Почув від цікавою людини цікаву думку: даремно ми не дали перемогти Януковичу у 2004. Цікаво було б почути огрунтування такого погляду у минуле, тому що я більше дотримуюсь погляду: добре так, як є, хоча хотілось би кращого. Тобто в загальному плані динаміка розвитку суспільства в Україні як поступ від "зони і її зеків" до громадського співжиття вільних людей - мене влаштовує, особливо у порівнянні з країнами-братами по нещастю перебування в СРСР.
В котре переконуюсь, що живе безпосереднє спілкування значно продуктивніше і динамічніше за спілкування в Неті, але водночас воно чисто енергетичне і мало що лишає фіксованого. До того ж спроба фіксувати розмову навіть пост-фактум виглядало б як суцільний сумбур фраз і думок. Описати важко, а не записати означає знищити, бо найперше правило журналістики звучить так: якщо відбулась подія, але про неї ніхто не дізнався - значить події не було.
Найголовнішим в цій ознайомчій зустрічі було те, що дві діаметрально протилежні за своєю генезою, а саме: літератор-демагог та інженер-прагматик, - і знайшли повне порозуміння в головних позиціях сучасного державницького стану в Україні:
1. Двадцять років українське суспільство зріло-визрівало і зараз настає слушна година для... Для всього, тож від нас простих-непростих громадян України тепер залежить, чи ці зміни будуть позитивні чи деструктивні щодо процесу створення громадянського правового і справедливого суспільства в Україні.
2. Ринкова економіка в Україні називається "тіньовою економікою", яка і є головною потугою в майбутньому, а головним завданням є збільшення максимально отої тіньової економіки, щоб можна було без шкоди для держави і людей знищити нікому не потрібну деградовану надбудову державної економіки разом з її анти-анти-анти... державним бюрократичним апаратом.
3. Максимально спрямовувати зусилля на соціальне примирення різних верств в Україні, а не на конфронтацію. І багаті, і бідні, і середні, і службовці, і приватні бізнесмени,і навіть депутати - це все наші люди, громадяни України, а тому нам краще домовлятись про умови нормального співжиття, аніж вишукувати гарної ворожнечі. Зміст простий: багаті не повинні платити за бідних, чим нас постійно спокушають, а багаті повинні допомагати бідним перестати бути бідними! Звичайно що при цьому багаті вже не будуть такими аж багатими, але вони залишаться живими, що, погодьтесь, вартує часткових жертв.

Це основні напрямки, а узагальненим було рішення робити регулярно подібні зустрічі зацікавлених людей для обміну думок і вироблення чітких постулатів та керунків щодо співдії на майбутнє.
Як літератор, я б обіграв зміст нашої розмови таким чином: був час, коли Слово і було Ділом, але вже надійшов час, коли Слово є початком Діла, щоб по часі Слово постало за результатом Діла.
В Україні вже є багато людей, які беруться до діла самотужки на всласний розсуд і їх вже не зупинити, що і добре. Просто варто скоординувати наші зусилля, щоб не плутати справи одне одному. Так я думаю, тому вважаю за потрібне робити подібні до нашої зустрічі-наради в доброму товарствві добрих людей задля доброї справи.


Богдан Гордасевич
Львів-Рясне

Для отримання інсуліну кожному хворому щоразу треба пройти через пекло, - стверджує помічник-консультант народного депутата України Олеся Донія, активіст ВГО Альянс «Майдан» Тарас Токар.

У вівторок, 12 липня, Тарас Токар перебуваючи в одній поліклінік Полтави став свідком жахливої ситуації. До одного з лікарів була велика черга пацієнтів. Через цю чергу намагався прорватися чоловік, щоб пройти позачергово для отримання рецепту на інсулін. Одна жіночка намагалася перешкодити цьому хворому потрапити до лікаря, бо якраз підходила її черга. Цього чоловіка охопила паніка. Він почав кричати і просити жіночку пропустити його, бо виявляється отримання рецепту на інсулін замало, щоб отримати сам інсулін.

Зі слів хворого, на отриманий рецепт треба поставити… п’ять печаток різних лікарів на чолі з завідуючим поліклінікою. А для цього, звісно, треба особисто обійти всіх цих п’ять лікарів. І так щоразу.

Тарас Токар не повірив цьому хворому, думаючи, що той перебільшує, щоб обійти чергу на прийом до лікаря. Але активіст «Майдану» вирішив перевірити цю інформацію, підійшовши у цій же поліклініці до знайомого лікаря. Лікар підтвердив все те, що казав той чоловік, і пояснив, що не так давно вийшов наказ Міністерства охорони здоров’я, в якому зроблені ці нововведення «з метою підвищення контролю» за обігом інсуліну. До виходу цього наказу було достатньо одного рецепту з печаткою того лікаря, який виписує цей рецепт.

