хочу сюда!
 

Ирина

34 года, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 33-40 лет

Заметки с меткой «оон»

Виступ Президента України в ООН

Виступ Президента України на загальних дебатах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН

26 вересня 2018 року - 23:15

Виступ Президента України на загальних дебатах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН

Виступ Президента України на загальних дебатах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН «Зробимо ООН корисною для всіх людей: глобальне лідерство та спільна відповідальність у підтримці мирних, справедливих та сталих суспільств»

 

Шановна пані Голово,

Вельмишановні гості,

Пані та панове,

Від імені України я щиро вітаю пані Марію Еспіносу з обранням на посаду Голови 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Ми підтримуємо визначені Вами пріоритети та готові зробити свій внесок у їхню реалізацію.

Наші дискусії відбуваються у визначальний момент для Організації.

Незважаючи на загальний заклик до миру та проголошене зобов’язання його  підтримувати, війни та збройні конфлікти залишаються нашою реальністю.

Конфлікти є основною причиною зростання числа біженців та переміщених осіб по всьому світу до безпрецедентних 65,5 мільйонів.

Відсутність миру - це й відсутність розвитку, коли сотні мільйонів людей приречені на зубожіння.

Ще два десятиліття тому міжнародне безпекове середовище здавалося непохитно міцним. Сьогодні ми бачимо відкат до дедалі більшої нестабільності і небезпеки, де традиційні і гібридні загрози становлять виклик міцності наших суспільств.

Занадто часто ми чуємо пафосні заяви про мир, повагу до міжнародного права та відданість правам людини, які залишаються лише заявами - благозвучними словами, політично коректними сигналами, які, однак, не підкріплюються конкретними діями.

Ми можемо піддатися спокусі обговорювати свої досягнення або грандіозні плани на майбутнє.

Проте, на наш погляд, вирішення фундаментальних проблем, з якими стикається ООН та усе міжнародне співтовариство, є набагато важливішим.

Ми ніколи не повинні забувати, що головною метою існування цієї Організації є «врятувати наступні покоління від лиха війни».

Пані Голово,

На жаль, мої співгромадяни стали частиною тієї п'ятої частини населення світу, яка переживає жахи війни.

Поки я виступаю, приходять сумні звістки про ще одне щойно втрачене людське життя на фронті – у війні, яку приніс моїй країні постійний член Ради Безпеки ООН.

Вчора, як само і позавчора, ще кілька сімей були розбиті горем через загибель своїх близьких під час російських ворожих атак.

Москва робить українських дітей сиротами.

Катує наших патріотів у своїх в'язницях.

Понад 1,5 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами.

Вони все ще не можуть повернутися до своїх домівок.

Росія постійно примножує людську трагедію, яка останнім часом отримала новий вимір: екологічний.

Вона отруює українську землю і створює екологічні катастрофи – не лише в окупованому Криму, але й на Донбасі.

Для українців це повсякденна реальність уже впродовж чотирьох років. Тисячі смертей, руйнування, переміщення та людські страждання.

Для моїх співвітчизників ці роки стали надзвичайним тестом - випробуванням на рішучість і солідарність, стійкість і віру.

Не забуваймо, що це за війна.

Україна ухвалила суверенне рішення про власний шлях до вільного світу, заснованого на демократичних цінностях та правилах.

Росія карає Україну за це.

Вбиває. Руйнує будинки. Вона бреше у промисловому масштабі.

Вона робить вигляд, що Україна, як і Грузія, «самі напали на себе».

Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії «нападе на себе»?

Чи буде світ й далі перебувати в стані «зручного заціпеніння», сподіваючись, що «наступним буду не я»?

Ми захищаємо українську землю та наш вільний вибір, ми протистоїмо відроджуваній неоімперіалістичній державі, яка хоче поділити світ наново, і таким чином ми захищаємо Вільний світ.

ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето.

Це не просто виклик, це наш шанс зробити Організацію Об'єднаних Націй корисною для всіх людей і реалізувати таким чином девіз цієї сесії Асамблеї.

Пані Голово,

Як могло статися таке погіршення міжнародної ситуації?

Багато хто був переконаний, що повага до миру та міжнародного права є незмінною данністю.

Події на міжнародній арені за останнє десятиліття серйозно підірвали цю впевненість.

Політика умиротворення та пошуку швидких рішень складних проблем довела свою хибність.

