хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «церква»

Покровська церква у Сутківцях



Покровська церква у Сутківцях

Мурована сакральна споруда оборонного типу, збудована на честь свята Покрова. Розташована у селі Сутківцях Ярмолинецького району Хмельницької області. Вона є одним з найдавніших в Україні оборонних храмів (початок будівництва - 1476 р).

Фото: Olga Basun

Патріарху від ФСБ вказано ціль – Україну (світова преса)

Василь Зілгалов.

Прага – Впливові аналітичні видання Заходу стверджують про «припустиму роботу нинішнього патріарха РПЦ Кирила, свого часу, на КГБ, для шпигування за прихожанами за межами Росії» і переконані, що «він й надалі зберігає глибокі контакти з Федеральною службою безпеки Росії». Газети також констатують, що чергове скасування зустрічі президентів Медведєва і Януковича означає лише, що «поступок з боку Росії не буде». Путін збирає у Всеросійський народний фронт і сили з-за кордону, поки-що ближнього, і приймає до ВНФ маргіналів з України… Експерти попереджують, що Україна поступово перетворюється на тропічну землю, а міжнародні екологи б’ють тривогу щодо безчинств браконьєрів в зоні Чорнобиля.

Відоме американське аналітичне видання «Стратфор» вважає, що Москва активізує використання Російської православної церкви і Патріарха Кирила, як свого агента, для розширення впливу у так званих російських сферах випливу в ближньому зарубіжжі, особливо – в Україні. По це свідчить чергова поїздка Кирила до України, де він знову зустрічався з Президентом Януковичем і главою Грузинської православної церкви патріархом Іллею Другим. Експерти зі «Стратфора» не дивуються тому, що РПЦ є слухняним інструментом в руках Путіна та Медведєва. Це, по-перше, стара московська традиція – тримати в руках церкву як політичний інструмент. Це робили Сталін і Єльцин, так робить російська влада і нині. Адже Україна, Грузія, Білорусь та Вірменія – це православні держави. Тим більше, що після смерті «непокірного для Кремля Олексія Другого» до керма РПЦ Кремль долучив Кирила, який, як кажуть американські експерти, «припустимо працював в КГБ в радянський час, допомагаючи службі поширювати свою пропаганду та шпигувати за прихожанами за межами Росії». У «Стратфорі» стверджують, що «Кирило й надалі зберігає глибокі зв’язки з Федеральною службою безпеки». А Путін таким чином «перетворив церкву в сильно політизовану машину, коли патріархія почала чинити вплив на рішення в питаннях соціальних груп і зовнішньої політики». Метою РПЦ, як всюди заявляє Кирило, є «посилення свого впливу на всі слов’янські і східні православні общини». Автори редакційного аналізу «Стратфора» також попереджають, що нині «метою Кирила є посилення впливу Москви на Київ, ослаблення відколотих православних церков в Україні»…Тут наголошено також, що «патріарх Кирило проголосив Київ серцем Російської православної церкви» і «збільшив кількість своїх поїздок до України, шукаючи підтримки у її різних частинах».

Російська «Нєзавісімая газета» вважає, що президенти Росії та України й надалі «жмуть на газ» і Кремль не збирається йти на поступки щодо ціни на «блакитне паливо» для Києва. Вимога з боку Москви залишається чітка й зрозуміла: «зниження ціни на газ можливе лише за умови вступу України в Митний союз, а також створення СП між «Нафтогазом» і «Газпромом». Експерти також вважають, що чергове скасування зустрічі президентів Медведєва і Януковича, яка мала відбутися 31 липня, означає лише одне – «поступок з боку Кремля не буде».

"Москоу таймз" інформує про приєднання української лівої сили Прогресивної соціалістичної партії України Наталії Вітренко до Всеросійського народного фронту Володимира Путіна, що створений для політичної підтримки останнього на наступних у 2012 році президентських виборів в Росії. ПСПУ Вітренко здавна виступає за відновлення єдності України, Росії і Білорусі в єдиній державі. Тепер партія Вітренко братиме активну участь в агітації за Путіна. Речник Путіна Дмитро Песков привітав партію Вітренко в середу з її приєднання до ВНФ і заявив, що « Фронт є відкритим для всіх прихильників». «Москоу Таймз» також нагадує оцінки аналітиків про те, що партія Вітренко була створена свого часу людьми Леоніда Кучми з метою переманити виборців з лівих сил.

Розвідник Кіріл.

Останній візит Патріарха Московського варто вважати не більше ніж «глибокою розвідкою» перед великим наступом на прибічників автокефалії. Далі можлива «розвідка боєм».

