Прошу прокоментувати цю замітку. Дякую! Серед десятків мільйонів загиблих радянських громадян - німці вбили лише невелику частину, більшість-же була знищена сталіном.

Світла пам'ять всім українським воїнам, що боролися в роки другої світової по всі сторони баррикад - і в складі Вермахту, і в складі Червоної армії. і в складі УПА, а також всім загиблим українським мирним мешканцям, що загинули від рук коричневої або червоної чуми. Всім живим ветеранам здоров'я та довголіття!

От пишуть щось пнуться, а думати хоч трохи як було б добре і не було б цих парадоксів теперішніх, цього приниження України на всі часи й народи. Може хтось попросити пробачення в народу спроможеться, це буде поступок, проте це питання наступної теми.  А зараз ближче до суті.

От один писака який уникає простих логічних запитань, про джерело інформації  про свій політ бурхливої фантазії та реалістичні спогади подій тих часів, правда фантазерам є чого почерпнути в нквдешній пропаганді. Так от цей суб'єкт    http://blog.i.ua/user/3169528/703138/   "Сп фарс" накрапав (копіював) статтю але без розуміння суті питання, що ж він доказав цією писаниною. 

1. Суб'єкт не розуміє, що шкода від фашизму та комунізму була завдана Україні жахлива і вигороджувати один режим, а списувати все на інших є брехнею. Якщо автор взявся таки за порівняння двох людиноненависницьких режимів, що є невдячною справою на справді, кат він є кат і кращий чи гірший кат може роздумувати тільки раб, але від об'єктивності не слід відходити в жодному випадку.

2. "Немцами, для замены обслуги орудий ПВО в оккупированных странах было поручено провести "добровольный" набор молодежи. Таким образом, практически во всех государствах Европы, занятых германскими войсками, появились свои формирования "помощников ВВС и ПВО". Автор доказує що організація протиповітряної оборони міст є негативним явищем, потрібно було давати нищити людей масово, як звикли комуністи що своїх, що всіх інших.   ППО це захист місцевого населення і нічого поганого в цьому нема, люди не винуваті що відбувається боротьба за світове панування між двома людиноненависницькими режимами. Слід згадати як боялось населення окупованих територій червоних партизан які знаючи про каральні операції німців за підривну діяльність спеціально підставляли місцеве населення тим самим виконуючи наказ розпалювати ненависть до німців за каральні операції, це явно поведінка армії окупантів де нема почуття відповідальності за власний народ. УПА на початку війни роззброювало німців, та повертало місцевому населенню пожитки, а окупантів принижувало самим фактом роззброєння, показуючи силу української армії та те, що не можна безкарно обдирати український народ його є кому захистити, що слід боятись українців, а значить поважати, також вдавалось уникнути нищення рідного населення. Після розуміння неможливості здобуття незалежної України УПА нищило коричневу чуму не гірше за червону.

3. "Весной 1944 г. был поднят вопрос о наборе молодых украинцев в формирования «помощников Люфтваффе». Для увеличения их числа немцы добивались поддержки единственной легальной украинской организации в Генерал - Губернаторстве - Украинского Центрального Комитета (УЦК)." а. Слід просто згадати, що "Люфтваффе" це ВПС і робота там була побутова в основному на віддалених від лінії фронту аеродромах. Так німець звик воювати сам і не кидав старих та неповнолітніх не навчених плавати й стріляти під кулемети противника як робили комуністи, що було рівнозначно вбивству.  б. Німець договорювався як свідчить автор з українським керівництвом, а не як комуністи брав сам все силою, а любі українські уряди фізично винищував. в. Німець платив гроші за роботу спочатку в десять раз менші чим своїм, а потім майже зрівняв оплату праці гастарбайтерів з німецькими працівниками, дозволялось вільно гуляти по місту, почитайте свідчення гастарбайтерів. Комуністи заганяли всіх (чужих чи своїх) на каторгу "гулаг" і витискали за баланду всі соки з людини,   поки вона не загине, фактично малоефективно бо не було технологічних засобів для ефективної праці. Поцікавтесь скільки до війни концентраційних таборів мав гітлер для чужих, що нібито готувався до нападу і мирний коба для своїх, Вас повинно здивувати, що мирні комуністи мали більш чим в десять раз більше концентраційних таборів за нацистів.

