хочу сюда!
 

Nataliya

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Заметки с меткой «європа»

Открытое письмо всем друзьям-россиянам!

2 грудня 2013, 13:15 

Дорогие друзья-россияне! Все те, кому не безразлична судьба Украины, а значит и моя лично судьба. Этим письмом я хотел бы поблагодарить всех вас за ту поддержку и любовь, которую вы, как никогда искренне, выражаете нам в эти дни. Я даже не знаю, существует ли в мире другая такая страна, кроме России, конечно, которая уделяет так много внимания тому, что сегодня происходит в Киеве, и во всех больших городах нашей родины.

В вашем акте любви нельзя не увидеть искренних, и действительно, любящих людей. И это не может не подкупать. Особенно тех из нас, которые вопреки здравому смыслу решаются писать даже личные дневники на русском языке - совершенно чужом, насильственно насаждаемом языке страны-оккупанта.

Конечно, со словом "оккупант" вы быстрее будете связывать американца или какого-нибудь фашиста. И уж наверняка не себя. Но честно анализируя все то, что происходит в Украине уже много лет, можно сделать вывод, что это как раз очень точное и емкое слово. Вы же не смотрите на нас как на равных? Вы же считаете, что вы в Украине "свои", а мы в Москве "чужие- бедные родственники". А если все так, значит, мы для вас совершенно не ровня.

Сколько раз в жизни я слышал о "лохушках-хохлушках" и "лучших проститутках из Украины", словно нравственные качества конкретного человека зависят только от его близости места рождения к Кремлю. Согласитесь, вам важно всегда быть сверху. Жизненно важно. Потому, что комплексы гложат.

Для очень многих из вас жизненно важно постоянно называть нас "малороссами", или же делом принципа писать именно "на Украине", вместо "в", только для того, чтобы показать свое имперское превосходство.

А ваши "искрометные", как прошлогоднее ситро, шутки о ворованном украинцами газе - главная шутка в КВН о нас уже два десятилетия, хотя вы же сами понимаете, что это просто глупая шутка. При чем, действительно очень глупая и лживая.

Можно еще много таких примеров приводить, но сейчас речь не об этом.

Вы действительно считаете себя лучше по-умолчанию. И вы сами это прекрасно осознаете.

Вы осуждаете шовинизм, но все время сами от него же страдаете. Для вас быть украинским националистом - смертный грех, а русским националистом звучит гордо. Не правда, странно?

Украинцы для вас всегда были людьми второго сорта. И я даже знаю почему.

У нас много любви. Мы наивные как дети. Мы не способны лукавить и вести двойную игру.

А вы не способны уважать того, у кого меньше пушек чем у вас. Например, чеченцы и грузины. В этом смысле они нравятся вам гораздо больше. Потому, что вы их панически боитесь. И именно поэтому и нападаете первыми. Всегда.

Ну, и американцы тоже вам враги. У них нет такой демократии, которая бы не мешала вашей демократии.

Зато у вас всех есть американские айподы и айфоны. И главная мечта россиянина - улететь в Америку навсегда, бросить свои лапти, и деревни с домами без заборов. Но это не считается.

Главное, что бомбить Сирию - грех, а Грузию нет. И если надо - то и Киев. Словно голос мертвеца из СССР, Россия делает всех, кто не хочет плясать под ее дудку - врагами.

Но мы - не ваши враги.

Мы враги всякой диктаторской власти, которая чтобы защитить свое кресло, готова проливать невинную кровь. Даже женщин, детей и стариков.

Такое не возможно в Европе. Зато возможно и в России, и в Белоруссии, и в Казахстане. А Украина - это Европа.

Сегодня у нас, наконец-то, появился шанс получить ваше уважение. Которое, впрочем, всегда сопутствует тем, кого вы ненавидите. Ненавидите искренне. По-братски.

Но клянусь вам, даже несмотря на все это - мы не смотрим на вас как на врагов. Вы наши братья и сестры, и для нас приоритет - сохранить с вами хорошее отношения.

Мы давно научились различать вас, простых людей, и вашу диктаторскую власть, которая всю жизнь вас зомбирует и будет зомбировать пока ей это выгодно. Очень больно, что вы не осознаете себя жертвами. А без этого нельзя излечиться.

Кстати, точно так же действует и диавол. Сначала он внушает людям грех, а потом - мысль что это это были их собственные мысли и желания.

Совсем не удивительно, что мозги человека, которые смотрят первый канал всю сознательную жизнь, могут превратиться в жижу, уже за первые пол года. И самое удивительное здесь то, что очень многим из вас это процесс откровенно нравится.

Те немногие россияне, которые способны понимать и говорить умные вещи или уже в тюрьмах, или еще под следствием, или всю жизнь носят ореол городского сумасшедшего.

