хочу сюда!
 

Вікторія

32 года, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Заметки с меткой «друга світова війна»

Нарешті! Яка гарна відповідь Хуйлустану

Польща не запросила Путіна на 80-ті роковини Другої світової війни
Польща не запросила Путіна на 80-ті роковини Другої світової війни

Володимир Путін

КИЇВ. 19 березня. УНН. Канцелярія президента Польщі Анджея Дуди не запросила Президента Россійської Федерації Володимира Путіна на урочисті заходи з нагоди 80-х роковин початку Другої світової війни. Про це заявив речник Дуди Блажей Спихальський, передає УНН з посиланням на Польське Радіо.

“Серед запрошених країн Росії немає”, — сказав Спихальський.

За його словами, на урочисті заходи до Польщі мають бути запрошені тільки члени Європейського Союзу, НАТО та держави Східного партнерства (Білорусь, Молдова, Україна, Вірменія, Азербайджан, Грузія) — без Росії.

“Запрошення мають сучасний, а не історичний характер”, — додав Спихальський.

Зазначимо, урочисті заходи до 80-річчя початку Другої світової війни заплановані на 23 серпня, а також на 1 та 17 вересня.

Як повідомляв УНН, уряд Польщі вважає, що країна не повинна знаходитись в залежності від російського газу через будівництво “Північного потоку-2”.

Джерело: УНН

зачем делить память?

На сайт хожу редко, иногда читаю стихи, и достойные политические очерки. Заметила, что здесь приветствуется унижение, навешивание ярлыков. Когда-то зимой имела неосторожность под другим ником выложить песню Трофима, так оказалась москалькой, ватницей, из питомника и хз еще кем-то. Обидно было.
Почему-то. Я обычный человек, украинка, и патриот своей страны. Тем более сегодня в день святой памяти и траура о погибших я не понимаю ваших обсираний друг друга. Я не понимаю, почему кто-то классный и его дед классный, а чуть выше заметка - дед твой дебил и ты сепар. 
Почему просто не помянуть всех БЕЗ ГРЯЗИ?
Мои два дедушки и две бабушки были в Германии как остарбайтеры, жалею, что тогда была молодой и мало спрашивала у бабушки, бывало некогда их слушать было... ЧТОБЫ ПОМНИТЬ. Царствие им небесное. 
Сегодня на митинге в обычном поселке нашей области на моих глазах были слезы, когда звучала песня "День Победы". Видимо генетическая память сильная штука. И мне чисто по человечески было одинаково понятно как важны эти лозунги и НИКОЛИ ЗНОВУ и  С ДНЕМ ПОБЕДЫ.

Украина во Второй мировой войне

Не праздник — память, не триумф — примирение

 

Олена Монова

 

Сегодня день, когда оглядываешься назад. Молча в тишине листаешь страницы истории своего народа, чтобы отдать память, чтобы еще раз извлечь уроки, чтобы понять: корни сегодняшней войны растут из прошлого.

В этот день в 2015 году в Украине официально была учреждена новая дата — День памяти и примирения.

Не праздник — память.

Не триумф — примирение.

Украина стала одной из первых жертв той страшной войны: она началась для нашего народа за полгода до начала второй мировой, в марте 1939. Тогда Венгрия, вставшая на сторону нацистов, аннексировала Закарпатье. В “Карпатскую сечь” вошли две тысячи украинцев, сопротивлявшиеся до последнего, но обреченные. Сотни погибших, раненых и пленных. Они стали первыми героями. Проиграли, но вошли в историю.

В сентябрьской кампании 1939 года уже 112 тысяч украинцев вступили в единоборство с вермахтом в составе Войска Польского. 7834 солдата украинской национальности погибли в боях с вермахтом под польскими флагами, а 16 тысяч получили ранения.

Украинцы гибли, захватывая и обороняя чужие земли. Гибли в Польше, Финляндии и Монголии. А с началом войны нацистской Германии против СССР счет украинских жизней пошел на миллионы.

Под множеством флагов. В армиях многих стран. За себя и против всего мира. В американской и канадской армии. Во французском движении Сопротивления. В польской армии генерала Владислава Андерса. В «Галичине». Украинцы принимали участие в военных действиях на стороне британской армии в Египте, Ливии и Италии. Чехословацкая бригада генерала Людвига Свободы более чем наполовину состояла из украинцев.

Во второй мировой войне украинцы потеряли больше, чем Великобритания, Канада, Польша, США и Франция вместе взятые.

О масштабе потерь свидетельствуют сухие цифры: по состоянию на июнь 1941 года численность населения УССР составляла 41 млн 657 тыс человек. На начало 1945 — 27 млн 382 тыс человек. Каждый пятый украинец погиб во Второй мировой. Среди военнослужащих призыва 1941 года уцелели всего лишь 3% от общего количества призванных. Свыше восьми миллионов человек безвозвратных потерь.