Вона підтвердила, зручне замовчування порушень норм міжнародного права не зупиняє злочинця, а навпаки, спонукає його продовжити свою руйнівну політику.

Мовчання і є тією зброєю, яку Кремль використовує проти України, і, зрештою, проти всіх нас!

Наївно вірити, що «безпечна бухта» завжди буде поруч.

Не буде жодної «безпечної бухти», якщо ми дозволимо декому вважати, що для нього не існує жодних правил і обмежень. Що він має право змінювати міжнародну систему, як йому заманеться. Що його інтереси більш легітимні, ніж наші.

Якщо ж не буде сильної та єдиної відповіді, такий безвідповідальний та егоїстичний гравець вдасться до тактики подальшої ескалації, створення нових криз, підвищення ставок, шантажу інших країн та навіть цілих міжнародних організацій.

Все у спробах вийти сухим із води.

Ми цього не дозволимо. Ми повернемо світ на вірний шлях.

Що ж може цьому зарадити?

Лише відповідальність.

Здатність міжнародного співтовариства забезпечити системну та неминучу відповідальність за кожне порушення міжнародного права – перш за все, норм та принципів Статуту ООН – є показником того, наскільки успішними ми, як сім'я націй, можемо бути у досягненні спільних цілей.

Забезпечити відповідальність – непросте завдання.

Можу вас завірити: ніщо не зупинить Москву від продовження своєї агресивної, експансіоністської політики, якщо проти неї єдиним фронтом не виступить міжнародне співтовариство, якщо покарання за її вчинки не стане неминучим.

Саме відсутність відповідного покарання призводить до того, що після Грузії настала черга України, після Литвиненко – Скрипалів, після Аллепо – Ідлібу…

Кремль не має наміру зупинятися на цьому. Після окупації Криму, його мішенню сьогодні є окупація Азовського моря.

Незаконно побудувавши міст через Керченську протоку, Росія почала систематично порушувати свободу міжнародної навігації через Керченську протоку як для українських, так і для іноземних суден.

Такі грубі порушення мають бути припинені як незаконні, у тому числі в рамках Конвенції ООН з морського права. Вони мають отримати рішучу відповідь, включаючи посилення санкційної політики та інші цілеспрямовані заходи.

Ефективність міжнародних дій часто не відповідає очікуванням, а дієздатність самої Організації Об'єднаних Націй піддається сумніву.

Ми повинні визнати, що відповідальність за поточний стан справ лежить на всіх нас колективно, і кожному з нас особисто.

Якщо ми прагнемо створити мирне, справедливе і стале суспільство, ми маємо захищати Статут ООН, підтримувати його норми та принципи, вдаватися до рішучих заходів щодо відновлення справедливості.

Дозвольте мені бути відвертим – гарна мова Статуту нічого не варта, якщо його не дотримуються. Часу на розмови більше не залишилось, прийшов час діяти!

Організація Об'єднаних Націй повинна консолідуватися, адже здійснюються постійні спроби зруйнувати міжнародний порядок, заснований на правилах, і силою переглянути міжнародно визнані державні кордони.

Це небезпечне падіння у прірву нецивілізованого світу, в якому відсутні жодні правила, має бути зупинено.

У зв'язку з цим виникає необхідність активізувати та посилити роль Генеральної Асамблеї у сфері міжнародного миру та безпеки.

З розповсюдженням конфліктів ми повинні забезпечити максимальну гнучкість та повноту порядку денного Генеральної Асамблеї, яка є єдиним всеосяжним і головним майданчиком формування політики.

Саме тому Україна запропонувала включити пункт щодо «Ситуації на тимчасово окупованих територіях України» до порядку денного поточної сесії Генеральної Асамблеї.

Державам-членам мають надаватися всі можливості для детального розгляду всіх нагальних питань, які потребують уваги міжнародної спільноти.

Як зазначила голова Генеральної Асамблеї, ми повинні «сприяти швидкому та ефективному реагуванню Генеральної Асамблеї на надзвичайні ситуації».

Україна, як одна із віце-голів 73-ї сесії, готова надати цьому максимального сприяння.

Як держави-члени, ми «наділили Раду Безпеки головною відповідальністю за підтримання міжнародного миру та безпеки».

Якими мають бути наші дії, якщо член Ради Безпеки з правом вето, використовує його, не для того щоб сприяти міжнародному миру та стабільності, а щоб допомогти собі уникнути відповідальності?