Многие из вас уже безнадежно неспособны понять, что Россия сегодня - это тоталитарная страна, у руля которой стоит диктатор. Вы уже не понимаете, что вся "ваша правда" о нашей Украине, это всего лишь очередной проект трусов-политтехнологов. А они действительно тр`усы, которые боятся, чтобы в россиянах не проснулась свобода. Страшнее этого для диктаторов не бывает ничего. Они власть любят больше жизни. И, обычно, меняют ее только на нее.

А пока, вот вам в подарок дешевая водка, Максим Галкин, Сергей Пенкин, "Любэ", Камеди Клаб, и конечно, ОРТ, чтобы вы знали что происходит в мире, и главное, как это все понимать.

 

 

Чуть не забыл. Еще есть РПЦ, патриарх Кирилл, который, как искренний пастырь, своим "русским миром" покрывает даже Казахстан и Японию. Ну, а что. Пусть все знают как должен выглядеть настоящий духовный лидер - умный, с душещипательными проповедями, но зато в автомобиле из брони, и с вооруженной до зубов охраной.

Это для вас совершенно нормально, и вы согласны целовать такому человеку руку. Нам этот вариант не подходит. Извините. Мы все еще ищем альтернативу заслуженным агентам КГБ. По крайней мере - в качестве своих духовных лидеров.

Друзья, вы должны нас понять. Украине больше нельзя отставаться в той дыре, в которую их завела власть Кравчука, Кучмы, Ющенка и Януковича.

За те двадцать лет независимости, когда у штурвала страны стояли люди безразличные к нашему будущему, мы разучились верить.

Каждый Президент все больше убивал в нас веру и надежду.

У меня, и целого поколения мох соотечественников, политики уже украли цивилизованное будущее. И если мы будем продолжать молчать - его украдут и у наших детей.

Прошу, не осуждайте нас за то, что Украина выбрала будущее без России. Если любите - отпустите.

Европа не панацея и не идеал, но сегодня это единственная соломинка, за которую мы держимся, в поиске нашего светлого будущего. Хуже нам не будет, потому, что хуже уже не бывает.

Украиной правит мафиозный клан, банда преступников не в переносном, а в совершенно прямом, буквальном смысле.

Сегодня почему-то уже мало кто говорит о том, что власть Януковича была нелигитимной уже изначально. За него проголосовало меньшинство, при чем, с огромным количеством подтасовок и манипуляций, подкупов и инсинуаций. Но тогда мы все эту проблему просто заболтали.

В эти дни пришло время исправить эту ошибку. Сейчас или никогда. Власть пролила кровь наших граждан, и больше не может выступать от нашего имени. Это больше не наша власть.

Украина - это Европа. У нас совершенно другой менталитет. Сегодня мы пока еще можем себе позволить выйти на Майдан. И пока в России такой возможности не будет, то нам с ней точно не по пути.

Не будьте ревнивцами. Тот кто действительно любит, делает все, для счастья другого. Сделайте это для нас - приимите наш выбор. Не душите нас в своих обьятиях. И не презирайте нас только за то, что мы хотим для себя и своих детей лучшей жизни.

Миллионы людей на майданах Украины - это не сумасшедшие и купленные актеры. Они настоящие. Как и настоящая кровь наших детей, на нашей земле.

Так дальше жить нельзя. Ни нам. Ни вам.

Искреннее спасибо всем тем, кто действительно рад за нас, и за нашу маленькую победу. Надеюсь, это все имеет смысл, и будет иметь продолжение.

Україна - це Європа!

http://risu.org.ua/ua/index/blog/~fryevhen/54472/

«Україна: найбільша проблема Європи…»

Сьогодні, як і раніше, з неукраїнських джерел  навколоукраїнських медіа чуємо галасливі заперечення основних тез української історії. Історії яка була укладена саме українськими фахівцями і яка, як проілюструю нижче, збігається з загальноєвропейськими уявленнями про історичні процеси в Європі, в тому числі в Україні, протягом останніх 2000 років.

Україна: найбільша проблема Європи. Виступ у Лондоні 1939 року

Однiєю з ключових фiгур, яка мала значний вплив на формування проукраїнської громадської думки в британському суспiльствi першої половини ХХ-го сторіччя, був вiдомий журналiст-мiжнародник Ланселот Лоутон. "Незалежна i автономна Україна, - писав вiн, - необхiдна для європейського економiчного прогресу i свiтового миру".

..29 травня 1935 р. в примiщеннi Палати Громад парламенту Великої Британiї за iнiцiативою Англо-українського комiтету (громадська організація, в яку входили члени парламенту, вiйськовi, вiдомi вченi та журналiсти Британії - ІП) вiдбулися публiчнi слухання, присвяченi ситуацiї навколо України.