Общие демографические потери Украины — включая убитых, жертв концлагерей, депортированных и эвакуированных — составляют не менее 14 млн. человек.
Об этом страшно даже думать, эти цифры не помещаются в голове. Но мы обязаны об этом помнить. И обязаны передать это детям, чтобы помнили и они тоже. И дети детей.

Ни одна страна Европы не пострадала так от Второй Мировой войны, как Украина. Корреспондент «SaturdayEveningPost», посетив Украину в 1945 году, с ужасом написал:

То, что кое-кто жаждет изобразить как «русскую славу», было, прежде всего, украинской войной. Ни одна европейская страна не пострадала больше от глубоких ран, нанесенных городам, промышленности, сельскому хозяйству, человеческой силе.

Украинец с Сумщины Алексей Берест поднял знамя Победы над Рейхстагом.



 Украинец Майкл (Михал) Стренк был одним из тех, кто поднял флаг США над Иводзимой. И даже тогда, когда весь мир уже залечивал раны, украинцы в составе УПА продолжали воевать с оккупантами в Карпатских лесах.

Это наша история. Наша боль. И наша победа. И мы не отдадим это никому. Только память о прошлом может дать надежду и подарить свободу в будущем. Мы помним всех: и героев, и врагов. Прошлых и настоящих. Мы так хорошо помним, что на каждый возглас из-за паркана «можем повторить» мы будем отвечать «ніколи знову!».

Отвечать и бить лопатой на голос.










В Другій світовій Україна була першою проти Гітлера

Україна почала воювати проти Гітлера раніше всіх, – історик

Українці повинні знати уроки історії
Українці повинні знати уроки історії / Еспресо

Політики і суспільство не дуже розібралися, в чому різниця між 8 і 9 травня. в України досвід Другої світової набагато складніший, ніж у більшості європейських держав. На тлі того, що для когось – це свято, а для когось – переосмислення, пролазять російські пропагандистські проекти.

Про це сайту "24" розповів координатор громадського проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" Кирило Галушко.

Читайте також: Уроків історії не можна забувати, – Турчинов порівняв війну на Донбасі із Другою світовою

За його словами, свято має бути для тих, хто брав участь у Другій світовій війні, але їх лишилися одиниці, адже учасникам бойових дій нині вже за 90 років. Для них це було свято. А для нас мають бути інші історичні уроки. Історик зауважує: ще з 2005 року в Україні пролазять російські пропагандистські проекти. Повторюється схема Брежнєва (генсек СРСР – "24"), який у 1965 році почав святкувати 9 травня як основний внесок СРСР у все "добре".

Формулювання "велика перемога", "бєссмєртний полк", георгіївська стрічка – символіка історичної місії Росії або СРСР – або ж тоталітарного режиму, коли люди не мали свободи, але мали нею пожертвувати для шляхетної мети і великої перемоги. У нас це часто плутається,
– розповідає Кирило Галушко.

Тому фахівець наголошує: держава повинна чітко сформулювати, що таке українська перемога, чому ми не святкуємо, а вшановуємо і згадуємо. Це, підкреслює він, не перемога Сталіна. Це перемога над нацизмом, гітлеризмом.

Галушко зауважує: в Україні не могли обирати між поганим Гітлером і добрим Черчиллем чи Рузвельтом. Був або Гітлер, або Сталін. Фактом є те, що "Карпатська Січ" (Організація народної оборони на Закарпатті – "24") почала воювати проти союзника Гітлера Угорщини за кілька місяців до офіційного початку Другої світової війни.

"В перший день війни українці воювали в складі польської армії, потім – Червоної армії, американської, канадської. Прапор над Іводзімою (відома історична фотографія, зроблена 23 лютого 1945 року Джо Розенталем, зображує бійців морської піхоти США, що встановлюють прапор на горі Сурібаті у ході битви за Іводзіму – Японія – "24"), там теж є українець. Перемога була дійсно великою. Втрати України величезні. Та, заперечуючи московські підступи, треба не виплеснути дитину разом із водою. Має бути своє бачення. У нас з Москвою різні перемоги", – підкреслює Кирило Галушко.

Шлюб за розрахунком

Світлина від Politicana.ru - политический юмор и остросюжетная сатира.

Англійська карикатура на пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР . 1939 р.

Монети про Другу Світову війну карбує Монетний двір Чехії

Монетний двір Чехії карбує золоті пам'ятні монети про Другу Світову війну.
У 2016 році вийшли монети, присвячені 75-річчю подіям військового 1941 року:
- потопленню німецького лінкора "Бісмарк",
- блокаді Ленінграду,
- битві за Тобрук,
- атаці на Перл-Харбор.