Настав час наголосити, що зловживання правом вето – це гальмо, що заважає нашій Організації діяти на повну силу.

Ми вважаємо, що прогрес у питанні реформи Ради Безпеки буде важливим внеском у триваючу в ООН широкомасштабні зміни.

У цьому контексті ми підтримуємо започаткування міжурядових переговорів з метою узгодження тексту відповідного документа та готові конструктивно долучитися до цього процесу.

Ми також очікуємо, що поточна реформа в області підтримання миру та безпеки, ініційована Генеральним секретарем за підтримки Генеральної Асамблеї, сприятиме підвищенню можливостей та швидкості Організації у питанні реагування на нові загрози для міжнародного миру та безпеки.

Україна повністю поділяє підхід Генерального секретаря до миротворчої діяльності Організації у рамках концепції «Дії з підтримання миру» (A4P). Це своєчасна можливість для держав-членів та керівництва ООН вжити заходів, спрямованих на реальні зміни у миротворчій діяльності ООН.

Йдеться саме про таку миротворчу діяльність, по яку Україна зверталася до ООН ще у квітні 2015 року, коли я направив відповідного листа, підтриманого Верховною Радою України, на адресу Голови Ради Безпеки, Президента Генеральної Асамблеї та Генерального секретаря ООН.

Навіть після того, як ООН не вдалося запобігти агресії проти України, ми все ще сподівалися на допомогу Організації у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання  багатонаціональної миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донбасу.

Місії з потужним мандатом та широким колом відповідальності, що сприятиме поверненню миру на українську землю. А не тієї, що допоможе заморозити конфлікт або закріпити присутність агресора та його поплічників на Донбасі.   

Ми серйозно розраховуємо на подальший прогрес у вирішенні цього важливого питання.

Врешті-решт, чітко у відповідності до теми наших сьогоднішніх Загальних дебатів «Зробити ООН корисною для всіх людей», саме за допомогою погодженої Радою Безпеки миротворчої місії, ООН може врятувати численні життя людей та запобігти їх подальшим стражданням.

Пані Голово,

Ми як ніколи налаштовані й надалі захищати кожний клаптик нашої землі від агресора. Крім того, ми продовжимо розглядати всі наявні можливості мирного вирішення конфлікту та відновлення територіальної цілісності України.

Дозвольте мені наголосити, що Україна завжди ставила на перше місце правові та дипломатичні шляхи врегулювання конфлікту.

Пріоритетними для нас є багатосторонні механізми – тому ми звернулися за підтримкою до ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій, форумів та форматів. Ми будемо дотримуватися цього підходу й надалі.

Москва має відчути силу міжнародного права.

Ми ініціювали низку справ проти російської сторони в міжнародних судах. У деяких з них вже досягнуто значних результатів.

Зокрема, на початку 2017 року Міжнародний суд ООН наказав Росії скасувати заборону діяльності Меджлісу – представницького органу кримських татар в окупованому Криму.

Проте Росія продовжує ігнорувати таку ухвалу, нехтуючи не лише своїми міжнародними зобов’язаннями, а й демонструючи зневагу до самого Суду.

Ще один важливий елемент нашої справи в Міжнародному суді – це збиття у 2014 році літака МН17 та причетність Росії до цієї трагедії.

Важливо, що Австралія та Нідерланди нещодавно приєдналися до зусиль України притягнути Росію до відповідальності за цей злочин.

Міжнародна спільнота вже вкотре закликає Росію визнати свою відповідальність та припинити деструктивні дії як в Україні, так й деінде.

Ми знаємо, що правовий шлях є найбільш тривалим, але впевнені, що зрештою він дозволить нам добитися правосуддя.

Пані та панове,

Пройшло майже чотири роки з того часу, як Росія здійснила спробу анексії та окупації Криму і міста Севастополь.

За російської окупації Крим перетворився на військову базу, яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського регіону.

Ми впевнені, що зростаюча мілітаризація Криму заслуговує на пильну увагу та негайне реагування з боку Генеральної Асамблеї.

Агресивна політика Росії разом із зухвалим використанням летальної зброї посилює загрозу.

Саме тому під час цієї сесії Україна розраховує на вашу активну підтримку відповідної резолюції.

З першого дня незаконної окупації Криму кримські татари та етнічні українці піддаються репресіям та дискримінації. Зафіксовано безліч випадків убивств, катувань, переслідувань та арештів за сфабрикованими звинуваченнями.

