хочу сюди!
 

Славушка

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «україна»

З Україною в серці - і не тільки )











43%, 3 голоси

57%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Пішов ти на#уй, Порошенко!

Пішов ти нахуй Порошенко

Хто не пам'ятає цього хлопця, то ось нагадування, відео з Майдана - https://www.youtube.com/watch?v=4oTI7iUCZRE

А це він читає свій вірш -






         Спільнота

Сьогодні - День Соборності України! Вітаю з святом, патріоти!

Тут про свято http://uk.wikipedia.org/wiki/%C0%EA%F2_%C7%EB%F3%EA%E8

Як стало відомо, українські воїни, що захищали ДАП, змушені були здати те, що ще рік тому було прекрасним, сучасним летовищем. Епопея героїчної оборони тривала 242 дні. Це більше, ніж оборона Сталінграду і Москви у роки Радянсько-німецької війни. Це більше, ніж інколи триває ціла війна. Українські воїни тримали оборону в умовах, коли оборонятись в принципі неможливо. Кілька десятків тих, кого назвали кіборгами, боронили декілька кілометрів української землі на передовому форпості Української Держави. Насправді кіборгами вони не були, бо під бронежилетами в них бились українські серця в українських тілах…
ДАП – це наші Фермопіли, наш Дім Павлова. Українські Воїни 242 дні тримали оборону не даючи можливості окупанту безкарно просунутись ні на метр в глиб нашої землі. ДАП обороняли пліч-о-пліч донеччани з галичанами, спецназівці і добровольці, вчорашні вчителі і бізнесмени. Сьогодні, в День української злуки, ми можемо сміливо заявити, що єдність України витримала випробування часом і окропилася кров’ю патріотів в укритому славою Донецькому аеропорту.
Нечесна війна триває, і нечесно виграна противником битва ще стане поперек горла окупантам. Не одна сотня ворогів заплатила нікчемними життями за те, що повірила у путінську пропаганду про боягузливих хохлів, і багато заплатить ще.
Ми знаємо, що прийде час і над аеропортом Донецька, як і над самим містом знову замайорить синьо-жовтий стяг. Наша війна закінчиться лиш тоді, коли останній окупант ляже на землю, куди його ніхто не кликав. Ми ніколи не забудемо подвигу героїв з аеропорту, не зрадимо їх пам’яті і доведемо справу, почату ними до кінця.
Поки є Батьківщина, йде нескінченна війна! (с)

Постпред США в ООН Пауэр: Российский "мирный план" – это план ок

Постпред США в ООН Пауэр: Российский "мирный план" – это план оккупации части Украины
Если Россия действительно хочет мира на востоке Украины, то необходимо реализовывать Минские соглашения, считает постпред США в ООН Саманта Пауэр
Пауэр считает, что РФ пытается реализовать отработанную тактику оккупации чужой территории
Пауэр считает, что РФ пытается реализовать отработанную тактику оккупации чужой территории 
Фото: EPA/UPG

"Мирный план", предложенный Российской Федерацией, является планом оккупации части Украины.

Такое мнение выразила постоянный представитель США в ООН Саманта Пауэр на заседании Совета Безопасности, посвященному ситуации в Украине, передает корреспондент издания "ГОРДОН".

"Россия предложила "мирный план" Украине. Мы уже видели такие планы – в Абхазии и Приднестровье. Если РФ действительно хочет мира, то необходимо реализовывать мирный план, который уже есть, – Минские соглашения", – подчеркнула она.

По ее словам, попытка заморозить конфликт – отработанная Россией тактика, "эндшпилем которой является оккупация части территории другого государства".

Пауэр также отметила, что с сентября, когда были заключены Минские договоренности, Россия переправила боевикам более 100 единиц артиллерийских орудий, "не считая другого вооружения, среди которого танки, БТР и другая бронетехника".

Цензор.да

Цензор да

          Не, я чесно витримав паузу. З початку виборчої кампанії Президента і по січас. Чекав, може там, в Цензорі, працівники несамовито люблять Порошенка і потому рвуть на шматки користувачів, а ось Бутусов об'єктивний, він наведе порядок.