Ланселот Лотон виступив iз доповiддю, яка мала промовисту назву "Українське питання".

Одна тільки цитата з доповіді ---

"...З огляду на унiкальне географiчне положення будь-яка серйозна спроба з боку України скинути поневолювачiв i об'єднати свої чотири розмежованi частини в одну незалежну Українську державу неодмiнно викличе справжню панiку..."

З повним текстом самої доповіді варто ознайомитися хоча б для того, щоб відчути ту прірву, що лежить між тим, що ми чуємо з північного сходу і тим, що давно всім відомо на заході від України. А також щоб звірити свої думки та знання.

«Нас кто-то где-то обманывает» (с) Херсон vs. Москва.

Взято з ФБ
Aleksey Kopytko

Вчера после некоторого перерыва решил посмотреть, что творится в питерских группах. Очень увлекательное занятие. Поскольку, с одной стороны, большинство пишущих крепко деформированы «русским миром», имперским величием и нежной любовью к Путину. С другой - публика достаточно интеллектуальная, не полностью утратила рассудок и когда сталкивается с неопровержимыми фактами, их принимает. Реакция на факты, не укладывающиеся в пропагандистскую картинку – это самое интересное.

И вот, значит, в одной из групп идет обсуждение проблем крупного российского туроператора «Натали турс». Долги, проблемы туристов, всё вот это. В какой-то момент, один из участников приносит ссылку на материал о трэше и угаре, который творится с чартерными рейсами в Украине. Отмены, дикие переносы, сотни зависших туристов и т.д.

Сначала разгорается бурное веселье на тему «какие х_охлы тупые». И туроператоры у них жадные и воровитые, и самолёты старые, и государству плевать на этот беспредел. Хи-хи, ха-ха, доскакались и т.д.

Потом один из допысувачив делает неожиданный вывод. Постойте, пишет. Тут что-то не так. Все эти жадные туроператоры, все эти калечные авиакомпании – это всё прекрасно. Но получается, что суть нынешнего кризиса - в другом: НЕ ХВАТАЕТ САМОЛЁТОВ, ЧТОБЫ РАЗВЕЗТИ УКРАИНЦЕВ ПО ЗАМОРСКИМ КУРОРТАМ.

Ээээ, как это? – в недоумении спрашивают остальные. Вот так это – количество людей, которые могут позволить себе полёт на море, больше, чем возможности авиакомпаний. Перевозчики работают на пределе, поэтому при малейшем сбое возникают затыки.

Наступает неловкая пауза, после чего в ленте начинают мелькать ссылки со статистикой по украинской авиаотрасли и недоумёнными комментариями. Так что, у них там - рост? Хм. С нами (Россией) же авиасообщения нет, куда они летают? Лоукосты заходят? Борисполь не справляется? А что там с региональными аэропортами? Как это есть чартер Кривой Рог – Даламан??? Не может быть, точно Кривой Рог? О боги, что значит РЕГУЛЯРНЫЙ рейс Херсон – Люблин??? Херсон – это ж вообще в ж_пе. Как они оттуда летают? Совсем оборзели!

После фраз о Херсоне появляется человек из Крыма. Пишет, что, да, аэропорт там не ахти, но удобно, ибо есть регулярный рейс на Стамбул, а оттуда – в любую точку Европы. Рейс на Люблин он ещё не тестил, только собирается, а через Стамбул пару раз летал. Дальше разворачивается настоящая драма.

То есть как это? – спрашивают допысувачи. Ты, значит, из Крыма не полетел через Москву или Питер, не полетел через Сочи или, на худой конец, через Ростов, а поехал в Херсон? Ты совсем больной?

Чё это я больной? – возмущается человек из Крыма. По затратам примерно так же, если не дешевле. По времени – примерно так же, если нет задержек на границе Плюс (шах и мат!) точно не будет проблем с х_охлами. Они ж бдят.

А чё это тебя волнуют проблемы с х_охлами? У тебя чтоооо, украинский паспорт?? – начинают закипать россияне. И тут одного осеняет: безвиз???

Крымчанин, очевидно, понял, что сболтнул лишнего, поэтому тихо исчезает. Люди в обсуждении делятся на две группы. Ну, если человеку так удобнее, то какие-проблемы, чё вы до него докопались? – пишут одни. Что значит «удобнее»??? Вы в своём уме вообще? Мы зачем Крым от фашистов спасали? Мы зачем санкции терпим? Мост для кого строили? Чтоб они теперь через Херсон по европам летали?

Дальше 8 страниц ругани.

