хочу сюда!
 

Арина

43 года, весы, познакомится с парнем в возрасте 38-48 лет

Заметки с меткой «8 березня»

Восьмиберезневе. Забуте.



Доброго дня усім прохожим та друзям! cup_full cup_full  
Так склалося, що після восьмого березня я жорстко захворіла грипом та зовсім забула про свої фотографії цих весняних квітів, які я зробила 8-го березня коли гостювала у подруги
Квіти із роду першоцвітів, які ми з такою радістю зустрічаємо коли вони розквітають після довгої холодної зими...
Я все питаю себе: "як я могла забути про них?!!" Вони ж такі прекрасні, чарівні, ніжні...
Це квіти моєї куми з передмістя. У неї завжди самі гарні квіти на світі! Зараз ці... потім тюльпани... троянди...
(моє ставлення обумовлено любов'ю до подруги, не ображайтеся милі садівники)... 
У неї самі гарні та улюблені... 





























Та моя красунечка гортензія.
Милуюся нею кожен день на своєму підвіконні. 



Всім гарної п'ятниці;)

Кто я такая

  Поздравляю тебя с восьмым марта , ну что тебе пожелать кроме здоровья . НО это уже во-вторых . ПЕрвое было  не хуже : Поздравляю тебя  тоже ж с восьмым мартом пусть Бог тебя бережет . 
 Это что было ??? 
  Где мои  кавалеры , подарочки , самолеты , кораблики , колечки ,  домики , острова и материки ???? Где безумства любвей , поклонники, драки и дуэли  и прочие милые прелести , скрашивающие  гордое одиночество ??? Где   россыпи  александритов ,  аметистовіе друзы  , столовое серебро , лакеи и собственный выезд новых 5 машинок  и один джип ...  Еле выцыганила : Ну желаю того чего ты сама себе .  Праздник в разгаре. 

С 8 МАРТА , девочки .  КАвалеров, подарочков , самолетиков, безумств и все такое ...                                За нас 
                                            bokali
  

Жінки переслідують мене (історія із життя на тему 8 березня)

Завтра 8 березня, хочеться написати щось тематично-хайпове. І в мене є таке, щоправда, мабуть, воно стосуватиметься більше мене, ніж вас, міледі і мадмуазелі. Ну воть... З жінками в мене особливі стосунки, і я точно не можу сказати, чого було в них - доброго чи злого, однак точно можу сказати, що проблем з цим ніколи не було. Я тут так прикинув і раптово виявив, що в більшості випадків ініціатива знайомства була саме від об`єкта виділєній-вожделеній (вибачте за пошлий каламбур). Тобто дівчата зазвичай самі знайомились зі мною, підходили і починали щось говорити, але було зрозуміло, що це не просто спілкування від нічогоробити. Мене спочатку це дивувало, потім насторожувало, а потім втягнувся. Ну а шо? Раз самі підходять, то я не проти. На літвечорі, вечірці, симпозіумі була бодай одна панянка, яка вихоплювала мене з кавової гущі народу, підходила і панєслась. Скільки їх було? Катя, Свєта, Катерина Петрівна Келеберда... Всіх вже і не пам`ятаю.
Це тривало так довго, що я припинив на це звертати уваги і сприймав як даність. Однак віднедавна почала творитись якась чортівня. Мила, фліртована увага змінилась якоюсь агресивною напористістю. Тепер жінки почала знайомитись не тільки на заходах з приємною атмосферою і безплатним вінішком. В метро, в тролейбусах, у трамваях, навіть у, хай їм грець, маршрутках, якими я за минулі пару місяців користувався не більше двох разів - скрізь були жінки, які бажали вивідати в мене, як у мене справи, чим я займаюсь і що роблю сьогодні ввечері. Здавалось би - ну а що тут такого? Однак все має бути в міру. Інколи просто хочеться побути на самоті, послухати крайній альбом Dimmu Borgir чи позалипати у всі ці ваші фейсбуки. Однак ні - тільки я заходжу в громтранспорт, так відразу відчуваю на собі пронизливі погляди студенток з великими очима чи самотніх жінок за тридцять, теж з великими очима. 
Фінальним акордом цієї гісторії став випадок, який трапився зі мною минулого вівторка. Ішов я, значить, районом і відчув, що мені треба купити жуйку "Орбіт" з смаком м`яти. Насправді, треба було 20 гривень розміняти, але тсс... Підкотив до ларька, сказав, те, що хотів, просунув у віконце руку, у якій тримав купюру, як тільки рраз! Мою руку хапає інша рука, а саме продавчині того ларька. Я хотів повернути свою кінцівку на волю, але продавчиня вчепилась у мене, немов та пантєра, і навіть злегка ввігнала в мою шкіру гострі і, як виявилось згодом, наманікюрені нігті. Я зазирну всередину і побачив у томному антуражі баночних енергетиків, пиріжків та газет "Теленєдєля" фрау років сорока з вибіленим волоссям, у яскравому одязі а ля базарні 80-ті та густо нафарбованими очима, з яких прямо лилась нестримна первісна енергія. Не скажу, що некрасива, всі жінки красиві, просто не мій смак. Я, уже відчуваю біль від нігтів, кинув "што ви дєлаєте", однак мадам глибоко видихнула і сказала глибоким голосом: "Я сразу поняла. Ти магістр філолог, преподаватель укрАінского язика і літєратури...". "Ну так..., - розгублено сказав я, збитий з пантелику інсайдерською інформацією". "Оооо, - протягнула вона, хтиво сміючись. - А єщьо, наверно, работаєш в інстітутє і живьош в комуналкє?...". Я лише кивнув головою, просто чекаючи, що вона ще скаже, хоча все вже знав... І от дама схопила мою руку другою наманікюреною кінцівкою, приблизилась і тихо сказала: "Я іменно тєбя і ждала. Іді сюда, я вся своя, займомся самим сексуальним сєксам прямо на лістах "Теленєдєлі!!". 
Я зітхнув, даючи зрозуміти, що погодився, а потім різко смикнувся і помчав у парк, відчуваючи, як пече рука, позначена двома кривавими рівчачками нігтів. Вечір минув неспокійно, мені снились фотомоделі, які гнались за мною, я біг, а ноги були немов ватні. На ранок прокинувся, робив свої справи і бачив на вулиці кілька жінок, які ніби ішли на роботу, але на мить зупинялись і кидали погляди в моє вікно...
Як далі жити - не знаю... Однак тепер я розумію, у чому причина цієї ситуації. Жінки просто бачать, що я філолог, живу в цікавій комуналці і ходжу на роботу, з якої всі тікають через рік (тобто витривалий). Від того все це...Найгірше, що вумен, може, кидають своїх чоловіків ради мене. Можливо, саме зараз у порожній кімнаті з пляшкою віскаря перед фоткою дівчини сумує якийсь програміст чи музикант. Мені загалом на них насрать, але все таки це не дуже правильно. Надіюсь, скоро все буде добре, прекрасна половина буде обходити мене десятою дорогою, а знайомства знову перетворяться на квести і якусь муть. Принаймні, буде спокійно

8 Березня

Джерела  нашого
Натхнення ,
Причина  Щастя
і  Життя -
Жінки-


Вітаю  вас  із  вашим
Днем !

Нехай  вам  Прийде
в Дім  Кохання
Любов  огорне  вас
і Блага
Здоровя  вам
Терпіння  , Долі !





Что мне делать?


Мы ругались с моей девушкой, и потом она признала что я прав.



Что мне делать?
shock shock shock
Я никогда раньше не был в такой ситуации...
smutili smutili smutili
И да, ЖЕНЩИНЫ, с международным ВАС...


Желаю быть красивыми и счастливыми! 
kiss kiss kiss


28%, 10 голосов

22%, 8 голосов

8%, 3 голоса

6%, 2 голоса

36%, 13 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Пані! За вас!


Шановні панночки, і пані!
Прийміть вітаннячко моє -
щоб ви завжди були кохані,
і щоби, звісно, - при у.є.! 
 
Нехай ні Петя вам, ні Слава,
не пудрить клятвами мозги!
Щоб прокидались ви під каву,
й завжди з потрібноі ноги! 
 
Щоб у сусідки - шуба гірша!
В начальниці - плоскіший зад!
Щоб губи - наче спілі вишні!
А зачіска - ващє атпад! 
 
Бажаю подружок вам щирих!
Щоб не доводили до сліз!
Щоби нарешті, у всі діри,
свекруха свій не пхала ніс! 
 
Нехай у дзеркалі - ні зморшки!
Ні клятих прищиків! Ні вав!
І щоб хоча б якогось"Порша"
коханий вам подарував! 
 
Щоб вистачало вам, нівроку,
і на Балі, і на Бруней!.....
За це і вип'ю я!..(допоки
дружина порає свиней).... 
Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая