Ніч з Літа - в Осінь. Блискавиці, грім! Розверзлись небеса! Маленький бал стихій... Святкує Вересень прихід свій урочисто! 03.09.2010 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299765

Зайшла в той самий парк, але з іншого боку. Вже кілька разів з початку літа намагалася це зробити, але натикалася на щільну захисну завісу з комарів й відступала.Цього разу завіси не було - я прорвалася - там, на відміну від першої частини парку, майже без змін.Ну, хіба що облаштували сучасними смітниками, а ще диванчик оновили - з самого початку цей диванчик був вкритий справжньою травичкою, але її надто швидко витоптали, зараз штучна - теж вже частково витерта [Приєднана...

Читати далі...

Зустріла сьогодні отакого пацанчика [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][ Читати далі ]

---Широко крила розкинуло небо,Висоту розітнуло, в проміннях завмерло...Сонячних...Моря-океани окутали землю,В глибині потонуло, назавжди таємно...Прощення...---Любов ожила, тепла шукаючи,Світло жадібно розсилаючи...Вірячи...Все єство огортаючи трепетом,І в готовності бути велетом...Мріючи...---Не спиняє ніщо непокорених,Рука об руку прямо під зорями...Із віків...Віддається все без останку днів,Повертається із забутих снів......і без слів...---

Як з того світу виліз... зі світу де нема комп`ютерів.Бр-р-р.., але по порядку.[Приєднана картинка]------------------------------------------------------Тиждень тому, в суботу пізно увечері літню спеку розперезали електричні розряди блискавок і гарматні гуркоти грому. Біля села 6 озер довкола, тож над ними вирував справжній небесний салют, раз-по-раз вихоплюючи з темряви химерні тіні чудернацьких хмар. Хе, якраз таки я пропущу таке видовище. Незнаю чи справжній я мисливець за блискавками, чи не ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

_-_-_-_-_-_-_-----__-----___-----__----_-_-_-_-_-_-_Так холодно мені серед зими,Коли тебе не має просто поруч.Сніжинки тихо падають сумні,І землю всю покрив морозу обруч...---Так холодно коли блукаю сам,Мій подих замерзає разом з вітром.Своє я серце віддаю вітрам...Не здатне воно душу обігріти.---Лишила ти позаду всі сліди,Зосталася назавжди разом з літом...Окрилила і сил дала тоді,А зараз сам блукаю білим світом.---Дивлюсь у вічно юні небесаІ бачу в них все той же милий погляд.В минулому...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Тридцять вісім. І два. Нас обох розплавляє у спеці. Гарячкові бажання морозива, льоду, дощу. Випаровує місто асфальти і запахи спецій із маленьких кафе... Попри все я тебе не пущу. Бо мене лихоманить. І що там оті тридцять вісім? Нам обом і за сорок цілунки, як вперше, печуть... А давай заховаємось вдвох у дрімучому лісі. Там, бодай, тридцять шість... До шести повернемось, мабуть. Автор: © Софія Кримовська [Приєднана картинка]

Сьогодні нарешті було не жарко й можна було вийти не до сходу сонця, а трохи пізніше.Ну й куди податися бідному пенсіонерові під час карантину? От і пішла собі і потрапила ... ось портал у казку[Приєднана картинка][Приєднана картинка]Усе у сонячному сяйві[Приєднана картинка][Приєднана картинка]У казкових мешканців є своя мережа... соціальна))) всесвітня казкова павутина [Приєднана картинка]Багато квітів у казковій країні[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана ...

Читати далі...