хочу сюди!
 

Лия

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «протести»

Познер. Як він є...


Журналіст Володимир Жеральд Дмитро Дюбуа-Нібуайе, відомий в Росії як Володимир Познер, збирався відзначити в Тбілісі свій 87-й день народження і прилетів туди з друзями 31 березня. Спочатку планувалося, що його візит триватиме до 3 квітня. Але все пішло зовсім не так…

«Зірковий» телеведучий, «гордість, совість і слава» російської тележурналістики вирішив відсвяткувати свій день народження в Грузії. Правда, в Грузію зараз важко попасти з території Росії, але у Володимира Володимировича є американський паспорт, а з цим паспортом - всюди зелене світло.

Правда, в Грузії знову захворюваність на коронавірус знову поповзла вгору, діють обмеження, а Познер привіз з собою діячів російського шоу-бізнесу. Але це ж люди, яким в силу їх статусу і інших преференцій ніяка хвороба не страшна! Правда, Познер відкрито сумнівався в тому, що осетинам і грузинам варто жити в одній державі, а більшість грузинів дотримуються іншої думки, резонно вважаючи, що раз тобі щось в грузинському політичному світогляді не подобається, то краще не приїжджати. Однак «свобода слова» - понад усе ... Скінчилося все сумно.

Разом з Познером в Тбілісі прилетіли його друзі - представники російського шоу-бізнесу і ЗМІ. Тих самих прокремлівських ЗМІ, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу за вказівкою Кремля і думають, що їм за це нічого не буде.

С початку вони зупинилися в готелі Vinotel Boutique Hotel, але відомі своєю гостинністю грузини на цей раз вирішили змінити традиціям і влПознер помилився. Грузія – не Росія. Ця молода незалежна країна вже давно живе власним розумом і перестала звіряти свій час з кремлівськими курантами.аштували акцію протесту, закидали будівлю готелю яйцями і зажадали, щоб Познер поїхав геть з Грузії.

Мітингувальники оточили вхід в готель, де зупинився журналіст, і відключили електроенергію в приміщенні. Потім Познер перебрався в готель Rooms, у якого згодом теж пройшла аналогічна акція. В результаті Познер був змушений повернутися в Москву.

Приводом для протестів стало висловлювання Познера про те, що він не вірить, що Абхазія знову стане частиною Грузії. В інтерв'ю грузинському телеканалу "Імеді" Познер розповів, що часто бував в Абхазії ще в 1970-роках і бачив, що відносини між грузинами і абхазами були "жахливими" і що "Абхазія ніколи не буде Грузією".

Володимир Познер культивує свій образ обережно-опозиційного, а точніше, ліберального журналіста. Безумовно, на тлі чорноротих путінських «вечірніх мудозвонів» він виглядає цілком благопристойно. Але сам факт того, що Познер веде власну програму на одному з провідних пропагандистських ресурсів режиму ставить його на один рівень з іншими путінськими «глашатаями».

У режимів фашистського толку є одна вельми неприємна особливість. З ними не можна взаємодіяти, не ставши при цьому їх частиною. Тому Познер може імітувати будь-який рівень своєї відстороненості від режиму і його злочинів, але сприймається він все одно як його невід’ємна частина. А значить - несе відповідальність за всі його злочини. І змінити ситуацію практично неможливо, хіба що прямо заявивши про свою категоричну незгоду з режимом, втративши при цьому прибуткове місце. Приїхавши з суто приватною поїздкою до Грузії, Познер отримав чіткий сигнал, як саме він сприймається з точки зору співпраці з путінським режимом.

У Росії прокоментували ситуацію з Познером. Прес-секретар президента РФ Пєсков заявив: "У Грузії небезпечно для громадян Росії. Не варто туди їздити."

Брехня! У Грузії не «небезпечно» звичайним простим росіянам, а ось путінським «пропагандонам» різного калібру і прихильникам сепаратистів цілком можливо.

Схоже на те, що лише на 87-му році життя Володимир Познер зіткнувся з «інститутом репутації». І йому це не сподобалося - так як він чомусь думав, що весь світ - Росія, де якщо ти з владою, то тобі з рук сходить все що завгодно. Познер помилився. Грузія – не Росія. Ця молода незалежна країна вже давно живе власним розумом і перестала звіряти свій час з кремлівськими курантами.

