У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і досі немає ясності, хто його збудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.

[ Читать дальше ]

Я люблю осінь! Осінь для мене це найкраща пора! Знаєте, люблю коли зранку вже прохолодно а вдень сонце ще прогріває повітря до комфортної температури, літає "бабине літо" і починає жовтіти листя на деревах. Але найбільший кайф починається десь в кінці вересня, коли дерева навколо стають різнокольоровими.Розмаїття кольорів вражає! Це залежить від виду дерев! Звичайно, найбільш гарні це дуби, берези і клени. Якщо їхати осінню трасою Луцк-Рівне, перед вами відкриється реально круті пейзажі! Звичайно, наш край не зрівняється з карпатами, але я там не був і нічого сказати не можу. Хоча на фото все просто бомба!
Осінню особливо гарні заходи сонця! ну щось типу такого як на аві пабліка. В восени гарно скрізь і не важливо чи це місто чи село! Я правда більш відаю перевагу урбаністичній осені, але в селі вона не менш гарна! Осінь в місті - це романтика! Що може бути краще ніж ходити з коханою людиною в парку по пахучому опалому листі? Або дощовим днем сидіти в кав'ярні за чашкою гарячого напою і спостерігати що робиться за вікном? Це напевно найкращі речі в світі! Осінню взагалі можна робити багато романтичних штук! Я реально не розумію людей, які не люблять осінь!
Осінній дощ! Осінній дощ це взагалі окрема тема! Я дуже люблю дощ, але про нього я як небуть потім напишу.

Давненько я не писав свій Термінал, та якщо чесно ні бажання ні часу якось не було.
Люблю дивитися демотиватори, подобоються як і соплі так і нормальні, під настрій. Знайшов дема який на 110% про мене, ось він!

Реально чуваку (тобто мені) вже 21 рік, а дівчини  ще немав. Лузер! Зараз я понад усе на світі хочу бути з однією дівчиною але це настільки не реально, як побачити Таврію на Женевському автосалоні! Ну нічо, по всім прикметам я буду жити дового і попаду в книгу Гінеса як найстаріший незайманий на землі:) Я її колись забуду, та діло в тому що я не хочу її забувати, я хочу бути з нею!
Мене останнім часом дуже почало дратувати  моє містечко, чи ти пак село, с.м.т короче! В ньому відсили наберется 8 тисяч населення. В ньому крім барів взагалі нічого немає! Тут повідомлення приходять швидше за смс, на одному кінці щось трапилось, через годину про це вже всі знають. Я його називаю Вавілоном! В культурі Раста слово "Вавілон" перекладається як пекло на землі! Преспективи для себе я в цьому місті не бачу! І взагалі, я хочу скинути на нього ядерну бомбу і стерти його нафіг!
В одних із пісень гурту Бумбокс є такі слова "Наполеонівські плани у растамана швидко спалахують, мить, і вони зникают", це теж про мене! Вирішив трохи змінити своє життя, на 4 курс думаю знову жити в Луцьку на квартирі, буду частіше бувати на парах буду вчитись. Треба колись, все таки 4 курс! Мене запрошували брати участь в соціальній діяльності, от і буде чим заннятися! Та чи  воно справді буде так, важко сказати!
Відчуваю що літо мине даром, правда є шанс поїхати на 45 днів в крим, але там сильно спекотно, я спеки не люблю та й до того ж в тому місці до моря далеко!
Знаєте, розуміння того що я не буду з нею, дуже гнітить і заганняє в дипресю. Але можливо мені колись вдасця її забути.
Здається все! До слідуючого Терміналу! Живіть а не існуйте!

 

Наш Тернопільський замок не криє великих таємниць, у ньому не живуть привиди, не заховані в його стінах  коштовні скарби… На думку істориків (звичайно). Сьогодні тут знаходиться Палац спорту, а недільними вечорами (як нещодавно мені повідомили) гучить дискотека…

Проте історія замку сягає часів Галицько-Волинського князівства.  Перша писемна згадка про замок з*явилася 1540 року. Вона свідчить про те, що Польський король Сигізмунд дав каштеляну Яну Тарнавському наші терени за умови, якщо той збудує тут фортецю. Фортеця будувалась впродовж 1546 -1548 років. Згодом тут почали селитися люди. Укріпив і добудував замок син Яна Тарнавського – Кшиштоф. Також достатньо коштів вклав у добудову та розширення замку Томаш Замойський, який отримав його в посаг від дружини, дочки князя Костянтина Острозького.

З боку міста замок був захищений глибоким ровом  і земляним валом, укріплений частоколом. Із заходу його стіни захищало штучне озеро, створене у 1548 році. По кутах двору стояли вежі. Для оборони замку господарі утримували невеликий загін озброєних вояків.

За свою історію замок часто зазнавав набігів та руйнування. Найбільших під час турецько-татарських набігів наприкінці XVI – XVII ст. Після того, як його в 1672 році знищили турецькі союзники гетьмана Петра Дорошенка, на фундаменті замку, було збудовано Воздвиженську церкву .

Згодом замок було відбудовано графом Францішеком  Критовським  як палацову споруду на початку ХІХ століття у новому стилі - подібно до великого палацу у вигляді каре з невеликим двором всередині. Білокам’яна різьба стриманих форм добре поєднується з великими площинами стін.

Цю споруду сильно зруйнували буревії Першої і Другої світових воєн. Замок реставровано в 1951 році.

Сьогодні він врочисто стоїть над ставом, милуючи око величністю та шляхетністю. 

---

Вчора ходили в кінотеатр "Лейпциг" на "Голу правду". Нормальна така комедія... похіхікали та поржали...

А я от навіть не міг уявити, що на фільм, який іде вже 2 тижні буде такий ажіотаж на сеанс о 22:00 годині! Ми за 20 хвилин до початку змогли купити квитки тільки збоку у 3-му ряду! Не знав, що по вечорам "Лейпциг перетворюється на Культурно-розважальний центр такого масштабу!

А ще о 23:30 було холодно і дуже важко доїхати ддоїхати додому... маршруток майже не було, а скоросний трамвай, що обіцяли відкрити до Дня Незалежності досі в руїнах...   Зате у цей час безліч таксі...   Буквально половина, а то і 2/3 машин, що проїжджали з шашечками... То я не зрозумів, чи у нас бензин дешевий, чи безліч людей можуть дозволити собі кататися на таксі по 50 грн і вище? Якби їх всі пофарбувати у жовтий колір , то думаю о 12-й ночі ми б і Нью-Йорк переплюнули по кількості таксі на душу населення!

Всім хто любить мандрувати і не тільки думаю буде цікаво побувати у Львові, місті застиглих в камені левів, ароматної кави та романтики... Шукала в неті цікаве про своє місто, ділюся :

 - корисно для туристів і не тільки:    http://lviv.travel/

 - аудіоекскурсії Львовом: http://visitlviv.net/news/ua/vesna-chas-vykhodyty-na-vulyci-lvova-z-mp3-ekskursiyamy/

 - Львів у фотографіях: http://lviv.ridne.net/

В Україні є таке місце, де річка Бужок впадає в річку Південний Буг. Це давнє місто Меджибіж і оскільки буг і бужок це теж саме що і бог, то і місце це сміливо можна назвати - Між Богами, Меджибіж. Помимо замку, що тут знаходиться, є єврейське кладовище. Тут хасиди облаштували собі притулок, синагогу і постійно сюди приїздять Виявляється тут похований прадід, того чувака, що похований в Умані... Вони його теж шанують, так як і того, що похований в Умані. Цікаво спостерігати як вони моляться. Навіщо такі рухи робити аля Лобановський?..
В замку є музей. Археологи знайшли там мужика зростом 2.10 і поклали там його скелет усім на огляд. Раніше Меджибіж було багатонаціональним містом тут перетиналися торгові шляхи.

Може, кому буде цікаво: «Bogota's urban happiness movement» стаття в якомусь канадському журналі про колумбійське місто Боґота.  Розповідається, як колишній мер цього міста, вирішив для себе, що Колумбія, країна третього світу, за показниками ВВП на душу населення все одно не скоро зможе наздогнати розвинені країни.  Тому, він вирішив вимірювати показники розвитку країни не за суто економічними критеріями, а тим, наскільки щасливі її мешканці.

Розповідається про знайомі всім нам проблеми: засилля автомобілів, вуличну злочинність, високу аварійність на дорогах, забруднення повітря, хабарництво і таке інше.

Іноді в житті ми стаємо свідками, як якась особа намагається підвищитись у власних очах, принижуючи інших довкруг себе. Зараз це навіть стало частиною державної політики, дуже сподіваюсь, тимчасово, але мова не про те.
Проблеми міста і села...
Хтось їх колись порівнював?
Не можна ж вважати об'єктивним порівнянням емоційний вигук: "Панаєхалі тут такіє нєкультурниє і оскорбляют маї естетічеськії чуйства!"    Коли цю фразу вимовлено ще й чистою українською мовою, (і таке попадалось,)  то вже ясно, що людина бачить себе на самім чубку (вершині єрархічній), як що не вище

Пішла така лінія в шанованій, а колись дуже шанованій і справді поважній газеті "Пост Поступ", а нещодавно привернула увагу і тут, на блогах.  Замітка, звісно, не претендувала на останню інстанцію в пошуках істини, потребувала обговорення, котре й відбулось так, чи інакше, але в ньому знову засьвіркала ота нотка зневаги і зверхности
Нє, я не кажу, хтось може і мати всі підстави... Але подумаймо, - звідки взялась ота неприязнь? 
В чому її корінь?
Кожен, хто зачіпає проблему, (а я й не казав, що її не існує), мав би поставити собі вищенаведені запитання і чесно відповісти...

Бо ми не любимо свої недоліки в інших?....

Споконвіку місто жило за рахунок села, поступово з'їдаючи і його, акуратно й ритмічно пережовуючи, і тим не менш, тяжко страждаючи від поганого перетравлювання

Для тих, кому думать не ліньки: якщо б місто і село мали однакові рівні і справедливі умови, хто б зостався в містах?

Тому поведінка окремих міських жителів мені нагадує поведінку сучасного мента; влупив кийком по хребті, лише через переповнення відчуттям власної переваги в силі, а потім звинуватив у нападі на міліцію

Шось пуйнятно? Га?