В итоге один из участников гениально подытоживает: «Сам факт, что Херсон в какой-то из реальностей может быть альтернативой Москве для полётов в Европу, у меня в голове не укладывается. Херсон. Москва. Херсон. Москва. Нет, это выше моего понимания. По ходу, нас кто-то где-то обманывает».



Вітаю! Подорожуймо Європою :)


P.S. За ось таку картинку три роки тому адміністрація сайту заблокувала мій акаунт. Тепер їм показую язика yazyk

Не люблю Юща, але... факт достойний уваги!

Сестра Чемоданова
1 год. · 

И вот скажите мне - где, в какой стране можно увидеть президента, хоть и бывшего, торгующего на развалах?
Иду такая, таращусь на всякие штучки в надежде прикупить себе чего-нибудь винтажного да за минимальные деньги - и вдруг взгляд падает на Виктора Андреевича. Сидит себе на пластмассовом стуле и пьёт кофе из бумажного стаканчика. А перед ним разложены старинные вышиванки. Торгует, значит. Люди проходят, здороваются. Я попросила разрешения сфотографировать - он сказал: да не вопрос. Поговорили мы с паном Ющенко о погоде, о том-о сём, пожали друг другу руки... 
Ёлы-палы. Мэр столицы ездит по городу на велосипеде один, без охраны. Президент торгует на блошином рынке...
Два мира - два образа жизни.
И кто-то ещё ёрничает, кривя скептически губы: в Европу они собрались! Отвечу: идём уже, идём!
Эту страну не победить.


Офіційне: українські організації Європи за Бандеру

Ми, громадяни України, представники українських громадських організацій Європи, висловлюємо своє несприйняття та обурення з приводу повідомлення про скасування Указу Президента України від 20 січня 2010 року №46 “Про присвоєння Степану Бандері звання Герой України”, що опубліковане на сайті Президента України.

Поява цього повідомлення зараз, з посиланнями на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року, виглядає як відкрита провокація та зневага до українського народу та його історії.

Вищеназвані рішення українських судів прийняті з грубим порушенням чинного законодавства, суперечать нормам права і судочинства і є політичним замовленням влади України. Через це вони не можуть бути визнаними.

Степан Бандера не є і не може бути символом якоїсь однієї партії чи політичної сили. Будучи одним з найбільш яскравих борців за Незалежну і Соборну Українську Державу, він є символом Незалежної України. Він - Герой не для окремої частини України, а для кожного свідомого українця, незалежно від місця проживання: на Заході чи Сході України, або ж за кордоном. Світлої пам’яті Степан Бандера та очолювана ним Організація Українських Націоналістів як ніхто інший наблизили народження Української Держави, віддавши за цю священну мету найдорожче — власне життя. Без їх героїчної боротьби не було б на карті світу держави Україна, а отже і інституту Президента, відповідно і Президента Януковича.

Факт публічної зневаги до постаті Степана Бандери і так зване “скасування” Указу Президента про присвоєння йому звання Героя України ми вважаємо свідомою антиукраїнською провокацією владної верхівки в Україні, ознакою її політичної незрілості і меншовартості, а також загрозою для самого існування Держави України.

Висловлюємо нашу солідарність обласним радам Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини та всім громадським і політичним організаціям, котрі висловили свій протест проти цього незаконного та антинародного рішення.

Звертаємося до Президента України із закликом припинити провадити антиукраїнську політику на замовлення північного сусіда, не позбавляти український народ власної історії, мови та культури.

Зі свого боку ми робитимемо все від нас залежне, щоб в країнах нашого перебування громадськість могла якомога більше знати про Україну, про її справжню історію та Героїв, а також про актуальний стан політичного та суспільного життя.

Бандера був, є і буде Героєм України!

Слава Україні!!!

Португалія:

Спілка українців у Португалії - Голова Павло Садоха

Асоціація українців у Португалії "Собор" - Голова Олег Гуцько

Християнський рух українців у Португалії - Голова Іван Онищук

Українсько-португальський освітньо-культурний центр, школа Тараса Григоровича Шевченка Директор Наталія Дмитрук

Німеччина:

Центральна Спілка Українців в Німеччині - Голова Людмила Млош

Італія:

Християнське Товариство Українців в Італії – Голова Олесь Городецький

Асоціація українських жінок в Павії «Джерело» - Голова Діна Петелько

Асоціація українських жінок в Італії (Неаполь) – Голова Олександра Фарима

Асоціація українців на Сарденії «Барвінок» (Кальярі) - Голова Володимир Степанюк

Асоціація «Україна в Європі» (Рим) - віце-президент Марія Очич

Українська школа «Свята Софія», об’єднання «Родинна Світлиця» (Рим) - директор Мирослава Горбенко

