хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «путін»

Росія - країна. Ролік супер. Кацапи - вівці.


тьфу на них. А нам Главное, не стоит забывать, что - В Украине не может быть русских - патриотов Украины. НИКОГДА.

каждого в Украине, имеющего русскую фамилию - нужно ....- сами решайте.
иначе нам беда.
они в любой-любой момент - продадут. Ибо русский - всегда русский. не ассимилируется он никогда...он всегда - вредит.

Дуже доречні питання президенту... (С)

ПУТИНИЗАЦИЯ УКРАИНЫ УСПЕШНО ПРОДОЛЖАЕТСЯ...

Сижу перед компьютером, пытаюсь собраться с мыслями, а мозг разрывает предательство, а душу разрывает боль…
Что ж мы за нация такая, что постоянно выбираем не тех? Тупая или проклятая?
В высших мистических сферах существует такое понятие – заблокировать судьбу. Кто заблокировал судьбы нашей страны и нации? За что мы платим? За какие грехи наших предков расплачиваемся? Ленин был не наш, Сталин был не наш, Гитлер был не наш, Хрущев был, кажется, наш и, пока он орудовал на Украине во время Сталина, украинцы прозвали его «Украинский мясник» за то, что он не только выполнял, но и перевыполнял разнарядки Сталина на истребление украинцев, ну, и, наконец, Путин тоже не наш…
И все же мы не можем выпутаться из сетей. Над Россией лежит густая и черная мгла, там все понятно. А над Украиной пробивается солнце, ее видит Бог, однако мы, как тот гигант, что спеленат веревками и скован цепями, рвемся, но каждый раз, путы оказываются сильнее нас. А земля вокруг впитала кровь сначала Небесной Сотни, а теперь и Фронтовой.
Хочу спросить – чем Порошенко лучше Януковича? Тот убивал на Майдане, этот убивает на восточном фронте…
Только что пришла информация о том, что Меркель, Олланд и Путин настаивают на том, чтобы Порошенко продлил кровавое перемирие. И, поверьте мне, он это обязательно сделает…
Что же делать? Поразмышлять, проанализировать, понять и выработать план действий. Плакать и стенать по поводу собственной тупости и доверчивости будем потом. Когда победим.
Сначала нам надо осознать, что мы сильная нация. Да, мы сильная нация, ОДНАКО ВСЕ ВРЕМЯ ПОСЛЕ МАЙДАНА НАС ПЫТАЮТСЯ УБЕДИТЬ В ТОМ, ЧТО УКРАИНЦЫ – СЛАБАЯ НАЦИЯ. Не люблю этого слова, но это сговор против нас, в котором участвует, конечно, Россия и, к сожалению, Старая Европа и наши собственные власти – временные и настоящие. А знаете, чем это сговор был вызван? Тем, что мы ужасно их всех перепугали, когда с деревянными щитами лезли умирать под пули за нашу неньку Украину.
Прошлой зимой мы поняли некую истину, которую знают все, но которую никто не понимает. Ее затаскали по лозунгам и конституциям, но практически, ни в одной стране не выполняют буквально. Это истина состоит в том, ЧТО ВЛАСТЬ ВО ВСЕХ ДЕРЖАВАХ МИРА ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ПРИНАДЛЕЖИТ НАРОДАМ. Применение этого затертого лозунга на практике не выгодна политикам и олигархам – пока народы пребывают в безмятежной и иллюзорной уверенности, что власть принадлежит им, политики беспрепятственно пользуются реальной властью, состоящей из рычагов – исполнительных и законодательных – имеющихся в распоряжении любого государства, а, также, той властью, которую дают большие деньги. Обратите здесь внимание на важное: власть политиков и олигархов временна и преходяща, поскольку они не могут пользоваться рычагами власти всегда, ВЛАСТЬ ЖЕ НАРОДА ИСТИННА И НЕПРЕХОДЯЩА.
Именно это мы и продемонстрировали прошлой зимой на Майдане. Мы показали всему миру, что истинная и огромная власть находится в руках украинской нации. Именно это потрясло, напугало и шокировало не только Россию, начавшую агрессию против нас, но и Старую Европу, которая уже давно, сразу же после Майдана, решила объединиться с ВВП и похерить Украину с ее бесстрашной нацией навсегда.
Именно этим и объясняется потеря Крыма. Помните призывы «Не раздражайте Путина», «Нам нечем воевать!», «Мы не можем себе позволить спровоцировать его военными действиями, иначе начнется третья Мировая война»? Как вы думаете, кто был автором этих лозунгов? Турчинов? У него ума на это не хватило бы. Думаю, что Старая шлюшка Европа, по чьим странам Гитлер прошагал, даже не споткнувшись. После Крыма, ввели так называемые санкции, над которыми все посмеялись, покричали про то, что были нарушены принципы международной безопасности, и все затихло… Мы, украинцы, чувствовали себя просто обгаженными, но проглотили это унижение. Сразу за этим стала муссироваться идея Новороссии. Путин сказал, что идет на Украину и начал ее завоевывать чужими грязными руками. Смерть украинских патриотов была оплачена деньгами. И снова начался вой – «У нас нет армии!», «У нас нет танков, бронежилетов и касок!», «Не стреляйте, там мирное население». АТО была неприкрытым издевательством. Просто давали время укрепиться сепаратистам и распространиться террористической чуме. Просто открывали дорогу Путину в Украину.
И сейчас Путин в Украине. И сейчас у нас есть Петя Порошенко, который почище Януковича старательно претворяет политику Путина в жизнь. Что не было выполнено из заветов «маленького шизофреника»?
- Путин требовал федерализации (вообще, почему он требует проводить что-то в чужой стране мне до сих пор не понятно), Порошенко дал ему децентрализацию. Скажите мне, как в условиях оккупации одной части территории страны и войны на другой, можно проводить децентрализацию? Чтобы одержать победу в таких условиях, нужно твердое демократическое сплоченное руководство, которое станет одним кулаком со своим народом.