          Більше того, я навіть з ним розмовляв на цю тему. В смисле чому на Цензорі користувацкій геноцид? Банят і банят, банят і банят. Всіх, хто Пецю проти шерсті гладить.
          Каже, зараз я розберуся. Розібрався і знов каже, тебе забанили, - і надав список якихось диких пунктів правил, які я начебто порушив, і за які мене банят. Наприклад, що я розпалюю ворожнечу. Я сосредоточілся, і почав думати. Виходить, коли я називав Януковича крадієм та кремлівською марионеткою, то я не порушував цей пункт, і мене не банили. А коли називаю Порошенка крадієм та кремлівською марионеткою, то я порушую цей пункт, і мене банят.Фууу...так. Це я декілька раз так казав -"Фуу..так", - і кожен раз після такого заклинання намагався в'їхати в цю імперіческую формулу. Коли Янукович то так, а коли Порошенко, то так. Так і не вйїхав...натомість ледве не від'їхав дахом. І це навіть на "ворожнечі" не сосредотачивался.
          Кажу Бутусову, як же так, формула якась нерешаемая.
          Щас каже, розберуся. Розібрався, каже завтра тебе розбанят.
          Розбанили.
          Через тиждень забанили.
          Я к Бутусову, кажу шалят там ваші раби.
          Щас каже. І пропав назавжди.

          Через три дні мене розбанили. Потім забанили. Потім розбанили, потім забанили. Дійшло до того, що я вже був на свободі тільки пвдоби, а потім хапали під білі рученьки і в бан.

          Я ще два, чи три рази звертався до Бутусова, але там вже все померло, тихо, як на цвинтарі. Ні гу-гу.
          А тут на Фейсбуку я ж бачу, як Бутусов бореться з владою. І не просто бореться, а влаштовує суцільний буревій боротьби, шторм! Він і там, він і тут, він і здесь, всім дає поради, довжелезні опуси видає на гора. Того зняти, того призначити, туди піти, там зробити.
          Але загадковим чином не чипає Порошенка. Максимум, що дозволяє собі, це попросити когось зняти. А те, що це сам Порошенко є уродом, що це його команди виконують чиновники, що це його провина в тисячах загиблих українцях, що це він займається корупцією, тут у Бутусова все на замку, повний штіль.
          В зв'язку з цим виплила ще одна задача, який Бутусов справжній, той що ізоблічает режим словами, чи той Бутусов, який за те саме ізобліченіе режима баніт на своєму сайті всіх ізоблічітелей?
          Ну це така давня проблема, вірити словам, чи справам.
          Все ж таки вирішив, що краще вірити справам. Що ізоблічатель Бутусов, це фальшивка, а банітель Бутусов справжній.
          І тут вже простіше стало. У Порошенко багатошарова система оборони. Самий ніжній шар, це карамельная вата та шоколадні боти. Шар вище, це такі, як Бутусов, вони створюють димову завісу солідарності з народом та роблять гучні, але нешкідливі наїзди на владу, а самий верхній шар, це луценкі, герашенкі(обох статей) та решта.
          Вопчім все, Бутусов вийшов з моєї довіри, більше я нічого в нього з'ясовувати не буду, а просто виражу своє відношення в цьому плакаті.

          Оце да, скільки наваял! Думав в двох словах скажу свою мисль, а вийшла не одна сотня.
          Хоча, нічого нового мабуть не сказав, багато хто також є постійним сідельцем в бане на Цензорі....))))

           Спільнота

Молитва за бійців в аеропорту.

ПРОХАННЯ ПОШИРИТИ! ! !

Молитва за бійців в аеропорту.

Про перепост просити сподіваємося не потрібно.
Перепостити повинен кожен.
Памятаєте нашу останню молитву за бійців в аеропорту, як тільки ми її розпочали хлопці остаточно перемогли.

Тому не втолюємося молитися і перепощувати, щоб більша кількість людей піднесла свої молитви до Бога та ми пошвидше одержали допомогу від Нього.

Ми з вами молитовна Українська Армія, Армія тилу наших захисників!

