Світова громадськість обурена рішенням суду щодо арешту екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Про це повідомляє німецьке видання Der Spiegel.
Так, Президент Європарламенту Єжи Бузек зазначив, що процес проти Тимошенко є чітко політичним.У свою чергу державний міністр в Міністерстві закордонних справ Німеччини Вернер Хойер зазначив, що уряд Німеччини детально спостерігає за судовим процесом в Києві і сумнівається, що дії суду є об’єктивними.
Як додає видання The Washington Post, США та ЄС неодноразово характеризували судовий процес проти Тимошенко як «вибірковий процес» проти політичної опозиції. Видання також зауважує, що міжнародні експерти переконані у тому, що судовий процес проти Тимошенко та її ув’язнення, зокрема, є кроком для усунення кандидатури екс-прем’єра з майбутніх президентських виборів.
У той же час видання The New York Times ще раз наголосило на тому, що після приходу до влади Віктора Януковича за рейтингом Freedom House рейтинг України знизився із «демократичної» до «частково демократичної».
Водночас, Репортери без кордонів знизили рейтинг країни за нового президента з 42 до 131 (з 178 країн) місця за рівнем свободи слова.
Експерт Brookings Institution та колишній посол США в Україні Стівен Пайфер нещодавно зазначив, що «з точки зору Заходу процес є нічим іншим,як політично вмотивованою спробою вивести з боротьби кандидата від опозиції».
Homo videns – це людина, для якої навколишній світ виражається в картинках. Це людина, яка запам’ятовує не стільки ту інформацію, яку чує, скільки ту, яку бачить. Це людина, яка аналізує та робить для себе висновки на основі побаченого!
Я завжди сприймала інформацію саме зором, і найсильніші враження отримувала саме від побаченого. Провівши вікенд у Польщі, а точніше у Кракові та у дорозі до Кракова, набралася нових вражень, адже побачити вдалося чимало. Почну з початку і далі – за порядком.
Дороги
Навіть, якби між Україною та Польщею не було кордону і не треба було б проходити митний контроль, відчути, що ти в іншій країні можна практично відразу – автівкою не трясе, можна їхати прямо, не оминаючи ям (бо їх нема), чітко видно розмітку на асфальті і можна бути впевненим, що не заблудишся, оскільки вказівники перед кожним поворотом. Про близькість України свідчать рекламні плакати на українській мові, дуже схожі до наших сільських хат їхні хати і менш-більш однакові подвір’я – з курми, гусьми, качатами та індиками.
Від’їхавши на кілометрів з вісімдесят, вже чітко розумієш, що ти не в Україні. В нас нема і, на жаль, ще не скоро будуть такі дороги!!! Може я дуже ідеалізую, але справді від таких доріг я у захваті: рівнесенький асфальт, по якому їдеш більше ста і не відчуваєш швидкості (поки їхали до кордону з нашого боку, то більше вісімдесяти їхати було майже не можливо… хіба на окремих кусочках, де проложили свіжий асфальт без розмітки і дорожніх знаків); окремі світлофори для кожної полоси руху, щоб однозначно було зрозуміло кому куди можна їхати; вказівники дозволеного напряму руху, які світяться, щоб в темноті їх було добре видно; знаки пішохідного переходу, над якими мигає світло, щоб привернути увагу водія в будь-який час доби (до речі, деякі знаки цікавенькі, наприклад, окрім звичайного пішохідного переходу, такого як і у нас, на дорогах у населених пунктах можна побачити жовтенькі знаки з маленькою дівчинкою, яка тримає морозиво – «на дорозі неуважні діти» :))); і нарешті – добре продумані перехрестя і круги – коли до них під’їжджаєш, то просто мусиш зменшити швидкість, бо десь за сотню метрів до них дорога збудована невеличкими поворотами, наче хвильками.
