[ Читать дальше ]

Слава Державному
Прапору України!












Україні слава!

Обіцяне "альтернативне вітання" з Новим Роком від українських митців та друзів Мистецького Об'єднання "Остання Барикада". Через те що нормальна людина при здороовому глузді слухати офіційне цьогорічне новорічне привітання не буде, то ми підготували альтернативу. Отже, до Вас звертаються: літератори: Василь Шкляр, брати Капранови, Артем Полежака, Світлана Поваляєва, Олександр Демченко, Олександр Ірванець, актори: Богдан Бенюк, Євген Нищук, казкар Лірник Сашко, музиканти: Фагот (гурт "Танок на Майдані Конго"), Сашко Положинський(гурт "Тартак"), Фома (гурт"Мандри"), Анжеліка Рудницька, Леся Рой (гурт "Телері"), Роман Чайка(гурт "Мертвий півень") та Олесь Доній(голова МО "Остання Барикада") і Ксенія Коробчук(виконавчий директор "Останньої Барикади").
Можете дивитися вже. А можете дочекатися 23 год.53 хв. 31 грудня і увімкнути на своєму компі:)З Новим Роком! МО "Остання Барикада" та наші друзі вітають Вас! :)

P.S. Дякую всім,хто долучився до виготовлення "альтернативного новорічного привітання": Лірника Сашка - за ініціативу,Ксенію Коробчук-за "мілітарізацію", Вячеслава Пономарьова-за те,що знімав,носив,спілкувався,тобто
"відпахав" по-повній :), Володю Пилипенка("Пільмана") за те що монтувавв екстремально стислі терміни і нічні години:), всіх друзів-за те,що погодилися на черговий спільний проект:). Зйомки були веселі!:).Ну, а самому Мистецькому Об'єднанню "Остання Барикада"-за організацію процесу.
P.P.S.Дякую також і тим друзям "Останньої Барикади", які дали згоду на участь у цьому проекті, але ми за браком часу та обсягу(зрештою, ролик же не гумовий:)) не встигли їх записати.Все-рівно, вже за одну лише згоду,дякуємо:) : Юркові Журавлю(гурт "От вінта"), Івану Леньо(гурт "Гайдамаки"), Юрію Андруховичу, Сергію Топору(гурт "ТопОркестра ")  та інш. Ще будуть спільні проекти!:)
Тож з Новим Роком,країно! :)
P.P.P.S.А ось і сам вітальний ролик:) :
http://youtu.be/-ZOT-I2vyWw

 

 

«Вже в стільниках стерні немає меду сонця.
І дика груша журиться: одна.
Лиш клаптики червоного суконця
Шляхам лишає сіра далина…»
Ліна Костенко

31 серпня за григоріанським календарем 243 день року. До кінця року залишається 122 дні.

В останній день літа згадаємо про найважливіші свята, за якими визначалася погода на наступний сезон і майбутній врожай.
Цьогорічне літо не було спекотним, але, дякуючи такій погоді, рік видався врожайним на овочі та фрукти.
Перший місяць, що зарум'янив літо – червень — подарував нам свято Вознесіння Господнього та Трійцю (Зішестя Духа Святого). За цими днями колись визначали майбутній врожай.
Верхівка літа – липень — приніс не лише пахощі липи, але й свята Івана Купала та Петра і Павла, з найкоротшим і найдемократичнішим Петрівським постом. За цими днями визначали погоду на осінь.
Що ж до серпня, то за погодою трьох Спасів і Першої Пречистої теж визначали погоду осені, а також зими.

У народі 31 серпня вшановували мучеників Флора і Лавра, які вважалися покровителями коней, тому цей день називали Кінським святом. Коней цього дня добре годували, купали, а після цього у хвіст і в гриву вплітали стрічки. Звичайно, тварини у своє свято не працювали, їх навіть не сідлали.

Господині випікали тістечка у вигляді підкови і роздавали їх дітям та коням. А господарі прибивали стару підкову на дверях – на щастя. Ввечері коней окроплювали освяченою водою, щоб вберегти від усіляких напастей.

Вважалося, що від цього часу розпочинаються вранішні заморозки.

За церковним календарем 31 серпня вшановують мучеників Флора і Лавра, мучеників Єрма, Серапіона і Полієна, святих Омеляна, Іларіона, Діонісія і Єрмиппа, святителів Іоанна та Георгія, преподобних Макарія та Іоанна Рильського.

Іменинниками 31 серпня є:

Омелян, Іларіон, Лавр, Макар, Флор.