Сейчас, опять же, в соответствии с желанием великого Пу, Порошенко посадит в Донецке и Луганске губернаторами Медведчука и Шуфрича и даст этим регионам децентрализацию. Как вы думаете, что произойдет дальше, если учесть, что в этих регионах проживает население, ненавидящее украинцев? Сначала полное отделение, потом присоединение к стране-агрессору, потом продолжится распространение заразы на близлежащие регионы. Децентрализацию можно устраивать только там, где к этому готовы. Донбасс никогда этой централизации не хотел, он хотел советского стиля жизни, где всем понемногу, но постоянно и гарантировано. Он боится Европы, вызовов, иностранных языков, в т.ч. и украинского, и всего, что заставляет мыслить, действовать и не красть.
- Путин требовал изменений в Конституции. Пожалуйста, на этой недели Петя предложит в Парламент свои изменения. Непродажные юристы просто воют от этих изменений и языка, которыми они написаны. Так ли уж на повестке дня сегодня, когда часть страны оккупирована врагом, изменения в Конституции. Поверьте, украинский народ и так верит и знает, что власть принадлежит ему, а все остальное в данный момент неважно.
- Путин требовал, чтобы «карательный войска» были отведены из Донбасса. Отгадайте, что Петя сделает на следующей неделе? Продлит кровавое перемирие и начнет отвод войск. Семен Семенченко уже сегодня не мог забрать из Киева три роты своего батальона Донбасс.
- Путин требовал, чтобы мы услышали и начали разговаривать с «повстанцами» Донбасса? Пожалуйста, Петя тут как тут! Через два дня после торжественного заверения в том, что за стол переговоров с террористами он не сядет, он посадил Кучму переговариваться с предателями и убийцами украинского народа. Мы, украинцы, не можем пережить такой позор, а ему хоть бы хны… Наш Петя, видать, весь пошел в ХЛО, которому все как с гуся вода… Меркель подоспела с Медведчуком. Господи, откуда она вообще его знает? Но нет, и она туда же… А эта дама из ОБСЕ, жавшая руки всем тем отморозкам, оказывается та же самая дама, что от лица ОБСЕ признала вину Грузии в развязывании войны против РФ! На территории Грузии, Грузия сама же и развязала войну с Россией. Можно себе такое представить? От политиков этих просто разит вонью – и там, и тут…
- Что еще требовал Путин? Чтобы Украина имела внеблоковый статус? И этому Петя готов следовать с подобострастием и тщательностью. В НАТО пока нам и так не светит, а Ассоциацию с ЕС он не собирается ратифицировать до осени. Комментируя это решение президента, политологи присели на задние лапы и не знают, что им говорить. Один, правда, осмелился высказать такую мысль, что этот козырь – ратифицировать или не ратифицировать – Порошенко будет держать наготове в переговорах с Путиным. Как это понимать? А понимать это надо, вероятно, так: если Путин предложит выгодный для себя компромисс, Порошенко вообще это Соглашение ратифицировать не будет… Только бы великий Пу остался доволен. А вы говорите европейский курс…
За это время не было и уже не будет проведено люстрации (вспомните, кого назначили на днях первым заместителем прокурора, а губернатором Одесской области тоже назначат бывшего регионала, вышедшего из партии во время Майдана). За это времени не было очищено МО, поэтому наши бойцы до сих пор без должной экипировки, а вся важная информация просто сливается. Не будет, также, и никакой борьбы с коррупцией. Не будет и перевыборов в Парламент. Зачем? Петя, конечно, хочет привести туда свою партию, но и так неплохо. Побратавшись с регионалами (помните, как в позапрошлую пятницу Луценко ляпнул в живом эфире у Шустера, что они с Шуфричем «в одной лодке»? Я тогда подумала, что оговорился с пьяных глаз, но нет, все уже было решено тогда, за неделю до подписания Ассоциации – и насчет губернаторства Шуфрича, и о том, что Донбасс будет сдан), так со своей партией в Парламенте Петя может и подождать… Главное, чтобы путинская ПР сохранилась в нашем Парламенте во всей красе своего сволочизма.
Вот так мы следуем по пути путинизации Украины.
А сухой осадок от всего этого накипевшего в душе следующий: великий компромисс, на который уже поставлена большая мокрая печать Европы (США еще трепыхаются, но без Европы ни на что не решаются), состоит в том, что Путин хотел 8 юго-восточных регионов, а получил только два. Украина хотела сохранить территориальную целостность по крайней мере материковой Украины, однако потеряла два региона. Но два же не восемь, поэтому, говорит нам Европа, радуйтесь, тем более, что эьи два региона формально останутся в составе Украины. Пока… А нам, старой Европе, не придется вводить дополнительные санкции, и все счастливы. Уцелевшая от пунинской агрессии часть Украины начнет проводить реформы за счет народа, который будет отдавать все свои сбережения за газ, воду – холодную и горячую, и отопление. А нужно будет, и дополнительные квадратные метры налогом обложим. Вот вам и результат, которого добивались – украинская нация посрамлена, принижена, мы не дали ей победить, еще раз, не дай бог, ощутить свою силу, к тому же, теперь она будет не только несчастной, но и голодной, а, поэтому, ее можно считать конченной. Дух ее сломлен, веры и решимости взять уже неоткуда. И правда, уж очень эти украинцы нас напугали… До сих пор понос остановить не можем…
В этом сговоре не последнюю роль (хотя далеко и не первую), играет наш президент Петя, которого мы выбрали 55% голосов. Мне бы хотелось, чтобы он объяснил всей нации истинную причину объявленного им перемирия, которое обернулось кровавой баней для его народа, и почему он его не только тут же не остановил, но и решил продолжить на 72 часа. За последние сутки было убито еще 5 украинских патриотов и ранено 19. Почему он больше не общается со своей нацией, почему молчит, и о чем думает?
Что ж, господин президент, вы, как видно, свой выбор сделали. Вам с вашим народом не по пути. Теперь осталось сделать свой выбор нам. Однако одно могу вам сказать наверняка – в Украине власть принадлежит народу не только на бумаге. Не забывайте об этом…
(продолжение следует…)

(C) Нежный Воин

Спецоперація історичного невдахи



Путінський райх вирішив пройти всі факапи попереднього за місяць.

Вже були Хатинь, селище Орадур, Сребрениця та Вуковар, програна битва за москву.

Тепер прийшов час на Освенцим. Масові вбивства, у тому числі хімічною зброєю, в ізольованому місті і масові спалення жертв у крематоріях. Я думаю, що і золоті коронки по кишенях окупантів теж є, і до абажурів з шкіри немовлят залишилося пара днів.
Наступним кроком буде Курська дуга або наступ під Ржевом - ганебні поразки комуністичного русько-нацистського режиму у черговій програній війні у минулому.

Сподіваюсь, за тиждень відбудеться висадка союзників у Нормандії (Бердянську) і дрезденське бомбардування москви.
Ось і вся буде спецоперація недоумкуватого діда.
Росія - четвертий райх, а п'ятому не бувати ніколи :)))

Гарно працює агент Госдепа "Недопалок".

Мовчання вовків


Схоже на те, що напередодні виборів до Держдуми РФ агітаційно-пропагандистська машина Кремля почала «боїти». Навіть такий налагоджений роками потужний механізм брехні та «оболванювання» власного народу не справляється с хвилею негативних новин, яка захлиснула Росію.

Катастрофи, трагічні події та проблеми різного рівня практично оселилися на шпальтах російськомовних видань. Така ситуація не нова для Росії, у якій майже завжди відбуваються якісь лиха. Але, на відміну від минулих часів, агітаційна провладна машина сьогодення ніяк не пояснює те що відбувається на теренах Росії. Катастрофи серпня йдуть в режимі «повного радіомовчання».

Майбутні вересневі вибори до Держдуми викликають у Кремля не аби яке хвилювання. Начебто і несистемна опозиція знищена, і ЗМІ незалежні прикриті або отримали тавро «іноземного агента», і «царську подачку» пообіцяли «силовикам», і переклали відповідальність за всі помилки на «іноземців клятих». На думку Кремля зроблено дуже багато, для того щоб не перейматися можливими результатами виборів. Але…

Сконцентрувавши та узурпувавши практично всю владу в країні, Путін та його «Єдина Росія» автоматично стала «відповідачем» перед населенням Росії за весь той бедлам, що зараз коїться в країні. Надконцентрація влади в руках однієї групи осіб, що суцільно складається з представників пропутінської правлячої партії, породила петлю зворотного зв'язку: будь-які погані новини автоматично б'ють саме по рейтингу цього конгломерату сили. А напередодні виборів, коли рейтинги влади і так катастрофічно «просіли», будь які негаразди можуть привести Кремль до катастрофи сподівань на збереження статусу кво влади.

Постійна пропагандистська «локшина на вухах» вже настільки набридла більшості росіян, що Кремль не в змозі черговою порцією брехні пояснити людям ні вибух автобусу у Воронежі, ні шосту поспіль катастрофу літака РФ (31 липня: Су-35 падає в Хабаровську, 14 серпня: Бе-200 втрачено в Туреччині, 17 серпня: Іл-112 падає в Кубинці, 18 серпня: МіГ-29 падає в Астрахані, 23 серпня: МіГ-29 згоряє на аеродромі в Астрахані, 27 серпня: Су-24 падає в Пермі).

Принцип «мовчання» поширюється на все. Навіть індикатори Росстату по економіці публікують рідше, навіть врожайність (урожай поганий; посуха) «засекретили», відклавши публікацію «до уточнення». Зерна зібрано на 1,5 млн тон менше, врожайність впала більш ніж на 10%, тобто падіння по пшениці - менше зібрано, менше намолочено. І на цьому тлі Мінсільгосп перестав публікувати оперативні дані по збиранню врожаю. Міністерство мовчить з 6 серпня, також заборонивши звітувати своєму Центру агроаналітики. При цьому чиновники обіцяють відновити публікації «після уточнення даних», але це все наводить тільки на думки про коригування статистики.

Але таке «підвішування поганих новин» допомагає дуже вже слабо: громадяни і без публічного оголошення винних в курсі, хто в країні в усьому винен.

Цікаво, які «відмазки» готує Кремль на всі ці негаразди і чи будуть хоча б якісь пояснення від влади такому стану речей після виборів? Чи все залежить від результату? Чи при варіанті «тотальної» перемоги провладної партії Кремлю вже буде глибоко начхати на реальну кількість смертей від ковіду? Росстат нещодавно в черговий раз проколовся на цифрах, опублікувавши інформацію про 50 000 смертей від ковіду за місяць! Не треба бути професором з математики, щоб побачити різницю між «щоденною смертністю від ковіду в межах 800 людей» та місячною у 50 000. Чи може у Кремля серпень місяць складається з 62 днів?!

Або чим може пояснити Кремль трагедії з серпневі літаками, які люди вже влучно охрестили передосіннім «самолетопадом». Трильйони рублів на рік, які виділяються на Міноборони, банально розкрадаються і не вкладаються в розвиток збройних сил. Поки Шойгу віщає про російські нібито супер-пупер сучасні військово-технічні засоби - вони буквально розсипаються на очах.

Замість того, що б визнати свою недієздатність на посту міністра, Шойгу роз'їжджає по країні у якості кремлівського агітатора, розповідаючи казки про «нові міста» з мільйонами жителів, які візьмуться незрозуміло звідкіля та іншу нісенітницю.