Асоціація «Оріана» (Рим) – Президент Марія Беднарчук

Асоціація «Арата» (Рим) – Віра Хижа

Культурна асоціація «Калина» (Салерно) - Голова Ольга Тарасюк

Асоціація «Надія» (Брешія) – Голова Ольга Вдовиченко

Культурна асоціація «Зубко» - Президент Любов Зубко

Іспанія:

Асоціація "Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців" – Голова Юрій Чопик

Асоціація Українців Регіону Мурсія - Голова Лариса Пономаренко

Асоціація українців Каталонії "Червона Калина" - Голова Володимир Петрущак

Асоціація "Українці Торревієхи" - Голова Михайло Черешнюк

Асоціація українців Кантабрії "Оберіг"- Голова Марія Курницька

Греція

Товариство української діаспори в Греції "Українсько-грецька думка" - Голова Галина Маслюк-Какку

"Майдан".

Не Європа Януковича, а Янукович Європу.

                     Ось скажіть мені шановні, Ви дивитесь навколо? А якщо дивитеся, то бачите?
                     Ну, те що не тільки на сході та півдні України одні лохі живуть, а і в центрі, і на заході, і на півночі, це вже мабуть всі зрозуміли. Ті просто лохі, а ці, проукраїнські лохі. Просто лохів, бандити на чолі з Януковичем, використали під час виборів, одноразово, за посиленною програмою, а потім там все повернулося до звичного життя гетто рабів. А проукраїнських лохів, якіх не вдалося використати під час виборів, використовують після. У цих, проукраїнських лохів, сталася якась суспільно-громадянська, садо-мазохістка хвороба. Всі вони, і я також, перед виборами казали, що всім буде дуже погано, якщо урка Янукович захопить владу. Попідстрибують ціни на харчи, на комуналку, почнуться невиплати заробітної плати, та решта різних побутових негараздів. Настане тотальне розкрадання держави. Ну, а те, що Україна стане колонією Кремля, що буде знищуватися все українське, в цьому і сумніву не було.
                      І що ми бачимо? Все так і сталося. А що майбутні проукраїнські лохі? А вони кажуть: а ми і казали, що так буде. Ну і...? Ну і нічого. Мовчки платять за харчи, за комуналку, за послуги та решта, всі ці необґрунтовані ціни. Тим, кому не платять заробітну плату, пенсії, трішки пошебуршаться, а після копієчної подачки розходяться по домівках.
                     Ця, наша, яка-неяка, але опозиція, закликає до об'єднання, до супротиву, до відстоювання своїх прав. Але проукраїнські лохі у відповідь кажуть: ні, ні, ніяких партійних прапорів, у нас економічні вимоги.  Про захист лідерів опозиції і мови нема. Наслухавшись шизофренічної маячні старпера Азарова та йому подібних, проукраїнські лохі, перебираючи довжелезну локшину на вухах, бубонять, що "всі однакові", що всі крали. Коли запитуєш, а що ж Юля вкрали, у відповідь чуєш ідіотське зустрічне запитання - "а ти що, віриш, що вона не крала?". Нормальна людина, яка звикла спілкуватися з нормальними людьми, після такого психічно-філософського реверсу, одразу  впадає в ступор.
                     Ну, а ті, з радісно-недолугим виразом на обличчі,  продовжують сидіти у лайні. То хіба це не лохі? То дайте інше, більш влучне визначення.
                     Але, я зараз не про це. Те, що, у народа України кастровані гідність, честь, самоповага, це вже підтверджений факт. Зафіксований та використаний бандюками по повній програмі. Тут все. Тема закрита.
                     Багато було шуму, що ось-ось, і Європа прижучить межигірського уркагана. Цей шум і досі шумить. Але наслідків, чомусь ніяких нема. То в чому ж справа? Давайте спробуємо, аналітичними лопатами(привіт Кровосісі), відкопати факти, а відкопавши, так само, аналітичними граблями, для більш глибокого та різнобічного розуміння,  розрівняти їх.

                     На мій погляд тут дві причини.