Список заручників та жертв російського окупаційного режиму в Криму зростає майже щодня.

Здається, що бути українцем чи кримським татарином у сьогоднішніх реаліях окупованого півострова є кримінальним злочином.

Кримського фермера Володимира Балуха арештували та ув’язнили на 5 років за здіймання українського прапору над власною оселею.

Кримський режисер Олег Сенцов знаходиться за ґратами виправної колонії на півночі Росії, відбуваючи 20-річний термін за сфабрикованими звинуваченнями.

І Олег, і Володимир оголосили голодування на знак протесту, тож зараз вони балансують на межі життя та смерті.

Я глибоко ціную надзвичайний прояв підтримки та єдності по всьому світу в спробі визволити цих хоробрих людей.

На жаль, Кремль залишається байдужим до цих звернень міжнародної спільноти і багатьох представників російської інтелігенції.

Я закликаю країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН.

Крім того, з початку російської агресії в 2014 році окупанти утримують на неконтрольованій території Донбасу десятки українців.

Український солдат Сергій Глондар ніколи не бачив свою наймолодшу доньку, адже 3,5 роки знаходиться в полоні.

Усі українські пропозиції обміняти російських громадян, засуджених за злочини проти суверенітету та територіальної цілісності України, на українських, яких тримають як політв’язнів, цілком ігноруються.

Це черговий приклад безвідповідальності Росії: спочатку підбурювати і надсилати своїх громадян на цю війну, а пізніше просто покинути їх на призволяще.

Ось головна риса сучасної Росії – їм байдуже.

Їм байдуже щодо страждань.

Їм байдуже щодо правди.

Їм байдуже щодо закону.

Вони думають, що їх військова міць та статус в ООН дають на це право.

Ми – ті, хто має довести, що вони помиляються.

Ми – ті, хто має змусити їх не бути байдужими.

А інакше, навіщо ми тут зібралися?

Інакше, в чому різниця між світом “до” ООН та світом після створення ООН?

В цілому, Україна завжди вважала захист прав людини одним з наріжних каменів діяльності ООН.

Неможливо досягти стабільного миру та безпеки у відриві від питання щодо прав людини.

Таким чином, ми підтримуємо зусилля повернути питання прав людини до Ради Безпеки ООН та сприяти тісній співпраці між усіма органами ООН, залученими до цього.

Пані та панове,

Моя країна виконує зобов’язання за Порядком денним у сфері сталого розвитку на період до 2030 року та Цілями сталого розвитку. 

У другому кварталі 2018 року українська економіка зросла на 3,8% у річному вимірі. Зростання відбувається десятий квартал поспіль – це точно сталий тренд. Зростання ВВП було зумовлене макроекономічною стабілізацією, покращенням інвестиційного клімату та оздоровленням банківського сектору.

Україна демонструє найкращі темпи зростання серед ринків, що розвиваються.

Попри спрямування майже 6% ВВП на сектор безпеки та оборони, в економічному, соціальному та політичному житті України відбуваються докорінні зміни.

Ми цілеспрямовано впроваджуємо низку прогресивних реформ – від реформи судової системи, освіти, охорони здоров’я до впровадження децентралізації та боротьби з корупцією.

У 2019-2021 роках у зв’язку з членством в Економічній і Соціальній Раді ООН на Україну буде покладено важливу відповідальність.

Базуючись на своєму нещодавньому значному досвіді, моя країна докладатиме зусиль для зміцнення ролі Ради в процесі впровадження та огляду виконання Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 року, насамперед в умовах конфлікту та постконфліктного відновлення.

З-поміж 17 Цілей сталого розвитку Україна, зокрема, вітає ініціативи ООН, спрямовані на подолання голоду у світі.

Сьогодні, в умовах, коли майже 850 млн. людей недоїдають, моя держава не може стояти осторонь та готова запропонувати допомогу для вирішення питань продовольчої безпеки у світі.

Україна, як ніхто інший, знає ціну цій трагедії.

У листопаді ц.р. ми вшановуватимемо 85-ті роковини одного з найбільш страшних злочинів 20-го століття – Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців.

У цьому зв’язку хотів би поновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації.

Пані Голово,

Наша Організація потужна рівно настільки, наскільки ми їй це дозволяємо.