P.S. Варто нагадати про те, що в 2019 році Володимира Познера внесли в базу сайту «Миротворець» за «свідоме порушення державного кордону України» з метою відвідування анексованого Криму, а також за «участь у пропагандистських заходах Росії проти України» і «спроби легалізації анексії» Криму.Источник: https://censor.net/ru/b3257858

Щодо подій, які зараз відбуваються на Банковій

Щодо подій, які зараз відбуваються на Банковій. Давайте зараз згадаємо події, які відбувалися трохи більше місяця тому біля Капітолію. Як ми всі дружно засуджували людей, які вчинили погром в Капітолії, як ми закликали поважати демократичні цінності і правопорядок. Подивився зараз відео того, що відбувається на Банковій. Дії так званих «активістів» є неприпустимими, це провокування бійок, зіткнень, спроби здійснити насильницькі дії. Хлопці з Нацгвардії виконують свою роботу. У них є легітимне право на застосування сили, яке належить державі. Але вони цим правом не зловживають. Силою зловживає інша сторона. І це демонстрація агресії, яка, якщо не чинити їй опір, руйнуватиме і нашу демократію, і нашу державу.
Протестуючим не подобається вирок Стерненку. Розумію. Але протестуйте цивілізованим чином. А такі «протести», як зараз на Банковій, дискредитують самих протестуючих, демонструючи їх схильність до авторитарної агресії. Я дуже критично ставлюся до нашої судової системи. І неодноразово висловлював критичні зауваження щодо їх роботи. Але влада бунтівної вулиці і фанів-беспредельщиків, схильних до агресії і насильства, є ще гіршою, ніж сумнівні вироки поганих судів.
Так давайте закликати поважати правопорядок не тільки трампістів в США, а й деяких наших «активістів».
https://www.facebook.com/vladimir.fesenko1/posts/5180518715356599

За пару кроків до ... ?


Протести в Росії продовжилися в цю неділю, 31 січня. І знову вони мають ту ж саму відмінну рису - повсюдність. «Відкриті медіа» підрахували приблизну кількість протестуючих в містах Росії. Найбільш чисельні заходи пройшли в Санкт-Петербурзі - до 30 000, Москві - до 15 000, Єкатеринбурзі - до 13 000, Новосибірську - до 10 000, Краснодарі - до 6 000, Челябінську - до 5 000. Першість і в чисельності, і в самих діях, безумовно, тримав Петербург. Що, загалом-то, логічно. Як вдало підмітили у соціальних мережах - саме з Петербургу на країну виповзла нечисть, тому Пітеру і підчищати цей бруд і гидоту.

Цілком очевидно зростає жорстокість у протистояннях з владою. Кремлівська пропаганда натякає на те, що «хтось» завозить «спеціально навчених» людей, що викликає тільки сміх - хто завозить і де саме навчають бойовиків-терористів, що все це пройшло повз грізну ФСБ? Зазвичай все навпаки - саме спецслужби Росії організовують тренування терористів.

Напруга зростає. На Сінний площі в Петербурзі протестуючим вже почали погрожувати табельною вогнепальною зброєю. А зброя - штука така: достатньо її витягнути і застосувати, як виникає ризик, що зброю відберуть і застосують вже у зворотний бік. Так що все вже дуже близько до критичних рівнів. І це при тому, що нічого особливого насправді не відбувається.

Людей на вулицю виходить явно менше, ніж карателів, яких влада наганяє їм назустріч. Страх Кремля настільки високий, що в хід йдуть максимально можливі людські резерви.

31 січня на вулиці вийшли ті, хто готовий був йти на мирний протест, але концентрація радикально налаштованих людей у натовпі протестувальників зростає. Виходять ті, кого терор вже особливо й не лякає. Навіть застосування шокерів і кийків мало впливає на натовп. Якщо почнеться стрілянина - з'явиться додатковий фактор: після пролитої крові на вулицю підуть і ті, хто вважав за краще не виходити. Такий соціальний феномен незмінно повторюється всюди.

Коли наявного особового складу вже буде не вистачати для стримування, а це цілком можливо, якщо в регіонах почнуть виходити поки що «непротестуючі» міста, то Кремль буде змушений виводити на вулиці приватних карателів - різноманітних «байкерів-казаків» та інших чорносотенців.

Це відразу переведе ситуацію в закритичний рівень, так як рівень насильства різко зросте (найманці просто необучені, а тому можуть діяти тільки за межею допустимого силового впливу).