Т.Токар має намір звернутися до групи народних депутатів України з пропозицією розібратися з такими «нововведеннями» Міністерства охорони здоров’я і ввести в них корективи, щоб полегшити хворим процедуру отримання рецептів.

"Майдан".

В продовження теми про Аккерманську фортецю, хочу показати це дуже цікаві пам*ятки Білгород – Дністровського.

Вірменська церква

 

Грецька церков Іоанна Предтечі 15 ст.

Цілюще чудотворне джерело

Свято - Вознесенксий собор

Білгород-Дністровський, доповнення

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця). Історико-архітектурний пам'ятник XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра (Тіра заснована в VI ст. до н.е. і була спочатку порівняно невеликим поселенням землеробів.).

З трьох боків оточена ровом шириною до14 метрів і глибиною більше 20 метрів, з півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін понад 2 км. Висота стін і башт до 15 метрів, товщина до 5 метрів. З 34 башт, збереглося тільки 26, збереглася і цитадель.

Дивитись фото і звіт далі ;)

  Уже 20 років поспіль триває геноцид українського кіно. Спочатку прокат занапастили дешеві американські бойовики зі Сталлоне, Ван Даммом, Шварценеґґером. Згодом, ближче до сьогоднішніх днів, подешевшало російське кіно, серіали, в основі яких – зомбування та русифікація.  Натомість талановиті українські митці змушені бути «заробітчанами» на виробництві того-таки російського «мила». А про те, що в Україні справді талановиті митці, свідчить такий

цікавий факт: Україна має вже дві «Пальмові гілки» Каннського фестивалю за найкращій короткометражний фільм, а СРСР та нинішня Росія мають лише по одній, та й до того ж не за фільми, а за анімацію.

Святим обов’язком будь-якої держави є підтримка своїх талантів. Прикро, але факт – наша держава не лише не створює правових та економічних умов для розвитку власного кінематографа, а натомість останнім часом його навіть не фінансує. Проте, хоч як дивно, вкладає кошти в російське. Зокрема, 13,45 млн грн виділено на начебто спільну російсько-українську картину «В суботу». Але якщо поглянути на групу, авторський колектив і виконавців головних ролей, стає зрозумілим, куди пішли гроші – будь-куди, лише не на українське кіно. Якщо уявити, що ці гроші держава виділила б українським кінематографістам, скільки могло б ще з’явитися лауреатів міжнародних фестивалів і який поштовх це дало б розвитку українського кіно, скільки робочих місць забезпечило б.

[ Читати далі ]

Гасло конкурсу - "НАС багато, МИ різні, але Україна ОДНА!".

Шановні користувачі порталу I.UA!

В цьому році ми будемо святкувати 20 річницю Незалежності 

України.Наша незалежність виборювалася протягом століть кров’ю наших 

предків.Вшановуючи їх пам’ять та відзначаючи таке важливе для нас 

свято,оголошуємо конкурс «Україна-це МИ». Ця акція НЕ являється 

політичною чи агітаційною за будь яку політичну силу, проводиться за 

фінансової підтримки громадського об’єднання «Біла Стріла» та під 

патронатом адміністрації порталу.     Предмет конкурсу-роботи 

користувачів I.UA патріотичного змісту,які заявляють не лише      про 

любов автора до України,а й допомагають пробудити це почуття в 

байдужих.Конкурсні роботи будуть оцінюватися в чотирьох номінаціях:

СВІТЛИНА, ВІДЕОРОЛИК, ВІРШ, ПРОЗА(оповідання,

нарис, замітка).До участі приймаються роботи користувачів сайту 

зареєстрованих не пізніше 1  червня цього року(частковий захист від 

клонів).Від одного користувача може бути прийнято не більше двох робіт у

всіх номінаціях за виключенням номінації «СВІТЛИНА»(не більше 5 

фото).Роботи мають відображати цікаві події цих самостійних 20 років 

очима українців,красу нашої Батьківщини,мудрість та звичаї 

народу,велич історії.Вітається гумор.    

Роботи можна буде розміщувати у відповідно створених для цього каналах:

 1.Світлина-       http://photo.i.ua/channel/1910

2.Вiдеоролик-   http://video.i.ua/channel/991/

               3.Вірш-              http://blog.i.ua/community/3272/           

   4.Проза-            http://blog.i.ua/community/3270

Вимоги до робіт:-

Якісні фото

 (зняті не на мобільний телефон) повинні мати EXIF (службовий 

роздiл, в якому є технiчна iнформацiя про свiтлину), напр.:http://www.imageup.ru/img134/2011-07-05_235304698889.jpg.html.-Вiдеоролик

тривалістю не більше 5 хвилин. Відео має бути авторське. Кліпи з 

логотипами телеканалів, кіностудій, відеостудій тощо до розгляду братися

не будуть. При написанні замітки, оповідання та ін. можна 

використовувати будь яку широковживану в нашій країні мову, але перевага

надається роботам написаним на державній мові України.(детальнішу інформацію можна отримати в конкурсних каналах та співтовариствах в першій головній замітці)

Роботи прийматимуться протягом 21 дня від початку оголошення конкурсу.Стартуватиме захід «Україна-це МИ» 11 липня 2011 р.,фінішуватиме 31 липня 2011 р.  