1.Лохі. Так, ті самі, про яких я тут, вище, розпинався. 
            Справа в тому, що вони, європейці, звикли до простих, зрозумілих дій. З боку народу. Коли їхні уряди щось відчебучать, то народ, не гаючи часу, величезним натовпом починає сунути на вулиці, і бити владу кулаком в писок. Або, куди прийдеться. І влада одразу починає міркувати: ага, щось ми не те наворотили, треба задню вмикати. І вмикають. Без зайвих розмов. Хоча розмови бувають, але не на довгий період часу. Тим більше, не на роки. І ще тим більше, не брешуть. Тому що знають, які будуть наслідки. Погані...
            Те саме стосується і їхніх лідерів. Але я зараз не зможу і прикладів навести, щоб з опозицією в Європі поводилися так, як у нас. Якби таке сталося, то важко навіть уявити, яким чином, народ почав би доносити до влади свою лють. І європейська влада це знає. І на рожон не лізе. Навіть негласне правіло там працює, - "Ви не стріляєте, ми не саджаємо". Бо розуміють, що народ може почати і стріляти. А якщо почнуть стріляти, то і посадки не допоможуть.
            А що Європа бачить у нас?
            А бачить вона цих самих лохів. Яких дурять, яких обкрадають, яким брешуть, над якими знущаються, їхніх лідерів вбивають, а вони тільки пальцем в носі колупають. Ну ще витягнуть козу з носа, і довго її роздивляються, нюхають, та на смак пробують.
            Ну, ця Європа сама собі і думає: а на хрена воно нам потрібно? Якщо ці лохі здатні тільки з козою в носі воювати, похерявши свою гідність, то нам, європейцям, тим більше западло, за них, робити їхню роботу. Ну і пускають все на самотек, на самоплив, на "як буде, так і буде". До них вже на 100% підходить наша приказка, - "їхня хата з краю". І претензій, ніяких бути не може. Лохі то ми, не вони....

                    Це перший факт, який вдалося відкопати. Копаємо глибше, і натрапляємо на ще один факт. Він частково пов'язаний з першим.

2.Капуста. Ніхто не знає, скільки вантажних потягів, під дах забитих баксами та іншими, такими що вільно перетворюються в будь-що, в будь-якій частині світу, папірцями, переправила ця банда жуліків та крадіїв, в різні країни Європи? Мабуть, не один мільярд, і не десять, та думаю, і не 100. Більше...
  Довідка: ці гроши були вкрадені у нас, з нашої кішені.Це так, між іншим. 
           Вони їх туди, на всяк випадок, від гріха подалі, заховали. Може ж бути таке, що народ очухається, полізе в кішеню, а там...йок...нічого нема. А повинно бути. А куди поділося...? Довго шукати не треба. Заводи, пароплави, межигір'я. Супружниці, обвішані золотом, сріблом, діамантами, мов ялинки. Дебільні нащадки в поршах, феррарях та ламборджинах. 
           А коли роззлючений народ  все це знайде, то діяти він буде за законами трибуналу. Без суду та слідства. Ну і піде зворотній процес. Депограбування. Можливі і ексцеси. Червоного півня можуть запустити, або взагалі, шляхом стискання пальцями шиї, припинити доступ повітря до легень, наслідком чого буде відділення души від тіла. А це не дуже комфортно, тіло окремо, душа окремо...

           Так, щось я відхилився від задалегідь прокладеного маршруту. Здається, що доля цих джентельменів удачи мало кого цікавить. Тому, повертаємося до наших баранів, тобто, до нас.
                    Да, ну і коли всі ці потяги з грошима(вкраденними у нас, як ми бачимо з довідки), дістаються до кінцевої станції призначення, вони там розташовуються, роздивляються, що та як, асимілюються, та починають працювати на економіку Євросоюзу. Цей процес для більшості знаходиться в тумані, та погано сприймається в сенсі процедури. Якщо стисло, то на ці гроши купується нерухомість, виробництва, створюються фірми. З усього цього платяться податки. В бюджети країн Євросоюзу звісно. Окрім того, банки, в яких ці гроші знаходять затишне пристанище, видають кредити. Від цих кредитів, відсотки отримують як банки, так і крадії, що вкрали в нас ці гроші. І тут також платяться податки в бюджети країни Євросоюзу. З цих бюджетів відбуваються виплати пенсій, заробітні плати громадянам Євросоюзу. Які потім наймають собі робітників з тієї ж України, і платять їм, їхні ж, вкрадені в них гроши. Це я так, грубим пензлем намалював весь процес цього загадкового, грошового поля чудес, та на яких деревах, вирощується цей, досить бажаний врожай. Хоча, там ще багато різних ньансів.

                    І тут ми бачимо, як на місяці, світлу та темну сторони цього прозоронепрозорого питання. На світлій стороні, Європа, насупивши брови, з блискавками в очах, не переводячи  дихання, погрожує з миті на мить ввести санкції, заблокувати рахунки, відмовити у видачи віз, щодо наших владних нувориш. Тому що Европа демократична, тому що там цінують свої цінності, тому що там дотримуються прав людини.
                    А на темному боці, до тих політиків, які щойно щиро виголошували постулати Європи, та кроки щодо їх дотримання, підходять власники банків, керівники профсоюзів, власники різних фірм, крупних та не дуже, і кажуть, - "ви що, політики, охренелі?" Що ви збираєтеся блокувати? Які ще санкції? Ви знаєте, скільки ешелонів капусти вам прийдеться заблокувати? І з чого ми тоді будемо платити податки? Заробітну плату? З чого ви будете платити пенсії? І це враховуючи, що в Євросоюзі зараз неймовірна грошова криза. Що все, ось-ось лусне до бісової бабусі.