Як тільки влада Кремля випустить на вулиці цю публіку, це буде означати початок ресурсної кризи, за якою залишиться тільки один шлях - збільшення рівня насильства аж до застосування зброї.

Путін та Ко бояться. Ні, не Навального, не зарубіжної реакції та санкцій, не Нюрнберга, не баз НАТО і навіть не арешту рахунків в Швейцарії. Вони нестерпно бояться власних народ. Тих самих людей, яким постійно, щомиті брешуть, яких залякують то терором, то фізичною розправою, то кримінальними справами. Колони росгвардії, зміна статей КК, всі ці Соловйови та Симоняни – це кремлівський страх, породжений не тим, що звичайні люди можуть зробити з «ними», а тим, що «вони» роблять зі звичайними людьми весь цей час. Вони-то в курсі глибини та змісту тієї ями, яку вирили під країною, під майбутнім Росії. Критично деградоване керівництво країни з повністю розбалансованою системою управління та вкрадено-вичерпаними ресурсами достеменно розуміють, що Росію від прірви відділяє всього один крок. Та чи погодиться з таким станом речей народ Росії?
https://censor.net/ru/blogs/3246269/za_paru_krokv_do_?fbclid=IwAR2sOCNp2edTOkWo2uHWu6XFMCrtkn7tLDNowcE4LfAURR71_oesBVZAAaY
Источник: https://censor.net/ru/b3246269

Чому протестують ФОПи? Проти закону, чи проти Європи?


Вже більше року точиться скандал довкола однієї з реформ нової влади - впровадження обов'язкових РРО (реєстраторів розрахункових апаратів) та пов'язаних із цим змін в системі оподаткування для Фізичних Осіб-Підприємців (ФОП). Суть проста: закон вимагає від підприємців усі розрахункові операції демонструвати державі, використовуючи касовий апарат, та видаючи споживачу фіскальний чек. Іншими словами - це є детінізація розрахунків у сфері торгівлі та послуг.

Чому детінізація? Ні для кого не секрет, що з чесністю у нашому бізнесі не дуже. Так от без використання РРО існує дуже багато дієвих і діючих дуже давно "темних" схем ухилення від податків та уникнення відповідальності навіть такими підприємцями, які мають офіційно оформлений бізнес, і нібито й платять з нього належні податки. Але належні вони лише за документами, фактично ж все геть інакше.

По-перше, без РРО більшість підприємців мають неконтрольовану можливість занижувати свої обороти (проводити "повз касу", як то кажуть), задля того, аби відповідати нормам "спрощеної системи оподаткування", а відтак - платити значно менші податки за свій бізнес.
По-друге, великі компанії активно користуються власними мережами ФОПів, розділяючи між ними свій прибуток, результат - платять 5% від доходу, замість 18%.
По-третє, наразі ФОПи не зобов'язані вести облік походження своїх товарів, що має дуже широкі можливості для контрабанди.
Усі ці та інші слизькі моменти ліквідує система РРО. Більше того, підприємець навіть не зобов'язаний витрачати додаткові кошти на впровадження цієї системи, адже Податкова люб'язно розобила безкоштовний додаток, який можна встановити на комп'ютер, смартфон, лептоп чи планшет, і використовувати його у якості електронної каси.

Головний аргумент підприємців проти РРО це те, що влада тисне на малий бізнес, який і так ледь живий після весняного карантину та зниження купівельної спроможності споживачів. На їхню думку, вводячи обов'язковість РРО влада прирікає малий бізнес на загибель, і змушує чесних підприємців закривати ФОП, і переходити на нелегальне надання своїх товарів та послуг. Один широко відомий у вузький колах ФОП-письменник, великий прихильник Петра Порошенко  навіть публічно обурився, мовляв:

"я продавав свої книжки особисто через свою сторінку в інтернеті, покупець скидав мені на картку гроші, а я відправляв йому книжку новою поштою. Чого це тепер я маю проводити ці гроші через РРО і видавати йому чек, або ще гірше - сплачувати комісійні інернет-магазинам, які вже мають РРО, і можуть продати цю книжку за мене?"