4. "От УЦК требовалось оказать помощь и подписать воззвания к украинскому юношеству, подготовленные немцами в рекламных целях. Руководство комитета, не приветствуя привлечения к военной службе несовершеннолетних, выдвинуло встречные требования о строгой  добровольности набора, увеличении возрастного ценза до 16 лет, а  также об опеке над подростками во время прохождения ими службы.Поскольку немцы удовлетворили эти требования лишь частично, ни один из членов УЦК воззвания не подписал." Виявляється з німцями можна було проводити переговори, диктувати їм свою волю, не погоджуватись з ними ТАК І ХОЧЕТЬСЯ ПО КОМУНІСТИЧНОМУ ЗАКРИЧАТИ "ВСЕХ РАССТРЕЛЯТЬ", німці були набагато толерантніші за червону чуму, яка налітала на села як татаромонголи і вимітала з відтіля все чоловіче населення та продукти й інші матеріальні цінності, а потім ще й палили село якщо відступали. 

5. "Официальным руководителем молодежи в германских формированиях ПВО стал известный педагог профессор Т. Билостоцкий . 29 июня 1944 г. во Львов для прощания с родителями из Переворска  прибыло 210 украинских подростков. Под звуки оркестра, по улицам города бодро шагала колонна хорошо обмундированных, с национальными отличиями на униформе юношей. Во время торжественной встречи с родителями прозвучало приветствие губернатора Вехтера, членов ВУ и УЦК." Німці виявляється давали молодь під нагляд висококваліфікованих педагогів, проводився добровільний відбір, дозволялось урочисто попрощатись з батьками, влаштовувались проводи, давали добре обмундирування, вводились спеціальні відзнаки, керівні особи виступали на проводах аж не віриться що все це відбувалось в період війни отакі були нацисти. Комуністи ж як татаро-монголи все експропріювали, нічим не забезпечували, куди там батьків питати, а з керівних органів тільки трійки працювали по ярках.

6. "Сын Р. Шухевича вспоминает: « Я тоже хотел вступить в «помощники», но папа отговорил, сказав, что немцам верить нельзя»."  Головнокомандувач УПА як і вся українська армія негативно сприймала любих загарбників на території України, а от "червона чума" не сприймала як державу Україну, а тільки як власний сировинний додаток.

Основний аргумент адекватності суспільства є добробут і порядок в ньому, то все ж таки який з загарбників України є адекватним європейцем а хто татаро-монголом ?

Хто все ж таки більше шкоди завдав Українському народу? Хто зупинив розвиток українського суспільства на сотню років, хто кинув українців на межу існування, хто навчив їх мислити стереотипами дешевої ковбаси раз на тиждень, хто знищив національну самосвідомість, хто продовжує обкрадати й зараз Україну та руйнувати її майбутнє ?

Я чудово розумію абсурдність запитання але раз його вже підняли то цікаво було б з'ясувати думку українців, хто більше шкоди завдав Україні фашизм чи комунізм ?

У пам'ять про загиблих в Другій світовій війні.

Ці слова справжнього, а не підсадного фронтовика, який до того ж мав на плечах голову, а не пристрій для носіння капелюха.

