Пріоритетами у діяльності Служби зовнішньої розвідки мають стати ефективне виявлення потенційних загроз і викликів, допомога в поверненні тимчасово окупованих територій України, захист національних економічних інтересів, сприяння оборонно-промисловому комплексу, протидія ворожим інформаційним операціям та захист українців за кордоном, наголошує Президент Володимир Зеленський.

«Розвідка має ефективно виявляти всі потенційні загрози та виклики українським інтересам і протидіяти їм. Здобування попереджувальної інформації щодо планів і намірів ворогів нашої державності, незалежності, нашого суверенітету – це ключова функція розвідки», – сказав Президент під час представлення новопризначеного голови Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка.

Також служба має ефективно супроводжувати політичний діалог щодо повернення окупованих територій.

«Чекаю від служби розвідувальну інформацію для вироблення оптимальної переговорної позиції України як у Мінську, так і під час засідання в Нормандському форматі. Ви маєте докласти всіх зусиль для збереження міжнародної підтримки України», – додав Глава держави.

Крім того, Володимир Зеленський акцентував увагу нового голови СЗР на питанні захисту національних економічних інтересів України й наголосив, що гальмування невигідних нашій країні проектів має бути точкою зосередження зусиль розвідки.

Служба також має сприяти українському ОПК в розробці й виробництві власних зразків озброєння та військової техніки.

«Науково-технічна інформація, здобута в інтересах українських підприємств, – це технологічний прорив нашої промисловості та нові робочі місця для громадян України», – зауважив Президент.

Не менш важливим є виявлення, запобігання та протидія ворожим інформаційним операціям.

Крім того, СЗР має опікуватися захистом українців за кордоном в умовах глобальних потрясінь, передусім пандемії коронавірусу, а також від посягань терористів і міжнародної злочинності.

«Виконання цих завдань потребує оптимізації організаційної структури, всіх аспектів розвідувальної діяльності та професійної підготовки співробітників української зовнішньої розвідки. Валерію Віталійовичу, доручаю вам професійно реформувати Службу зовнішньої розвідки України, запровадивши сучасні моделі управління розвідувальною діяльністю, персоналом і стратегічними комунікаціями», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент закликав працівників СЗР ніколи не втрачати віри у свій народ і нашу державу.

«Залишайтеся мужніми та непохитними у своїй відданості в служінні народу України. Україна ніколи не залишить і не відмовиться від своїх синів та доньок», – наголосив Глава держави.

- Є багато різних версій,  - каже джерело в поліції. -  Але я скажу, що саме на даний момент нам вдалося встановити. Дійсно, напередодні - 21 травня - був заарештований начальник Попільнянського райвідділу поліції Житомирської області. І певний зв'язок між цим арештом і розстрілом на березі озера сімох людей могла бути видимим. Орендар, який влаштував бійню, - саме той самий чоловік, який і «здав» начальника поліції співробітникам ГБР. Це вже відомий факт. Встановлено, що начальник поліції хотів обкласти «даниною» орендаря і вимагав у нього по 10 тисяч гривень на місяць в обмін на те, що він не буде заважати йому фактично, володіти озером і розводити в ньому рибу. Однак орендар не хотів платити «данину» і таємно написав заяву в ГБР. Потім прийшов на зустріч з підполковником поліції і передав тому 5 тисяч гривень. Поліцейський тут же був заарештований. Саме тому з'явилася версія, що до орендаря приїхали атошнікі, щоб помститися за підполковника поліції.

Була ще одна версія: до орендаря нагрянули рекетири, захотіли «віджати» озеро. Дійсно, ці люди, які начебто приїхали порибалити, привезли з собою багато бойової зброї, в тому числі автомат Калашникова.

Але слідство поки не підтверджує ні один, ні іншу версію. Якщо група учасників АТО з'явилася мстити орендарю, яка здала поліцейського, то чому не зробила це відразу? Вони приїхали на озеро о п'ятій ранку 21 травня. Але замість того, щоб покарати орендаря, рибалили і пили з ним до першої години ночі. Це не логічно.

Також можу поки спростувати версію про рекет. І вбиті, і вбивця були давно знайомі, близько десяти років. Ця компанія киян вже не в перший раз приїжджала на озеро до «дяді Толі» ловити рибу.

- Так через що сталася ця драма? Чому орендар Анатолій вирішив взятися за рушницю?

- Ми можемо поки спиратися тільки на свідчення самого Анатолія і єдиного вцілілого з гостей. Сам орендар каже, що його образили. Назвали кацапом. А у нього прізвисько Толик Русский. Давно приїхав з Росії, працював на тракторі . Так ось, нібито події розвивалися так. Уже за північ на березі залишилися тільки троє - сам Анатолій і двоє його гостей. Решта шестеро киян пішли спати в сарай, який був там же, на березі озера.

В якийсь момент, швидше за все, через випитого спиртного, а його там було чимало, почалася суперечка. Один з атошніков сказав Анатолію: «Ти кацап, тому і сам на Донбас воювати не поїхав, і сина свого сховав від мобілізації». Ось тут Анатолій і схопився за мисливську рушницю. Він був мисливцем і стріляв добре.

- У ЗМІ була інформація про те, що стріляти почали саме гості і Анатолій був поранений в руку, а вже тільки після цього він відкрив вогонь на поразку ...