І тут, особисто в мене виникає питання: ФОПи із цими претензіями абсолютно не приховуючись йдуть на мітинги і вголос наводять свої аргументи на вулиці, в соцмережах та ЗМІ. Чи не є ці аргументи прямим визнанням того, що без РРО підприємці дійсно користуються цими нелегальними схемами? Що таким чином, вони і отримують свій основний прибуток, значно більший, ніж декларують? Що з цього прибутку вони не сплачують податки? Що незаконно користуються перевагами спрощеної системи оподаткування? Але ж є і такі ФОПи, які ВЖЕ використовують касові апарати - це ті, яких ще команда Порошенко зобов'язала це зробити, й ті, які за власним бажанням легалізували усю свою діяльність. Виходить, що закон для всіх рівний, але для когось рівніший?

Ми дуже прагнемо в Європейський Союз, толеруємо у собі європейські цінності, щиро віримо в демократію, плекаємо європейський спосіб життя, проте ми категорично протестуємо проти законності, рівності перед законом та обов'язковості його дотримання, забуваючи, що саме це і є чи не найважливіші з європейських цінностей.

Як правильно ставитись до московських "заворушень".

Що нам з тих подій у московії? Нмд чітко всі крапки над ї розставив пан Корчинський. Дивимось, воно того варте.




То що, мінус ще один союзник рф? Вже останній?

В російських ЗМІ спостерігається нове загострення риторики РФ щодо Білорусі. Акценти схожі з тими, що використовувалися Кремлем в довоєнний період до України аж до заперечення державності, культурній і етнічної самобутності. Причому пропагандистська машина використовує в своїх інтересах навіть вуличну активність білорусів, що зросла останнім часом, стверджуючи, що, конфліктами з Москвою, глава РБ Олександр Лукашенко, довів свій народ до бідності, а люди були б щасливі приєднатися до Росії.

Нагнітанню обстановки останні події дійсно сприяють. Так в кінці лютого Олександр Лукашенко провів десять днів в Сочі, де, як це неодноразово бувало, мав намір зустрітися з Володимиром Путіним. Однак прес-секретар господаря Кремля Дмитро Пєсков заявив, що візит мінського гостя носить приватний характер, зустріч глав держав не планується. При цьому спікер нібито випадково переплутав ім’я по батькові Лукашенко, що виглядало відвертим знущанням. Як і його твердження про те, що всі про все домовляться.

Хто кличе Путіна в Білорусь

Тим часом домовиться не можуть вже давно. З'ясування відносин між російською та білоруською елітами, яке почалося через небажання других надавати свою територію для відкриття авіаційної бази першим, неприєднання Мінська до контрсанкцій Москви і ембарго української продукції, а також розбіжностей в нафтогазовій сфері, які тривають з середини минулого року. Причому градус протистояння поки лише підвищується. У той же час в Білорусі спостерігається різке падіння виробництва, починаючи з 2012 року в країні практично припинилося зростання ВВП, а протягом останніх двох років відзначається його падіння в середньому на 3-5%. Незважаючи на те, що протягом другого півріччя 2016 року Білорусь недоотримала від Росії 6 млн. тонн нафти, влада заявляє, що за перше півріччя 2016 року падіння ВВП склало 2,5%, а за підсумками всього минулого року — 2,6% (тобто, ВВП в другій половині 2016 року впав нібито на 0,1%). Насправді ж реальне падіння ВВП Білорусі за весь рік становить близько 5%. Такої складної економічної ситуації в країні не було з часів перебудови. Як наслідок, сьогодні в Білорусі виникає проблема з виплатою пенсій, зарплат (пенсії звичайних громадян становлять $ 50-150, зарплати, які пропонують на біржі праці — $ 100-200, а не $ 500, як заявляється офіційно. Люди виходять на вулиці.

Ось свіжий приклад того, як протестні акції під національними лозунгами (в РБ - ознака політичної прозахідної опозиції) використовуються російською пропагандою: "Конкретно в Гомелі серед протестувальників дуже популярна позиція, що Білорусь взагалі повинна вступити до складу Російської Федерації, щоб цей соціально-економічний бардак припинився. Люди відкрито і жорстко звинувачують вище керівництво країни в тому, що через свій флірту із Заходом і спічі про "низалежнасти и суверенитет" уряд зіпсував відносини з Росією, від чого й виникла важка економічна криза в регіоні. Реальна позиція людей — інтеграційна і проросійська, але сили, здатні очолити протест в такому контексті, в Білорусії відсутні. Тому люди підуть, зціпивши зуби, але підуть — за націоналістами. Більше їх інтереси захищати, як виявилося, нікому".

