Ніч з Літа - в Осінь. Блискавиці, грім! Розверзлись небеса! Маленький бал стихій... Святкує Вересень прихід свій урочисто! 03.09.2010 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299765

Цілий ранок зі мною хмурою і тихою осінь була... через те, що учора грубістю на дзвінок твій відповіла. І вночі з тягарем - у койку і удень покалічена мовби І навіщо така відвертість, якщо серце налилось злобою!? І не стримавшись месседж відправила Пересиливши своє Я І заграло у грудях серце Як веселка після доща. :)

[Приєднана картинка] А післязавтра осінь… ось і знову Зміню сторінку у календарі… Зникає літо… що ж – було чудовим! Лишає слід від себе у дворі... Паркан із написом лишень «А я на морі!», Зелена фарба, поспіхом курсив… І подумки всміхаюсь мимоволі – Це ж позитивно, гарний був мотив... Та під ногами вже пожовкле листя – Берізки ранні скинули вбрання. Зігріє спогадом бабусине обійстя, Осінній сад, стежина навмання... Так захотілося смачного чаю з м’яти В старенькій...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ще палке гаряче літо по землі ступає, Щедро сонце з неба ллється світлими потоками. Скоро вже красуня Осінь до нас завітає, Тихо увійде до серця золотими кроками. Цілий рік воно чекає її, наймилішую, Щоб до себе пригорнути, пОдругу найближчую. Надзвичайною красою знов зачаруватися, І в її очах зелених зорею зостатися. У яскраві кольори світ розмалювати, І у вальсі золотому із нею кружляти. Стала музою для нього, найкращою піснею. Серце з Осінню...

Читати далі...

Ти мене до дна всю випив. Усі кордони зруйнував. І ніжно в шию цілував. Ти мене до дна всю випив. Почуттями тут не пахне. Ми просто дві німі душі. Слова на потім залиши. Почуттями тут не пахне. Ти мене до дна всю випив. Очі заховав сумні. Ти живеш тепер в мені. Бо ти із мене осінь випив.

За обрій сите літо закотилось, Заплющило повіки, розімліле. Ніч синьо-зоряна осіння опустилась… ЖаринкиМріїПристрасті дотліли, Лелітками у вирій відлетіли… 17.02.2010 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

не має Слів - забрав колись усі. зостався Осені тендітний смуток… спливає ще один примхливий Рік, і вже в Минулому його сумний здобуток… попереду свята, свята Весна, передчуття чогось, що мусиш...

Читати далі...

хтось стукав в двері… Відкрила їх – нема нікого… лише, чомусь,                     схвильована Берізка вплела багряну бинду в коси, і віти прихилила до Землі, вклонившись Небесам, в які губили         крики                 Журавлі… ...а квіти й трави вже в холодних росах... Хтось стука в двері… відкрила Я, а на порозі Осінь… 11 червня 2006 Старе Місце, MyGAK

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] ******* Листопадовий дощ - Монотонний мінорний мотив. Мжичить… Листя дощем опадає… ******* Коло… Кола на воді, По калюжах – дощ осінній. Колисає листопад природу. ******* Чоло похмуре в листопада, Мов купа брил –на небі хмари. Опале...

Читати далі...

Прочитав у блогах Ми-шутка та NELLI мальовничі вірші про чудову осінь http://blog.i.ua/user/677370/354520/?p=6#comments http://blog.i.ua/user/189953/355087/ Був просто у захваті від змальованих там визерунків осені. Підійшов до вікна, глянув... і вирішив змалювати все, що там побачив. Осінь на вікном ридає Холод, злива, мряка. Знає добре - не чекає Тут її подяка. Знов з'явилася неждано, Не попереджала. За вікном дощем холодним Плакатися стала, - Що її тут не чекають...

Читати далі...