***

Молитва за воїнів, що йдуть на війну

Владико Господи, Боже отців наших, Тебе просимо і Тебе смиренно і з розчуленням благаємо: зглянься милостиво на молитву нас, недостойних рабів Твоїх, і як колись Сам благозволив єси виступити з угодником Твоїм Мойсеєм, виводячи людей Своїх, Ізраїля, з Єгипту в землю обітовану, так і нині Сам виступи з рабом Твоїм цим (ім’я головнокомандувача) та воїнами цими, і Сам будь їм помічником і заступником, і збережи їх і вдень, і вночі невразливими і неушкодженими від усякої злої напасті і недуги, голоду, потоплення і від усякого страху. І як колись Ісуса Навіна на Амаліка і на царства Ханаанські, що воювали з ним, хрестовидним здійманням рук Мойсеєвих підтримав, щоб подолати їх, і тим самим Зіва, і Зевея, і Салмана, і всіх князів їх погубив; або як допоміг єси Гедеону з трьома стами вибраних мужів перемогти множество мадіамське, так і цим вірним рабам Твоїм міць, силу і мужнє серце, допомогу і заступництво даруй. І як явленням Хреста на небі першому з християнських царів Костянтину сприяв єси у перемозі над противними Тобі супостатами, так і цим христоіменитим рабам Твоїм перемогу, і силу, і подолання над усіма ворогами і безбожними поганцями милостиво подай і з усіх боків ополченням Ангелів Твоїх огради їх, і озброй їх силою і захистом Чесного і Животворчого Хреста в ім’я Тебе, Бога Отця, і Возлюбленого і Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, і Всесвятого і Животворчого Твого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

(Із «Требника» свт.Петра Могили 1646 р.)

ПРОХАННЯ ПОШИРИТИ! ! !

Молитва за бійців в аеропорту.

Про перепост просити сподіваємося не потрібно.
Перепостити повинен кожен.
Памятаєте нашу останню молитву за бійців в аеропорту, як тільки ми її розпочали хлопці остаточно перемогли.

Тому не втолюємося молитися і перепощувати, щоб більша кількість людей піднесла свої молитви до Бога та ми пошвидше одержали допомогу від Нього.

Ми з вами молитовна Українська Армія, Армія тилу наших захисників!

***

Молитва за воїнів, що йдуть на війну

Владико Господи, Боже отців наших, Тебе просимо і Тебе смиренно і з розчуленням благаємо: зглянься милостиво на молитву нас, недостойних рабів Твоїх, і як колись Сам благозволив єси виступити з угодником Твоїм Мойсеєм, виводячи людей Своїх, Ізраїля, з Єгипту в землю обітовану, так і нині Сам виступи з рабом Твоїм цим (ім’я головнокомандувача) та воїнами цими, і Сам будь їм помічником і заступником, і збережи їх і вдень, і вночі невразливими і неушкодженими від усякої злої напасті і недуги, голоду, потоплення і від усякого страху. І як колись Ісуса Навіна на Амаліка і на царства Ханаанські, що воювали з ним, хрестовидним здійманням рук Мойсеєвих підтримав, щоб подолати їх, і тим самим Зіва, і Зевея, і Салмана, і всіх князів їх погубив; або як допоміг єси Гедеону з трьома стами вибраних мужів перемогти множество мадіамське, так і цим вірним рабам Твоїм міць, силу і мужнє серце, допомогу і заступництво даруй. І як явленням Хреста на небі першому з християнських царів Костянтину сприяв єси у перемозі над противними Тобі супостатами, так і цим христоіменитим рабам Твоїм перемогу, і силу, і подолання над усіма ворогами і безбожними поганцями милостиво подай і з усіх боків ополченням Ангелів Твоїх огради їх, і озброй їх силою і захистом Чесного і Животворчого Хреста в ім’я Тебе, Бога Отця, і Возлюбленого і Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, і Всесвятого і Животворчого Твого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

(Із «Требника» свт.Петра Могили 1646 р.)

Старое село Староселье

Староселье, Архангельское, Криворожье, Натальино, Блакитное, Благодатное, Заречное, Марьино, Ивановка, Кочубей, Кривой Рог, Заградовка, Высокополье, українська хата, народная архитектура, река Ингулец, Херсонщина, Херсонская область, Херсонский уезд, Свято-Николаевский храм,  велосипед, путешествие

 

Начну, как обычно – «давно хотел…».... Путешествие выдалось на славу интересным, хотя и напряженным. Удалось посетить прекрасные места, подарившие необыкновенное удовлетворение от соприкосновения с первозданным.  