На монетах викарбувані сцени війни: британський флот атакує легендарний лінкор, екіпаж ленінградської зенітної батареї збиває ворожий бомбардувальник, захисники Тобрука відображають нацистські танки, японські літаки атакують американський флот на військовій базі Перл Харбор на Гаваях.

Напис на кожній монеті виконано відповідною мовою - німецькою, російською, арабською та англійською.

Всі чотири монети мають загальний аверс. На ньому викарбувано назву емітента - острова Ніуе, який надав ліцензію Чеському монетному двору на випуск цих монет і портрет королеви Єлизавети II, рік випуску 2016 і номінал 25 ДОЛАРІВ (NZD).

Тираж наборів з 4 золотих монет лише 99 штук. Тираж монет в індивідуальних упаковках 300 штук.


У 2017 році Монетний двір Чехії випустить 4 золоті монети, присвячені подіям Другої світової війни 1942 року:
- битві за Мідуей,
- битві за Ель-Аламейн,
- битві за Сталінград,
- «Проекту Манхеттен» (англ. Manhattan Project) - це кодова назва програми США по розробці ядерної зброї.

Финский опыт не поможет




Холодным мартовским утром солнце светило солдатам в спину. Под ногами скрипел снег. Финская армия уходила на запад, оставляя за собой холодные стены Виипури. В марте сорокового года Финляндия потерпела самое страшное поражение в своей истории. Сегодня о нем рассказывают как о победе.

Я набираю в поисковике три слова: «финский опыт Украина». Иногда речь идет об энергоэффективности или системе бухгалтерского учета. Но большая часть ссылок посвящена успешному противостоянию Финляндии Советскому Союзу во время «Зимней войны» и тому как нам его перенять. Но успешному ли?

В марте 1940 года Финляндия подписала мирный договор с СССР. Представим, что Украина подпишет аналогичный договор с Россией сегодня. Может быть воображение и нарисует кому-то победную картину бегущих оккупантов, парада победы в Киеве и возвращенного Крыма. Но к той реальности, в которой после войны оказалась Финляндия, это не имеет ни малейшего отношения.

Украина в роли Финляндии 1940 года это:

– Окончательный отказ от Крыма, всей Донецкой и части Луганской областей;

– Передача оккупанту второго города страны – Харькова (финны отдали Виипури, сегодняшний российский Выборг);

– Потеря своих домов 12% населения Украины;

– Свободный транзит российской армии через Украину;

– Новая граница обустраивается с учетом российской военной доктрины;

– Российская военная база под Одессой.

Чрезмерно много? Финны рассудили точно также и была неудачная «война продолжения», когда Финляндия попыталась вернуть утраченное, заключив сделку с дьяволом. Как и всякая сделка такого рода, союз с Гитлером закончился плохо. После Второй Мировой Финляндия пошла на новые уступки:

– Внешняя политика, полностью регулируемая из Москвы;

– Внеблоковый статус страны;

– Запрет критики советских порядков внутри страны;

– Выдача политических беженцев.

И те, кто предлагает Украине «финский опыт», то не просто плохо знают историю, страшного в этом ничего нет. Страшное в том, что  – это закончится попыткой перенести финские военные реалии в условия наших боевых действий с закономерным «финским» финалом. Страшным финалом. Красная армия не пришла в Хельсинки, но Финляндия была унижена и разгромлена.



Итак, финский опыт Украине не подходит. Нам нужна победа, а не поражение с хорошим пиаром. Финны действительно смогли остановить врага. Но не его аппетиты. Кормить восточного соседа пришлось досыта, всей страной и с большими потерями.

Человек так устроен, что он всегда ищет пример, если не для подражания, то хотя бы для сравнения. Финляндия многим кажется хорошим и очевидным примером, но у меня плохие новости: побеждать придется без примера. Украина создаст свою собственную школу победы и будущие поколения смогут говорить, об украинском опыте войны.

Потому что учиться нам не у кого. Украина приняла удар на себя в жестких и неблагоприятных условиях Финляндия готовилась к войне два десятилетия, у нас два десятка лет занимались непонятно чем, хотя враг всегда стоял у ворот.



Однако, чем тяжелее схватка, тем с большей честью из нее можно выйти. Мы смотрим в лицо страшному врагу и советы давно умершего Маннергейма уже не помогут. Зато наша победа станет не только победой Украины, а эталоном победы, о которой потом писать и говорить как об «украинском чуде».

Достижение Финляндии в том, что, несмотря на все грозные события двадцатого века, угрозу независимости и десятилетия оглядки на могущественного соседа – страна устояла. Сегодня Финляндия – это богатая, красивая страна, которая значительно превосходит своего «победителя». А вот это достижения повторить нужно обязательно. Иначе к чему тогда все?