Епіграф: "Біда не втому, що правда гірка, а в тому, що брехня солодка" Фелікс Кривін

Давно переконався, що можу спокійно говорити про війну і щодо неї все, що думаю, не турбуючись про образу когось там своєю нетактовністю висвітлення правди щодо тих чи інших подій. По-перше, правда не може ображати, бо вона є Правда. По-друге, хто не хоче знати правду, тому її казати безтолку, а якщо і скажеш, то не нашкодиш, бо тебе просто не почують, тому що і не хочуть чути такої правди - у них вона своя готова.
Хоча не товариш Ленін винайшов принцип історичної фальсифікації, але він найчіткіше сформулював і втілив в глобальному маштабі принцип так званої "партійності літератури", який звучав просто і однозначно: "Правдою є те, що вигідно нам". Товарш Сталін зробив геніальне доповнення і розвинув геніальну ленінську думку до абсолюту: "Правдою є те, що вигідно нам безпосередньо зараз". Тобто сьогодні влада може говорити цілком протилежне вчорашнім своїм заявам і люди мали сприймати це як істину, чисту правду без жодного сумніву. І тому дуже точною була назва найголовної газети в СРСР "Правда" - органу комуністичної партії, що керувала країною. Кожен свіжий тираж газети "Правда" повідомляв всіх-всіх що є "правдою поточного моменту" в СРСР і упаси Боже комусь у тій правді засумніватись - а концтабори ГУЛагу навіщо?
Вчорашні герої революції і громадянської війни раптом ставала "ворогами народу", а ненависні вороги-фашисти в мить обертались на друзів по зброї тощо. Проте мене турбує не так доказ цього фантому правди-брехні часів "Совка", як утвердження в психиці масової свідомості такого підходу до поняття правди, як: правдою є те, що я хочу! В літературній обробці це звучить наступним чином: "Я ніколи не нав'язую своїх поглядів тому, хто їх поділяє". І що найсумніше, але такого принципу дотримуються не тільки прихильники тоталітарного світогляду, але і значна кількість так званих "демократів" чи "лібералів" тощо, які до смішного тупо ненавидять правду опонентів і не хочуть її розуміти тільки тому, що вона не співпадає з їх хотінням, з їх баченням, якою та правда має бути.
А на мою думку правда - це впершу чергу правда факту! Тобто відтворення чіткої, послідовної і аргументованої доказами з максимальним долученням фактів і свідчень матеріального характеру стосовно хронології перебігу подій, тобто дотримання принципу, на якому базується все досудове слідство зокрема по кримінальних справах тощо. Має бути точно встановлено хто, що і як зробив фактично, а  трактування причин всього того вже є хлібом адвокатів. І тут уже ради нема - брехня має бути. В журналістиці стосовно цього існує байка, що про стакан, наповненний до половини водою, можна написати як позитивне: "Стакан був до половини наповненний водою", а як негативну інформацію: "Стакан був наполовину пустий". Але зміст факту залишається однозначним: стакан і вода у ньому. В сучасних дискусіях рівень аргументації зашкалює на рівнях, коли одні доводять, що стакана на столі взагалі не було, а інші - що був і то не просто стакан, а цілий графін. Звичайно що дошукатись правди у таких вияснененнях стосунків справа нереальна, що і доводять чисельні телевізійні шоу-диспути, де відбувається тупе переливання з пустого в порожнє...
Не можу невіть перелічити кількості диспутів на тему Другої світової війни та її подій у дотичності до України, але фактично всі вони проходили на рівні розмов глухого з сліпим, тобто протилежні позиції представляли люди, які не просто не розуміли опонентів, але що найгірше - і не хотіли зрозуміти!
Простий приклад: скільки вже доводилось чути, як одні казали, що радянські війська є "визволителі", а їх опоненти доводили що вони є "окупанти" - і крапка. " Але шановні,- не один раз хотілось мені сказати,- ви просто робите або підміну понять, або взагалі руйнуєте логічну послідовність, а звідци постає неможливість висновку, як факту правди. Навіть дитині ясно при неупередженому розгляді справи, що радянські війська справді були спершу (!) визволителями, після чого, в другу чергу, стали окупантами - це послідовність! Послідовність, а не  взаємовиключні антитези: або визволителі - або окупанти"
Варто навести кілька прикладів, які виникали у мене в процесі подібних розмов і дискусій про війну. Почну з найсвіжішого: не так давно у телевізійному шоу на російському телебеченні Володимир Путін заявив, що у війні з Німеччиною перемогла обов'язково Росія навіть без допомоги республік СРСР, що тепер стали незалежними державами. Тема не нова, бо стільки вже сказано про "мале значення" допомоги СРСР в часи війни по ленд-лізу з США та інших держав-союзників по антигітлерівській коаліції, як і про нікчемність ваги Другого фронту, а тепер дійшла черга і про мізерність внеску республік СРСР у спільну перемогу...  Коментар тут однозначний: звичайно що пан Володимир Путін цілком правий і Росія спромоглась би перемогти Німеччину, як колись спромоглась скинути панування Золотої Орди - хто б сумнівався щодо "країни-переможниці". Дрібниця за малим: часовими вимірами. Справились з Гітлером гуртом усім світом за 4 роки, а могли б знову десь років за 300 самотужки поборювати світову німецьку імперію - ото й усього. Як сказала одна дитина татові після його оповідей про війну з його участю: "Не можу зрозуміти, навіщо ще якісь війська та армії були там потрібні, якщо війну виграв один мій тато"...
Однозначно це була дуже і дуже неетична заява, що має генезу з відомої промови Сталіна на честь святкування перемоги у 1945 році, де він привітав з перемогою у війні виключно "русский народ", але не даремно кажуть про язик, що він без кісток...
Схожого порядку є загальнопоширене твердження "А що краще, якби переміг Гітлер, а не Сталін?" У мене на це провокаційне запитання було контрзапитання: "А як ви вважаєте, яка хвороба приємніша, краща і гуманніша: чума чи холера?" або "А яка смерть веселіша: розстріл чи від голоду? " Дурні запитання, як і дурним є питати який з тоталітарних режимів кращий: нацизм ніс зло, але комунізм вчинив його не менше для України і світу. Особисто мене шокує рівень соціального безпам'ятсва про голод 1946-1947 років в Україні одразу після отої "великої перемоги", коли застосували принцип "Мир, але смерть" в повоєнній Україні. Здавалось, що може бути жахливішого за війну? Виявляється є таке, що може може бути - радянсько-комуністичне визволення жахливіше за війну, бо у війну все ж гинули вибірково, а в організованому "визволителями" голоді гинули всі поголовно! Гірше від концтабору! І знову, як у голодоморі 1932 - 1933 років у держави хліба було вдосталь, але ешелони і кораблі зі збіжжям йшли від нас до східної Європи для підтримання геополітичних інтересів Сталіна й СРСР... І ось це ми повинні святкувати і з цього приводу веселитись??? Як сказав поет: "Веселитись будемо, як усе забудемо!/ Все, чого не знаємо - ми не пригадеємо!"
Воістину для людини, що хоч трошки обізнана з світовою катастрофою на імення Друга світова війна, святкування якогось Дня перемоги є верхом безпам'ятсва та блюзнірства. Факт перемоги є, але якщо узяти до уваги ту глобальну і непомірну кількість жертв та руйнувань, які зазнали ми у цій війні, то подібна перемога може викликати тільки глибоке співчуття і непомірний жаль. Як не може не викликати прикрого співчуття та глобальна різниця у соціальному і світовому значенні країни, що перемогла у війні - СРСР, і країни, що війну програла - Німеччини. Остання - перша в світі за економікою і соціальними стандартами, а СРСР - зникло, а Росія в такому економічному занепаді і злиднях, що навіть в Україні жити цікавіше стає.
То хто і що святкувати буде  9 травня з червоними прапорами? Свято маразму? Давайте посвяткуємо: одні, що вони хоч і дурні, але переможці, а другі порадіють, що переможці такі дурні... Все це було б весело, якби не було так сумно.
Проте завершити допис хочу на оптимістичній ноті, що стосується червоних прапорів, про які навіть ВРУ щось врушила в розумінні побільшити їх кількість. Анекдот ще з радянських часі: іноземець приїхав до СРСР власним авто і на дорозі попав колесом у вибоїну й розбив машину, а коли повернувся - подав до суду. На суд приїхав радянський адвокат типу Лавреновича з вказівкаю обов'язково виграти процес. Обвинувачення доводить, що їх клієнт зазнав збитків через аварію, бо місце пошкодження дорожного покриття не було огороджено і не мало попередження червоним прапорчиком про небезпеку. Радянський адвокат відповідає у захис: "Коли шановний пан перетинав наш державний кордон, то він не міг не зауважити нашого державного червоного прапора, які є також над кожною заставою по усьому кордону СРСР, отож усе небезпечне місце було огороджене з червоними прапорчиками попередження, а жодними нормами права не передбачено подвійного чи іншого попередження у вже окресленій небезпечній зоні, тому претензії пана є неправомірними"
Для сучасної України цілком слушний випадок: побачите червоного прапорчика - будьте пильні, щоб не вскочити в якусь халепу.

Богдан Горадсеви
м. Львів-Рясне

А дебілоїдам у Верховній Раді треба подякувати, що принаймні вони розуміють всю небезпечність своєї законотоврчої діяльності для України, тому і
вирішили понатикати скріз червоних радянських прапорів у якості застереження про небезпеку. До перемоги і війни це не має жодного відношення.

Я не бачив цього відео раніше, тому гадаю, хтось також не бачив це фільм. Показані докази як комуністи нищили нації, цілі народи, разом з фашистами шматували Європу. 9 травня для мене не день перемоги, а ще один день пам'яті мільйонів загиблих та закатованих комуністами.

Фільм показаний на державних телеканалах Литві, Латвії, Естонії, України, Білорусі, Польщі, Словенії, США . Не показаний та більш того, заборонений у Росії.

http://video.yandex.ua/users/al-tkachenko2012/view/2?ncrnd=2371

          Марш слави ОУН-УПА, Київ, 16.10.2006

          Марш слави УПА, Львів, 11.10.2009

    Добридень, краяни! Незабаром буде 8 травня — День пам'яті та примирення, присвячениј пам’яті жертв Другої cвітової віјни (за поcтановою ООН). Того дня капітулювала Німеччини у II cвітовіј віјні. Мабуть чи најбільше в ціј віјні зазнала втрат наша Україна. Під час тої віјни, яку розв'язали Німеччина та Совєти українське населення зменшилося од 42 млн до 27 млн чоловік, на 15 млн осіб (12,5 млн загинуло ј 2,5 млн вивезено до Німеччини). Це враховано лише починаючи з 15 березня 1939 р до початку 1945 р. А віјна для наших краян розпочалася з початком окупації Карпатської Руси угорцями 1939 р, а закінчилася 1956 р, коли вже було недоцільно продовжувати опір москальським окупантам через жорстокі репресії проти мирного населення і останніј вояк нашого віјська склав зброю проти традиціјної централізаторської імперської політики «розділяј та владарюј». Либонь, українськиј нарід повинен був об'єднатися та піти в союз з іншими центральними европејськими державами на знищення головного історичного ворога України — Росії. Цього не сталося, часто українці воювали не проти зајманців, а між собою. В результаті українці зазнали поразки у ціј жорстокіј віјні, і не позбулися росіјських кајданів у росіјськіј тюрмі народів. Ні німці, а тим паче москалі у ціј віјні не шкодували міст нашіх українних, нівечили і плюндрували історичні і культурні надбання нашої землі. Ганьба тим краянам, що воювали за т. Сталіна в Червоніј армії. Як на мене, ні армія Крајова, ні Вермахт, ані Червона армія не мали наміру захищати українців або звільняти ці землі від чужинської окупації. Тільки УПА захищало Україну від зовнішньої агресії і давала окупантам бебехів.
    По віјні москва нацьковувала західняків проти східняків і навпаки. Москальські зајманці не бажали і досі не хтять вчити української мови. Вони, пся крев, вперто ся јменують рускими, щоб вище поставити себе (на нашому рівні) і християнами, бо взяли од нас нашу віру. Зрештою, українці самі винні в тому, що Кацапстан ма стільки земель і відповідно розмовля з Україною з позиції сили в безкомпромісному тоні, позаяк українці завојовували всі ті землі для москви, а самі залишилися без багатьох своїх етнічних земель. Самі ж тубільні москалі нич не варті, але з ними багацько поневолених народів і разом їх сила силенна. Не пустімо московію до СОТ, доти та не виведе свої окупаціјні віјська з Грузії, Молдови, України! Звільнимо всі землі ГУАМ від агресора!
    Я зняв зі своїх вух локшину — перестав читати, слухати, дивитися москальські ЗМІ, а ви? Мені б не хотілося розмовляти мовою Іоана Грозного, Пєтра І, Єкатєріни ІІ, Лєніна та Сталіна. А вам? Нумо визволяти рідну Україну з московського ярма! Доки ветерани так званої «Велікої отєчєствєної віјни» будуть отримувати пільги та допомогу з українського бюджету? Це стосується і вояків Афганістану. Якщо вони воювали за москву, то нех москва їм платить за заслугами. Москва, нај би була щезла, зробила Україні аварію на Чорнобильськіј атомніј станції і жодної копіјки не платить українським чорнобильцям. Чорнобильці — славні українські люди, які врятували світ від розповсюдження атому. Нужбо піклуватися про своїх героїв! Українськиј держбюджет не такиј великиј, що дозволя розкидатися зајвими коштами. Ці гроші ліпше скерувати на допомогу воякам УПА, чорнобильцям, малозабезпеченим тощо.