Фиолетовым обозначен маршрут движения.

Велосипеды пришлось разобрать – к месту «высадки» (жд. ст. Блакитное) от Кривого Рога добирались херсонским поездом (обратно с Высокополья – тоже поездом). Разбирать-собирать – не сложно, но некоторые нюансы надо знать и соблюдать. График маршрута из 10 часов и примерно  60 км (с поправкой на "рельеф" - около 70 км) пришлось расписывать поминутно, чтобы не опоздать на обратный поезд. Это вносило в дороге некоторый напряг: приходилось жертвовать интересами своего любопытства возле объектов, привлекающих красотой или таинственностью. На некоторых участках дороги приходилось ускоренно превращать энергию удовольствия от путешествия в работу мускулов из-за  необходимости соблюдать график. Из-за этого пропустили массу интересных объектов и даже несколько населенных пунктов, в которые стоило бы заехать. Но, зато успели в конце поездки разобрать и зачехлить велосипеды, и вовремя сесть на обратный поезд. По большому счету, такое путешествие можно было бы растянуть дня на три-четыре со спокойным  разглядыванием всех достопримечательностей.

 Итак, давно хотел проехаться на велосипеде (или пройтись) в районе Староселья-Архангельского. Это северо-запад Херсонской области, который исторически неразрывно связан с южным Криворожьем, и который мне всегда хочется называть именно последним: так эти края похожи, по крайней мере, с точки зрения сходства каменных построек и наличия объединяющего «стержня» – реки Ингулец с широкой пойменной долиной и глубокими балками-притоками среди широкой степи. Кроме того, влекла загадка селения N., в котором более ста лет назад успешно работало несколько кирпичных заводов. Что осталось от этих заводов, хотелось увидеть собственными глазами. Но, это – прелюбопытнейшая история, о которой стоит подробно рассказать отдельно.

Все же, несмотря на указанные сходства с южным Криворожьем, этот край особенный. Кривой Рог со своей промышленностью – вдалеке, и время здесь как-будто сильно притормозило, сохранив чудесные образцы народной архитектуры и первозданность природы. Слава богу, что Криворожский железорудный бассейн не распространился южнее теперешнего своего положения, и что не существовало и не существует объектов с названием ПАО «Старосельский горнообогатительный комбинат» или ПАО «Архангельское железорудное управление». Имеющиеся мелкие разработки известняка не очень заметно влияют на общий колорит этих мест.

Украшением края является церковь Святого Николая (Свято-Николаевский храм,  храм Святого Николая Мирликийского), возведенная в 1888 году (по непроверенной информации из http://www.mycity.kherson.ua/pamyat/ingulets_p.html  – по проекту Константина Андреевича Тона, основоположника русско-византийского стиля).

Этот район также интересен тем, что он «зажат вплотную» с двух сторон крупными массивами бывших немецких колоний (разные конфессии):  Заградовка – с запада, Кронау (Высокополье) – с востока. Учитывая это, думаю, что немцы оказали весьма заметное влияние на разнообразные особенности "наших" поселений, но это – опять-таки, весьма обширная отдельная тема для разговора. 

Пейзажи здесь воздушны, широки, панорамны. Извивающаяся долина Ингульца просматривается на многие километры. Единственное, о чем можно только сожалеть, – в комплект к велосипедным колесам неплохо было бы добавить и крылья, чтобы с разгону взлететь и еще больше зачерпнуть на память красот степного простора.

 

Станция Блакитное. Собрали велосипеды - и в путь.




Пустующий дом в Блакитном. Бери - и живи.




От Блакитного к Староселью бежит хорошая грунтовочка. В этих краях посуше, чем у нас.





Староселье встречает голубым (светло-фиолетовым) аккуратным двором.




Здесь мы искали постоялый двор Н. Махно. Насколько это соответствует исторической правде - не знаю.




Вид со стороны Староселья в сторону балки (оврага) Глубокой Кобыльной, за которой находится Архангельское.





В Староселье - замечательные образцы народной архитектуры, не меняющие свой облик уже вторую сотню лет. Обратите внимание на каменный забор.




Еще одна замечательная хата, крытая черепицей ручной формовки.





Еще одна похожая...