                    Окрім темного боку, існує ще чорний бік. Де нічого не видно. Але там дуже чудово почувають себе наші бандюки. Корупція. Так, в Європі вона невеличка. Але є. І наші гопникі, з валізами грошової маси наполегливо обробляють цей напрямок. Де напряму виходять, де через родичів, через знайомих, і коєфіціент корисної дії, хоч і малий, але досить прийнятний. Навіть до Европейського суду з прав людини вже починають виникати подібні підозри. Стосовно оголошення рішення щодо Луценка. Яке вже давно повинно було з'явитися на світ Божий. А його нема. Причини незрозумілі. Або навпаки, зрозумілі.
              
                    Щодо зв'язку з першим фактом, то тут все просто. Як doors. У всіх фігурантів в Європі, банкірів, політиків, лобістів, корупціонерів, виникає одна думка: якщо українськім лохам по барабану, що їх грабують, що їхні кишені чистять за допомогою пилососа, то чому ми повинні відмовлятися від їхніх, але вже наших грошей? Ну, і як ми бачимо, не відмовляються. І вірно роблять. На їх місці, я би також не відмовився. Я маю на увазі не корупцію, а надходження в бюджет.

                     І що на виході? А нічого. Спостерігаємо німу сцену. З обалдевшим виглядом, один навпроти одного, стоять закляклі Янукович та Євросоюз. Янукович сам собі думає: як це я, дебіл та уркаган, прибив цілий Євросоюз...? я ж не по цих справах. І поступово в нього їде дах. В свою чергу і Євросоюз думає: як же цей дебіл та уркаган прибив нас...? він же не по цих справах. І в нього їде дах. Але ж нам важливо свою користь з усього цього розгледіти. Дивимося, і своєї користі не бачимо. Тоді виходить, що це не Європа Януковича, а Янукович Європу. Як не крути.
                     А в нас вже давно дах з'їхав. Мабуть не дарма, що лохі. Тепер ні даха, ні парасольки, нічого. Сиджу, куру.

                     З усього вищесказаного треба зробити висновок, що цю проблему, з узурпацією влади бандитами, вирішувати тільки нам. І більше нікому. Ніякім європам це не пече. Ну, і хоч це не байка, але мораль з неї можна вичавити. Навіть потрібно. Приблизно ось таку -

  • Зайнятися фізкультурою. Бігати, плавати, їздити на велосипеді, або щось на Ваше бажання. Будь-які фізичні вправи. Користь не забариться на протязі першого тижня. Це відбудеться внаслідок того, що кров почне більш швидко та в більших об'ємах потрапляти до мізку. Вона змиє пилюку, павутиння та інші елементи застою та загнивання у звивинах. Внаслідок цього поліпшиться настрій, з'явиться інтерес до життя, та природне відчуття справедливості.
  • Потім треба витягнути з широких штанин дублікат безцінного вантажу. І прочитати, на заздрість всім, я - громадянин України. Усвідомивши це, гордо підняти голову, розправити плечі, ноги поставити на їх, плеч, ширину. Одразу же зникне відчуття, що ти лох.
  • Далі потрібно окинути вже ясним оком, що відбувається навколо. Роздивившись де бандюки, а де опозиція бандюкам, приєднатися до опозиції. Якщо всі це зроблять, то це вже буде не просто опозиція, а народна опозиція.
  • Усвідомити, що все треба робити з початку. Якщо Ви стаєте на бік опозиції, а її лідери кинуті бандюками за грати, то почати вирішувати першу та головну справу - визволити лідерів опозиції з буцигарні. Спочатку робити це без зброї. Давити кількісткою масою. А далі буде видно, який механізм треба буде додатково використати. Після звільнення лідерів опозиції, так само звільнити і решту політв'язнів.
  • Потім зайнятися бандюганами. Поки без радикальних дій. Забезпечити чесні вибори. Бажано, щоб опозиція набрала більше 300 голосів. Якщо це вдасться, ні в якому разі не заспокоюватися. Підтримка опозиції(так, я не обмовився, навіть якщо опозиція здобуде більшість голосів, вона все рівно поки залишиться опозицією), в Раді, буде потрібна з боку вулиці і надалі.
  • У опозиції в парламенті будуть дві головні задачі. Це оголосити імпічмент Януковичу, та повернути законний, Конституційний лад в державі. Звісно, бандитська камарилья буде чинити цьому шалений опір. Тому треба завжди бути поряд з парламентом.
  • Після формування Вашого, народного уряду, привітати його. 
  • Забезпечити неможливість втечі всіх бандюків, які привели країну до краю прірви. 
  • І останнє. Насолоджуватися гарно виконаною роботою. В повній мірі відчути приплив адрениліну. Радіти життю, але продовжувати контролювати владу. Будувати будинки, народжувати дітей, працювати на улюбленій роботі, і ніколи більше не доводити свій дім, Україну, до такого стану, який ми маємо зараз.
                    Ну все. Мета є. Задачі поставлені. Рішучості, та впевненості всім!


Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!

Хто винен у тому, що Росія вимкнула газ на Європу?

Опитування-голосування: Хто винен у тому, що Росія вимкнула газ на Європу?

63%, 50 голосов

23%, 18 голосов

3%, 2 голоса

3%, 2 голоса

9%, 7 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Чи буде користь для України від вступу до Європейського Союзу?



Опитування: Чи буде, на вашу думку, користь для України від вступу до Європейського Союзу?

53%, 56 голосов

44%, 47 голосов

3%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Банкрутство України – справа часу (європейська преса)



Прага – Європейські газети коментують арешт в Києві колишнього міністра внутрішніх справ уряду Юлії Тимошенко, активного учасника Помаранчевої революції 2004 року Юрія Луценка. Оглядачі вважають, що таким чином влада Януковича завдає удару у відповідь своїм політичним противникам.

Газети також прогнозують невтішні наслідки отримання Україною все нових й нових кредитів МВФ у той час, коли обіцяні реформи залишаються лише на папері. Деякі газети звертають увагу на активізацію пропаганди проросійськими силами в Україні так званого Переяславського договору 1654 року, котрий у Москві вважають важливим історичним актом, хоча сам оригінал документу зник.

Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ» не лише інформує про арешт у Києві Юрія Луценка, колишнього міністра внутрішніх справ, а й наголошує, що нова влада Президента Януковича «завдає таким чином удару у відповідь», тобто, здійснює політичну помсту. Газета зауважує, що спеціальний підрозділ СБУ і представники прокуратури раптово заарештували колишнього главу української міліції у неділю, коли Луценко вийшов разом із своїм сином вигулювати поблизу свого помешкання власну собаку. Швейцарське видання також наголошує, що Юрію Луценку, як колишньому активному учасникові Помаранчевої революції в Україні, котрий активно виступав у 2004 році проти тодішнього проросійського кандидата в президенти Віктора Януковича, нині загрожує до 8 років ув’язнення за розтрату ніби-то 5 тисяч швейцарських франків державних коштів. «Нойє Цюрхер Цайтунґ» також виділяє слова чільників опозиції в Україні про те, що нинішні акції прокуратури проти головних опозиціонерів є нічим іншим, як політичними переслідуваннями з боку влади.

Польська «Жечпосполіта»  не виключає, що відкриття карних справ проти лідерів української політичної опозиції та арешт Юрія Луценка є своєрідної підготовкою до парламентських виборів. Газета зауважує, що «згідно з українським законодавством, особа, котрій висунуто у судовому порядку кримінальні звинувачення, не має права брати участь у парламентських перегонах».

«Нєзавісімая газета» вважає, що «незрозуміла лояльність МВФ стосовно України може обернутися банкрутством держави». Газета наводить думки експертів з приводу того, що отримання Києвом упродовж двох-трьох років до 30 мільярдів доларів кредитів МВФ, без проведення належних реформ, та витрата цих грошей на латання дірок бюджету, рано чи пізно скінчиться банкрутством України. Експертів, котрих цитує «Нєзавісімая газета», дивує, що МВФ виділив черговий транш кредиту у майже 2 мільярди доларів Києву без наявності реальних економічних результатів діяльності уряду Януковича. Експерти наголошують, що борг, котрий вже досягнув половини ВВП України, у наступному році зросте ще вище і це не віщує нічого доброго для держави, окрім банкрутства.

Вже згадана польська «Жечпосполіта» звертає увагу на посилення пропаганди проросійськими силами Переяславської угоди Богдана Хмельницького з московським царем Олексієм Михайловичем, укладеної у січні 1654 року. Як факт наводиться рішення парламенту Кримської автономії відзначати урочисто щороку 18 січня дату Переяславської угоди як визначне свято і залучати до цього всі навчальні заклади Криму. Видання з Варшави наголошує, що цю угоду в Москві трактують, як поглинання московською владою України. Хоча, насправді, історики вважають 23 пункти березневих статей Хмельницького, котрі він узгодив з царем Московії Олексієм, є лише двосторонньою військовою угодою, що залишала фактично повну незалежність дій для України, включно з власною зовнішньою політикою. Історики також відзначають, що саме документ Переяславської угоди, 23 березневі статті Хмельницького, безслідно зник.

Радіо Свобода.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
предыдущая
следующая