    Вже мајже 20 років української непідлеглості ј нарешті пора провести докорінну українізацію краю. Це спричинить зростання української націјональної свідомості. Звісно, не потрібно це робити насильницько, моковськими методами. Але можна вдарити копіјкою по всьому зросіјщеному. Сиріч вдвічі зменшити податки на «українське слово», та натомість вдвічі збільшити податки на «росіјське слово». Відразу матимемо ј українські школи ј українські ЗМІ тощо. Бо дотепер усі досягнення української науки ј культури присвоювала москва, а відтепер зуськи. І на додачу не завадило би відновити українське село за рахунок перегляду податків. Бо це кладіж усіх традиціј. Не збережемо село — втратимо державу. Совітські пам'ятники, Перун би їх побрав, також потрібно знищити вщент. Але я гадаю, вони стоятимуть докіль не пријде справжня українська влада і почнуться реформи. Вони недарма стоять, вони як лакмусовиј папірець показують, що ще не почалися зміни на краще. Ну, хај буде, що буде, а буде те, що Біг дасть!
    Очевидно, годі вже святкувати на державному рівні лиш українські поразки: поразки під Берестечком, Батурином, Полтавою, Крутами, поразку у ІІ світовіј віјні тощо. Українці мали чимало славетних перемог над ляхами, москалями німцями. Русини збили пиху ляхам під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Батогом, Монастирищем і т. д.; московитам під Оршею, Смоленськом, Путивлем, Єлицем, Ливнами, Конотопом і т. д.; німцям під Володимирцем, Гороховом, Цуманем, Острогом, Крем'янцем, Шумськом, Любитовом, Дивином, Каменем Каширським, Козином, Володимирцем і т. д. Святкујмо ј це! Невже будемо завжди похнюплені, ходити з простягнутою рукою, просити світової допомоги. Україна потенціјно є најбагатшою в Европі за корисними копалинами та земельними ресурсами. То використујмо це! Денансујмо всі вкрај невигідні угоди, підписані харцизяками Кучмою та Януковичем! Бандитам — тюрми, народу — волю! Цур їм та дзусь! Конфіскујмо вкрадені ними гроші, підприємства! Випровадимо Чорноморськиј флот з українськиї терен. Він виконав свою місію, надалі він тут не потрібен. Якщо Росія потребує тут своєї віјськової бази чи мати росіјські школи або Церкви, то нех за це плоте. В іншому випадку, якщо залишуться тоті зрадницькі угоди або будемо підтримувати не своє, а чужинське, як бажає москва, то так і залишимся најбіднішими в усіј Европі та будемо чекати на пряника з московського столу. Позаяк кожна думка, кожне слово, кожна пісня, сказана не українською, збіднює українську націю та збагатшує іншу, чиєю мовою те мовиться. Кризу в Україні зумовив цілиј ряд факторів, најбільшиј: зросіјщена верхівка. Тому п. Януковича не завадило б вигнати з президентської посади. Він працював на КДБ, а я не бачу суттєвої різниці між німецьким Гестапо і росіјським КДБ. На місце В. Януковича вибрати такого націјоналіста наштиб п. Путіна, тільки демократа ј в «українськіј обробці», якиј наведе лад в українськіј державі та в стосунках з іншими державами. Скадається на те, що це нагадує О. Тягнибока, чи не так?
    Я виступаю не проти кацапів, не проти Кацапстану, щоб знищити јого, поневолити јого нарід, та сплюндрувати їх упень і повернути геть усе на руїну. Я виступаю проти свого рабського становища, в яке ввергнув нас Кацапстан, проти зазіхань п. Путіна і јого ненависних урядовців на нашу землю і плоди нашої праці, проти гніту і насильства, проти намагань п. Путіна убити нашу віру, нашу мову, наші споконвічні звичаї, потолочити нашу людську гідність!
    Дарујте, шановні добродіјки та добродії, якщо щось «сказав» не так. Тисячу разів дарујте мені це! Шанујмося!

    Як панство ся ставе до віјськ, що воювали під час ДСВ на українських теренах?

Частина перша "Четем Хаус"

Частина друга "Боснійська криза та Столипін" 

Частина третя "Франція.Російсько-британський договір"

Частина четверта "Балканські війни"

У 1912 році «порохова діжка» знову вибухнула. Після поразки Туреччини у війні з Італією Сербія, скориставшись цим, створила коаліцію у складі Чорногорії, Болгарії та Греції і напала на Туреччину. До речі проти волі Росії, адже перед цим міністр закордонних справ Росії Сазонов направив депешу у Белград з вимогою війни не починати. Розгорілася так звана Перша балканська війна. Австро-Угорщина, стурбована діями Сербії, вимагає припинення дій. Але Сербія відмовляє і звертається до Росії по допомогу в конфлікті з Австро-Угорщиною. Генералітет Сербії знайшов собі помічника у вигляді військового міністра Сухомлінова Володимира Олександровича, члена масонської ложі, який у 1915 році разом з іншими генералами та великим князем Миколай Миколаєвичем готуватиме державний переворот проти імператора. Сухомлінов наполягатиме перед імператором оголосити загальну мобілізацію. На щастя на посту голови Ради міністрів, як і 5 років тому, опинилася мудра людина – Коковцов Володимир Миколайович. Разом з Сазоновим вони переконують імператора мобілізації не починати і завдяки Росії у Лондоні відбулася мирна конференція, що припинила війну.

Сухомлінов Володимир Олександрович

Вже через декілька місяців Сербія «віддячить» свому союзнику Болгарії розпочавши проти неї бойові дії, які отримали назву Другої балканської війни. В ході цієї війни Сербія відтяла частину належних Болгарії територій, що змусить Болгарію шукати союзників у Відні та Берліні. Безпринципні дії Сербії та Антанти змусили і Туреччину, яка ще недавно воювала проти членів Троїстового союзу Австро-Угорщини та Італії, шукати союзу з членами цього ж союзу.

Коментарі зайві,я думаю.Ветерани війни-це в основному прості,чесні
люди,які були вкинуті в мясорубку війни через тупість та впертість
вождів різного рівня на чолі з психопатом Йосьою.Таке відношення до
людей,як до мяса чи біомаси залишилось у правителів і до цього часу,бо
вони прямі нащадки тих жидів полукровок,що тоді були при владі.