Свято-Николаевский храм во всей своей солидности и красе. Как же элегантно смотрится он в природном камне.





Фронтоны хат южного Криворожья-северной Херсонщины - украшение и летопись прошлых лет. Староселье.





Старое кладбище Староселья соседствует с современным. 




Необычный крест с округлыми окончаниями.





Каменные кресты величественно сохраняют тишину.




Железная дорога (участок Апостолово-Херсон). За спуском в балку Глубокую Кобыльную последовал затяжной 
подъем в сторону Архангельского.




Любопытный путепровод.





Выходим из Велико-Александровского района...





 .... и входим в Высокопольский :)





Страда. Перекур.





Вот наконец-то и Архангельское (после затяжного подъема). По нему особо не ездили.





Интересный металлический мост через Ингулец из Архрхангельского в сторону Заречного.




Хорошенькая дорожка вдоль Ингульца в направлении Заречного.




Заречное (старое название - Блакитная) таинственно прячется в зелени.




Похожие хаты мы встречали по всему южному Криворожью.







Подвесной мост черерез Ингулец, соединяющий Архангельское и Заречное.





На левом берегу- Архангельское, на правом - Заречное.






Особенность моста - металлическая сетка внизу.




В Заречном мы встретили красивейший дом, недалеко находилась церковь. Вполне возможно, что это был дом священнослужителей.




На выезде из Заречного - сосновый бор, ароматизирующий воздух хвоей.



Дальше до самого Натальино наши взгляды поглощали красоты долины Ингульца.





Поговаривают, что в эти края захаживают волки.





Ингулец ровняет свою пойму.




На горизонте справа виднеются трубы Криворожской ТЭС в Зеленодольске.





Просторно... 





Ландшафтно...




Шотландский платок нарисован комбайнами.




По этой дороге пришлось пройтись немного пешком (подъем).





Зайцам, лисам, фазанам тут, очевидно, хорошо.





Дикие места Ингульца.





Если не ошибаюсь - внизу дорога Марьино- Ивановка.




Обед и отдых перед последним маршброском.





Далекие дали.





Дорога Орлово- Натальино- Ивановка (Ивановка Кочубея). Дорога ухабистая, покрыта щебнем. За Натальино  - тоскливый затяжной подьем.




Ингулец в Натальино - перекатистый.





Остатки старого моста в Натальино. Рядом с ним, говорят, была водяная мельница (подобная ситуация в Заградовке).





Ингулец вдоль Натальино.




Натальино приютилось возле Ингульца. 





Дальше (за спиной) пошла дорога на Ивановку, с Ивановки - на Высокополье. Там мы уже останавливались и фотографировали меньше. Спешили....Придется еще раз ехать :).

© Текст и фото – Аблец Валерий Викторович. 













До бою! Без страху й зневіри за правду, волю, за наш край!

До бою! Без страху й зневіри за правду, волю, за наш край!
Перелили вже бузувіри скорботи чашу через край…
Угору стяг! Хай кат шаліє, хай стисне нас, але на мить,
бо іскру ту святу, що тліє, несила ворогу згасить.



* * *
До бою! Без страху й зневіри
За правду, волю, за наш край!
Перелили вже бузувіри
Скорботи чашу через край…

Повсюди чад, а ворог лютий
Пекельні бенкети справля,
Гнітить скрізь сили неокуті
І точить мозок, наче тля.

Нас мало, друже, але сила
У нас в правдоті наших дум,
Понесемо ж ми гордо, сміло
На панський регіт і на глум

Новий псалом живого слова,
В йому не неприязнь стара,
А світло лагоди, любові,
Братерства, волі і добра!

Угору стяг! Хай кат шаліє,
Хай стисне нас, але на мить,
Бо іскру ту святу, що тліє,
Несила ворогу згасить.

Вона з’єдна нас всіх докупи,
Омочить слово у крові, —
І на замученії трупи
Повстануть мучені нові!

Автор – Михайло Старицький (автор п'єси "За двома зайцями"), писав щирі та палкі революційні вірші). 
Я напочатку дозволив собі деякі правки, щоб уникнути маловідомого слова "На прю!":
http://ukr-lit.net/staryckyj/260-virshi/2100-na-prju.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло_Петрович