Сучасній владі Кремля нічим виправдати гірку правду практично знищення Росії. Знищення економічного, політичного, соціального та міжнародного. «Володар» країни-вигнанця повністю втратив зв’язок з реаліями і намагається контролювати ситуацію виключно за рахунок силових засобів примусу та навіть отруєння непокірних. Путіну та Ко вже давно пора на спочинок. Пора звільнити місце, якщо самі не здатні налагодити ефективну державу. Та вони ніколи самостійно не відмовляться від такої величезної годівниці, як Росія. Вони намагатимуться до самого кінця маскувати власні провали брехнею та фейковими виправданнями. Але за останній час кількість негативних новин вже значно перевищила навіть можливості прокремлівських брехунів.

Тому Кремль вирішив за найкраще перед виборами просто мовчати. А там – куди крива вивезе!
https://m.censor.net/ru/blogs/3287207/movchannya_vovkv?fbclid=IwAR0r7WcnDi39c-cStPfWusSl7YOj1YN0CwRvhNVGdvQaGo62lXix3k7Rtp0

Рахуються тільки з сильними

11:56 21 червень Київ, Україна



Завершилася офіційна зустріч президентів Сполучених Штатів Америки та Росії, яку світ чекав протягом останніх місяців. Результати зустрічі широко обговорюються суспільством багатьох країн як на рівні експертів, так і на рівні простих громадян. Перші шпальти світових ЗМІ заполонили думки фахівців від геополітики та журналістів-міжнародників.Оцінки різні.Пропутінські ЗМІ та «рупори Кремля» один поперед одного завзято кричать про «як завжди, мужнього та впевненого у собі» керманича, який «сам на сам» захищав інтереси «світового добра» у боротьбі зі «світовим злом». І захистив! Не підвів такі рідні «скрепи». Дав відсіч спробам принизити гідність «останньої фортеці слов’янського світу»… Та чи насправді Путіну є чим пишатися після зустрічі? Хіба що запізненням на п’ять хвилин?
Західні ЗМІ не поділяють захват Кремля. Вони задоволені результатами, порівнюючи женевську зустріч з тою, що відбулася три роки тому у Хельсінкі між Трампом та Путіним.І вважають, що Байден, на відміну від Трампа, виглядав впевнено та зміг відстояти «західні цінності» на зустрічі зі «східним диктатором». Тоді, у 2018 році, Дональд Трамп на спільній пресконференції з Путіним заявив, що з питання втручання у вибори США «вірить йому більше, ніж американській розвідці». Ці слова пізніше стануть одним з найбільш часто використовуваних аргументів на користь занадто м'якого ставлення Трампа до Путіна.
Цього разу не було ні спільної пресконференції, ні надмірної люб'язності з боку президента США, і, на думку американських ЗМІ, це головний тріумф саміту в Женеві.
На думку західних експертів, «хельсінкське фіаско» не повторилося. Байден чітко вказав Путіну на критичне зменшення довіри до Росії з боку демократичного Заходу. І дав на роздуми Путіну певний час, цілком достатній, на його думку, для прийняття остаточного рішення про подальші дії Кремля. Або шлях на демократію та свободу, або – ворог усьому світу із відповідними діями західних країн.
Незважаючи на всі зусилля Росії, яка «відчайдушно намагається зберегти статус провідної світової держави», неприкрито агресивні дії Кремля «підривають її позиції в світі». Байден підкреслив, що саме таку ціну платять країни за порушення міжнародних норм.
Президент США чітко провів «червону лінію» для Путіна, давши тому на роздуми та прийняття рішення про подальшу спрямованість внутрішньої та зовнішньої політики Кремля пів року. Або Путін відмовиться від своїх хворобливих амбіцій, або…
Зважаючи на особистість «довічного керманича», сподіватися на перемогу розуму над амбіціями навряд чи можливо.
На жаль, Путін та його оточення настільки вже «зріднилися» з шляхом великоімперського тоталітаризму, що не допускають навіть думки про інші шляхи розвитку своєї країни.
Тільки агресія, тільки брехня, тільки свавілля як всередині країни, так і щодо інших суверенних країн. Але є ще страх. Він притаманний всьому живому. І Путін з оточенням - не виключення. Він дуже боїться залишитися вигнанцем на світовій політичній арені. Все його життя – це виконання ролей.
Спочатку таких, які відводили йому, потім такої, яку обрав він сам. Ролі Великого та Необхідного. Зараз він розуміє, що втрачає свою роль. І Байден йому на це чітко вказав.Росія – не Імперія, Путін – не головний герой свого часу. Навіть не головний Злодій. Так, середняк з хворобливими амбіціями. А повна ізоляція, яка може спіткати Путіна через пів року, якщо він не «замислиться над своєю поведінкою», може останнього доконати. І він це розуміє, хоч і не може дозволити це собі сприйняти.
Байден, своєю виваженою позицією та поведінкою, не пішов на відкрите загострення відносин між Заходом та Сходом. Путін - не зміг. Бо нічим…
Інтелектуально та технологічно знекровлена сучасна Росія не страшна Заходу. Росія, завдяки Путіну, перетворилася із політичного суб’єкта на об’єкт запеклої гри на виживання між Китаєм та Заходом, на розмінну фігуру протистояння між двома філософіями та ідеологіями розвитку суспільства.
Влада США намагатиметься за будь-яку ціну не «роздати карту» Росії на «руку» Пекіну. Тому не слід очікувати різких дій США та Євросоюзу проти Росії.
Україні не варто сподіватися на те, що колективний Захід стане на захист її національних інтересів за будь-яку ціну. Цього не буде. Україна повинна сама стати повноцінним суб’єктом міжнародних відносин, сама перебороти та перемогти внутрішні негаразди та протиріччя.Стати сильною. Слабким та невпевненим не місце у геополітиці. Бо тільки з сильними країнами є сенс реально ставати поруч та разом протистояти будь-яким зовнішнім загрозам.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/schitayutsya_tolko_s_silnymi

Військових багато не буває:розширення армії РФ як попередження

18:52 21 червень Київ, Україна



Кремль має намір розширити і посилити війська на західних кордонах Росії. Аргументом послужили навчання НАТО Defender Europe 2021.