Відтак, наша повна підтримка та міцна політична воля необхідні для того, щоб діяльність ООН відповідала реаліям сучасного мінливого та неспокійного світу.

Як Ви цілком слушно зазначили це в темі цьогорічних дебатів Генеральної Асамблеї ООН «корисною для всіх людей».

Нашим завданням та спільною відповідальністю є збільшити можливості ООН для реалізації нею наших очікувань.

Зробити це завдяки глобальному лідерству, заснованому на спільних цінностях – свободі, верховенстві права та терпимості.

Дякую за увагу.

Руша гудбай! Давай-давай!

Президент передав Генеральному секретареві ООН ноту щодо рішення України не продовжувати дію договору про дружбу з Росією

26 вересня 2018 року - 21:56

Президент передав Генеральному секретареві ООН ноту щодо рішення України не продовжувати дію договору про дружбу з Росією

Президент Петро Порошенко передав Генеральному секретареві ООН Антоніу Гуттерішу ноту щодо рішення України не продовжувати дію договору про дружбу з Росією.

«Це офіційна нота України про те, що великий Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Росіийською Федерацією припиняє свою дію і не буде продовжено», - сказав Глава держави, передаючи документ, який буде розповсюджено як офіційний документ Генасамблеї і Ради Безпеки ООН.

Під час зустрічі співрозмовники також детально обговорили останній розвиток подій на Донбасі та перспективи подальшого залучення ООН до врегулювання ситуації, зокрема шляхом розгортання багатонаціональної миротворчої місії під егідою ООН на окупованому Донбасі.

Окрему увагу було акцентовано на агресивні дії російської сторони в районі Азовського моря та Керченської протоки.

Сторони домовилися координувати зусилля з метою якнайшвидшого звільнення українських політв’язнів з російських тюрем.

Власть недостаточно эффективно утилизирует украинцев


Интересное исследование провели эксперты ООН. Согласно его результатам к 2050 году на Земле будет проживать почти 10 млрд человек, т.е. на 2,5 млрд больше, чем сейчас. При этом, население Украины существенно сократится с нынешних 42 миллионов до примерно 36.

Этот грустный для нас тренд укладывается в теорию, согласно которой Украина, оставшаяся после развала СССР с развитой промышленностью, огромными по европейским меркам территориями и населением, не вписывается в новое мироустройство. Поэтому ее плавно начали подводить к состоянию аграрно-сырьевого придатка Европы. А это примерно 20 миллионов населения и полная ликвидация производства (за исключением добывающей отрасли). Тем более, что и промышленность, и народ Украины теснейшим образом были связаны с Россией.

Власти, правившие в Украине до 2010 года, уверенно справлялись с задачей. Если отслеживать динамику украинской демографии, то с 1993 до 2003 года (т.е. в благословенные времена Кучмы) украинцы уверенно вымирали по полмиллиона в год. За тот же срок Ющенко «съедал» в среднем по 300 тысяч соотечественников. Сбой дал кровавый диктатор Янукович. Он резко понизил естественную убыль населения до 80 тысяч в 2013 году. Да и ВВП, не смотря на разразившийся еще в 2008 году кризис, при диктатуре стабильно подрастал. За отступление от намеченного плана утилизировали самого Януковича, обвинив (надо сказать не без оснований) в чрезмерной жадности. Правда, предыдущие президенты тоже не были альтруистами и знатно поживились за счет украинского народа.

Самый либеральный и демократичный президент в истории независимой Украины Петр Порошенко, дорвавшись до власти в 2014 году, решил не мелочиться и сразу же сократил население на 2,5 миллиона человек. В последующем он решил действовать более осторожно и хавать 150-200 тысяч сограждан в год. Остатки промышленности при Порошенко сокращалась прямо пропорционально росту его доходов. А доходы президента росли дай Боже.

Однако если темпы ликвидации украинской промышленности вполне удовлетворительны, то утилизация украинского народа до заветных 20 миллионов, по мнению заинтересованных субъектов мировой политики, несколько затянулась.

Лишние 22 миллиона украинцев хотят хорошо жить и кушать, а для этого нужна работа. Нет крупной промышленности – нет работы. Замкнутый круг. Кураторы требуют достичь уровня сокращения населения хотя бы времен Виктора Ющенко. Желательно, конечно, не останавливаться на достигнутом, и вернуться к темпам незабвенного Кучмы – полмиллиона в год.