З 1 по 5 серпня вашу творчість оцінюватиме неупереджене журі(членами 

жюрі є модератори каналів та товариств,які не беруть участь у конкурсі).

По вiдборі 10 робiт в кожнiй номiнацiї в створених каналах та 

спiвтовариствах,вiдбудеться голосування користувачiв порталу з 6 по 22 серпня. Т-топереможців оберуть самі користувачі сайту.      Переможці в кожнiй номiнацii будуть оголошені 23 серпня 2011 р. Головний приз  в кожнiй з номiнацiй складатиме 1000 (одну тисячу) грн.  Крiм

цього, буде також багато заохочувальних призiв. Нагородження переможців

вiдбудеться відразу після уточнення способу передачі призу.

Паспортних даних,ідентифікаційного коду та ін. особистої інформації НЕ ТРЕБА!  Сподiваючись на активнiсть користувачiв порталу, бажаємо перемоги авторам найбiльш 

цiкавих робiт та вiтаємо всiх з наступаючим Cвятом Незалежностi!!!

 

                                                                       З повагою,ініціатори конкурсу «Україна-це МИ»

 ******************************************************************************************************************************************

Реєструйтеся в каналах та співтовариствах, та приймайте участь в конкурсі.....

П.С. Друзі, не забуваємо плюсити та розсилати своїм друзям. Тут на порталі багато талановитого народу, треба щоб якомога більше творчих особистостей себе показало. Нам цікаво, а вам призи за творче вміння, і подяка від користувачів.

Cело Колодяжне відоме перш за все літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки. Музей було засновано в 1949р. на території садиби, де Леся Українка прожила дитячі й юнацькі роки.

У травні 1882 р. сім'я Косачів переїжджає з Луцька в с. Колодяжне. Родина мешкала у будинку, який називали між собою великим. Тут народилися молодші сестри та брати Лесі. Діти підростали, тому в 1890 р. на садибі побудували будиночок для Лесі

 

подивитись кімнати

В 1896 р. розпочали спорудження "сірого" будинку (батьківський), вікна й віконниці якого були пофарбовані в сірий колір, від чого й пішла його назва.

 

подивитись кімнати

Експозиція музею складається з таких розділів:Волинськими стежками Лесі Українки;Колодяжне - колиска Лесиного таланту;Крізь все житія - до "Лісової пісні";Історія музею. Трагедія родини Косачів.В експозиції представлено меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері - Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочою кабінету і сільської хати.Музей працює з 9:00 до 17:00.Вихідні - понеділок, вівторок.

 

:Колодяжне:

Волинь:

Головний український артист і художній керівник Національного театру імені Івана Франка Богдан Ступка вже тиждень перебуває в Севастополі в рамках великих гастролей Національного театру імені Івана Франка в цьому південному місті.
Як повідомили ZN.UA
в адміністрації театру, нинішні гастролі франківців проходять з несподівано-глобальним успіхом, незважаючи на складні погодні умови і не найбільший наплив відпочивальників у Севастополі. Тимне менш, зали на всіх спектаклях, які йдуть тільки українською мовою, заповнені «під зав'язку», а акторам влаштовуються 20-хвилинні овації.На думку адміністрації, «це свідчить про те, що не політики об'єднують країну, а тільки мистецтво, яке і стає головним « агітатором» в боротьбі за розум і душі людей».
У гастрольному репертуарі франківців — порівнюючи нові вистави: «Буря» В. Шекспіра, «Одруження» М. Гоголя, «Весілля Фігаро» П. Бомарше, «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської, а також спектакль-ревю «Романс. Ностальгія».
Після кожної вистави на сцену Севастопольського театру імені Луначарського (де і проходять гастролі) піднімається особисто Богдан Ступка — і вітає російськомовну публіку, яка приходить на українські вистави. Серед публіки, за словами адміністрації, дуже багато моряків Чорноморського флоту, який базується в Севастополі.
У гастрольних виставах франківців грають провідні актори:Богдан Бенюк, Олексій Богданович, Остап Ступка, Олександр Форманчук, Ірина Дорошенко, Лариса Руснак, Петро Панчук та багато інших.
Тим часом, як повідомили ZN.UAв Міністерстві культури України, подібні великі гастролі українського театру імені Івана Франка в російськомовному регіоні нинішнього літа — швидше виняток, ніж правило. Оскільки в складних економічних умовах гастрольна практика українських театрів — предмет мрій, а не реальність. Для багатьох театрів катастрофічно не вистачає фінансування — не тільки на іногородні гастролі, а й на внутрішньотеатральну життєдіяльність у рідних містах.