У понеділок, 31 травня, міністр оборони Росії Сергій Шойгу виступив з промовою на засіданні колегії Міністерства оборони. Серед обговорюваних тем Шойгу зосередив увагу на передбачуваній зростаючій загрозі військової діяльності НАТО вздовж західних кордонів Росії. Тому на вересень заплановані спільні навчання Москви і Мінська під назвою «Захід-2021». Як додаткову міру протидії Шойгу оголосив про розгортання "близько 20 великих військових частин в Західному військовому окрузі (ЗВО) до кінця 2021 року". Особливих подробиць міністр оборони РФ не озвучив, проте зрозуміло, що ЗВО отримає достатньо сучасного озброєння для цього розширення.

Російська оборонна промисловість продовжує орієнтуватися на виробництво модернізованої військової техніки. Економічний спад, викликаний пандемією коронавірусу, призвів до скорочення робочих місць та оплати праці, особливо в російських провінціях. Це призвело до збільшення кількості добровольців, готових до призову в Збройні сили РФ.

Військова експансія Росії реальна, і Володимир Путін не втомлюється повторювати, що країна є військовою ядерною наддержавою з найсучаснішим і найбільшим стратегічним арсеналом в світі. Тому Кремль розчарований тим, що Захід, по суті, ігнорує успіхи Росії в розширенні військової могутності. У недавньому інтерв'ю колишній президент Росії і нинішній голова правлячої партії «Єдина Росія», заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив: "Захід має нахабство ставитися до Росії гірше, ніж під час Холодної війни.

Під час Холодної війни була повага, а зараз ситуація набагато гірша". А ось секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев вже не просто дорікнув НАТО в недружніх діях, але і підкреслив суть Стратегії національної безпеки РФ. Незважаючи на те, що Патрушев закликав до більш дипломатичного підходу у відносинах з США і їхніми союзниками, він відкрито заявив, що текст переписаної Стратегії дозволяє використання військової сили проти недружніх дій, які можуть загрожувати суверенітету і територіальній цілісності Росії.

У міру того, як російський уряд стає все більш "розчарованим", у нього може зрости бажання ризикнути і дійсно продемонструвати зрослі військові можливості, "нахабному" Заходу. Тому країнам ЄС і США необхідно пильніше стежити за ситуацією в ЗВО РФ і майбутніми навчаннями «Захід 2021».
https://myc.news/ua/specproekty/voennyh_mnogo_ne_byvaet_rasshirenie_rossijskoj_armii_kak_preduprezhdenie_zapadu

Путін - це Гітлер сучасності


22 червня Україна відзначила День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. 80 років тому, 22 червня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як основна та найкривавіша частина Другої світової війни. ЇЇ бої стали практично наймасштабнішими у воєнній історії XX століття.

Шлях до розв’язання війни був відкритий Пактом Молотова – Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно з невід’ємною частиною пакту - таємним протоколом до нього - нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Унаслідок цих домовленостей Третій Рейх отримав змогу безперешкодного вторгнення в Польщу. СРСР розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.

У Другій світовій війні взяли участь більше ніж 80 % людства, бойові дії відбувалися на території та за участю 2/3 держав, що тоді існували. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року з вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії.

До воюючих армій було залучено понад 110 мільйонів солдатів, загальні втрати військових та цивільного населення становлять від 50 до 85 мільйонів осіб. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також уперше та востаннє використана атомна зброя.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси та вбивати інших українців. На території України одразу велося кілька воєн, що були частиною Другої світової війни та які вона спровокувала:

• німецько-польська війна 1939-1945 рр. – спочатку відкрита фронтова, а після падіння Польщі – підпільна.

• німецько-радянська 1941-1945 рр., відкрита та підпільна, потім знову відкрита фронтова.

• німецько-українська 1941-1944 – підпільна.

• маловідома польсько-українська війна (1942-1947) – підпільна.

• радянсько-українська (1939-1954), найтриваліша із цих воєн – підпільна, початком якої стали антирадянські виступи часів першої радянської окупації, а завершенням — розгром підпілля та захоплення його останнього керівника.

Понад 7 мільйонів синів України загалом воювало на боці Об’єднаних Націй у складі армій

• Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб);

• Польщі (120 тисяч);

• СРСР (більше ніж 7 мільйонів);

• США (80 тисяч);

• Франції (6 тисяч);

• визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА).

Більш ніж 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та союзницькими медалями та орденами. Більше ніж 2 тисячі стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі. Ас союзної авіації чернігівчанин Іван Кожедуб – тричі.

За визволення Дніпропетровської області Золоту Зірку отримали 586 осіб. За всю війну тільки на київському напрямку звання Героя Радянського Союзу отримали приблизно на 20 воїнів більше. Під час всіх інших битв їх було значно менше. Наприклад, в битві за Москву - 110 (з них двоє дніпропетровчан), Сталінград - 126 (3), на Курській дузі - 176 (3).

Про запеклість боїв говорить і те, що на території області четверо бійців закрили амбразури свої тілом, але всі вони родом з інших місць. Навічно залишилися на Дніпропетровщині 93 тис. воїнів-захисників.

На Дніпропетровщині 22 повних кавалерів ордена Слави. Більше тільки у вихідців з Орловської області - 23.

Всього за роки війни звання Героїв Радянського Союзу отримав 181 уродженець Дніпропетровщини. З них п'ятеро удостоєні цього звання двічі. З 99 Героїв Радянського Союзу, які закрили своїм тілом амбразури, - четверо з Дніпропетровщини. Один з них, Олександр Матросов першим згідно з наказом Головнокомандувача занесений в списки своєї частини навічно...

Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45 % від збитку усього СРСР. Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років наразі оцінюються у понад 8 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років.

За повоєнними підрахунками, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств.