В администрации Петра Алексеевича проанализировали, что наиболее активно убыль населения растет в период обострения в зоне конфликта на Юго-Востоке Украины и решили пойти старым проверенным способом, а именно, развязать боевые действия на Донбассе. Так как антитеррористическая операция уже не справлялась с этой задачей, было решено начать операцию объединенных сил под руководством Генерального штаба ВСУ.

Это сразу же принесло положительные результаты. Между сторонами конфликта начался интенсивный обмен. Нет, не пленными. И не документами. А пакетами реактивных снарядов установок «Град» и прочих тяжелых вооружений. Динамика естественной и неестественной убыли украинцев в различных направлениях резко пошла вверх.

Эти позитивные новости вызвали восторженную реакцию наших западных «союзников». Специальный представитель Госдепа США по Украине Курт Волкер поддержал украинское руководство в предпринимаемых ими усилиях. Он заявил:

«Конечно, украинцы не смогут вернуть территорию, уже захваченную Россией. Россия слишком сильна. Но цена дальнейшего наступления для России уже выросла и будет расти еще больше. И те, кто сидит в Москве, должны задать себе вопрос: «А что мы от этого получаем? Мы несем потери, российские солдаты погибают в Украине. И все это для чего?»

Какую цену в это время платят украинцы, наш американский друг не уточнил, но отметил, что поставки Украине летального оружия способствуют установлению мира на Донбассе.

Таким образом, можно отметить, что мнение экспертов ООН по населению Земли в 2050 году в части касающейся Украины не учитывает старания нашего президента и его команды по утилизации народа, проживающего на вверенной ему территории, называемой на данный момент Украиной.

Украинские эксперты более осведомлены в сложных переплетениях внутренней и внешней политики, поэтому не мелочатся в прогнозах. Многие из них считают, что Украине под силу преодолеть двадцатимиллионный рубеж к середине века.

Завотделом демографических процессов Института демографии и социсследований Ирина Курило отмечает, что основное демографическое «достижение» нынешней власти — высокая преждевременная смертность.

При этом, она не видит никаких проблем, если на территории нашей страны вместо украинцев будут проживать совсем другие люди. По мнению Курило, даже гипотетическое повышение рождаемости может дать прирост населения только через несколько десятков лет. Вопрос: зачем ждать так долго, если можно завести мигрантов со стран Азии и Африки. Именно к этому нас призывают наши ближайшие европейские партнеры. Им абсолютно не важно, кто будет обеспечивать Украине статус аграрно-сырьевой державы.

Так что наш президент Петр Порошенко уверенно движется к повышению количества своих избирателей за счет сокращения электората своих конкурентов. Судя по текущим тенденциям, в ближайшей перспективе нас ожидает потрясающий рост показателей утилизации украинцев. Надо успеть к выборам.

Польша потребует от Совета Безопасности ООН признать события на



"Мы больше чем соседи, мы – друзья, которые продолжают работать вместе для лучшего будущего", – неоднократно говорил Порошенко о Польше. То ли наш президент не понимает смысла дружбы, то ли принимает желаемое за действительное, но вряд ли польское отношение к Украине может определяться этим понятием. Скорее, это расчёт с выгодой для одной стороны – польской.

Называя себя "главным адвокатом" Украины, предлагая представителям власти забыть все старые обиды и сосредоточится на развитии сотрудничества, Варшава пыталась заработать политические очки и укрепить свои позиции в Евросоюзе. На Украину и налаживание диалога с ней польской верхушке было откровенно начхать. Наша страна была лишь средством достижения цели. И в прошлом году это стало окончательно понятно.

Марш националистов, прошедший в Варшаве 11 ноября, под лозунгами: "Польский Львов!", жестокие избиения наших соотечественников, которые стали уже нормой для польского государства – совершенно не вяжутся с декларируемыми Варшавой добрососедскими чувствами (Напомню: В мае прошлого года в Ченстохове палками с вбитыми в них гвоздями были избиты три украинца. Практически в тоже время и аналогичным оружием был избит 17-летний украинец, игравший с друзьями в баскетбол. В июне в городе Хващино, местные жители закидали камнями дом, где жили украинцы, приехавшие в Польшу на заработки. Во всех случаях нападавшие выкрикивали антиукраинские лозунги.) Клятвенные обещания представителей польской верхушки наказать виновных, отставка главы правительства и некоторых министров, которые якобы "ничего не делали для предотвращения пропаганды фашизма", – лишь реверанс в сторону Запада, возмутившегося происходящим в "цивилизованной" европейской стране, а не акт осуждения и усмирения украинофобов.

"Мы не можем отвечать за действия каждого человека" - заявляли польские власти, тем самым перекладывая всю ответственность на народ. На самом же деле Варшава поддерживала пламя ненависти.

22 июля 2016 года Польский Сейм после длительных переговоров и "колебаний" признал геноцидом массовые убийства поляков, которые, по мнению Варшавы, совершили украинские националисты на территории Волыни, Восточной Галиции и юго-восточных воеводств II Польской Республики в период 1939-1945 годов.

Этого польским властям показалось недостаточно, и они подготовили "Проект резолюции Совета безопасности ООН о признании геноцида поляков, совершенного украинскими националистами в годы Второй Мировой Войны"



"Действуя на основании главы VII Устава Организации Объединенных Наций,

  1. признает геноцидом преступления украинских националистов против поляков в годы Второй мировой войны,
  2. призывает украинское правительство отказаться от героизации украинских националистов, совершавших преступления против поляков в годы Второй мировой войны по этническому признаку, и предать их Международному суду,
  3. требует запрета деятельности организаций украинских националистов, в частности, ОУН, УНА-УНСО, С14, СНА, ВО "Тризуб" им. Степана Бандеры, УНС, а также уголовного преследования их членов,
  4. настоятельно призывает правительство Украины использовать все возможности для искупления вины украинского народа перед поляками за преступления украинских националистов в годы Второй мировой войны, в частности, рассмотреть вопрос о выделении денежных компенсаций пострадавшим и родственникам погибших, предоставить широкие политические права полякам на территории Украины в местах их компактного проживания,
  5. рекомендует правительству Украины принести покаяние на официальном уровне за преступления против польского народа и осудить героизацию нацизма,
  6. напоминает о необходимости разоружения и уголовного преследования радикальных украинских вооруженных формирований,
  7. просит Генерального секретаря регулярно информировать о ситуации в Украине, связанной с любыми проявлениями героизации нацизма,
  8. постановляет продолжать активно заниматься этим вопросом."

Надо полагать, именно на это намекал новый министр иностранных дел Польши Яцек Чапутович, обещая, что "исторические вопросы в отношениях между Польшей и Украиной будут решены как можно скорее". День внесения этого документа на рассмотрение станет днем окончательного разрыва польско-украинских отношений. Надеюсь, Варшава это понимает.

Генасамблея ООН ухвалила важливу резолюцію щодо Криму

Генасамблея ООН ухвалила важливу резолюцію щодо Криму



 19 грудня 2017 р.

Генеральна асамблея ООН ухвалила нову резолюцію щодо ситуації з дотриманням прав людини в анексованому Росією Криму.

Під час голосування резолюцію підтримали представники 70 держав, 26 виступили проти, 76 – утрималися.

Проект резолюції передбачає, зокрема, підтвердження, що між Україною і Росією існує міжнародний збройний конфлікт; засуджує застосування Росією власних законів на окупованій території, а також примусове переведення громадян України в російське громадянство; вимагає від Росії виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН із відновлення прав і свобод громадян України на півострові; закликає російську окупаційну владу забезпечити освітній процес українською і кримськотатарською мовами, повідомляє "Радіо Свобода".

"Сьогоднішня резолюція – це потужний сигнал агресору як окупаційній владі, що за нами верховенство міжнародного права, правда і справедливість", – написав з цього приводу Президент України Петро Порошенко.


https://24tv.ua/genasambleya_oon_uhvalila_vazhlivu_rezolyutsiyu_shhodo_krimu_n903982

Вернуть Донбасс: единственный вариант, при котором помогут мирот

Изображение

Вернуть Донбасс: единственный вариант, при котором помогут миротворцы

Василь Філіпчук, дипломат,
для "Апострофа"
среда, 6 сентября 2017



Что нужно знать о миротворцах ООН

Заявление российского президента Владимира Путина о размещении миротворцев на Донбассе застало врасплох украинский политикум. Чтобы перевести дискуссии об инициативе президента Украины, а затем и президента РФ по размещению миротворцев на Донбассе в конструктивное русло, нужно хорошо изучить то, чем является международное миротворчество и каковы возможности его применения в Украине. При неквалифицированном использовании эта идея может нанести вред, но если ею правильно воспользоваться, то она вполне может способствовать восстановлению мира и территориальной целостности страны, пишет в статье для "Апострофа" дипломат Василий Филипчук.