І ще – фоторадари – майже в кожному населеному пункті – великі камери, які добре видно. Місцями, звичайно трапляються і муляжі, але коли їдеш, то відрізнити одне від іншого важко. У нас начебто теж є знаки-попередження про фіксацію порушень ПДР, але камер не видно, або ще цікавіше – коли їдеш по дорозі, з обох сторін якої ліс, і бачиш знак – «фотофіксація», то в мене відразу виникає запитання – чи та камера часом не на дереві висить і не живиться сонячною та вітровою енергією??? А навіть, якби та камера і була, то чому її не видно, яка взагалі суть її там чіпляти, якщо водії її не бачать??? Бачачи камеру, водій зменшить швидкість – і вірогідність аварійної ситуації теж зменшиться, а коли камери не видно, то єдине її призначення – зафіксувати порушення… А що це дасть для загальної ситуації на дорозі в конкретний час???... Отож, нічого…
Ще одне спостереження – на дорозі нема поліцейських, типу нашого ДАІ, приємно їхати, коли ніхто не вистрибує з кущів, не переходить дорогу зі швидкістю черепахи, бо йому можна… Взагалі, говорити про різницю у дорогах можна ще багато і довго. Там вони інші і там вони кращі, значно кращі!!!
Місто
Львів і Краків – міста схожі між собою. Схожі архітектурою і енергетикою, та все вони водночас і різні. Різниця частково через те, що Краків менш знищений історично – його менше палили та обкрадали. Тому в Кракові збереглося більше старовинної архітектури та автентичних доріг. Помітно, що у центрі міста, порівняно зі Львовом менше модних магазинів, менше неону та кольорової реклами. Більше – крамничок з сувенірами і всякими маленькими цікавими штучками ( а це знущання з таких туристів, як я))))).
Кидається в очі й відсутність пластикових вікон в історичній частині міста і трамваї, які, коли їдуть, то не привертають до себе уваги шумом і стукотом, і будинки поряд з колією не трясуться, натомість трамваї привертають погляд своїм акуратним виглядом, чистими вікнами (мій погляд привертають, думаю, місцеві жителі на це увагу не звертають, бо по-іншому не можуть собі уявити). Ще один нюанс, який стосується громадського транспорту – у Кракові його суттєво менше, ніж у Львові. Якщо у місті Лева на дорогах через одну автівку маршрутка, а інколи навіть густина більша, то у місті на р. Вісла громадського транспорту практично не видно, час від часу можна побачити великі автобуси, схожі трошки до львівських соціальних маршрутів. Це пов’язано з тим, що у Польщі дешевші автомобілі, набагато дешевші, тому кожен, хто працює, може собі дозволити їздити на авто. Та й отримати від батьків у подарунок машину на повноліття – це звичне явище. Мова йде, звичайно, не про нові, а про вживані автомобілі, однак сама бачила їхній стан на «автокомісі»!!! Хоча де ж вони знищаться на таких дорогах!!!
Стадіон футбольного клубу «Cracovia» – це ще одне, що вдалося побачити, окрім історичної частини міста. Нічого надзвичайного – простий стадіон за європейськими стандартами. Цікаво те, що збудували такий стадіон за рік. Це при тому, що приблизно три місяці витратили на демонтаж старого стадіону. Краків – резервне місто на Євро-2012, і головний стадіон при цьому – ФК «Visla», а не той, про який йдеться. Однак незважаючи на це стадіон все ж збудували за рік. У Львові ж стадіон до європейської першості будують вже четвертий рік…
Загалом ж Краків – це незвичайне місто!!! Воно зачаровує і захоплює величчю і безпосередністю водночас, старовинністю і сучасним європейським колоритом; маленькими вуличками з бруківки і широкими асфальтованими дорогами зі всіма модерними штучками... і багатьма-багатьма маленькими і великими речами, які, на перший погляд, здається поєднати неможливо!!!
Люди
Поляки та українці схожі. Схожі слов’янською зовнішністю та схожі ментально – «co kupi, co sprzeda, kogo naje… ой, надурити». Відрізняються тим, що поляки – кращі господарі. Може зараз не всі зрозуміють, а дехто і засудить, але найголовніше чуття Homo videns дає зрозуміти, що так воно і є.
Практично немає у передмістях будиночків, перед вікнами яких город – травичка, квітники, декоративні деревця, фонтанчики, різні штучки для декору, гарненькі плотики і ніяких грядок, ржавих сіток, старих відер на подвір’ї, брудних залізяк на випадок «а може пригодяться». Тут не справа у грошах. Насправді, насіння, яким засаджують грядки, різні добрива, засоби захисту коштують так само, якщо і не дорожче за декоративні рослини, не кажучи вже про те, що витрачений час і сили вже точно не менші!
Спостерігаючи за людьми, побачила, що жінки носять значно практичніше взуття. Не бачила жодної на шпильках чи каблуках вище п’яти сантиметрів – у будній день. А от у неділю на високих каблуках жінки ходять. Схожа ситуація, як у нас, але українки на височезних каблуках можуть ходити і щодня!!!
Наостанок
Багато можна ще описувати та порівнювати, але все це буде моє особисте враження! Може я занадто емоційна, і забагато уваги приділяю дрібницям, і все це, що описане, для когось не важливе, хто не помітив, а хтось просто не надав значення… Та все ж побачене – це джерело багатьох емоцій, і доведено, що більше половини інформації, яку ми сприймаємо – це те, що ми бачимо, не залежно чи йдеться про Homo videns чи про когось іншого. Треба на світ дивитися з широко розплющеними очима і бачити якогомога більше!!!
Сьогодні, як і раніше, з неукраїнських джерел навколоукраїнських медіа чуємо галасливі заперечення основних тез української історії. Історії яка була укладена саме українськими фахівцями і яка, як проілюструю нижче, збігається з загальноєвропейськими уявленнями про історичні процеси в Європі, в тому числі в Україні, протягом останніх 2000 років.
Україна: найбільша проблема Європи. Виступ у Лондоні 1939 року
Однiєю з ключових фiгур, яка мала значний вплив на формування проукраїнської громадської думки в британському суспiльствi першої половини ХХ-го сторіччя, був вiдомий журналiст-мiжнародник Ланселот Лоутон. "Незалежна i автономна Україна, - писав вiн, - необхiдна для європейського економiчного прогресу i свiтового миру".
..29 травня 1935 р. в примiщеннi Палати Громад парламенту Великої Британiї за iнiцiативою Англо-українського комiтету (громадська організація, в яку входили члени парламенту, вiйськовi, вiдомi вченi та журналiсти Британії - ІП)
вiдбулися публiчнi слухання, присвяченi ситуацiї навколо України.
Ланселот Лотон виступив iз доповiддю, яка мала промовисту назву "Українське питання".
Одна тільки цитата з доповіді ---
"...З огляду на унiкальне географiчне положення будь-яка серйозна спроба з боку України скинути
поневолювачiв i об'єднати свої чотири розмежованi частини в одну незалежну Українську державу неодмiнно викличе справжню панiку..."
З повним текстом самої доповіді варто ознайомитися хоча б для того, щоб відчути ту прірву, що лежить між тим,
що ми чуємо з північного сходу і тим, що давно всім відомо на заході від України. А також щоб звірити свої думки та знання.
Світ, в якому ми живемо - нескінченний у просторі, вічний у часі та гармонійно суміщає в собі все, що тільки можна уявити.
Хто каже що це не так - спеціально хоче заплутати та приховати якусь частину.
Є ще такі, хто не каже що це не так, але починають розводити суперечки на тему "це гарне, а це - погане, це добро, а це - зло". Ці суперечки націлені на витрату часу і життєвої енергії даремно.