Українці вистояли у м’ясорубці Другої світової. Відродили економіку та промисловість. Відродилася Нація. Але День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу Другої світової війни та застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично й безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Саме тому Україна обрала європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом «Ніколи знову» замість екзальтованої маніпуляції під гаслом «Можєм повторіть».

Нажаль – історія повторюється. Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць нашого народу, наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.

Дніпропетровщина доказала свою вірність Україні у буремних подіях зими 2013-2014 років. Події Революції гідності в Дніпрі на Європейській площі, біля пам’ятника Чкалову та Дніпро-Арени довели, що Дніпро – це Україна.

Герої Дніпра і сьогодні стоять на захисті національних інтересів та цілісності Держави Україна. Тисячі дніпропетровчан боронять країну від загарбника. Близько 600 мешканців Дніпропетровської області віддали своє життя на Сході України заради перемоги над путінськими окупантами. Та перемога над ворогом, як і в роки Другої світової, кується не тільки на фронті. Без міцного тилу, без постійної підтримки громадянами України демократичних цінностей на місцях, повна тотальна перемога над ворогом не можлива. Дніпру є чим пишатися. Десятки громадських організацій та тисячі патріотів Дніпропетровщини стоять на захисті досягнень Революції Гідності та не дають підняти голову внутрішнім ворогам України. Серед таких патріотів – представники ДОГО «Ініціативний форум Придніпров’я», які разом з представниками ГО «АРДІС» організували та провели патріотичний захід «Путін=Гітлер» у Дніпрі.

Сьогодні, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни, ми повинні ще раз нагадати Путіну, дії якого все більше нагадують дії божевільного диктатора Гітлера, про недопустимість подальших спроб, спрямованих на порушення територіальної цілісності суверенної України. Сьогодні влада Росії поводиться як руйнівник системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової війни. У цьому вона більше нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х напередодні глобального конфлікту. Але Путіну варто пам’ятати, чим закінчилася кривава історія його історичного прототипу. Історія циклічна. І справедлива. Тому беззаперечно «ВОРОГ БУДЕ РОЗБИТИЙ!» і «ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ!» Бо, за нами – ПРАВДА!

В цей День ми пам’ятаємо тих, хто так і не повернувся з війни. Тих, хто першими взяли на себе страшний удар. І тих, чиї життя були покалічені та зруйновані у тій страшній війні.

Вічна пам'ять загиблим.

Честь і слава живим героям!


https://censor.net/ru/blogs/3272977/putn_tse_gtler_suchasnost

Справа Навального: фобії колективного Путіна у передчутті краху


Репресії з боку Кремля, спрямовані на російського опозиціонера Олексія Навального, спроба його вбивства руками офіцерів ФСБ, нинішня посадка «по беззаконню» у момент повернення на батьківщину, викликали негативну реакцію не тільки серед демократично мислячих верств населення у самій Росії, а й на Заході. Для Кремля замаячили нові міжнародні санкції, до яких він, не зважаючи на гучні заяви, не готовий ні з огляду на економічний стан Росії, ні за соціальною напругою всередині країни.

Єдине, що може протиставити цьому кремлівська пропаганда - це формування тези, що Навальний не такий вже й гарний в ідеологічному плані. Тобто - це опозиціонер з вадою: підтримує націоналістів, антиліберал, вітав анексію Криму і так далі. Іноземні агенти Путіна на усіх рівнях негайно почали відпрацьовувати цю повістку. Президент Чехії Милош Земан днями висловився так: "Він (Навальний) видає себе за борця за демократію, але я прочитав, що, по-перше, він підтримав анексію Криму, по-друге, він брав участь у ряді націоналістичних маршів, по-третє, він підтримав сталінські депортації, наприклад, чеченців. Є ще декілька речей, так що який же це борець за демократію? Я думаю, що він російський націоналіст, я нічого проти не маю, але він не повинен прикидатися, що він відноситься до тих політиків, які виступають проти путінського режиму. Він просто проти Путіна, а це з біса велика різниця. Можливо, він просто хотів би сам бути на його місці".

Інтернет-тролі, що видають себе за українців, як тільки в твіттері або фейсбуці з'являється прізвище Навального, негайно пригадують його стару фразу про те, що "Крим - це не бутерброд". Саму фразу, між тим, ніхто в точності згадати вже не може. І це є, на їхню думку, достатнім доказом того, що між Путіним і Навальний немає ніякої різниці, обидва імперіалісти, а значить вороги прогресивного людства.

Чи так це? Зрозуміло, ні. Навальний постійно, багаторазово, і буквально з перших хвилин російської агресії публічно говорив про те, що анексія Криму незаконна, злочинна, неприпустима. Вже на наступний день після так званого "референдуму" в Криму, перебуваючи під домашнім арештом у справі "Ів Роше", Навальний написав про це статтю, і вона була опублікована в газеті New York Times 20 березня 2014 року. В цій статті він назвав дії Путіна в Криму "військової авантюрою під прапором "маленької переможної війни", покликаним відвернути народ (Росії) від реальних проблем.

«Крим завжди був невід'ємною частиною Росії в серцях і умах людей», - заявив на минулому тижні Путін. Хоча навіть серед самих націоналістичних і прорадянських росіян прагнення повернути Крим під російське правління згасло багато років назад. Однак пан Путін цинічно довів націоналістичний запал до апогею; імперіалістична анексія стала стратегічним вибором, що сприяє виживанню його режиму. Мобілізація мас шляхом відволікання їх від реальних проблем, таких як корупція і економічний застій, може відбуватися тільки під прапором боротьби з зовнішніми ворогами. "Що дійсно тривожно в необачний поведінці пана Путіна, - пише далі Навальний, - так це те, що їм рухає бажання помститися українському народу за його повстання проти дружнього Кремлю уряду". Далі Навальний закликає до найрішучіших санкцій щодо як самого Путіна, так і його оточення, пропонуючи покарати за анексію Криму насамперед найближче оточення російського президента.