Отже, в одному абзаці перед нами і "загроза націоналізму", і "російськомовні, що страждають" (повторення "українського сценарію" — традиційна для росЗМІ страшилка), і натяк на бажаність "Путін, прийди". Прозора така загроза Лукашенко: "роби, як кажмо, а то ...". І якщо раніше антибілоруські і (або) антилукашенківські випади на російських ресурсах мали несистемний, епізодичний характер, то вже приблизно півроку спостерігачі бачать ознаки кампанії, і йде вона по зростаючій.

Попередня така "війна" закінчилася вступом Білорусі до Митного союзу, чому спочатку Лукашенко пручався.

За словами редактора білоруської версії сайту команди InformNapalm і цивільного активіста Дениса Івашина, нинішня антибілоруська кампанія в російських ЗМІ має багаторівневий характер. Провідні інформаційні агентства і основні телеканали РФ проводять проти Білорусі здійснюють інформаційно-психологічну кампанію з метою створення та нагнітання образу ворога і країни, що не відбулася ("failed state") як для свого внутрішнього російського споживача, так і для середньостатистичного білоруського обивателя.

"В даний момент він обмежується створенням спецрепортажів різних телеканалів, перш за все, "Вести.ru", ОРТ, LifeNews про білоруську дійсність і значні протестні виступи населення, що мають загальнореспубліканський характер і спровоковані антиконституційним декретом №3 "про попередження соціального утриманства". Ці репортажі покликані ґрунтовно підірвати довіру до існуючої влади і багато в чому сприяють радикалізації ситуації в країні", — розповів Івашин "Апострофу".

Другим ешелоном антибілоруській пропаганди виступає пантеон інформаційних інтернет-ресурсів. Серед них слід назвати інформаційне агентство Regnum, ресурси EurasiaDaily і "Імперія" опального в Білорусі Юрія Баранчика, що живе нині в Москві. Окрему роль відіграє тут і ресурс персони нон грата в Білорусі — Кирила Авер'янова-Мінського — "Супутник і погром". Крім створення образу ворога всі ці ресурси планово здійснюють проти Білорусі інформаційну війну, заперечують саме існування самобутнього білоруського народу зі своєю історією, культурою і мовою. За аналогією з Кримом висувають претензії про "незаконну передачу" Білорусі Російською Федерацією Вітебської, Могильовської і Гомельської областей в 20-х роках минулого століття і закликають мало не до знищення білоруської держави.

Ймовірність вторгнення та кримський сценарій

Реакцією влади Білорусі на ці ворожі дії став арешт в грудні 2016 року низки білорусофобов — авторів інформаційних проросійських проектів, що знаходяться на території Білорусі, і заборона судовим рішенням на території держави з січні 2017 року ресурсу "Супутник і погром".

"З огляду на тісні контакти Юрія Баранчика з членами так званого "Ізборського клубу", відомого своїм шануванням Путіна, який виділяв на його розвиток спеціальний президентський грант, а також відомі висловлювання наближеного до Путіна, генерал-лейтенанта запасу, який прослужив понад тридцять років в органах зовнішньої розвідки КДБ і СЗР РФ Леоніда Решетнікова (нібито білоруської мові 90 років, її створили більшовики, а незалежної Білорусь бути не може), можна сміливо говорити про те, що багато в чому антибілоруська пропаганда санкціонована вищим військово-політичним керівництвом РФ, що веде відкриту гібридну війну проти Білорусі поки тільки засобами другого ешелону російських інформаційних ресурсів", — резюмує Івашин.

Відзначимо, однак, що пробні інформаційні "постріли" в Білорусь були вже і на Першому каналі, і на ТВЦ, і на "Звездє". Не так давно білоруські журналісти, політики і політологи повідомляли і про запрошення їх до студії програми "Вечір з Володимиром Соловйовим" поговорити про те, хто може змінити Лукашенко. І, хоча сам Соловйов потім спростував таку інформацію, але комусь же ця провокація знадобилася...

Росії в принципі потрібна слабка залежна від неї Білорусь, — констатує в коментарі "Апострофу" білоруський публіцист Северин Квятковський. "Звичайно, це потрібно і на випадок конфлікту з Заходом, щоб можна було легко ввести в РБ свої війська. Але і взагалі Росії не потрібні сильні самостійні сусіди. Тому РФ використовує будь-які способи і ситуації для досягнення своєї мети. В цьому випадку протестні настрої в Білорусі і збіднення населення".