На мою думку, варто прислухатись до тих хто пояснює існування і взаємодію всесвіту, без встановлення обмежень та визначення якості.
Інших варто просто слухати, щоб приходити до істини через розуміння помічених похибок та кривди.
Був світ безмежним і чудовим,
Мить невловима – вічність ціла,
Небес та сонця тиху мову
До лук, озер я розуміла.
Світ зачарований, широкий,
Неначе книжку, я читала,
Побожно сторінки гортала…
Дитя, пізнайко яснооке!..
04.02.2011
Центр досліджень визвольного руху підготував інформацію про те, як світ та Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору у 2010 році.
Австралія
В суботу, 27 листопада, пройдуть панахиди та запалять свічки моління в містах Канберра (пам’ятник жертвам Голодомору, церква Святого Миколая) о 19:32, Aделайда (пам’ятник жертвам Голодомору, церква Святого Михаїла) о 10:30, Перт (перед пам’ятником, Церква Cвятого Івана Хрестителя) о 19:15, Нобел Парк о 14:00, Джелонг о 19:32.
У неділю, 28 листопада, в містах Cідней (панахида, громадський поминальний захід та демонстрація виставки), Брізбен о 9:30, Мельбурн о 10:00, Ньюкасл о 9:30.
Вірменія
В суботу, 27 листопада, в Єревані в церкві Сурб Зоравар відбудеться панахида та будуть запалені свічки пам’яті. А в культурному центрі національних меншин пройде культурно-просвітницький захід з показом документальних фільмів про Голодомор.
Греція
В суботу, 27 листопада, в українській надільній школі пройде урок Пам’яті та покажуть документальний фільм.
У неділю, 28 листопада, в Афінах (церква Святої Трійці) та Малакасі (храм Живоносного джерела) відбудуться панахиди, реквієм за жертвами Голодомору та будуть запалені свічки пам’яті.
Іспанія
26 листопада в Іспансько-українському центрі відбудеться Вечір пам’яті із запаленням Свічки пам’яті з участю представників Посольства України, іспанської влади (представників уряду Мадридської автономії), представників різних національностей.
27 листопада — проведення уроків Пам’яті в суботніх українських школах.
28 листопада — панахида та запалення Свічки пам’яті в церкві «Buen Suceso».
Італія
21 листопада на центральній площі Рима відбулася панахида та засвітили свічки.
Канада
27 листопада у містах Канади (Ванкувер (Британська Колумбія), Оттава, Гамільтон, Лондон, Ошава, Сент Кетеринс, Торонто, Едмонтон і Віндзор) відбудуться панахиди та засвітять свічки, о 19:32 розпочнеться хвилина мовчання, під час якої десять разів битимуть церковні дзвони.
На жалобних акція в Канаді цього року читатимуть списки жертв з Вінницької області та встановлять 33 чорні прапори з національним прапором в центрі біля урядових будівель та шкіл.
Португалія
У неділю, 28 листопада, у Лісабоні на площі Мартін-Моніж відбудеться панахида та будуть запалені свічки пам’яті. Українці також подали петиції до португальського Парламенту визнати Голодомор Геноцидом.
Сербія
26–27 листопада у Белграді, Новому саді, Кулі, Вербасі, Стремській митровиці та Інджії пройдуть панахиди та засвітять свічки.
Сполучені Штати Америки
27 листопада у містах США, серед яких Вашингтон, Чикаго, Філадельфія, Глен Спей, Клівленд, Нью-Йорк, Філадельфія, Йонкерс українці запалять свічки пам’яті.
Раніше пройшли панахиди та громадські заходи:
19 вересня відбувся щорічний День пам’яті геноциду українського народу в Чикаго, штат Іллінойс.
1–3 жовтня — у Філадельфії, штат Пенсильванія.
7 листопада — Глен Спей, штат Нью-Йорк.
12–15 листопада пам’ять жертв геноциду вшановували у Клівленді, штат Огайо.
17–18 листопада — в Віппані, штат Нью-Джерсі.
20 листопада у Нью-Йорку відбулося щорічне вшанування геноциду в Україні в соборі Св. Патріка.
Франція
18–28 листопада в Парижі триває виставка «Невідомий геноцид українців 1932—1933»
21 листопада в Парижі відбулася мовчазна хода, панахида та реквієм у Соборі Паризької Богоматері та у церкві Святого Сімона.
27 листопада о 19:00 розпочнеться жалобний захід, хвилина мовчання та запалять свічки в Парижі, а о 14:30 в Ліоні.
Хорватія
25 листопада в Загребі демонструватиметься фотовиставка про геноцид.
27 листопада в Загребі та інших містах країни пройдуть молитви та запалять свічки.
Чехія
28 листопада — похід та віче (Старомєстська площа) у Празі о 10:30.
Заходи по вшануванню памяті жертв Голодомору в Україні
Сімферополь
27.11 о 16:00 — молитва в Церкві Ольги та Володимира, після панахиди відбудеться віче (вул. Севастопольська).
Вінниця
24.11 пройшов круглий стіл в Інституті підвищення кваліфікації.
27.11 о 16:00 — запалення Свічки пам’яті біля пам’ятника Голодомору (Хмельницьке шосе)
Луцьк
27.11 о 15:00 — скорботна хода із вшанування пам’яті жертв голодоморів за участю духовенства та громадськості міста з Центрального майдану до Замкової площі.
15:20 — покладання квітів до пам’ятного знаку Християнського милосердя та пам’ятника жертвам політичних репресій, панахида та віче-реквієм з вшанування пам’яті жертв голодоморів на Замковій площі.
16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічку пам’яті» на Замковій площі.
Ковель
26.11 в усіх навчальних закладах міста пройде акція «33 хвилини».
27.11 о 16:00 біля меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору» віче-реквієм та загальноукраїнська акція «Запали свічку пам’яті»
Дніпропетровськ
27.11 о 10:00 — офіційні заходи біля меморіалу жертвам Голодомору на 9-му кілометрі.
13:00 — громадські і політичні організації демократично-патріотичного спрямування вшанують пам’ять жертв Голодомору біля меморіалу на 9-му кілометрі.
16:00 — старт акції «Запали свічу пам’яті» біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору (хреста) на площі біля залізничного вокзалу.
17:00 — початок ходи зі свічками через проспект Карла Маркса до пам’ятного знаку на площі біля залізничного вокзалу.
Донецьк
27.11 о 11:00 — панахида в Козацькому храмі та віче-реквієм.
16:00 — біля пам’ятника Шевченка запалення свічок пам’яті.
30.11 о 11:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Готель «Централь»).
Житомир
24.11 о 13:30 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Житомирська обласна наукова бібліотека ім. О.Ольжича).
27.11 о 10:00 — віче-реквієм з вшанування жертв Голодомору біля Меморіалу жертвам Голодомору і репресій (пл. Путятинська)
16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті».
Ужгород
27.11 о 16:00 на Театральній площі відбудеться загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті»
Запоріжжя
26.11 о 11:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Запорізький національний університет, 50 ауд., 1 корпус).
27.11 о 11:00 на площі Фестивальній збір учасників жалобної акції, о 12:00 хода центральним проспектом до пам’ятника жертв політичних репресій, панахида.
16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті» біля пам’ятника Голодомору (Парк 12 квітня).
Кіровоград
27.11 о 16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті» біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору (вул. 50 років Жовтня, 1а).
Луганськ
27.11 о 10.30 — панахида та віче у сквері Пам’яті біля пам’ятника жертвам Голодомору.
Львів
27.11 о 16:00 — запалення свічки пам’яті біля пам’ятника Шевченка.
28.11 о 17:00 — збір біля пам’ятника жертв комуністичних репресій і хода до пам’ятника Шевченка, виступ 33 хв. і молебень.
20:00 — перегляд фільму «Голод 32–33» (палац Г.Хоткевича).
Миколаїв
27.11 о 14:00 — хода від Кафедрального собору УПЦ КП Кашперовської Божої Матері до пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Херсонське шосе).
16:00 — запалення свічки пам’яті.
Одеса
27.11 о 10:00 — покладання квітів до пам’ятника «Жертвам голодомору 1932—1933» (Лідерсовський бульвар).
16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на Соборній площі
Полтава
26.11 о 11:00 — круглий стіл представників громадських організацій та політичних партій щодо 77-ої річниці Голодомору-геноциду 1932—1933 років.
16:00 — вечір — реквієм в приміщенні Полтавського музичного училища ім. Лисенка за участі духовенства.
27.11 о 16:00 — хода та служба божа у Свято Успенському кафедральному соборі. Хода пройде центральною вулицею Полтави — Жовтневою, від будинку №29 де під час Голодомору розміщувався так званий «Торгсин» (торговля с іноземцями) і по вулиці Жовтневій до собору.
27.11 — поїздка представників громадськості в м. Лубни до меморіалу жертвам Голодомору-геноциду на Зажур-горі.
Рівне
25.11 — 27.11 — виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» підготовлена Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000» (вул. С.Петлюри, 1. Народний Дім).
27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на Майдані Незалежності.
Суми
25.11 о 13:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (прес-центр «Суми-news», вул. Воскресенська, 13а).
27.11 о 10:00 — Скорботне віче і панахида біля монументу жертв Голодомору (сквер Баумана).
11:30 — покладання квітів на місці масових поховань жертв Голодомору (район Луганського кладовища).
15:30 початок всеукраїнської акції запалення свічок пам’яті, всеукраїнська хвилина мовчання о 16:00. (сквер Шевченка).
16:30 — перегляд фільму «Голод 32-33».
Тернопіль
27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на Театральному майдані.
Харків
24.11 о 13.40 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Прес-центр «Майдан Свободи», м. Харків, площа Свободи, 8).
27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на пл. Свободи.
Херсон
27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» біля пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Тираспольська).
Хмельницький
22.11 — 24.11 — вулична експозиція виставки «Страчені голодом: невідомий геноцид українців», підготовленої Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000».
25.11 о 14:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами Галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Обласна юнацька бібліотека).
27.11 о 15:30 — хода зі свічками до пам’ятника Ангелу Скорботи по вул. Проскурівській, 35. По завершенні ходи відбудеться панахида та запалення свічки пам’яті.
Черкаси
27.11 о 11:00 — панахида біля пам’ятного хреста у парку по вул. Смілянській (біля Собору).
15:30 — жалобна хода від Свято-Троїцького храму до Соборної площі.
16:00 — скорботне віче на Соборній площі, запалення свічок пам’яті.
Чернівці
27.11 о 16:00 — акція вшанування жертв Голодомору-геноциду на Центральній площі, вулична експозиція виставки «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» підготовленої Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000».
Чернігів
26.11 о 12:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (КМЦ «Інтермеццо», вул. Шевченка, 9).
27.11 о 16:00 — молебень біля храму св. вмц. Катерини та каменя «Борцям за волю України», запалення свічок пам’яті.
Київ
27.11. о 14:30 — хода до Національного меморіалу Голодомору (вул. І. Мазепи, 15а).
27.11. о 16:00 — запалення свічок пам'яті
Громадська кампанія "Новий Громадянин".
Ще одне спостереження – на дорозі нема поліцейських, типу нашого ДАІ, приємно їхати, коли ніхто не вистрибує з кущів, не переходить дорогу зі швидкістю черепахи, бо йому можна… Взагалі, говорити про різницю у дорогах можна ще багато і довго. Там вони інші і там вони кращі, значно кращі!!!