Глава Російської православної церкви патріарх кіріл відвідав Україну вп"яте за два роки свого патріаршого служіння. Візит, формально присвячений 1023-річчю хрещення Русі, переслідував щонайменше дві прагматичні цілі. Але, наскільки можна судити, досягнення кожної з них поки що лишається «в руці Божій».

В перший день візиту патріарха деякі ЗМІ з посиланням на джерела в УПЦ МП повідомили, що Кіріл не прилетів прямо до Києва: спочатку його літак нібито здійснив посадку під Севастополем, де Кіріл зустрівся з Віктором Януковичем. Офіційного підтвердження чи спростування цієї інформації так і не надійшло. Тим більше, лишилось невідомим, про що могли говорити офіційний глава Української держави та православний ієрарх, що претендує на звання її духовного глави.

Треба, одначе, зазначити, що з боку Кіріла, котрий свого часу благословляв Януковича на президентство (ненав’язливо позбавивши цієї честі главу власне УПЦ МП Володимира), це міг бути звичайний візит ввічливості. Тим більше, що український президент ще тиждень тому сподівався побачитися в Севастополі, де 31 липня святкують річницю російського Чорноморського флоту, зі своїм російським колегою Дмітрієм Мєдвєдєвим. Але в Кремлі заявили, що візит Мєдвєдєва відбудеться тільки восени (як прокоментували деякі спостерігачі, «поближче до опалювального сезону»).

[ Читати далі ]

Україна не Росія, Москва не Рим.

Як послухати агента Кремля патріарха Кирила, то може скластися враження, що він і є російське божество.
Але таке відчуття може виникнути тільки в того невігласа, котрий не
знає, що Росія хрещення не мала, а просто перетягла силою окупанта з
Києва до Росії не тільки християнські атрибути, але й християнських
очільників.
Ось один приклад. Феофан Прокопович (1681-1736)
церковний і громадський діяч, письменник, вчений-енциклопедист; 1698 р.
закінчив Києво-Могилянську академію; викладав піїтику, риторику й
філософію в Київській академії, з 1711 р. її ректор. 1716 р. він в
Петербурзі, радник царя Петра І в питаннях церковної реформи і державної
політики; єпископ Псковський, пізніше Новгородський.


Тож не маючи факту вихрещення, але маючи імперський диктат, Москва звеліла відзначити 1000-ліття хрещення Київської Русі не в Києві, а у себе,в метрополії російської імперії, в Москві. Однак розпад російської імперії, створеної силою зброї, розпочався після Другої світової війни. Розпалися «Соцлагєрь» і сам його творець, Радянський Союз. У хазяїв Кремля голова болить, як продовжити бодай віртуальну велич своєї імперії, яку знов і знов потрясають акти
визвольної боротьби народів Кавказу.
Як станом на тепер (2010 р.), то Москва з Берліном знову намагаються ділити європейські інтереси. А тим часом наші владні демократи-перевертні продовжують панувати, отримавши з рук «донецьких хазяїн» своє… Духовність наша застигла на рівні будівництва церков і ні слова про духовне наближення до Європи. Але ж приїзд до нас Папи Римського Івана Павла ІІ-го засвідчив, що всі ми щиро любимо Папу. І любов ця була обопільною, це викликало у Папи такі глибокі почуття, що він у Львові навіть згадав і заспівав пісні свого юнацтва.
Нам мило сприймати величні святкування у Римі і Великодних, і Різдвяних свят, і вже традиційно очікуємо папського благословення українською мовою. І якщо це так, то чому ми святкуємо християнські свята не водночас з Папою, не разом з європейськими народами?
Чому ми так тупо і затято тримаємося допотопного, недолугого календаря, запровадженого ще до Різдва Христового царем Юлієм Цезарем, коли знань про світобудову не було ніяких. Але кожен з нас знає, що час – це прогрес.
І саме так думали святий синод і тодішній Папа Римський  Григорій ХІІІ івизнали за доцільне через 1600 років (1582 р.) залишити в минулому календар Юлія Цезаря і перейти на новий, науково-обгрунтований і знаний до тепер у світі як Григоріанський. Прогресивність Григоріанського календаря зрозуміли навіть затяті більшовики і запровадили його в Росії уже в 1918 році.
Є в цьому переході на Григоріанський календар і суто релігійний інтерес,бо, зустрічаючи Новий рік, ми робимо з цього приводу гощення, їмо і п’ємо по повній, незважаючи на те, що у нас піст, який належить заховувати до 7-го січня. Тож ми всі – і православні, і греко-католики – дуже сильно і повально грішимо і в новорічну ніч, і на самий Новий рік. Тому ми перед християнським світом виглядаємо досить недолугими, слабовірними, а як сказати прямо, то дикуватими.
І знову ж питання: чому? Це ж грошей не потребує. Сказали і зробили. І давайте перейдемо на Григоріанський календар, будемо як європейці.
   Я розумію, що догматичний Кирило буде зі своєї Москви слати нам анафему. Але хто для  нас Кирило? Очевидно, що агент Кремля і не більше.
Тепер нам належить, здолавши штучні перепони, поєднати потребу народу і зрілість церковних ієрархів української православної і греко-католицької церков та найближчим часом усунути цю календарну розбіжність між нами і
цивілізованою Європою та дорівнятися до неї спочатку цим кроком.

Степан Воляр.

Сьогодні Свято Божого Тіла

Сьогодні одне із найвеличніших свят - свято Пресвятої Євхаристії (Божого Тіла).В цей день після Св.Літургії з церкви вирушає урочиста Євхаристійна процесія. 

Напередодні свята біля церкви або на території парафії прикрашають чотири престоли: живими квітами, образами, вишивками килимами,фігурками, прагнучм вшанувати Ісуса,утаєного в Найсвятішій Євхаристії.Так само квітами, стрічками прикрашають вулиці, якими рухається процесія.

Попереду процесії несуть хрест , фани ,феритрон. Потім ідуть духовні особи .  За нами діти, адоруючи Євхаристійного Ісуса, посипають пелюстками троянд та інших живих квітів , промовляючи «Свят, Свят,Свят,Господь Бог Саваот!» Священник під балдахіном несе Пресвяту Євхаристію в монстранції. Також сьогодні діти приступають до Першого Святого Причастя . Прийди до мене ,милий Ісусе, Терням голівки я не зраню, Сплету віночок з чудових квітів Тобі під ноги я постелю   Обов’язковим атрибутом свята є посвячення віночків з різнимх квітів (розхідник, мятка, румянок, чебрець , рожа,сунички..) , які оберігають дім і родину.

«Святе Причастя — це найкоротша й найпевніша дорога до неба».

Не так важливо ходити в церкву.


Неважливо, скільки неділь ти сидиш у Церкві, чи ти думаєш, що ти врятований. Бог бачить, що ти робиш і як ти ставишся до людей. Це дійсно важливо.
Амінь

"За родником - белый храм..." (о. Роман)

О.Райдуга. Полотно, олія. 72 х 110 см. 2014 р.
 Імпровізація за мотивом давньої картини невідомого автора
У формуванні композиційного рішення активну участь брав замовник картини



"Если тебя неудача постигла,
Если не в силах развеять тоску...-
Осенью мягкой, осенью тихой
Выйди скорей
К моему роднику..."    о. Роман

Тут усюди пахне середньовіччям.

юрій андрухович
Юрій Андрухович.

   Пригадую, як ще в січні дзвонила колишня сусідка з вісткою, що скоро всебуде добре: на базарі у Франику, мовляв, усі тільки й говорять – Нечай уже як слід поворожив, і той, котрий нині найвищий у Києві, невдовзі почне хворіти, а відтак і гигнеться. Тим часом гигнувся сам Нечай. Та навіть і не гигнувся – гигнули.

   "У Голій Пристані Херсонської області через протести духівництва демонтували скульптуру язичницького божества Даждьбога, встановлену на набережній під час фестивалю "Купальські зорі", – читаю в новинах. І думаю при цьому: "Ти диви, скульптуру демонтували, а фестиваль чомусь перейменовувати не
збираються. Чи Даждьбог їм страшніший за Купала?".Але це лише побіжна думка, бо я читаю далі – цікаво ж, які там настрої в тій Голій (прости Господи!) Пристані: "Священики єпархії висловили своюпозицію з даного приводу, яка полягає в неприйнятті встановлення релігійних, культових ідолів язичницьких часів і створення можливості поклоніння їм", –  повідомив ігумен Феофан.

   Класний, як на ігумена, стиль, відзначаю принагідно – особливо ось це "неприйняття
встановлення і створення можливості поклоніння". Справжній тобі держслужбовець одного з найвищих рангів. Далі виявляється, що аж сто священиків звернулися до голопристанського мера з петицією. Наче й не знайшлося у святих отців нагальніших справ – збавляти грішників, допомагати сиротам, розводити паству на бабло і політичну підтримку, рахувати церковні пожертви, купувати все новіші лексуси, давити ними перехожих прихожан.[ Читати далі ]