31 серпня народились:

1883 — Осип Назарук, український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист. Літописець українських січових стрільців «Слідами Українських Січових Стрільців», «Над Золотою Липою». Автор творів «Князь Ярослав Осмомисл», «Роксоляна: Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця", за яким знято перший український телевізійний серіал.

«…немов на знак, які великі спосібності криються в народі нашої землі, видвигнула з нього Божа воля якраз в тім часі одну жінку як найбільшу жіночу постать світової історії тієї епохи. Тією жінкою стала Анастасія Лісовська, дочка священика... Присвячую українським дівчатам сю працю про велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров'ю і перлами.» (Осип Назарук).

Події 31 серпня:

1995 — на навколоземну орбіту запущено перший український науково-дослідницький супутник Січ-1.

Чи знаєте ви, що:

Кінь — священна тварина двадцяти трьох народностей. В основному коням поклоняються там, де без них ніяк не обійтися: у Північній Африці й на Близькому Сході.

Найкоротше слово, що означає кінь, це «Ук». Так називають коней кочівники в Монголії. Найдовше ж слово для назви коней використовували індіанці перуанського племені мицран — «оквила упара кламару коалу накла ната», що означало «лисий гуанако білої людини, що прийшов з моря».

Найпоширеніша кличка коня у світі — Чжу-Хань. Китайських коней найбільше у світі, так само, як і людей-китайців.

Негри племені масаї вірять, що людина, вбита конем, автоматично попадає у рай.

Їхати на коні задом наперед не скрізь ганебно. Воїни суахілі їздили на конях, винятково сидячи спиною вперед і дивлячись через плече.

Якщо поставити перед конем відра з кавою й з какао, кінь у чотирьох випадках з п'яти вибере каву.

Вчені стверджують, що коні бачать кольорові сни. А ще вони вміють упізнавати себе на картинках. Побачивши на картинці побратима, кінь може «вітатися» з ним тихим іржанням і обнюхувати.

Аліна Астахова, «Рідна країна»

Земля зітхає ледве чутно

І прокидається від сну..

.І березень дарує чудо,

Розпочинаючи весну.

Це чудо-в усмішках чарівних,

У морі квітів навкруги

.Ми Вас вітаємо царівни,

Найкращі, милі, дорогі!

23-25 вересня у Львові, на площі Ринок (з північної сторони) вп’яте відбудеться міське свято «На каву до Львова». У програмі: кавовий ярмарок, кавовий тур короля і королеви, голосування за найкращу каву в улюбленій кав’ярні, також Західноукраїнський чемпіонат баріста – 2011.

Як повідомили організатори, 5 років – це вже святкова ароматна традиція міста Львова, тож програма цьогорічного свята збереже вже традиційні: кавовий ярмарок на площі Ринок – цьогорічне дійство пройде на північній частині площі Ринок; кавовий тур Короля і Королеви, де короновані особи та гості свята зможуть обрати найгостиннішу кав’ярню із найсмачнішою кавою та віддадуть за неї свій голос;голосування за найкращу каву в улюбленій кав’ярні, нагороди і у номінаціях «Кава і до кави»,«Кав’ярня – відкриття року», а також «Кавова легенда Львова».

Крім того в рамках Vсвята «На каву до Львова» відбудеться Західноукраїнський Чемпіонат баріста – 2011 (Відбірковий чемпіонат перед UBC, UkraineBaristaChampionship2011—2012, що відбудеться у Києві) . До участі у чемпіонаті збираються найкращі баріста зі Львова та західного регіону України, зокрема представники кав’ярень, що беруть участь у святі. Патронат чемпіонату — SCAE в Україні (ЄвропейськаяАсоціація Спешиалти Кави )

Цьогорічне свято «На каву до Львова» окрім традиційних заходів відродить галицьку традицію благодійності. 25 вересня, в день завершення Фестивалю, відбудеться Перший Львівський благодійний забіг «На каву до Львова». 8-ми кілометровий забіг «На каву до Львова» — це пропагування здорового способу життя, відродження традиції благодійності та єднання у цікавому заході навколо суспільних проблем. А також, свідчення любові до ароматного напою, що так кортить посмакувати учасникам марафону якнайшвидше.

Метацьогорічного благодійного марафону — привернутиувагуспільноти до осіб з особливими потребами. Зібрані кошти, які організатори планують отримати від реєстраційних внесків учасників та спонсорів, будуть спрямовані на підтримку та розвиток проекту «Соціальне таксі» – служба транспортування осіб з особливим потребами у Львові.

Традиційно на час свята у Львові з’явиться газета «На каву до Львова», за допомогою якої усі львів’яни та гості міста зможуть слідкувати за усім, що відбувається в рамках свята.

Про інші цікаві атракції незабаром можна буде взнати на оновленому сайті свята.