Андрей Кемаль,

http://firstsocial.info/analiz/finskiy-opyit-ne-pomozhet

Міфи для кипіння ватяних мізків))

Тут по лінку міфи про другу світову та пересмикування фактів рашкопропагандою, даю лінком, бо пишу з планшета.

http://ehorussia.com/new/node/7692

Літер трохи багацько, але читається одним подихом.

Фатальні помилки Гітлера.

Давно збирався написати, ще до річниці перемоги, але все якось... Підкреслюю, все це виключно нмд, я не претендую на істину у останній інстанції.
Гармата "Дора". Калібр 807 мм. Два потяги для обслуговування. 500 людей розрахунок. Коригування вогню виключно по вертикалі. Аби правіше-лівіше - тре було прокладати рейки. В принципі жахливі снаряди вагою 4 тони (фугас) та 7 тон бетонобійний. Бойове застосування при штурмі Севастополя. Шмальнуло це диво 42 рази, жодного разу не влучило. Після чого ствол вийшов з ладу, гармата була демонтована і передислокована. кільки грошей це коштувало - невідомо, але за цих зусиль можна було побудувати просто безліч гармат звичайного розміру, користі від яких було б в рази більше.
Лінкори. Ну нафіга? Окрім понтів більше ніякого сенсу. Ні ну я типу частково розумію, бо лінкор неймовірно красивий та вражаючий. Але толку від нього вже у 2 світову просто майже не було. Тре було авіаносці будувати! А так німці збудували 2 надсучасних лінкори "Бісмарк" і "Тірпіц". Бісмрк дав бій британському Гранд фліт. Потопив гордість Британіі лінкор "Худ".  Вау, який величезний успіх bazar  Нічого, що у британців залишилося ще десь 40 лінкорів, а у німців - ще 1.
Ну і, звичайно, страшенно розлючені британці майже усім флотом кинулися топити "Бісмарка", з чим і впоралися дуже швидко. Відбулося це у 41-му. Після цього "Тірпіца" сховали у норвезьких фіордах, створили складну систему ппо заради його захисту і тепе. У результаті, у 44-му британці його затопили за допомогою бомбардувальників.
Резюме:  замість цих двох монстрів можна було побудувати кількасот океанських підводних човнів користі від яких було б незрівнянно більше.
Пускові для ракет ФАУ-2. Війскові одразу пропонували Гітлеру будувати мобільні пускові, але ні! Цей йолоп точно хворів на гігантоманію і забажав стаціонарні, знов монструозні, пускові. Результат - ці дива техніки були виявлені аеророзвідкою союзників і успішно подавлені. Але ж зусилля були витрачені! І це у 2-й половині 43 - 44 роках, коли справи у німців були далеко не добрі.
Резюме: було втрачено шанс завдати дійсно серйозної шкоди використавши таку серйозну зброю, як перші у світі  балістичні ракети.
Є ще немало подібних прикладів. Наприклад про супертанк Маус вагою 180 тон навіть не хочу згадувати. Проте хочу нагадати про одну з головних помилок. Причому, на мій погляд, цю помилку взагалі нема чим пояснити окрім прямого ідіотизму.
7 грудня 1941 Японія розбомбила Перл-Харбор почавши війну зі Сполученими Штатами. І ось, вже 11 грудня Німеччина оголошує війну США!!! Навіщо? Який у цьому сенс? Може німці сподівалися, що Японія почне військові дії проти СРСР? Але, по-прше, такі ж речі не робляться навмання, тре було ж з японцями конкретно про таке домовлятись, під підписи та "мокрі" печатки lol Це по-перше. По-друге, 11 грудня фюрер ще був впевнений, що вони з СРСР самі упораються. То ж ще раз, навіщо було силоміць втягувати американців? Ну ладно, про СРСР вони були впевнені, але ж Британія була непідкорена?
Я абсолютно впевнений, що штати, так чи інакше, кінець кінцем, почали б воювати з Німеччиною. Але. Враховуючи ізоляціоністські настрої, а також факт, що вони у стані війни з Японією та ще й отримали чи не найбільшу поразку у своєї історії, це відбулося б точно не у 41-у і навіть не у 42-у нмд. В результаті допомога могутньої американської промисловості британцям та СРСР була б у рази менша.
Тому ще раз - нафіга фюрер оголосив війну штатам? Він що, дійсно був ідіотом? 
Гітлер взагалі був незвичайний чувак, м'яко кажучи. Пережив більше 50 замахів, більшість з яких була спланована дуже ретельно і далеко не дилетантами... Але це вже інша історія...
Перепрошую за можливі невеличкі фактичні помилки. Пишу виключно з голови, можу щось і переплутати. Проте за суть відповідаю.

КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ БУДУТЬ ВИДАЛЕНІ, А ЇХ АВТОРИ ВІДПРАВЛЕНІ У БАН,
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая