Кремль ігнорує факти, викладені в розслідуваннях Навального
- 11.08.21, 23:36
19:19 28 липень Київ, Україна
Репресії з боку Кремля, спрямовані на російського опозиціонера Олексія Навального, спроба його вбивства руками офіцерів ФСБ, нинішня посадка «по беззаконню» у момент повернення на батьківщину, викликали негативну реакцію не тільки серед демократично мислячих верств населення у самій Росії, а й на Заході. Для Кремля замаячили нові міжнародні санкції, до яких він, не зважаючи на гучні заяви, не готовий ні з огляду на економічний стан Росії, ні за соціальною напругою всередині країни.
Єдине, що може протиставити цьому кремлівська пропаганда - це формування тези, що Навальний не такий вже й гарний в ідеологічному плані. Тобто - це опозиціонер з вадою: підтримує націоналістів, антиліберал, вітав анексію Криму і так далі. Іноземні агенти Путіна на усіх рівнях негайно почали відпрацьовувати цю повістку. Президент Чехії Милош Земан днями висловився так: "Він (Навальний) видає себе за борця за демократію, але я прочитав, що, по-перше, він підтримав анексію Криму, по-друге, він брав участь у ряді націоналістичних маршів, по-третє, він підтримав сталінські депортації, наприклад, чеченців. Є ще декілька речей, так що який же це борець за демократію? Я думаю, що він російський націоналіст, я нічого проти не маю, але він не повинен прикидатися, що він відноситься до тих політиків, які виступають проти путінського режиму. Він просто проти Путіна, а це з біса велика різниця. Можливо, він просто хотів би сам бути на його місці".
Інтернет-тролі, що видають себе за українців, як тільки в твіттері або фейсбуці з'являється прізвище Навального, негайно пригадують його стару фразу про те, що "Крим - це не бутерброд". Саму фразу, між тим, ніхто в точності згадати вже не може. І це є, на їхню думку, достатнім доказом того, що між Путіним і Навальний немає ніякої різниці, обидва імперіалісти, а значить вороги прогресивного людства.
Чи так це? Зрозуміло, ні. Навальний постійно, багаторазово, і буквально з перших хвилин російської агресії публічно говорив про те, що анексія Криму незаконна, злочинна, неприпустима. Вже на наступний день після так званого "референдуму" в Криму, перебуваючи під домашнім арештом у справі "Ів Роше", Навальний написав про це статтю, і вона була опублікована в газеті New York Times 20 березня 2014 року. В цій статті він назвав дії Путіна в Криму "військової авантюрою під прапором "маленької переможної війни", покликаним відвернути народ (Росії) від реальних проблем.
«Крим завжди був невід'ємною частиною Росії в серцях і умах людей», - заявив на минулому тижні Путін. Хоча навіть серед самих націоналістичних і прорадянських росіян прагнення повернути Крим під російське правління згасло багато років назад. Однак пан Путін цинічно довів націоналістичний запал до апогею; імперіалістична анексія стала стратегічним вибором, що сприяє виживанню його режиму. Мобілізація мас шляхом відволікання їх від реальних проблем, таких як корупція і економічний застій, може відбуватися тільки під прапором боротьби з зовнішніми ворогами. "Що дійсно тривожно в необачний поведінці пана Путіна, - пише далі Навальний, - так це те, що їм рухає бажання помститися українському народу за його повстання проти дружнього Кремлю уряду". Далі Навальний закликає до найрішучіших санкцій щодо як самого Путіна, так і його оточення, пропонуючи покарати за анексію Криму насамперед найближче оточення російського президента.
Ну і де тут «схвалення анексії»? 15 жовтня 2014 року до заарештованого Навального зуміли пробитися два журналіста з "Ехо Москви". В своїй бесіді з журналістами, Навальний висловив свою думку що до анексії Криму та перебігу подій на південному сході України. «…бойові дії, які йдуть на південному сході України, не мали ніяких передумов. І не мають передумов. Вони відбуваються виключно тому, що для нинішнього керівництва Росії це принциповий момент - торпедувати українську державу, торпедувати реформи і продемонструвати всім, що та антикримінальна революція, яка на Україні відбулася, вона буде неуспішною, вона призведе до того, що держава зруйнується. Це найважливіше завдання, в тому числі особисто для Володимира Путіна». «Як я вже сказав, для нього (Путіна) принципово важливий крах української державності, тому що на Україні сталося найгірше, з точки зору Путіна: повсталі люди скинули корумпований режим саме в основному під гаслами корупції... Для Путіна це жахливо: повсталі маси прогнали шахраїв. І він хоче показати, що після цього буде громадянська війна і все розвалиться. Тому що приклад для Росії, для російського населення це подавало б дуже і дуже поганий. Він (Путін) міг, можливо, на якомусь етапі стерпіти, що Грузію все приводили в приклад, ця успішна антикорупційна реформа Саакашвілі, але такий же успіх української державності, економічне зростання, ефективна боротьба з корупцією для Путіна це, звичайно, найжахливіше, що може трапитись».
Навальний ніколи не схвалював агресію Кремля відносно України. Формування образу Навального, як такого собі «недоопозиціонера», вигідне Кремлю. Відверта брехня та побудова на окремих фразах, вирваних з контексту, негативного для демократичного суспільства образу Навального, який вже став «кремлівським кошмаром» - головне завдання на сьогодні інформаційно-пропагандистської машини Путіна.
Наприкінці пам’ятного інтерв’ю від 15 жовтня 2014 року Навальний говорить про те, що Путінська агресія проти України, це було, безумовно, порушення міжнародних договорів. «І якщо я коли-небудь буду частиною цієї влади (Росії), я свої позиції не зміню. Те, що я сказав зараз, завжди залишиться зі мною. Це була неправильна дія, це було порушення!»
Розгортання російської пропагандистської машини у напрямку тотальної дискредитації Навального свідчить про страх, який оселився у кремлівських кабінетах, про усвідомлення колективним Путіним свої "скінченності".
Нам залишається робити своє... і чекати...
https://censor.net/ru/blogs/3247564/sprava_navalnogo_fob_kolektivnogo_putna_u_peredchutt_krahu_rejimu?fbclid=IwAR1ztcpSgJi34B2zB9AxlP-jo2lxbTVQ8T9SBqks7dGJAZkjnnSUmJc0-MU
Источник: https://censor.net/ru/b3247564
Протести в Росії продовжилися в цю неділю, 31 січня. І знову вони мають ту ж саму відмінну рису - повсюдність. «Відкриті медіа» підрахували приблизну кількість протестуючих в містах Росії. Найбільш чисельні заходи пройшли в Санкт-Петербурзі - до 30 000, Москві - до 15 000, Єкатеринбурзі - до 13 000, Новосибірську - до 10 000, Краснодарі - до 6 000, Челябінську - до 5 000. Першість і в чисельності, і в самих діях, безумовно, тримав Петербург. Що, загалом-то, логічно. Як вдало підмітили у соціальних мережах - саме з Петербургу на країну виповзла нечисть, тому Пітеру і підчищати цей бруд і гидоту.
Цілком очевидно зростає жорстокість у протистояннях з владою. Кремлівська пропаганда натякає на те, що «хтось» завозить «спеціально навчених» людей, що викликає тільки сміх - хто завозить і де саме навчають бойовиків-терористів, що все це пройшло повз грізну ФСБ? Зазвичай все навпаки - саме спецслужби Росії організовують тренування терористів.
Напруга зростає. На Сінний площі в Петербурзі протестуючим вже почали погрожувати табельною вогнепальною зброєю. А зброя - штука така: достатньо її витягнути і застосувати, як виникає ризик, що зброю відберуть і застосують вже у зворотний бік. Так що все вже дуже близько до критичних рівнів. І це при тому, що нічого особливого насправді не відбувається.
Людей на вулицю виходить явно менше, ніж карателів, яких влада наганяє їм назустріч. Страх Кремля настільки високий, що в хід йдуть максимально можливі людські резерви.
31 січня на вулиці вийшли ті, хто готовий був йти на мирний протест, але концентрація радикально налаштованих людей у натовпі протестувальників зростає. Виходять ті, кого терор вже особливо й не лякає. Навіть застосування шокерів і кийків мало впливає на натовп. Якщо почнеться стрілянина - з'явиться додатковий фактор: після пролитої крові на вулицю підуть і ті, хто вважав за краще не виходити. Такий соціальний феномен незмінно повторюється всюди.
Коли наявного особового складу вже буде не вистачати для стримування, а це цілком можливо, якщо в регіонах почнуть виходити поки що «непротестуючі» міста, то Кремль буде змушений виводити на вулиці приватних карателів - різноманітних «байкерів-казаків» та інших чорносотенців.
Це відразу переведе ситуацію в закритичний рівень, так як рівень насильства різко зросте (найманці просто необучені, а тому можуть діяти тільки за межею допустимого силового впливу).
Як тільки влада Кремля випустить на вулиці цю публіку, це буде означати початок ресурсної кризи, за якою залишиться тільки один шлях - збільшення рівня насильства аж до застосування зброї.
Путін та Ко бояться. Ні, не Навального, не зарубіжної реакції та санкцій, не Нюрнберга, не баз НАТО і навіть не арешту рахунків в Швейцарії. Вони нестерпно бояться власних народ. Тих самих людей, яким постійно, щомиті брешуть, яких залякують то терором, то фізичною розправою, то кримінальними справами. Колони росгвардії, зміна статей КК, всі ці Соловйови та Симоняни – це кремлівський страх, породжений не тим, що звичайні люди можуть зробити з «ними», а тим, що «вони» роблять зі звичайними людьми весь цей час. Вони-то в курсі глибини та змісту тієї ями, яку вирили під країною, під майбутнім Росії. Критично деградоване керівництво країни з повністю розбалансованою системою управління та вкрадено-вичерпаними ресурсами достеменно розуміють, що Росію від прірви відділяє всього один крок. Та чи погодиться з таким станом речей народ Росії?
https://censor.net/ru/blogs/3246269/za_paru_krokv_do_?fbclid=IwAR2sOCNp2edTOkWo2uHWu6XFMCrtkn7tLDNowcE4LfAURR71_oesBVZAAaY
Источник: https://censor.net/ru/b3246269