- Не можу поки сказати про все. Таємниця слідства. Є така інформація - орендар застрелив на березі обох гостей, а потім пішов у сарай - вбивати інших. Хтось прокинувся і схопився за автомат, але орендар встиг вистрілити першим. Так по черзі він застрелив ще кількох рибалок, які так і не прокинулися. Залишався ще один чоловік. Орендар направив на нього рушницю і приготувався зробити останній постріл, але той почав благати про пощаду. Його слова: «Відпусти! Не стріляй. У мене не буде претензій. Я не військовий ».

- Чи не військовий? Що це означає?

- Всі інші гості Анатолія були учасниками бойових дій. Вони перебували у відпустці після ротації. А той, хто вижив, чи не атошнік. Цей чоловік працює в НАУ - в авіаційному університеті в Києві. Орендар пошкодував його і відпустив. Вижив чоловік втік через ліс. По дорозі він зателефонував своєму колезі по НАУ - викладачеві. І той викликав поліцію.

- Що в Новоселиці говорять про Анатолія? Який у нього характер?

- Він запальний. Що ж стосується озера, то начебто воно є його власністю, приватизовано. Жив він майже весь час у вагончику на березі. Однак місцеві рибалки на Анатолія не ображалися. Він не брав грошей за ловлю риби в озері. До речі, Анатолій притягувався до відповідальності за неправильне зберігання зброї.

Сім'я у нього цілком благополучна. Дружина Анатолія працює в сільраді діловодом.

Раніше «ФАКТИ» писали про те, як на Житомирщині браконьєр розстріляв чо

Більше десяти років вчені фіксують постійне підвищення середньорічної температури повітря та зменшення кількості опадів. Починаючи з 1961 року, середня температура за рік у світі підвищилася на 0,8 градуса, а в Україні навіть більше – на 1,1 градуса.  

Кількість опадів в Україні взимку стала меншою, а влітку суттєво не змінилася. Водночас частішають випадки, коли місячна норма опадів може випасти за кілька годин.  

Такі кліматичні умови зовсім скоро можуть поступово перетворити Херсонську область у напівпустелю, а Черкаську та Чернігівську – на безлісий степ. Цілі регіони стануть непридатними для ведення звичного сільського господарства.  

Виникне ще більша потреба у прісній воді та спеціальних сортах сільськогосподарських культур, які даватимуть високий врожай у спекотних та посушливих умовах. Зокрема, йдеться про сорти кукурудзи та соняшника, посівний матеріал яких здебільшого ввозиться з-за кордону. Через високу вартість вони можуть виявитися не по кишені малим агровиробникам та селянам.  

Причинами такої зміни клімату є викиди в атмосферу парникових газів: вуглекислого газу, метану та інших. Збираючись у повітрі над землею, вони не дозволяють надлишковій енергії сонця повертатися у космос, що призводить до поступового нагрівання, а місцями і перегрівання нашої планети. 

Переважна більшість парникових газів потрапляє у повітря через людську діяльність. Електростанції, автомобілі, промисловість, а також розорана земля – все це джерела викидів парникових газів.  

Якщо ви здивувалися, що робить у цьому списку земля, то даремно. Газ і земля пов’язані, бо у ґрунті також є повітря. Воно схоже на звичайне, яким ми дихаємо, але в ньому значно більший вміст вуглекислого газу та метану.  

СО2 потрапив до ґрунту разом з відмерлою рослинністю та зберігається там аж до моменту, коли землю орють і ці гази вивільняються. Під час оранки поля площею 100 га у повітря вивільняється щонайменше 8 тонн вуглекислого газу. Це як вага чотирьох автомобілів Tesla Model S! 

В Україні ж всього 33 млн га розораних земель, які щороку продукують більше 26 млн тонн вуглекислого газу. Така площа земель – це 55% території нашої країни, що уже є найвищим показником розораності у Європі, але їх площа продовжує зростати.  

Потрапивши у повітря, цей газ робить свій внесок у нагрівання нашої планети. Так сільське господарство саме створює умови, які ускладнюють сільськогосподарську діяльність. 

На жаль, сьогодні в Україні не існує чіткої політики щодо зменшення викидів парникових газів від сільського господарства. 

Щоб допомогти уряду створити необхідну політику, ГО Екодія  спільно з іншими експертами  розробили Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. Це перелік завдань, які має виконати Україна у найближчі роки, аби знизити викиди парникових газів та зробити достатній вклад у боротьбу зі зміною клімату.  

Одна з основних цілей – припинення зростання та поступове скорочення викидів  від користування землями. Нижче кілька порад про те, як зменшити викиди парникових газів і не стати свідками кліматичної та продовольчої катастроф в Україні у найближчі роки. 

По-перше, сільгоспвиробникам варто відмовитися від суто економічного підходу до своєї діяльності. Необхідно перейти до “нульового” (тобто взагалі без оранки) обробітку ґрунту. Або ж до мінімального, але обов’язково використовувати органічні технології такого обробітку.  

По-друге, уряд має розробити політику користування та керування земельними ресурсами, яка б скорочувала площі розораних земель. Насамперед йдеться про землі природно-заповідного фонду, боліт та лісів. Це ті землі,  які були непридатні до розорювання з самого початку. Якщо їх вивести з обробітку, вони поступово повернуться до свого природного стану та почнуть поглинати вуглекислий газ. 

Також з полів на крутих схилах варто зробити пасовища чи сіножаті. У багатьох селах України саме розорювання земель на схилах позбавляє людей місць для випасу худоби. Крім того, це призводить до забруднення агрохімікатами води у ставках та криницях, адже вони стікають схилом з першим дощем. 

Автор: Михайло Амосов – експерт із землекористування ГО Екодія