Что такое миротворчество

Термин "миротворчество" обычно включает в себя невоенные средства достижения мира. Его часто используют для характеристики любой деятельности, направленной на прекращение конфликта и восстановление мира. Иногда под "миротворчеством" понимают размещение только военного контингента ООН, "голубых касок", для разведения сторон конфликта. Некоторые путают миротворчество с военными операциями по принуждению к миру. Терминологическая путаница приводит, в конечном итоге, к тому, что даже официальные лица, используя в ходе переговоров одинаковые термины, говорят о совершенно разных вещах

В международной практике выделяют четыре формы международной "миротворческой" деятельности, которые представил Генеральный секретарь ООН Бутрос Бутрос-Гали в докладе "Повестка дня для мира" в 1992 году: превентивная дипломатия, миротворчество, поддержание мира и постконфликтное миростроительство.

Хотя эти четыре формы миротворческой деятельности применяются на разных фазах конфликта, они тесно связаны между собой.

Приведенная ниже инфографика показывает типичный цикл развития конфликтов и форму привлечения международных организаций, прежде всего ООН, к их урегулированию.

Изображение

Обычно до и в самом начале развязывания конфликта применяется превентивная дипломатия. После вспышки конфликта начинается деятельность международных организаций или других посредников с целью его прекратить и посадить руководителей враждующих сторон за стол переговоров для достижения мирных договоренностей. Именно такая деятельность и считается "миротворчеством", а не то, о чем обычно говорят в украинском дискурсе - присутствие вооруженного контингента под флагом ООН.

После достижения мирных договоренностей ООН или другая международная организация может ввести силы для поддержания мира, то есть разведения противоборствующих сторон. После этого (или одновременно) начинается миростроительство – деятельность на разных уровнях вовлеченных в конфликт сообществ с целью урегулирования глубинных причин конфликта и невозможности его повторения. Успешная реализация этих компонентов приводит к появлению "устойчивого мира", то есть достижения системного баланса интересов, при которых возобновление конфликта немыслимо и невыгодно.

То есть, когда говорят о "вводе миротворцев", то, скорее всего, ведут речь о начале Операции по поддержанию мира (ОПМ), то есть, обеспечении присутствия военного и/или полицейского персонала вооруженного контингента под эгидой ООН в конкретном районе при согласии всех заинтересованных сторон.

Следует особо подчеркнуть: любая ОПМ всегда базируется на трех принципах:

Далее

Підніміть мені повіки, щоб я подивився йому в очі...

Скандальний виступ росіянина на Радбезі ООН зобразили у влучній карикатурі
Володимира Сафронков
Володимира Сафронков / Георгій Ключник

Художник Георгій Ключник у карикатурі зобразив власне бачення провокативної поведінки на засіданні Ради безпеки ООН російського постпреда Володимира Сафронкова.

Сафронкова, який "відзначився" грубим порушенням дипломатичного етикету, Ключник зобразив у військовій формі.

"Подивися на мене, очі-то не відводь, що ти очі відводиш?", – сказав Сафронков до колеги з Великобританії Меттью Райкрофта під час обговорення ситуації в Сирії.

http://24tv.ua/skandalniy_vistup_rosiyanina_na_radbezi_oon_zobrazili_u_vluchniy_karikaturi_n805799

Никто не смеет оскорблять Россию!- заявил представитель РФ Владимир Сафронков на заседании Совбеза ООН  - Никто, пока для этого здесь есть я!

Виталий Чуркин скончался. Вечная память российскому дипломату!

В это с трудом верится – уходят лучшие люди России! Постоянный представитель России при ООН Виталий Чуркин скоропостижно скончался в Нью-Йорке сегодня, 20 февраля, заявили в российском МИД. Виталий Чуркин ушел из жизни за день до своего 65-летия. В МИД выразили глубокие соболезнования родным и близким дипломата. Также соболезнования выразил представитель Генсека ООН, а заседание в ООН началось с минуты молчания в память о российском дипломате.

Виталий Чуркин находился на дипломатической работе с 1974 года, с 2006-го занимал пост постпреда России при ООН.

[ Смотрите полностью + ссылка на источник... ]
Страницы:
1
2
3
4
5
7
предыдущая
следующая