Впровадження в свідомість тези "Білорусь пішла шляхом України" має, на думку білоруського письменника і публіциста Віктора Мартиновича, дві мети. "По-перше, попередити, що Кремль незадоволений відновленням контактів між Білоруссю і Заходом, просто позначити позицію. По-друге, підготувати свою громадську думку до можливого погіршення (різкого) відносин. Я поки не можу повірити в те, що прибуття влітку 2017 року 2000 вагонів солдатів і техніки для навчань "Захід-2017" закінчиться окупацією. Військові експерти, яким я довіряю, мене запевняють, що цих сил не вистачить для будь-якої наземної операції, але і без окупації проблем — маса. 600 мільйонів боргу висить, віддавати нічим. Тому населення Росії має бути готове до різкого похолодання у відносинах, коли борг не віддають, це називається дефолтом. 2017-й рік буде жорстким", — сказав він "Апострофу".


Лютневі протести в Гомелі активно використовуються російською пропагандою Фото: Радыё Свабода

Судячи з усього, найближчим часом стихійні і організовані акції протесту в Білорусі будуть тільки наростати, оскільки базису під ними з кожним місяцем буде все більше. У свою чергу, перебуваючи в ситуації, коли партнер не платить за кредитними зобов'язаннями, Кремль буде тільки посилювати тиск на Мінськ, а те, які вимоги, під які умови і гарантії він поставить Лукашенко, як далеко і в чому готові піти обидві сторони передбачити зараз не уявляється можливим. Але вже зараз з великою часткою ймовірності можна стверджувати: що б не сталося в подальшому, цілий дивізіон російських ЗМІ розповість, як у всьому винна Білорусь. Хоча, чого взагалі можна очікувати від цих "недодержав, населених, недонародами". Чи то інша справа у нас.

                                                                                                                                     Вадим Довнар

Почалося. Руслана анонсувала повалення режиму Порошенка


Співачка і колишня учасниця масових акцій на Майдані Руслана назвала затримання Геннадія Корбана особистою боротьбою президента Петра Порошенка з олігархом Ігорем Коломойським.

Між Порошенком і Коломойським почалися розборки з позиції сили. Це виглядає як суто особистісні розборки: один олігарх (Порошенко) витісняє іншого (Коломойського)...», — пише співачка в «Українській правді».

Співачка, яку цитують журналісти видання «Голос Правди», назвала «Блок Петра Порошенка» партією адміністративного ресурсу без «справжньої ідеології, справжньої історії і справжніх лідерів» і проанонсувала повалення режиму Порошенка.

«Система буде демонтована. Адмінресурс буде повалений... Ліміт довіри і терпіння вичерпано», — підсумовує співачка.


Подробиці: https://golospravdy.com/pochalosya-ruslana-anonsuvala-povalennya-rezhimu-poroshenka/

А це вже майже перемога!

У Луганській області мешканці на акціях протесту вимагають від окупантів покинути Україну
У Луганській області мешканці на акціях протесту вимагають від окупантів покинути Україну
Жителі окупованих територій Луганської області не стали чекати місцевих виборів і вже продемонстрували своє ставлення до неукраїнської влади.

Про це повідомив речник Адміністрації президента з питань АТО Олександр Мотузяник. Він зазначив, що в так званій ЛНР мирне населення готується до протестів – у кількох населених пунктах, що знаходяться під гнітом сепаратистів і окупантів, пройшли мітинги протестів. Зокрема, активність проявили жителі Стаханова, Антрациту, селища Дякове (Антрацитівський район). Мітинги були стихійними, уточнив Мотузяник, і люди голосно висловлювали невдоволення агресією окупантів. Раніше в Донецькій області (Макіївка також пройшла масова акція протесту – жителі м/п обурювалися цінами на продовольство. Схоже, бажаючих жити в «новому російському світі» стає все менше, а тих, хто відчуває себе справжніми українцями і патріотами, все більше.

Раніше опозиціонер Ілля Яшин розповів, що російська армія втомилася від війни і не хоче воювати з Україною. Кінчити війну закликали і затримані російські спецназівці, які заявили, що це не їхня війна».
Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна