до офісу. Кішка жила в будинку вже невідомо скільки років, ще до відкриття офісу. Її годували як мешканці будинку, так і офісні співробітники. У цієї „чорної вдови”  було блискуче хутро і дивовижні світло-зелені очі. Її любили як люди, так і коти. Вона, здається, нітрохи не сумувала за передчасно втраченим кавалером.

- Жорстока тваринка,  - сумно констатувала Наталка, гладячи її спину.
- Як і всі жінки, - затягнувшись цигаркою, резюмував Кіт.

Знахідка бідного мертвого кота стала найнижчою точкою параболи нашого ремонту. Після цього розвиток пішов по висхідній. Як каже народна мудрість, з підлоги вже не впадеш, або ж після найтемнішої ночі починається світанок. Так і в нас життя почало нормалізуватися.

Спочатку повернувся унітаз, якого зустрічали усім колективом з великою пошаною. Він відчував себе мабуть настільки ж оточеним славою, як знаменитий унітаз Марселя Дюшана.

Потім  щупальця телефонних ліній знову з’єднали кімнати, і Олена повернулася на своє місце біля телефону. Вона вчить англійський і сподівається знайти роботу в офісі без дохлих котів.

Олександр на прізвисько Кіт нарешті позбувся параної, що супроводжувала його перші тижні. Він так побоювався повторити долю нещасного кота, що навіть перестав пити і вчасно повертався додому. Крім того, Олександр методично запрошував Іванку в кіно і регулярно дарував їй запашні червоні троянди. Здається, закохався він в гарну галичанку не на жарт. Вона поки відмовлялася під різними приводами.  

Наталка-бухгалтер після сумної пригоди стала ще більше цінувати свого домашнього кота Кузю і купувала йому подвійні порції корму. Вона боялась втратити цю найближчу істоту на світі, особливо після одного страшного сну, коли їй наснилося, що насправді помер Кузя. Вона прокинулась в сльозах і у відчаї закричала – Кузя, Кузя! І через хвилину тепла, ніжна, чотирикілограмова істотка вже була на її ліжку. Вона притиснула його до серця і так сильно стискала в обіймах, що кіт здивовано і невдоволено замурчав.

Через місяць до офісу повернулося керівництво, і все стало як раніше.  А Багіра ходила у затишному дворі в тіні каштанів вагітною. Можливо, передчасно загиблий кіт все-таки встиг продовжити себе у нащадках.....

 Рятуйте котикiв! 

• Цей котик працює на підпільному виробництві Віктора Януковича. Він шиє Президенту підштаники. Таких котиків тисячі по всій Україні. Всі вони працюють на Януковича. Їх б'ють і принижують. Котикам дають лише мисочку прокислого молочка в день ...


• Этот котик работает на подпольном производстве Виктора Януковича. Он шьет Президенту подштанники. Таких котиков тысячи по всей Украине. Все они работают на Януковича. Их бьют и унижают. Котикам дают лишь мисочку прокисшего молочка в день...

---

• © — Voland14

 Рятуйте котикiв! 

• Цей котик працює на підпільному виробництві Віктора Януковича. Він шиє Президенту підштаники. Таких котиків тисячі по всій Україні. Всі вони працюють на Януковича. Їх б'ють і принижують. Котикам дають лише мисочку прокислого молочка в день ...


• Этот котик работает на подпольном производстве Виктора Януковича. Он шьет Президенту подштанники. Таких котиков тысячи по всей Украине. Все они работают на Януковича. Их бьют и унижают. Котикам дают лишь мисочку прокисшего молочка в день...

---

• © — Voland14

 Шаблон  программы теленовостей

Посмотрел сегодня украинский "Интер", вечерний выпуск "Подробностей". Улыбнуло :) ну вот невольно вспомнился этот шаблон новостей... И в конце выпуска про сегодняшний Новый год в Китае - уси-пуси, феерверки, няшные игрушки, дракончики, кролики... под конец сюжета: "Не обошлось без неприятностей, от феерверков загорелся небольшой отель в городе Шийнянь" (показывают - небоскрёб в 25 этажей минимум, палающий свечечкой в ночи и счастливое лицо нашей телеведущей!) Блин, ну я аж просмеялся! Вобщем, россиянский шаблон под наш УРКАинский подходит один в один!


Все новости давно спланированы. Вот шаблон
Шаблон программы теленовостей
• 1. Медведев Янукович встретился с каким-то зарубежным кренделем. Обсуждали неебически важную хуйню. В результате чего сторонам удалось договориться.
• 2. В далекой банановой Заибабве, одни долбодятлы долбят других долбодятлов. Локальная жуть и местами даже геноцид. Многие заибабвийцы уёбывают в соседний Заибонго. Европа переживает.
• 3. То ли министр тяжелого заборостроения, то ли министр лёгкого образования, сидя напротив Медведева Януковича, докладывает, что они работают во всех возможных направлениях и, не смотря на отдельные недостатки, уже добились определенных успехов. Медведев Янукович дает ему пиздецки важное задание. Обещает взять дело под свой контроль. Загадочная, но обнадеживающая хуйня.
• 4. Путин тоже человек. Природа, Селигер, байдарка.
• 4. Янукович тоже человек. Храм, Святогорье, молитва.
• 5. В Ебеньковском районе, недалеко от областного центра, что то охуённо бахнуло. Пыль, дым, многочисленные жертвы. Создана правительственная коммиссия. Жертвам будут компенсации.
• 6. Медведев крутит в руках модернезированную нанохуйню. Удивляется. Улыбается.
• 6. Янукович мечтает про хвутбол и Евро-2012, рассказывает про каштаны и оголяющихся женщин... Удивляется. Улыбается.
• 7. Путин Азаров (или Тигипко) пообещал повысить какую-то поебень уже до января следующего года.
• 8. Наша милиция лучшая в мире!!!
• 9. Богоугодный сюжет о каноническо-неебической важности Русской Православной Церкви, ибо "Русскiй Мiръ" грядёт и п0цреархЪ Гундяев за этим зорко следит. Верующим обязательно поститься, молиться и слушать радио "РадонежЪ"!
• 10. Утипусечка в зоопарке города Хуйнянь была размножена в неволе. Результат пушистый и милый, что обоссаться. Дикторша улыбается и перебирает бумажки на столе.
• Реклама.

---

• исходный материал: © «BesTToday»

Вітаю усіх... Час плине, люди змінюються... Хоча не завжди й не за будь-яких обставин. Деякі життєві пригоди здаються або ж подібними, або ж неймовірно ірраціональними... Що ж, сподіваюся, що ця оповідка викличе у Вас гарний настрій та дозволить хоча б трішки відволіктися від повсякдення. 

Приємного читання!

       Сер Гуіл, лицар Круглого Столу та лорд Манору на Вікхемі-при-Зеленій пустощі-коло-Стратфорду, саме їхав з Камелоту, коли він поглянув униз і побачив, що під ним була корова. Він зліз і покликав свого піхотинця, Джефа. 

       "Джефе, хороший чоловіче, я, здається, їду на корові, а не на моєму вірному коні". 

       Джеф теж це бачив. Він не міг говорити, оскільки захекавшись намагався йти в ногу, а також намагався втриматися від голосного сміху. Останнє напевно мало б своїм наслідком те, що його голова втрапила б на плаху. 

       "Так, мій лорде, це дійсно виглядає саме так", Джеф, нарешті, спромігся хоча б щось вимовити. 

       "І все ж, мій добрий друже, я знаю напевне, що залишив Камелот саме на коні". 

       "Так, сер Гуіл, саме так Ви й вчинили. Це не викликає сумнівів". 

       "Чи можеш ти пояснити, як я опинився верхи на корові?" 

       "Ну, можливо, відьма зурочила Вас й перетворила коня в корову". 

       Сер Гуіл поділяв цю думку. Вона видавалася цілком логічною. Відьми робили подібні речі. Це як хоббі. Однак, він не хотів аби звичайний піхотинець спромігся показати себе розумнішим порівняно з ним. 

       "Ні, я гадаю, й це можливо, що було зурочено нас обох аби змусити нас думати, що я верхи на корові. Я вважаю, що корова, котру ми бачимо, або ж, скоріше, думаємо, що ми бачимо, досі є моїм вірним конем. Ось що я думаю. Чи згодний ти? " 

       Звичайно ж, ні. Чому б відьмі зачаровувати піхотинця? Те, що лицар їде на корові, жодним чином не впливає на життя піхотинця. Ні, тоді це була б дурна ідея. 

       "Так, мій лорде, я гадаю, що Ви кажете цілком вірно". 

       "Так. Я вважаю, що я правий. Ні, відьмі не перехитрити мене. Рушаймо". 

       Сер Гуіл під'їздив до Манору і завважив селян, власних селян, котрі дивилися у протилежний від нього бік. Він мав би поговорити з ними про це. Коли він під'їздив до маєтку, то почув мукання, що долинало від кріпаків. Він вирішив, що й справді поспілкується з ними з цього приводу. 

       Сер Гуіл був першим ковбоєм.

Хочеться "французьку" дієту:

Вранці - секс...

В обід - секс і кекс...

Ввечері - тільки секс...

Якщо дієта не допомагає - треба відмовитись від солодкого!

Життєві проблеми, політика заполонили нашу голову тому дозвольте Вас, шановні друзі, хоч трішки розважити

НЕжриМОЄсало на рибалці влітку.




Має такий продукт і не признається



А це його кіт коли він риби не наловить.




Прошу знайомитись - РибачОк  з помічницею.




А це дуже здивований рибак (не буду називати прізвище нашого директора)

Якщо хтось випадково впізнав себе на фото це випадковий збіг
Усміхайтеся і будьте завжди життєрадісними.