Ну і де тут «схвалення анексії»? 15 жовтня 2014 року до заарештованого Навального зуміли пробитися два журналіста з "Ехо Москви". В своїй бесіді з журналістами, Навальний висловив свою думку що до анексії Криму та перебігу подій на південному сході України. «…бойові дії, які йдуть на південному сході України, не мали ніяких передумов. І не мають передумов. Вони відбуваються виключно тому, що для нинішнього керівництва Росії це принциповий момент - торпедувати українську державу, торпедувати реформи і продемонструвати всім, що та антикримінальна революція, яка на Україні відбулася, вона буде неуспішною, вона призведе до того, що держава зруйнується. Це найважливіше завдання, в тому числі особисто для Володимира Путіна». «Як я вже сказав, для нього (Путіна) принципово важливий крах української державності, тому що на Україні сталося найгірше, з точки зору Путіна: повсталі люди скинули корумпований режим саме в основному під гаслами корупції... Для Путіна це жахливо: повсталі маси прогнали шахраїв. І він хоче показати, що після цього буде громадянська війна і все розвалиться. Тому що приклад для Росії, для російського населення це подавало б дуже і дуже поганий. Він (Путін) міг, можливо, на якомусь етапі стерпіти, що Грузію все приводили в приклад, ця успішна антикорупційна реформа Саакашвілі, але такий же успіх української державності, економічне зростання, ефективна боротьба з корупцією для Путіна це, звичайно, найжахливіше, що може трапитись».

Навальний ніколи не схвалював агресію Кремля відносно України. Формування образу Навального, як такого собі «недоопозиціонера», вигідне Кремлю. Відверта брехня та побудова на окремих фразах, вирваних з контексту, негативного для демократичного суспільства образу Навального, який вже став «кремлівським кошмаром» - головне завдання на сьогодні інформаційно-пропагандистської машини Путіна.

Наприкінці пам’ятного інтерв’ю від 15 жовтня 2014 року Навальний говорить про те, що Путінська агресія проти України, це було, безумовно, порушення міжнародних договорів. «І якщо я коли-небудь буду частиною цієї влади (Росії), я свої позиції не зміню. Те, що я сказав зараз, завжди залишиться зі мною. Це була неправильна дія, це було порушення!»

Розгортання російської пропагандистської машини у напрямку тотальної дискредитації Навального свідчить про страх, який оселився у кремлівських кабінетах, про усвідомлення колективним Путіним свої "скінченності".

Нам залишається робити своє... і чекати...
https://censor.net/ru/blogs/3247564/sprava_navalnogo_fob_kolektivnogo_putna_u_peredchutt_krahu_rejimu?fbclid=IwAR1ztcpSgJi34B2zB9AxlP-jo2lxbTVQ8T9SBqks7dGJAZkjnnSUmJc0-MU
Источник: https://censor.net/ru/b3247564

Підрозділ зовнішньої розвідки 29155

14:28 12 лютий Київ, Україна



Кремль пишається своїми розвідниками. Спецпризначенці ГРУ - це еліта російських військ. Однак в еліті є своя еліта. Такою є секретні підрозділи в самій структурі. У них немає назви, а лише номери: «74455», «29155», «99450».

Нам вдалося добути трохи інформації саме про підрозділ «29155». Це група людей, яка причетна до зовнішньої розвідки Росії. Дані про них засекречені і навіть всередині управління мало хто про них знає. Відомо також, що її командиром є генерал-майор Андрій Авер'янов. Спеціалізація - вбивства, диверсії, державні перевороти.

Відомо, що група брала участь у замаху на Скрипалів, замаху на болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрева, проводила компанію з дестабілізації становища в Молдові в 2014 році, зробила спробу державного перевороту в Чорногорії в 2016 році.

Про решту членів групи відомо не так багато. Зі слів колишнього співробітника ГРУ відомо, що деякі учасники є ветеранами кровопролитних воєн в Афганістані, Чечні, Україні.

Один з європейських чиновників в області безпеки сказав: "Підрозділ «29155» діє в Європі протягом багатьох років. Дуже страшно було усвідомити той момент, що росіяни почали вбивати абсолютно безкарно на території дружніх держав".

Вперше британські спецслужби ідентифікували підрозділ після невдалого державного перевороту в Чорногорії в 2016 році. Тоді основною метою було вбивство прем'єр-міністра з наступною заміною на іншу людину, лояльну до політики і інтересів Кремля. Однак принцип їхньої роботи стали розуміти тільки після замаху на сім'ю Скрипалів у 2018 році.

Британські спецслужби виявили двох членів групи, які подорожували під псевдонімами. Однак пізніше вони були впізнані як Олександр Мишкін і Анатолій Чепіга. Пізніше вдалося ідентифікувати ще кількох учасників «29155». Ними виявилися Іван Лебедєв, Микола Кононихін, Олексій Нікітін і Данило Степанов. На жаль, ці імена так само виявилися псевдонімами. Відомо, що всі, перераховані вище, двічі брали участь у замаху на Еміліана Гебрева.

Нехай про саму «29155» відомо не так багато, але в пресі також можна знайти підказки. Відомо, що з ініціативи 2012 року Міністерства оборони Росії, до нагород були представлені три подібних угруповання. Одним з підрозділів був якраз таки «29155». Іншим - «74455», за втручання у вибори США. Третім - «99450», за захоплення півострова Крим.

З таким ореолом секретності і професіоналізму виникає дуже хороше запитання. Чому «29155» не вдалося вбити Скрипалів, Гебрева, здійснити державний переворот в Чорногорії? Відповідь криється на поверхні. Їм вдалося здійснити задумане, просто вони не задумували вбивати своїх жертв і скидати уряд. Це частина великої гри. Можливо, Путіну необхідно показувати, наскільки страшною і раптовою може бути його помста, можливо, все це робилося для відводу очей від чогось більш серйозного. Йде гібридна війна, павутина якої може вивести куди завгодно.
https://myc.news/ua/specproekty/podrazdelenie_vneshnej_razvedki_29155?fbclid=IwAR14VgzSmGu68WT_foLB-L4UrI0Nph0AegziyYLpoeHmINFMZAUf7uDEhrA

Жахливі цифри - Європа фінансує війну путіна!


Я звертаюся до європейських лідерів, які 17 червня мають прийняти доленосне для України, Європи та світу рішення - про кандидатство України в ЄС. Ми дякуємо вам за все, що ви зробили для України. Але треба також визнати, що ви зробили і занадто багато трагічних помилок. Ваші багаторічні, нічим не виправдані загравання з путіним породили нового гітлера 21 століття. Російська агресія проти України, Грузії, Молдови - також багато в чому жорстокий результат цих ваших помилок. Не зробіть чергову, можливо найфатальнішу помилку у вашому житті. Не зробіть так, за що вам і вашим народам буде назавжди соромно.

Ваша імовірна відмова Україні в членстві в ЄС стане абсолютно чітким сигналом путіну, що Європа дозволила йому продовжувати вбивати українців.

Українці - єдині, хто гинув на Майдані в 2014 році з прапором ЄС у руках. Ваша відмова Україні в членстві в ЄС означатиме одне - що українці віддали найдорожче - свої життя - за фальшивий прапор.

Але, крім майбутнього членства у вільній Європейській сім‘ї, нам вже сьогодні треба дуже-дуже багато зброї, щоб захистити від кремлівської агресії своє життя і своє вільне майбутнє. Ви заявляєте, що робите все можливе для підтримки України. І ми вам щиро вдячні за вже надану підтримку. Але факти також доводять зворотнє - ви продовжуєте підтримувати Путіна і його війну проти моєї країни.

Жахливі цифри: у той час, коли за 100 днів війни в Україні загинули десятки тисяч Захисників і мирних жителів, лідери Європи заплатили за російськй газ і нафту майже 60 мільярдів євро. Німеччина - 12 мільярдів, Італія майже 8 мільярдів. За цей же період воєнні витрати агресора виросли на 10 мільярдів євро. Тобто абсолютно очевидно, що війну проти України - вбивства наших дітей, жінок, стариків - кремль фінансує на європейські гроші.

Якщо лідери Європи щиро, всім серцем, а не лише на словах, прагнуть припинити війну - ви маєте припинити купувати в агресора газ і нафту і тоді зовсім скоро у путіна не буде грошей на продовження війни.

Якщо лідери Європи щиро бажають допомогти Україні захистити свою Незалежність - дайте нам не пропозиції про територіальні поступки кремлю, а стільки зброї, скільки нам потрібно, і дуже скоро Захисники України звільнять всі окуповані території.

Або ми разом і негайно зламаємо шию агресору в Україні, або війна прийде у ваші домівки і путін вбиватиме ваших дітей так, як сьогодні він позбавляє життя наших дітей.

I appeal to the European leaders, who on June 17 will have to make a fateful decision for Ukraine, Europe and the world - on Ukraine candidacy for EU membership. WE THANK YOU FOR EVERYTHING YOU HAVE DONE FOR UKRAINE. But it must be also recognised that you have made too many tragic mistakes. Your years of flirting with Putin has given birth to a new Hitler of the 21st century. Russian aggression against Ukraine, Georgia, Moldova is also in many ways the cruel result of these mistakes of yours. Do not make another, maybe the most fatal mistake in your life! Do not do what you and your peoples will be forever ahamed of.

Your eventual denial of EU membership to Ukraine is an absolutely clear signal to Putin that Europe has allowed him to keep killing Ukrainians.

Ukrainians are the only ones who died on the Maidan in 2014 with the EU flag in their hands. Your refusal to Ukraine in EU membership means one thing: that the Ukrainians gave the most precious thing - their lives - for a false flag.

But, besides future membership in a free European family, we already need a lot of weapons today to protect our lives and our free future from the Kremlin's aggression. You state that you are doing everything possible to support Ukraine. And we are sincerely grateful to you for the support already provided. But the facts also prove otherwise - you continue to support Putin and his war against my country.

Terrible figures: at a time when tens of thousands of defenders and civilians died in 100 days of war in Ukraine, the leaders of Europe paid for the Russian gas and oil almost 60 billion euros. Germany - 12 billion, Italy - almost 8 billion. Over the same period, the aggressor's military spending increased by 10 billion euros. That is, it is absolutely obvious that the Kremlin finances the war against Ukraine, the murder of our children, women, old people with European money.

If the leaders of Europe sincerely, with all their hearts, and not just in words, want to end the war, you must stop buying gas and oil for the aggressor, and very soon Putin will not have money to continue the war. As long as Europe's leaders finance Putin, the terrible war will continue, claiming the lives of thousands of people every day.

If the leaders of Europe sincerely want to help Ukraine defend its Independence, give us not proposals for territorial concessions, but as many weapons as we need, and very soon the Defenders of Ukraine will liberate all the occupied territories.

Either we are together and immediately break the neck of the aggressor in Ukraine, or the war will come to your homes and Putin will kill your children the way he is taking the lives of our children today.

Charles MICHELEuropean CommissionRoberta MetsolaKarl NehammerAlexander Van der BellenAlexander De CrooРумен РадевKaterina SakellaropoulouKyriakos MitsotakisMette FrederiksenAlar KarisMichel MartinPedro Snchez Prez-CastejnPalazzo Chigi - Presidenza del Consiglio dei Ministri (Nicos Anastasiades) , Egils LevitsGitanas NausdaXavier BettelRobert AbelaMark RutteOlaf ScholzAndrzej DudaAntnio CostaKlaus IohannisZuzana aputovJanez JanaBorut PahorNovk KatalinSauli NiinistSanna MarinEmmanuel MacronAndrej PlenkoviPetr FialaMagdalena Andersson.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії